Визначення механізму взаємодії ФПС із зовнішнім середовищем

Краткое содержание

Сучасні економічні відносини, зумовлюють потребу у визначенні механізму взаємодії виробничої системи із зовнішнім середовищем. Актуальність проблеми зумовлена тим, що облікова політика підприємства не є засобом реагування на фактори зовнішнього середовища й не забезпечує оцінку майбутнього стану виробничої системи.

У цьому параграфі ФПС розглядається як виробнича система, оскільки, як було визначено у попередніх розділах, діяльність промислових і фінансових структур невід’ємно пов’язана із товарним виробництвом. У сучасних умовах ефективність функціонування такої системи багато в чому залежить від взаємодії з зовнішнім ринковим середовищем. Механізм цієї взаємодії недостатньо вивчений і однією із задач облікової науки є теоретичне і методичне обґрунтування напрямів вирішення проблем.

Аналіз наукових досліджень [328; 199; 53; 43 та ін.] свідчить, що зв’язки всередині систем і систем з навколишнім середовищем відбуваються під дією певних факторів впливу.

Фактори відіграють різну роль і здійснюють різний вплив на виробництво – діють різноспрямовано чи спільно, постійно чи тимчасово, що потребує чіткого визначення їх впливу на виробничу систему.

Звести до мінімуму негативні результати дії факторів невизначеності можна лише у процесі системних досліджень інформаційної моделі з багатьма критеріями [198, с. 9].

Використання системного підходу дозволяє врахувати основні види взаємодіючих факторів різного характеру, виділити з них ті, які найбільше впливають на системи або середовища з погляду наявних суспільних цілей і критеріїв, знайти шляхи й методи стимулювання позитивних факторів, нейтралізації й усунення негативних [11, с. 84-98].

Все це свідчить про необхідність вирішення теоретичних та практичних аспектів оцінки впливу зовнішнього середовища на функціонування виробничих систем, визначення характерних факторів зовнішнього середовища, у якому ринкові механізми стають ефективними, створюють умови саморозвитку, саморегулювання господарських процесів і які повинні знайти відображення при формуванні облікової політики.

Відомо, що кібернетичний підхід до управління виробничою системою передбачає наявність трьох складових ознак, а саме:

-        продуктивні сили – вхід системи;

-        виробничі відносини (система перетворення ресурсів);

-        економічний (додаткова вартість) та соціальний результати – вихід системи.