ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНО ВАЖНЫХ КАЧЕСТВ ЛИЧНОСТИ ПРАКТИЧЕСКОГО ПСИХОЛОГА С РАЗНЫМ СТАЖЕМ РАБОТЫ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження, теоретичні та методичні підходи. Висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Наведено відомості про структуру дисертації, особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження.

В першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз досліджень професійно важливих якостей особистості практичного психолога» подано результати теоретичного аналізу змісту професійно важливих якостей фахівця психологічного профілю. Різні аспекти проблеми відповідності особистісних якостей вимогам професії відображені у працях Б.Г.Ананьєва, К.М.Гуревича, І.Д.Беха, І.А.Зязюна, Є.М.Іванової, Є.О.Клімова, С.Д.Максименка, В.С.Мерліна, М.С.Пряжнікова, М.В.Савчина, В.О.Толочека, Б.О.Федорішина, В.Д.Шадрікова та інших вчених.

Теоретичний аналіз наукових праць О.Ф.Бондаренка, Ж.П.Вірної, Э.Ф.Зєєра, Є.О.Клімова, П.В.Лушіна, В.С.Мерліна, С.Д.Максименко, О.В.Москаленко, А.К.Мудріка, П.О.М’ясоїда, В.Д.Потапової, К.Роджерса, О.П.Саннікової, Л.В.Скріпко, В.О.Толочека, Н.І.Пов’якель, В.Д.Шадрікова, Н.В.Чепелєвої та ін. дозволив розкрити різноманітні аспекти проблеми професійного розвитку особистості, професійне становлення якої розглядається як включене у життєвий розвиток, аналізується в контексті впливу діяльності та соціальної ситуації розвитку. Однією із найбільш актуальних є проблема виявлення професійно важливих якостей фахівця психологічного профілю. Встановлено, що у дослідженнях з виявлення важливих компонентів професіоналізму психолога, практично всі автори приходять до висновку, що, крім різного роду процесуальних умінь та навичок, істотний, а деколи і вирішальний внесок в досягнення високої ефективності професійної діяльності додають характеристики суб'єкта діяльності, які стосуються якостей особистості – індивідуальних особливостей мислення, характеру, темпераменту, особливих характеристик мотиваційної сфери, ціннісних уявлень і орієнтацій.

Багатьма дослідниками (Г.С.Абрамова, М.І.Казанжи, М.В.Молоканов, Р.Кочюнас, Р.В.Овчарова, В.Э.Пахальян, Є.Ромек, О.П.Саннікова, А.В.Сергеева, Л.В.Скріпко, Н.О.Сургунд, Н.В.Чепелєва) робилась спроба виділення професійно важливих якостей психолога, проте, однозначної відповіді про найважливіші в професійному плані властивості особистості психолога немає. Загальним моментом для всіх досліджень є те, що вони відносяться до конкретних видів практичної психологічної роботи, оскільки кожна спеціалізація вимагає власної підготовки, певних особистісних якостей.

Останнім часом разом з позитивними траєкторіями професіоналізації людини і його розвитку як суб'єкта праці (професіоналізм, компетентність, особистісно-професійний розвиток та ін.) вчені виділяють і негативні варіанти - професійні деструкції, професійні деформації особистості, професійні захворювання (І.В.Вачков, В.Г.Зазикін, Э.Ф.Зєєр, А.К.Маркова, Є.Є.Симанюк, Д.О.Трунов). Зокрема, аналізуючи загальні психологічні явища (становлення психічного, свідомості, мови і т. п.) дослідники виділяють переважно позитивні моменти і тенденції в процесі їх розвитку. При аналізі більш приватних психологічних феноменів (професіоналізація, становлення професіоналізму, міжособистісні взаємодії, повноцінність самореалізації людей в різних сферах) виділяють і констатують чимало аспектів, частина з яких признаються як, безумовно, негативні. Такі негативні траєкторії професіоналізації людини найбільш характерні для соціономічних професій, коли фахівець активно взаємодіє з іншими людьми через прямі професійні обов'язки.

Вивчаючи окремі аспекти проблеми адаптації психолога до практичної діяльності в освітніх установах, Г.С.Абрамова, Н.О.Амінов та М.Б.Молоканов, Ж.П.Вірна, М.Р.Бітянова, О.П.Новгородцев, С.Д.Максименко, Р.В.Овчарова, В.Э.Пахальян, Н.І.Пов’якель, О.П.Саннікова, М.В.Степанова, Т.Н.Щербакова відзначають, що успішна адаптація психолога залежить від його професійної підготовленості, від сформованості соціального замовлення на психологічну роботу. При цьому в структурі професійної підготовленості визначають такі особистісні якості психолога як уміння будувати взаємини з педагогічним колективом, адміністрацією, дітьми та їх батьками. Виступаючи як особлива соціальна система, система освіти має власні розпорядження, санкції і підкріплення, що пред'являються до людини, включеної в неї, незалежно від ії індивідуально-психологічних особливостей. Ці вимоги у вигляді рольових очікувань та установок детермінують поведінку людини в даній соціальній групі у формі виконання заданих соціальних функцій.

На основі проведеного теоретичного аналізу визначено необхідність побудови моделі особистості практичного психолога як методологічної основи дослідження професійно важливих якостей фахівця.

У другому розділі – «Методологічні основи та методи емпіричного дослідження» аналізуються методологічні засади щодо визначення комплексу параметрів і критеріїв діагностики професійно важливих якостей практичних психологів, обговорюються проблеми створення моделі особистості практичного психолога, пропонується певна структура програми емпіричного дослідження, обґрунтовується обраний психодіагностичний інструментарій.

Дослідницька робота проводилася у два етапи.

I етап. Виділення професійно важливих якостей фахівця на основі побудови моделі особистості практичного психолога.

1. Побудова моделі особистості практичного психолога, що працює в системі освіти, як базового структурного елемента системи навчання майбутніх фахівців, а також їх професійної діяльності.

2. Розробка анкети, що складається з трьох блоків питань, відповідних кожній структурній частині моделі особистості практичного психолога.

3. Проведення анкетування п'яти категорій учасників навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл для виявлення деяких аспектів існуючого соціального запиту до практичного психолога

4. Аналіз результатів анкетування і виділення загальних, вибраних всіма респондентами, пунктів кожній з складових моделі особистості фахівця. Визначення професійно важливих якостей практичного психолога, яким віддають перевагу як всі респонденти, так і окремі їх категорії. 

5. Складання остаточного інтегрального переліку професійно важливих якостей особистості практичного психолога освіти з урахуванням даних власного емпіричного дослідження та результатів, отриманих іншими дослідниками тощо.

II етап. Виявлення рівня розвитку професійно важливих якостей у практичних психологів, що працюють в середніх загальноосвітніх школах і мають різний стаж роботи.

1. Підбір батареї психодіагностичних методик, що дозволяють адекватно оцінити ступінь прояву інтегральних показників професійно важливих якостей практичних психологів.

2. Формування трьох груп практичних психологів (на підставі аналізу професійної періодизації), що мають різний стаж роботи в школі: до 3-х років, від 5 до 7 років і понад 10 років стажу для проведення констатуючого експерименту .

3. Проведення діагностичного обстеження рівня сформованості професійно важливих якостей у практичних психологів, що працюють в загальноосвітніх школах

4. Аналіз та інтерпретації отриманих результатів.

Проведений аналіз різноманітних моделей фахівців психологічного профілю дозволив виділити компоненти, що об'єднують всі розглянуті дефініції і підходи: операціональний, когнітивний, змістовний, які складають мінімальний вибір з множини і мають значення для формування оптимального рівня професійної діяльності.

Першим компонентом (операціональним) є функціональні обов'язки психолога. Найважливішою характеристикою особистості і джерелом її розвитку є діяльність, що розуміється як складна динамічна система взаємодії суб'єкта з суспільством, в процесі якого і формуються властивості особистості (С.Л.Рубінштейн, К.О.Абульханова-Славськая, О.В.Брушлінский, О.Н.Леонтьєв, С.Д.Максименко). Професійна діяльність як інваріант соціальних відносин, завжди має ієрархію залежностей, які конкретизуються в нормативно-правових документах і впливають на активність суб’єкта в конкретній професійній ситуації. Коло функціональних обов'язків детермінує особливості діяльності і особистісні властивості практичного психолога, а специфіка навчально-виховного процесу установи освіти задає свої вимоги до нього.

Другим компонентом (когнітивним) є сукупність знань, умінь і навичок, необхідних психологу-практику, що працює в системі освіти. Психологічний досвід, до складу якого входять також професійні знання та уміння, – це те, що формує його власне життєве і професійне середовище, і що людина повинна засвоїти, щоб включитися в динаміку життя, структуру соціуму і культури. У своїй глибинній сутності весь досвід виступає у вигляді форми потенцій людини як індивіда, як інтеграція миру в особистість. Введення когнітивного компоненту в представленій моделі сприяє чіткій артикуляції цього аспекту, а також виступає своєрідним «еталоном», за допомогою зіставлення з яким можна було б судити про міру видалення або наближення до нього професійної реальності, що проявляється в діяльності і особистості людини.

У структуру третього компоненту (змістовного) входять професійно важливі якості особистості психолога, без наявності яких його професійна діяльність буде неефективною, оскільки виконання своїх обов'язків фахівцями цього профілю невіддільно від його особистісних характеристик. Професійна діяльність, з одного боку, захищена межами функціональних обов'язків, а з іншого – пропонує свободу вибору і «входження» в неї людей, що мають різні здібності, потенції, мотиви, ціннісні орієнтації.

Запропонована модель дозволяє розглядати особистість фахівця як суб'єкта своєї соціальної професійної дії в трьох аспектах: суб'єкт, який усвідомив, що він є (свої особистісні і фізичні властивості, цілі і цінності); що він може (свої можливості, досвід, схильності); чого від нього чекає суспільство, трудовий колектив, референтна група, інший суб'єкт (рис. 1). Освіта, професійні знання та уміння, загальні і спеціальні здібності, соціально значущі і професійно важливі якості складають потенціал професійного розвитку фахівця. Реалізація цього потенціалу залежить від багатьох чинників, але провідним є система об'єктивних вимог до неї, детермінованих професійною діяльністю, в процесі виконання якої і виникають нові властивості і якості особистості.