Ємець З.В. Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів

Краткое содержание

Дослідження були проведені на матеріалах племінного обліку в господарствах України, а також шляхом проведення експериментальних досліджень в дослідних господарствах Інституту тваринництва УААН.

Матеріалом для досліджень (рис. 1) була вибірка, яка складалася з даних про 69919 лактацій 25935 корів 8 порід. Вибірка була сформована за період 1970 – 2006 років. В якості досліджуваних ознак використовували вміст жиру в молоці корів та вихід молочного жиру за 305 днів лактації.

Виділяли чинники, які потенційно можуть тим чи іншим чином впливати на вміст жиру в молоці і вихід молочного жиру. До таких чинників були віднесені:

1. Фіксовані чинники (поділені на градації): стадо, порода, батько, генетична група, рік народження, рік отелення, сезон отелення, номер лактації по порядку. По кожній з градацій фіксованого чинника визначали стандартні статистичні показники: кількість тварин (n), середні арифметичні (M), помилку середнього арифметичного (m), середнє квадратичне відхилення (у), а також нижню та верхню межі 95 %-ного довірчого інтервалу.

2. Кількісні чинники: жива маса корів після отелення, племінна цінність бугаїв-батьків, рівень годівлі на корову в рік (ц.к.од.), рівень годівлі концентратами на корову в рік (ц.к.од.), вихід молочного жиру матері, вміст жиру в молоці матері.

Мінливість, успадковуваність жирномолочності та виходу молочного жиру визначали на основі відповідних коефіцієнтів за методиками М.А.Плохінського (1961) з використанням персональних комп’ютерів.

Розрахунки показників зв’язку кількісних обумовлюючих показників з продуктивними якостями виконували за допомогою стандартного пакету програм Table Curve 2D-5.5.

Ступені та вірогідність впливу різних чинників на вміст жиру в молоці та вихід молочного жиру встановлювали шляхом використання загальної лінійної моделі, а також її окремих варіантів – дисперсійного, кореляційного, регресійного аналізів.