Дєбров В.В. Удосконалення методів оцінки, формування та реалізації генетичного потенціалу продуктивних якостей гусей

Краткое содержание

Господарсько корисні і племінні якості гусей різних порід і поєднань

Відтворні якості гусей

На першому етапі досліджень було поставлено мету вивчити відтворні і продуктивні якості гусей різних порід і поєднань, які характеризуються показниками заплідненості і виводимості яєць, збереженості молодняку і несучості.

Найвищий показник заплідненості характерний для яєць великих сірих, найнижчий – для угорських ліній В та С. Перевага статистично достовірна (Р<0,001). Проміжне положення займають такі породи як горьковська, рейнська, кубанська. Розведення проводилось в умовах штучного осіменіння, тому такі фактори як статеве співвідношення, активність гусаків та інші не вплинули на цей показник.

Виводимість яєць досліджуваних порід і поєднань має деякі відмінності від розглянутої вище ознаки. Так, найбільша вивидомість встановлена у кубанських і горьковських, найменша – у великих сірих. Різниця статистично достовірна. Застосування міжпородних схрещувань не однозначно впливає на цей показник. Так, двопородні (Р х К), та трипородні (Р х (Р х К)) гібриди мали виводимість яєць значно вищу, ніж у рейнських гусей, а трипородні з участю угорських, зменшували цей показник, як по відношенню до батьківської форми, так і до двопородних помісей.

Досліджувані породи в значній мірі відрізняються і за показником виведеності гусенят. Кубанські гуси мали виведеність на 9...14% вищу, ніж рейнські і угорські.

Найбільш пізньостиглими виявились гуси угорської породи. Вік досягнення 30% рівня несучості лініями В та С становить 340...345 днів (табл. 2).

Раніше від інших статевої зрілості досягали гуси кубанської, горьковської порід та міжпородні гібриди. Важкі породи – велика сіра і рейнська займали проміжне положення. Однак гуси угорської і рейнської порід швидше інших нарощували інтенсивність несучості до рівня 50%: цей показник у них становив від 15 до 25 днів. В той час ранньостиглі породи – кубанська, горьковська та міжпородні гібриди виявились більш "інертними" за цією ознакою.

Гуси відрізняються від інших видів домашніх птахів коротким періодом несучості. Це підтверджується нашими дослідженнями. Найбільша тривалість несучості за перший рік використання виявилась у гусей горьковської і кубанської порід. Від 100 до 120 днів – у великих сірих, угорських лінії С, трипородних поєднань Р х (Р х К) та У х (Р х К). Менше трьох місяців тривала несучість рейнських та лінії В угорських – 87 і 52 дні відповідно.

     2. Яєчна продуктивність гусей

 Порода,         Статева      Несучість за    Тривалість            Коефіцієнт   

поєднання  зрілість,         1 цикл, шт.     несучості, днів           коре-           

            днів           1          2          3          1          2          3          ляції         

Велика сіра         324      36,8     48,2     30,2     124      151      108      0,997  

Рейнська   318      29,0     25,5     25,5     87        113      121      -0,974 

Кубанська           248      58,3     50,4     39,5     177      147      123      0,987  

Горьковська   258      34,4     28,7     29,5     181      120      98        0,625  

Угорська-С          345      23,8     28,4     30,5     100      56        90        -0,417 

Угорська-В          340      15,7     21,0     27,5     52        56        91        0,997  

РхК            272      48,7     44,9     38,4     148      132      118      0,798  

Р х  (Р х К)        281      38,6     35,6     31,7     108      98        92        0,992  

У х (Р х К)         286      29,9     31,5     33,6     107      110      118      0,425  

За показником несучості виділяються гуси кубанської породи. На середню несучку за один цикл яйцекладки одержано по 58,3 яєць. Майже на одному рівні за цією ознакою знаходились великі сірі і горьковські. Низькопродуктивними виявились гуси угорської та рейнської порід.

Міжпородні схрещування диференціювали генотипи в залежності від складу батьківських і материнських форм. Прості гібриди (Р х К) мали за один цикл несучості 48,7 яєць. У трипородних Р х (Р х К) несучість на 8,7 яєць вища, ніж у У х (Р х К). Коефіцієнт кореляції між несучістю і тривалістю несучості у більшості порівнюємих генотипів високий і позитивний, від'ємний – лише у рейнських та лінії С угорських.

У більшості видів домашніх птахів вже на другий рік несучість різко зменшується. Більш складнішою є залежність цих ознак у гусей. За другий рік використання, в порівнянні з першим, зменшилась несучість у більшості порід і поєднань, продуктивність яких за перший становила 34...58 яєць. Більш як на 13% зменшилась несучість кубанських, на 16% горьковських, на7...8% поєднань Р х К і Р х (Р х К). Навпаки, збільшили несучість за вивчаємий період угорські (лінії В та С) та трипородне поєднання У х (Р х К). Закономірності зміни несучості за третій рік використання стосовно першого і другого збереглися.

Суттєва різниця між породами і поєднаннями встановлена і за ознакою "тривалість продуктивного періоду". Протягом трьох років цей період зменшився у горьковських на 48, кубанських на 54, поєднання Р х К – на 64 дні і, навпаки, збільшився у гусей рейнської породи на 34, лінії В угорської – на 39 днів.

Дисперсійним аналізом встановлено, що на мінливість показників несучість, тривалість несучості та індекс стійкості несучості суттєвий вплив мав організований фактор – генотип. В той час на такі компоненти як період досягнення 50% несучості, пік несучості значний вплив мали випадкові фактори.