Краснощок В.Г. Удосконалення прийомів відбору гусей на підвищення відтворних якостей та перо-пухової продуктивності

Краткое содержание

Експериментальні роботи проведені в період 1998 - 2000 р.р. на ЗАТ “Чорнобаївське” Білозерського району та кафедрі генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету. Матеріалом досліджень були  двопородні помісні  гуси (рейнські x кубанські).

Дослідження проводилися за схемою, приведеною на рис. 1.

Для комплексного дослідження продуктивних якостей гусей дослідних груп вивчали наступні  показники.

1.                                        Відтворні якості – заплідненість, виводимість яєць, вивід молодняка, та відсоток гусенят, виведених пізніше нормативного строку інкубації, статева зрілість, збереженість молодняка.

2.                                        Морфологічні якості яєць – маса, індекс форми. Оцінка якості яєць  про­водилося на вибірці по 60 шт. в кожній групі.

3.                                        Ріст і розвиток – жива маса гусенят у віці 1, 30, 60, 90, 180 діб та жива маса дорослих гусей у 365 та 400 діб, кг. Інтенсивність формування, напруженість росту вивчали за методикою Коваленко В.П.

4.                                        Продуктивні якості –  вік досягнення товарної маси,  м’ясні якості гусей, вихід перо-пухової сиро­вини і її компоненти.

5.                                        Мірні показники дорослої птиці - довжина киля, плесни. Використовували терези ВЛТК – 500 для зважування яєць, добових гусенят і перо-пухової сировини; співвідношення малого діаметру яйця до великого визначали індексометром ІМ – 1.

Годівля птиці проводилася згідно норм рекомендованих ВНДТІП. Кормосуміші для молодняка мали вміст поживних речовин в 100г:            1,088-1,172 МДж обмінної енергії, 18-20г сирого протеїну; дорослого поголів’я 1,046-1,066 МДж обмінної енергії, 14-15 г сирого протеїну. Структура раціону (%): зернові – 70, корми тваринного походження – 3-5, зелені і соковиті корми – 23-25, мінеральні – 4.

На вирощування висаджувався розподілений у добовому віці за класам мірних ознак молодняк, мінімальну кількість якого визначали за методикою Н.А. Плохинского (1969).

Молодняк всіх груп знаходився в аналогічних умовах утримання: від 1 до 4 тижнів – 8 гол/м² з фронтом годівлі-3см; дорослі гуси (продуктивне поголів’я) - 1-1,5 гол/м² з фронтом годівлі – 15 см. Для обробки даних, отриманих в ході експерименту, використовували методику кореляційного та дисперсійного аналізу за Н.А. Плохинским (1969).

Дисперсійний аналіз проводився за відповідними алгоритмами  на програмованому мікрокалькуляторі "Електроніка МК-61". Із гематологічних показників визначалися активність ферментів сироватки крові: аспартатамінотрансферази (АСТ) і аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази, концентрація альбумінів і глобулінів за методиками запропонованими Меншиковым В.В., Демиторской Л.Н., Золотницкой Р.П. (1987). Ферментативну активність сироватки крові визначали колориметричним методом за методиками Бессея, Лоурі, Брока. Загальний білок, альбуміни та глобуліни визначалися біуретовим методом (Малахов А.Г., Вихряков С.И., 1994). Обробку експериментальних даних та виявлення кореляційних залежностей між мірними ознаками та інтер’єрними показниками проводили на персональному комп’ютері ІВМ РС.