Мирошніков А.М. Розробка енергозберігаючих технологій утримання м\'ясної худоби в Одеській області : Мирошников А.М. Разработка энергохранящих технологий содержания мъъясной скота в Одесской области

Краткое содержание

Відтворювальна здатність корів при різних технологіях утримання.

Показники відтворення м'ясних корів при різних системах утримання наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 – Відтворення м'ясних корів при різних системах утримання (п=20)

Показник       Технології утримання         

            стійлова         пасовищно-стійлова            цілорічно пасовищна          

Тривалість періоду від отелення до першої тічки, діб    69,4±5,10       66,2±5,89       64,6±4,83      

Тривалість від першої тічки до плодотворного запліднення, діб         21,3±3,02       20,2±2,94       15,7±2,85           

Тривалість сервіс-періоду, діб: середня межі       90,7±8,08 39-162      86,4±9,31 35-158      80,3±9,57 22-153           

Коефіцієнт запліднення      1,7±0,24         1,7±0,26         1,6±0,17        

Як видно, у корів при пасовищно-стійловій системі утримання тривалість періоду від отелення до першої тічки виявилась коротшою на 4,7%, а період від першої тічки до плодотворного запліднення – на 5,2%. У корів при цілорічній пасовищній системі утримання даний показник складав 7,0% і 26,3% (Р<0,01). В зв'язку з цим тривалість сервіс-періоду в середньому по II групі була на 4,3 дня (4,8%), по III – на 10,4 дня (11,5%) (Р<0,01) коротшою, ніж у корів при стійловій системі утримання.

Отже, стійлово-пасовищна та цілорічна пасовищна система утримання корів сприяє покращанню їх відтворювальної якості.

Динаміка живої маси і екстер'єрні особливості бугайців, вирощених при різних технологіях утримання. Аналіз даних таблиці 3 свідчить, що вирощування молодняка великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності при різних технологіях утримання до відлучення, а також на відгодівлі на вигульно-кормовому майданчику дають можливість у 18-місячному віці одержувати бугайців у контрольній групі з середньою живою масою 448,3 кг, II групі – 487,6 кг і III – 538,6 кг.

Таблиця 3 – Динаміка живої маси, кг

Вік, міс.          Група 

            І-контрольна II-дослідна     td        III-лослідна   td       

при народж.  30,7±0,42       29,5±0,37                   31,9±0,35                  

1          39,1±0,35       37,6±0,44                   40,0+0,52                  

8          206,1+2,65     219,9+2,78     3,59     226,0±3,67     4,39    

12        288,8±3,42     301,8±4,11                 326,4±5,83     5,57    

15        337,5±3,92     365,6±5,84     3,99     405,0±9,72     6,44    

18        448,3±5,22     487,6+6,32                 538,6±8,68     8,91    

Тварини дослідних груп на протязі всього періоду вирощування та відгодівлі переважали за живою масою бугайців контрольної групи у 8-місячному віці. У II групі на 13,8кг (6,7%; Р<0,001), III – на 19,9 кг (9,7%; Р<0,001), у 12-місячному віці відповідно на 13 кг (4,5%: Р<0,01) і 37,6 кг (13%: Р<0,001). При знятті з відгодівлі у 18-місячному віці бугайці III групи, які на підсосі утримувалися на пасовищі, переважали своїх ровесників II групи, що на підсосі взимку утримувалися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а влітку на пасовищі, на 50,4 кг (10,5%; Р>0,999), контрольної групи, які на підсосі утримувалися взимку в приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а влітку на вигульно-кормовому майданчику на 90,3 кг (20%; Р<0,999).

Практично у всі вікові періоди бугайці, які у підсосний період утримувалися на пасовищах, мали вищі середньодобові прирости живої маси, ніж їх ровесники, що утримувалися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею взимку і влітку на вигульно-кормовому майданчику.

В цілому за період вирощування та відгодівлі у тварин дослідних груп середньодобові прирости були вищі. Відмічено деяке зниження середньодобових приростів у перехідні періоди року в зв'язку зі зміною раціону годівлі та дії несприятливих факторів зовнішнього середовища (вітер, сонячна інсоляція, опади). Наприкінці літа та на початку осені в умовах утримання дослідних тварин на пасовищах (III група, о. Єрмаків) середньодобові прирости дещо знизилися в 7-8 - місячному віці на 31-50 г (Р<0,05) у порівнянні з тваринами контрольної групи.

Відносна швидкість росту піддослідного молодняка (табл.4) свідчить, що вікова мінливість їх інтенсивності росту характеризується різким зниженням після 8-місячного віку, потім поступовим зниженням і в період кінцевої відгодівлі збільшується незалежно від умов утримання тварин в підсосний період.

Таблиця 4 – Динаміка відносного приросту, %

Вік, міс.          Група 

            І          II         III      

1-8       136,2   141,6   139,8  

8-12     33,4     31,4     36,4    

12-15   15,65   19,1     21,5    

15-18   28,2     28,6     28,3    

0-18     174,4   177,2   177,7  

Отже, бугайці із дослідних груп мали більш високі абсолютні і відносні показники приростів за весь період вирощування та відгодівлі і в результаті досягли більшої живої маси в порівнянні з тваринами контрольної групи.

Лінійний ріст. При аналізі екстер'єрних промірів виявлено, що бугайці, які на підсосі влітку знаходились на випасах, розвивалися дещо краще, ніж аналоги на підсосі, що утримувалися на вигульно-кормовому майданчику. Слід відмітити, що характер змін величини основних промірів відповідає зміні живої маси незалежно від методів їх утримання в підсосний період. Найбільш високе збільшення величини висотних промірів у м'ясних тварин великої рогатої худоби відмічається до 8, 12 місяців, а потім відбувається зниження інтенсивності росту. При цьому збільшення промірів, які характеризують ширину і глибину тіла в абсолютному вираженні, менші висотних промірів. В 1-3-8 – 18-місячному віці бугайці дослідних груп перевищували своїх ровесників з контрольної групи майже за всіма промірами.

У 8-місячному віці бугайці дослідних груп дещо перевершували аналогів контрольної групи майже за всіма лінійними промірами, наприклад, за шириною в сідничних буграх на 1,7 см (8,9%; Р<0,001) та 1,1 см (5,76% Р<0,01).

Після заключної відгодівлі у 18-місячному віці бугайці дослідних груп мали також більш високі лінійні проміри. Відрізнялися бугайці III групи, що утримувалися цілорічне на підсосі на випасах о. Єрмаків.

Величина індексів була кращою у бугайців II та III дослідних груп. Індекс м'ясності з віком змінювався і був вищим в 18-місячному віці у бугайців III групи на 0,60% у порівнянні з бугайцями контрольної та II дослідної груп.

За екстер'єрними даними піддослідні тварини у всі вікові періоди були краще розвинуті та мали більш масивні форми, з добре розвинутими грудьми і тазом.

Таким чином, показники динаміки живої маси, середньодобових приростів, екстер'єрних промірів, індексів, а також огляду тварин у натурі свідчать, що особини, які утримувалися на пасовищі, мали більш кращі м'ясні форми і продуктивність, ніж бички, що утримувалися на вигульно-кормовому майданчику.

Природна резистентність піддослідних тварин. В основному картина крові тварин у різні вікові періоди у всіх групах відповідає фізіологічній нормі. Кількість еритроцитів у крові бугайців, які до 8 місяців утримувалися на пасовищі (II і III груп), в порівнянні з аналогами контрольної групи, було більше на 1,17 млн/мл (Р<0,05) і 1,42 млн/мл (Р<0,05) та у 18-місячному віці на – 0,91 млн/мл (Р<0,001) і на 0,95 млн/мл (Р<0,001).

Відмічається деяка різниця за рівнем окремих фракцій глобулінів між групами, особливо це стосується в- і г-глобулінів у крові піддослідних тварин у 8- і 18-місячному віці. У цей період він був вищим у порівнянні з бугайцями контрольної групи.