Організація аудиту на підприємствах залізничного транспорту

Краткое содержание

Виникнення нових економічних відносин, зміна функцій галузевих міністерств і відомств, поява різних організаційно-правових форм і власників вимагають опрацьовування питань організаційної побудови внутрішнього аудиту, визначення сфери їх дії і механізму здійснення контролю [6, c. 48–49].

У сучасному розумінні контроль дозволяє не тільки ухвалювати правильні рішення, але й постійно виявляти фактичний стан справ на керованих об’єктах господарських систем різного ступеня складності і структуризації.

На сучасному етапі відбулося розмежування сфер діяльності між зовнішнім і внутрішнім аудитом за умов посилення взаємозв’язку між ними з метою зменшення дублювання в роботі і функціональних напрямах діяльності [6, с. 17]. Головною метою зовнішнього аудиту є визначення достовірності фінансової звітності, а також контроль за дотриманням певних законів, норм господарського права і податкового законодавства.

Крім проведення незалежної експертизи фінансово-господарської діяльності, зовнішній аудит може передбачати розробку рекомендацій з поліпшення фінансової стратегії організації, підвищення ефективності її господарювання, а також оцінку платоспроможності, фінансової стійкості і резервів розвитку.

Як свідчить практика, зовнішній аудит має перевагу перед внутрішнім на рівні об’єктивності оцінок діяльності підприємства. Зовнішні аудитори володіють інструментарієм оцінок та експертиз на підприємстві і, абстрагуючись від деталізації реального становища досліджуваних питань, можуть вирішити їх найбільш ефективно, з використанням досвіду роботи інших підприємств. Крім того, зовнішні аудитори висувають вельми сміливі і радикальні ідеї, у той час, коли внутрішні аудитори не завжди можуть зробити це, перебуваючи в полоні виробничої практики, що вже склалася, та взаємовідносинах на підприємстві.