ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ДЕЗАПТАЦИОННЫЕ РЕАКЦИИ У СОТРУДНИКОВ СПЕЦИАЛЬНЫХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ (Диагностика, психокоррекция и профилактика)

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, вказано його об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу та завдання, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи, наведено основні положення, що виносяться на захист, подано дані про апробацію роботи та її впровадження в практику.

У першому розділі – «Реакції психічної дезадаптації й методи психологічної корекції в осіб, професійна діяльність яких пов'язана із психологічно напруженими ситуаціями» – проаналізовано джерела інформації, в яких розглядаються психологічні особливості працівників органів внутрішніх справ, що працюють в екстремальних умовах. Відзначено, що у цієї категорії співробітників в останні десятиріччя спостерігається зростання кількості реакцій дезадаптації (Шестопалова Л.Ф., 1999; Александровський Ю.А., 2000; Пажильцев И.В., 2007). Сучасні межові розлади характеризуються рецидивами, глибоким залученням особистісних структур до патологічного процесу, резистентністю до терапії, розвитком тимчасової і стійкої втрати працездатності.

Профілактика, попередження цих розладів є однією з основних завдань медико- психологічної служби органів внутрішніх справ (Курпатов В.И., 1998; Заворотный В.И., 2000; Бандурка А.М., 2006; Булгаков А.В., 2007).

Специфіка роботи осіб, професійна діяльність яких проходить в системі ОВС, пов'язана з високими фізичними і психоемоційними навантаженнями, що може зумовлювати декомпенсацію у контингентів з преморбідно- особистісними ознаками нервово-психічної нестійкості, спричиняти «функціональні» порушення психіки. Ці чинники, у свою чергу, вимагають правильно організованої і кваліфікованої медико-психологічної допомоги (Александровський Ю.О., 2000; Аведисова А.С., 2003; Корольчук М. С.,2007).

За статистичними даними приблизно 2,5-3% співробітників ОВС страждають нервово-психічними порушеннями. Співробітники з сильним типом нервової системи, звикають до подолання труднощів, краще пристосовуючись до умов службової діяльності. У осіб із слабким типом нервової системи можуть розвиватися ті або інші нервово-психічні розлади – у зв'язку дією несприятливих зовнішніх чинників, з виникаючими конфліктами і неприємними переживаннями та ін. (Дудник Д. В., 2004; Заворотный В.И., 2000; Корольчук М. С., Крайнюк В. М., 2006; Пажильцев И.В., 2007).

У формуванні межових психічних розладів серед співробітників ОВС, окрім високої емоційної напруги, велику роль відіграє специфіка роботи, яка пред'являє певні вимоги до їх особистісних характеристик. Наявність психічної нестійкості щодо негативних подій життя також сприяє розвитку вищеозначених психологічних станів (Тарас А.Е, Сельченок К.В., 2002;  Ли Канг Хи, 2005; Корольчук М. С., Крайнюк В. М., 2006; Булгаков А.В., 2007).

Таким чином, профілактика розладів психічної сфери у співробітників є однією з найважливіших ланок роботи медико-психологічної служби ОВС.

У другому розділі – «Загальна характеристика досліджуваного контингенту та методи дослідження» – представлено докладні дані комплексне динамічне вивчення психічного здоров’я співробітників БМОП «Беркут» впродовж 6 років (всього було проведено 766 обстежень). Вік обстежених – 23 - 45 років (середній вік склав 32 роки). Стаж роботи – від 1 до 14 років.

З метою уточнення характеру і структури нервово-психічних розладів, з’ясування ролі соціальних чинників у формуванні межової психічної патології, що виникає в процесі оперативно-службової діяльності, було проведено анкетування 144 співробітників БМОП «Беркут». Анкета включала 44 питання, які стосувалися віку працівника, строку служби, характеру діяльності, тощо.

Крім того зверталася увага на фізичну підготовку і виконання спеціальних вправ з вогневої підготовки. Всі співробітники регулярно повинні були виконувати вправи №13 та №7 згідно затвердженого курсу стрільб МВС України. При невиконанні завдань 1 серії співробітникам надавались ще 2 спроби; в разі невдачі завдання вважалось невиконаним. Для встановлення реакції на дію стресорних факторів було застосовано модифіковану вправу № 17.

Під час виконання вправ з вогневої підготовки для збільшення впливу різноманітних подразників на нервову систему, були застосовані світлові та звукові перешкоди і фізичне навантаження. Вмикався звуковий генератор – зумер, який подавав звуковий сигнал низької тональності потужністю 120 Дб, частотою 16 кГц та періодом вмикання 3 сек. та світловий генератор, який подавав сигнали з періодом 6 сек. та силою світла 8 кд.

Під час проведення досліджень здійснювали контроль соматичного стану та проводили спеціальні обстеження, які включали клініко-психопатологічне вивчення психічного статусу і компоненти соціометричного дослідження. Психологічні дослідження відповідно до нормативних положень МВС України проводили за допомогою методик: MMPI в модифікації Березіна Ф. Б., методик Шмішека і Спілбергера-Ханіна та тестів із самооцінки. Статистична обробка даних проводилася на комп'ютері IBM “Pentium”, за допомогою пакету статистичних програм (Matcard).

Третій розділ – «Патопсихологічна характеристика реакцій дезадаптації у співробітників спеціальних підрозділів МВС України» присвячений опису різних проявів реакцій дезадаптації (РД) у досліджуваного контингенту.

Оцінка результатів спеціальної підготовки показала, що невиконання першої серії зустрічається у 23% випадків, повне невиконання всіх серій – у 3,4% працівників. Це вело за собою подальші додаткові тренування з інструктором у вільний від роботи час, що нерідко призводило до появи емоційних, особистісних реакцій і сприяло формуванню РД у даної категорії обстежених.

Найчастішим проявом психологічних порушень були стани, ідентифіковані нами як ситуаційно обумовлені реакції психічної дезадаптації (СОРПД).

 Транзиторність, поліморфізм, фрагментарність, «стерта» симптоматика, обмеження проявів дезадаптації конкретними, ситуаційно-середовищними умовами обумовлювали своєрідність реакцій цієї групи.