Борисова В.В. Вирощування садивного матеріалу модрини європейської інтенсивними методами в умовах Лівобережного Лісостепу України

Краткое содержание

Стан питання (літературний огляд)

В розділі розглянуто біоекологічні особливості модрини європейської (Тимофеєв В.П., 1954, 1960, 1977; Щепотьєв Ф.Л., Павленко Ф.А., 1975; Ейзенрейх Х., 1959; Молотков П.І., Патлай І М., Давидова Н.І., 1989; Вакулюк П.Г., 2000). На основі узагальнення літературних даних проаналізовано способи передвисівної підготовки насіння (Гейер К., 1898; Стахейко Ф.Г., 1959, 1962; Коновалов Н.А., 1964; Ігауніс Г.А., 1974; Промін Н.С., 1980; Новосельцева А.І., Смірнов Н.А., 1983; Бобриньов В.П., 1983; Walkenhorst R., 1984; Сироткін В Д., Приходський А. Н., 1988; Зоров Б.В., 1988 та інш.), доцільність їх розподілу на фракції за розміром, щільністю тощо (Новосельцева А.И., 1968; Желтов Н.М., 1974; Шутко Н.В., Антонюк Е.Д., 1977; Юшка В.І., Кіркліс А.А., 1982; Milan S., 1984; Сунгуров Р.В., 1984; Muhle O., 1985; Лярська В.П., 1986; Свиридов Л.Т., Гнедих В.Б., 1987; Новіков А.І., 2003; Wojda T., 2004), ефективність використання регуляторів росту рослин для підвищення посівних якостей насіння, а також їх впливу на показники сіянців та вихід стандартного садивного матеріалу (Самошкін Є.Н., 1986, 1990, 1993; Родін А.Р., 1989, 1991, 1997; Цареградский А.Ю., 1986; Хазіпов І.Б., 1987; Бочков І.Ю., 1989; Мезін В.М., 1989; Іванов В.П., 1994; Бондарук Г В., Зібцева О.В., 1996; Ларіонова Н.А., 1997; Пентелькін С.К., 1991, 1995, 1996, 2000; Пентелькіна Ю.С., 2001; Терещенко Ю.В., Копитков В.В., 2003). Узагальнено данні стосовно вирощування садивного матеріалу у теплицях, а саме формування субстрату (Сінніков А.С., Мочалов Б.А., 1977, 1981, 1986; Ігауніс Г.А., 1978; Маслаков Є.Л., 1979; Смірнов Н.А., 1981, 1988; Коган А.М., 1986; Bergeniann A.J., 1988; Бутін С.В., 2001), норм висівання насіння та глибини їх загортання (Маттіс Г.Я., 1976; Юшка В.І., 1982; Редько Г.І., 1983, 1993, 1996; Новосельцева А.І., 1983; Mitchel A.F., 1984, 1985; Сінніков А.С., Мочалов Б.А., Драчков В.Н., 1986), застосування добрив (Ігауніс Г.А., 1978; Новосельцева А.І., 1983; Сінніков А.С., Мочалов Б.А., Драчков В.Н., 1986). Відзначено, що питання інтенсифікації вирощування садивного матеріалу модрини європейської висвітлені фрагментарно і тому потребують подальшого вивчення та розробки.

програма та методика досліджень. об’єми виконаних робіт

Програмою робіт передбачалось дослідження способів передвисівної підготовки насіння з метою його раціонального використання та впливу регуляторів росту рослин на енергію проростання і лабораторну схожість насіння; вивчення залежності ґрунтової схожості, росту і якості, збереженості садивного матеріалу від субстрату теплиці, матеріалів для загортання насіння і мульчування посівів; встановлення впливу різних норм висівання на біометричні показники і вихід стандартного садивного матеріалу; дослідження впливу застосування мінеральних добрив та встановлення оптимальних їх доз при вирощуванні сіянців у теплиці з метою отримання високоякісного садивного матеріалу; вивчення різних способів використання регуляторів росту рослин при вирощуванні сіянців модрини; розробка основ комплексного застосування регуляторів росту рослин і добрив при вирощуванні сіянців модрини європейської; вивчення приживлюваності садивного матеріалу на лісокультурній площі та простеження післядії регуляторів росту рослин у культурах; встановлення впливу обробки коріння сіянців у полімерних композиціях перед садінням на приживлюваність та збереженість культур.

У дослідженнях використовували насіння модрини європейської, зібране на клоновій насіннєвій плантації в Південному лісництві Данилівського дослідного держлісгоспу Харківської області, а також отримане з Лісонасіннєвого лісництва Коломийського ДЛГ Івано-Франківської області та Летнянського лісництва Дрогобицького ДЛГ Львівської області. Відбір зразків та визначення посівних якостей насіння проводилося згідно ГОСТу 13056.6-75.

Видалення порожнього насіння та з недорозвинутим ендоспермом проводилось шляхом розподілу його за розміром і за щільністю з використанням методу флотації. Планування досліду, а також обробка отриманих результатів виконані на основі двофакторного дисперсійного аналізу (Лакін, 1980).

Технологія вирощування садивного матеріалу модрини європейської розроблялась у теплицях Васищівського лісництва Жовтневого ДЛГ, Володимирівського лісництва Гутянського ДЛГ, Задонецького лісництва Зміївського ДЛГ Харківської області на основі методики Г.Я. Ігауніса (1978). Перед висіванням насіння замочувалось у розчинах регуляторів росту рослин, а контрольний варіант – у воді протягом 18 годин. Обприскування та полив сходів розчинами регуляторів росту проводились на початку червня – у фазі формування бруньки зародкового пагону. Витрата розчину при обприскуванні склала 0,2 л/п.м посівної стрічки, а при поливі – 2 л/п.м стрічки.

Повторність у часі закладки більшості дослідів становила 2-4 роки. Дослід з обліку появи сходів мав 3-6 повторностей на облікових ділянках довжиною 1 м. Наприкінці вегетаційного періоду у 100-120 шт. сіянців для кожного варіанту досліду замірялися: висота надземної частини, діаметр кореневої шийки, довжина кореневої системи сіянців. Біометричні показники доповнювались масовими: надземної частини, в тому числі стовбурця і хвої, кореневої системи та усього сіянця. Відносні показники включали співвідношення діаметру та висоти сіянців, висоти сіянця до довжини коріння, маси кореневих систем та надземних частин, маси хвої та маси стовбурців.

Для культур поточного року наприкінці вегетаційного періоду визначалась їх приживлюваність, а в наступні роки – середня висота рослин, діаметр їх кореневої шийки, збереженість.