Дідківський В.О. Селекційно-генетичні аспекти створення високопродуктивного молочного стада

Краткое содержание

Дослідження по темі дисертації проведені протягом 2002-2005 років на 520 коровах-первістках племзаводу української чорно-рябої та 118 головах племрепродуктора української червоно-рябої молочних порід приватної агрофірми (ПАФ) “Єрчики” Житомирської області. Щорічний надій на корову протягом останніх 3-4 років тут складає 5-6 тис. кг молока, в тому числі селекційного ядра – 7 тис. кг. На середньорічну корову заготовляють 55-60 ц кормових одиниць при протеїновому забезпеченні 95-100 г. 

Молочне стадо ПАФ “Єрчики” формувалось шляхом завозу ремонтного молодняку з кращих племзаводів і племрепродукторів держави упродовж останніх 5-6 років. Тут використовується  сперма чистопородних бугаїв-плідників голштинської породи. Частка спадковості голштинів у тварин чорно-рябої породи складає 72%, червоно-рябої – 64%. Контроль і планування селекційних і технологічних процесів здійснюється через впроваджену автоматизовану інформаційну систему “ОРСЕК” з використанням комп‘ютера.

Дослідження по темі дисертації здійснено за схемою, яка наведена на малюнку 1.

Групування корів за генотипом здійснювали за часткою спадковості голштинської породи: І група – до 50%; ІІ – 50,1 – 75%; ІІІ – 75,1 – 100%.

Розподіл корів за конституційними та екстер‘єрно-конституційними типами проводили за відхиленням 0,43σ від середнього значення відповідно масо-метричного коефіцієнта (ММК), який визначали за Вінничуком Д.Т. та ін. (1991), та індекса ейрисомії-лептосомії (ІЕЛ)(за Зам‘ятіним М.М., 1946). Моделювання відбору корів за молочною продуктивністю здійснювали за методикою Білобокої О.М. (2001). Оптимізацію відтворення основного стада проводили за математичними моделями Басовського М.З. та ін. (1982, 1983).

Племінну цінність ліній і бугаїв визначали за Басовським М.З. та ін. (1992). Категорію плідників встановлювали за відповідною Інструкцією (М.,1980).

Особливості екстер‘єру і конституції тварин вивчали за загальновизнаними методиками (Борисенко Ю.Я., 1967) шляхом взяття лінійних промірів, зважування тварин на 2-3 місяці лактації та обчислення індексів будови тіла. Габаритні розміри тіла визначали за Вінничуком Д.Т. та ін. (1994), екстер‘єрно-конституційний індекс – за Шалімовим М.О. (1996).