Методика оцінки ефективності рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України

Краткое содержание

В процесі вивчення природних рекреаційно-оздоровчих ресурсів території важливе місце займає положення про природний рекреаційно-оздоровчий потенціал, який розглядається як об’єктивна реальність, що характеризує дійсний стан природних ресурсів, тіл і сил природи з властивими їм законами формування і розвитку елементів, що відображають економічні відносини, оскільки їх використання має безпосередній вплив на рівень продуктивності праці [32].

Природний рекреаційно-оздоровчий потенціал є частиною природно-ресурсного потенціалу і визначається як здатність розвіданих та експлуатаційних природних рекреаційно-оздоровчих ресурсів сприяти відтворенню здоров’я людей, їх відпочинку, фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку.

Отже, природний рекреаційно-оздоровчий потенціал визначається територіальними, часовими межами, технічними, науковими, фінансовими можливостями освоєння та експлуатації, здатністю задовольняти рекреаційні потреби суспільства. Відповідно він підлягає економічній оцінці стану, ефективності його використання та ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу. [90]

Оцінювання – складний і не до кінця вивчений процес. В якості об’єкта оцінки можуть виступати природне середовище, територіальний рекреаційно-оздоровчий комплекс. Предметом дослідження при оцінюванні є взаємозв’язки між об’єктами, методи визначення соціальної та економічної ефективності використання рекреаційно-оздоровчих ресурсів тощо.

Оцінювання може відбуватись з різних позицій, наприклад, з позиції організаторів рекреаційно-оздоровчої діяльності та позиції відпочиваючих, при цьому висловлюються принципово різні вимоги. Необхідність оцінки з позицій відпочиваючих виникає в зв’язку з вибором для відпочинку певного місця. Вибір обумовлюється тривалістю відпочинку, смаками, фізіологічними особливостями індивіда, станом здоров’я, матеріальними можливостями, транспортною доступністю. Оцінка з позицій організаторів відпочинку пов’язана з проектуванням нових рекреаційно-оздоровчих закладів чи реконструкцією старих. Організатор рекреаційно-оздоровчої діяльності повинен враховувати умови відпочинку різних груп людей на певних територіях і на значний проміжок часу, з широким набором різноманітних занять, послуг, закладів обслуговування. Оцінюючи будь-який рекреаційно-оздоровчий комплекс, визначають, наскільки окремі елементи комплексу задовольняють вимоги відпочиваючих [7].