Ляшенко Ю.В. Розробка способу добору високожиттєздатного матеріалу в селекційній роботі з шовковичним шовкопрядом

Краткое содержание

Матеріали та методи досліджень

Робота виконана в 1996–1999 рр. на базі Інституту шовківництва УААН (відділ селекції шовковичного шовкопряда).

Матеріалом для досліджень були контрастні за рівнем показників породи шовковичного шовкопряда: П-1 – як високопродуктивна та Білогренна – з відносно низьким рівнем основних біологічних показників. Вихідним матеріалом для створення П-1 був японський гібрид Shunrei ´ Shagetsu, а Білогренної – порода УН.

Добір проводили за показником індексу загальної життєздатності, який був    запропонований Злотіним і Чепурною (1994) для контролю якості культур комах:

V= V₁´V₂´V₃´100,%

де V – загальна життєздатність, %;

V₁ – життєздатність яєць, у частках одиниці;

V₂ – життєздатність гусені, у частках одиниці;

V₃ – життєздатність лялечок, у частках одиниці.

Для визначення ймовірності відмінностей між варіантами однієї групи, яких вигодовували без повторностей, життєздатність у розрахунках розглядалась як альтернативна ознака. При порівнянні показників, поданих у відсотках (частках одиниці), використовували кутову трансформацію Фішера (j= 2arcsinÖP). У зв’язку з цим показник загальної життєздатності обчислювали за формулою:

V= n / m ´ 100,%

де        n – загальна кількість метеликів, що вийшли з коконів, шт.;

m – початкова кількість яєць, узятих на вигодівлю, шт.

Числа m і n для кожної сім’ї розраховували теоретично, на підставі фактичних значень показників життєздатності для трьох стадій розвитку шовкопряда, а тому за абсолютною величиною значення показників V, розраховані різними способами, відрізнялися лише за рахунок округлення.

       Добір за показником індексу загальної життєздатності проводили в “плюс” і “мінус” напрямках (на підвищення і зниження рівня показника V) в оптимальних умовах вигодівлі в літні та весняні сезони.

Перші три покоління отримані в результаті масового добору, наступні три – індивідуального добору сімей у різних напрямках прояву даної ознаки.

Основні біометричні параметри популяцій розраховували за прийнятими методиками (Плохинский, 1970; Рокицкий, 1978; Лакин, 1990; Доспехов, 1988). Ступінь імовірної різниці (td) між середніми значеннями для кількісних показників визначали за допомогою t-критерію.

Дослідження адаптивної здатності селекційного матеріалу проводили за методикою комплексної оцінки ступеня пластичності – стабільності (Субота, 1987).

Коефіцієнти успадковуваності (h²) кількісних ознак шовковичного шовкопряда визначали на основі внутрішньокласової кореляції між повними сибсами в резуль-таті аналізу однофакторного дисперсійного комплексу за методиками Снедекора і Плохінського (Снедекор, 1961; Плохинский, 1966). Коефіцієнти генотипних кореляцій розраховували методом однофакторного коваріаційного аналізу (Рудаков, 1988).

     Для оцінки неспецифічної стійкості та комбінаційної здатності селекційного матеріалу був використаний метод термотестування грени (Шахбазов та ін., 1996).

          Оцінка загальної (ЗКЗ) і специфічної (СКЗ) комбінаційної здатності селекцій-ного матеріалу за показником терморезистентності грени проводили згідно зі схемою повного діалельного схрещування (Вольф и др., 1980).

При дослідженні особливостей розподілу коконів за фракціями флуоресценції як джерело ультрафіолетового випромінювання використовували прилад УФО - 254 зі спектральним діапазоном довжини хвилі 234 – 334 нм.

Усі розрахунки були проведені на мікрокалькуляторі “Електроника БЗ-34” та на IBM PC (AT з процессором Pentium’ 100) з використанням загальноприйнятих комп’ютерних програм.

Аналіз змін загальної життєздатності та основних параметрів продуктивності шовковичного шовкопряда під впливом різноспрямованого добору

       Ураховуючи ефективність використання масового добору на перших етапах селекційного процесу (Браславский, 1997), нами була досліджена можливість застосування даного підходу при різноспрямованій селекції за показником загальної життєздатності (ЗЖ) шовковичного шовкопряда.

Не зважаючи на порівняно низьку інтенсивність масового добору за даною ознакою (для “+” напрямку Sd_сер = 2,33 ± 0,44; s = 3,69 ± 1,12; для “-” – Sd_сер = 2,37 ± 0,65; s = 3,9 ± 1,39), уже в другому поколінні (літо 1996 р.) спостерігалося суттєве розход-ження між показниками “плюс” і “мінус” напрямків обох порід  (td_{j Б+Б-} = 2,59**;   td_{j П+П-}= 3,53***) (табл. 1). За результатами весняної вигодівлі 1997 р. перевищення показників відібраного селекційного матеріалу (А₃) в “плюс” напрямках порід Біло-гренної і П-1 над контролем становило 3,5 – 4 % (Р < 0,05).