Гіска В.В. Використання екструдованого насіння амаранту в складі комбікормів для молодняку свиней

Краткое содержание

Технологічні досліди було проведено в лабораторії кормовиробництва Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції, а також на Роздільнянському МКЗ і виробничій дільниці Одеського біотехнологічного інституту.  В дослідах залучали промислові установки по термічній обробці зерна, які діють на цих підприємствах. До складу цих установок входили типові екструдери КМЗ - 2М і КМЗ - 2У. 

Вивчення ефективності різних способів попередньої підготовки насіння амаранту методом екструзії проведено за дві серії технологічних експериментів. У першій серії насіння обробляли на екструдері КМЗ - 2М з насадкою для виділення олії. Досліджено три параметри екструдування при температурі 120, 130 і 140°С та тиску 4, 5 і 6 МПа, відповідно.

В другій серії насіння екструдували на екструдері КМЗ - 2У без виділення олії. Режим обробки на вказаному екструдері був один - температура 130°С, тиск 5МПа. У досліді використовували насадку для екструдування сої.

Ефективність екструзії оцінювали за органолептичними показниками: кольору, розміру часток і смаку. Вивчили хімічний склад продукту (вологість, азот, зола, жир, кальцій, фосфор) за загальноприйнятими методиками /П.Т.Лєбєдєв, О.Т.Усович, 1969/.

Амінокислотний склад екструдатів був характеризований по загальній концентрації вільних і зв'язаних амінокислот. Для аналізу всі білки корму піддали гідролізу, а гідролізат аналізували на чеському амінокислотному аналізаторі ААА - 881.

Фракціонний склад протеїну вивчали за методом Осборна в модифікації, яка описана А.А.Созіновим, Н.І.Блохіним, І.І.Василенко /1977/, біологічну цінність протеїну розрахували за формулами В.П.Крищенко /1983/.

При вивченні вуглеводів насіння використовували методики визначення вмісту крохмалю, водорозчинних вуглеводів, геміцелюлоз і лігніну, що описані А.І.Єрмаковим із співробітниками /1987/. Для вивчення деструкції крохмалю використовували методику визначення ступеня декстринізації за Ф.Д.Братерським та А.Д.Пєлєвіним /1983/.

Вивчення ефективності використання різних доз екструдованого насіння амаранту у складі комбікормів проведено у двох науково-господарських дослідах (табл. 1).

В першому досліді визначали ефективність використання знежиреного екструдату насіння амаранту у складі комбікормів у дозах 6,0 та 8,5%, замінюючи при цьому адекватну кількість екструдованої сої.