Піщан С.Г. Наукове обгрунтування технологічних прийомів підвищення функціональної активності вимені корів

Краткое содержание

МАТЕРІАЛ,  МЕТОДИКА  І  ТЕХНІКА  ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися упродовж 1986-2006 років в науково-дослідному інститутів тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР, науково-дослідному інституті тваринництва центральних районів УААН та Дніпропетровському державному аграрному університеті. Науково-господарські досліди проведені на тваринницьких комплексах: Черкаської області – „Заповіт Леніна”, „Дніпро” Черкаського району, „Матусово” Шполянського району, „Маяк”, „Старий Коврай”, „Велика Бурімка” Чорнобаївського району, „Христинівське” Христинівського району; Держплемзавод ім. XXVI зїзду КПРС, „Золотоніське” Золотоніського району; Дніпропетровської області – ім. „50-річчя Жовтня” Новомосковського району, „Кіровське”, ДГ „Дніпро”, „Дзержинець”, агрофірма „Наукова” Дніпропетровського району; Миколаївської області – навчальне господарство Мігейського технікуму Ново-Бузького району; Кіровоградської області – СК „Україна” Онуфріївського району, фермерське господарство Жака Геерста (штат Вісконсін, США).

Матеріалом досліджень були тварини червоної степової, чорно-рябої, симентальської, голштинської порід, а також голштинізовані помісі симентальської та чорно-рябої порід. Організацію наукових досліджень виконували згідно з наведеною загальною схемою (рис. 1) та встановленими правилами їх проведення у тваринництві (Е.П. Кокоріна, К.І. Кавешнікова, 1973, 1977, 1983; О.І. Овсянніков, 1976; П.І. Вікторов, В.К. Менькін,1991).

Під час постановки дослідів користувалися методом груп. Відбирали дві та більше груп тварин, серед яких визначали контрольну, а на дослідних випробовували новий фактор, і співставленням отриманих результатів визначали його вплив. Необхідною умовою застосування цього методу був підбір у групи тварин-аналогів. При цьому враховували: породу, живу масу, вік, дату отелення або запліднення, рівень продуктивності (удій, вміст молочного жиру – %, кг за 305 діб попередньої лактації та поточної), характер лактаційної кривої (високий стійкий рівень), морфологію дійок та вимені, здоров’я тварин, схильність до ураження молочних залоз маститом, чутливість до присутності експериментатора тощо.

Дослідження процесу виведення секрету різними способами та морфофункціональних властивостей  вимені в онтогенезі лактації. Спостереження проводили на коровах чорно-рябої та червоної степової породи (n=2445) за умов прив’язного утримання та видоювання доїльними апаратами ДА-2 „Майга”. Вивчення функціональної активності здорових та патологічно гіпогалактійних молочних залоз корів (n=218) проводили за допомогою апарата ДАЧ-1. Дослідження безумовно-рефлекторного стимулювання рецепторного апарату вимені: 1. Підготовчо-заключні операції видоювання на лінійних доїльних установках за умови різного рівня кормового забезпечення корів. Для обстеження виділили чотири стада корів: I стадо налічувало 640 голів, у яких середня продуктивність за лактацію становила 2110,3 кг 4%-ового молока; II стадо – відповідно 760 голів і 2993,3 кг; III стадо – відповідно 600 голів і 4418,8 кг; IV (контрольне) стадо – відповідно 800 голів і 5824,0 кг. Рівень кормового забезпечення був таким: I стадо корів – на одну середньорічну корову було спожито 40,4 ц к. од.; II стадо – 45,6 ц к. од.; III стадо – 49,3 ц к. од.; IV стадо – 55,1 ц к. од. 2. Вивчення продуктивних якостей чистопородних тварин та їх помісей з голштинами. Дослідження проводили в умовах прив’язного утримання на стадах чистопородних тварин симентальської (С, n=206) і чорно-рябої порід (ЧР, n=180) та їх помісей F₁ з голштинами (Г). 3. Безумовно-рефлекторне стимулювання рецепторного апарату вимені корів різних екологічних груп у процесі видоювання на лінійних доїльних установках. Вивчення процесу машинного видоювання корів проводили на молочній фермі агрофірми „Наукова” Дніпропетровської області та у фермерському господарстві Жака Геерста штату Вісконсін (США). 4. Безумовно-рефлекторне стимулювання тканин вимені у процесі підготовчо-заключних операцій видоювання корів у доїльному залі.  Спостереження за процесом видоювання на неавтоматизованій установці УДТ-6 „Тандем” проводили за однією технологічною групою корів (n=45).