Осташевський В.І. Характеристика продуктивності та біологічних особливостей норок різних типів

Краткое содержание

Огляд літератури. Огляд літератури присвячений вивченню живої маси та її впливу на репродуктивні показники норок. На основі аналізу літератури обґрунтована актуальність вивчення біохімічних показників крові, морфометричних та гістоморфометричних показників волосу і шкіри, з’ясування кореляційної залежності за даними ознаками для розробки нових селекційних методів покращення їх продуктивності за комплексом ознак.

Загальна методика та основні методи досліджень. Дисертаційна робота виконана на кафедрі технології виробництва продукції дрібних тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та в племрепродукторі звірогосподарства “Галичхутро” Сокальського району Львівської області у 2002-2005 роках.

Об’єктом досліджень були: дорослі самці та самки і їх нащадки стандартного темно-коричневого (Стк), сріблясто-голубого (Г), сапфірового (С) типів (табл.1). Звірі утримувались у дворядних шедах металево-дерев’яної конструкції.

Раціони для норок складали, виходячи з рекомендованих норм потреби в обмінній енергії та поживних речовинах залежно від живої маси, режим годівлі-дворазовий, напування водою було вволю (Перельдік Н.Ш., 1987).

Один раз на місяць у період підготовки до гону (на 01.01) та в період початку гону (на 25.02) всіх піддослідних тварин зважували. Розподіляли норок при першому їх зважуванні (на 01.01) на окремі піддослідні групи за рівнем величини їх живої маси (стабільна (заводська вгодованість), знижена та підвищена жива маса) (табл. 3). Співвідносно з цим у період підготовки до гону норок у звірогосподарстві “Галичхутро” поживність раціону була такою: на 100 ккал обмінної енергії (ОЕ) припадало білка-11,52 г, жиру-3,25 г, БЕР-4,51 г. У період підготовки до гону корми згодовували для групи норок зі зниженням живої маси поступово із 190 до 180 ккал ОЕ, в якому містилось білка 21,89 і 20,74 г, жиру-6,17 і 5,85 г, БЕР-8,57 і 8,12 г; для групи норок, яка потребувала підвищення живої маси до рівня заводської вгодованості, в наростаючому порядку із 200-210-220 ккал ОЕ (білка-23,04; 24,19; 25,34 г, жиру-6,50; 6,82; 7,15 г, БЕР-9,02; 9,47; 9,92 г), а норки із заводською вгодованістю (стабільною живою масою) одержували протягом підготовчого періоду однакову кількість корму за поживністю 200 ккал ОЕ (білка-23,04 г, жиру-6,50 г, БЕР-9,02 г).