ВПЛИВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В ЧИСТОМУ ПАРУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ (в умовах східної частини північного Степу України)

Краткое содержание

У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів за цією тематикою. Під час аналізу наукової літератури встановлено, що в теперішній час серед науковців відсутній єдиний погляд щодо впливу різних способів і строків основного обробітку ґрунту у чистому пару на формування родючості ґрунту і продуктивність озимої пшениці. Це обумовило напрямок і завдання наших досліджень.

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень. Територія дослідного поля розташована в східній частині північного Степу з чітко вираженим континентальним кліматом. Середньорічна температура повітря дорівнює +8,1^○С. Річна норма опадів за середньорічними даними становить 534 мм. Кількість днів з опадами більше, ніж 10 мм за рік складає всього 10-13 днів. Основна кількість атмосферних опадів випадає у весняно-літній період.

Ґрунт на дослідному полі представлений чорноземом звичайним важкосуглинистим на лесоподібному суглинку, який характеризується такими агрохімічними показниками: рН сольової витяжки – 7,0-7,45; загальний вміст гумусу в орному шарі – 4,6-4,8 %; вміст рухомих форм фосфору – 6,6-8,9; обмінного калію – 8,1-13,3; лужногідролізованого азоту – 10,5-12,0 мг/100г ґрунту.

Роки досліджень різнилися погодними умовами. Так, 2003-2004 рр. характеризувалися доброю вологозабезпеченістю з м’якими умовами перезимівлі та достатнім температурним режимом. Період 2004-2005 рр. мав нестійку, переважно теплу погоду восени, що призвело до переростання озимої пшениці, м’яку зиму та жарке, спекотне літо. Досліди 2005-2006 рр. відбувалися в умовах надмірно сухої осені, що призвело до значного затримання сходів озимої пшениці. Далі перейшли до стійкої холодної зими з інтенсивними опадами у вигляді снігу і сприятливими за зволоженням та температурним режимом умовами розвитку озимини у весняно-літній період.

        Методологічні основи досліджень. Дослідження проводилися в польовому досліді філії кафедри землеробства ХНАУ ім. В.В. Докучаєва ТОВ „Агрофірма „Каравай“ Добропільського району Донецької області.

Схема досліду з варіантами основного обробітку ґрунту.

1.  Дискування на 8-10 см + осіння оранка на 25-27 см + весняно-літні
               культивації – контроль.

2.  Дискування на 8-10 см + весняна оранка на 25-27 см + весняно-літні
                 культивації.

3.  Дискування на 8-10 см + літня оранка на 25-27 см + літні культивації.

4.  Дискування на 8-10 см + осіннє дискування  на 10-12 см + весняно-літні
                культивації.

5.  Дискування на 8-10 см + весняне дискування на 10-12 см + весняно-літні
                культивації.

6.  Дискування на 8-10 см + літнє дискування на 10-12 см + літні культивації.

7. Дискування на 8-10 см + осінній мілкий безполицевий обробіток
                культиватором «Хорш» на 10-12 см + весняно-літні культивації.

8. Дискування на 8-10 см + весняний мілкий безполицевий обробіток
                культиватором «Хорш» на 10-12 см + весняно-літні культивації.

9. Дискування на 8-10 см + літній мілкий безполицевий обробіток
                 культиватором «Хорш» на 10-12 см + літні культивації.

10. Весняне дискування на 10-12 см + весняно-літні культивації.

Розміщення ділянок у досліді послідовне, повторність триразова. Площа посівної ділянки – 540 м², облікової – 100 м². Посів озимої пшениці сорту Донецька-48, проводився звичайним рядковим способом – трьома сівалками СЗ-3,6 у зчіпці з трактором ХТЗ-170 з міжряддям 15 см на глибину 5-6 см нормою висіву 4,5 млн шт. схожих насінин із внесенням у рядки мінеральних добрив у нормі 10 кг/га діючої речовини Р₂О₅. Весною, у фазу кущення, проводилося кореневе підживлення рослин азотом у нормі 30 кг/га д. р. Збирали врожай озимої пшениці комбайном «Сампо-2075» у фазу повної стиглості методом прямого комбайнування по кожній ділянці окремо.

Згідно з прийнятою програмою в досліді визначили такі показники:

·       вологість ґрунту – термостатно-ваговим методом пошарово 0-10, 10-20, 20-40, 40-60, 60-80, 80-100 см навесні в рік парування, перед посівом озимої пшениці та весною наприкінці фази кущення;

·       щільність складення ґрунту – методом ріжучого циліндра в шарах 0-10, 10-20 см навесні в рік парування, перед посівом озимої пшениці та весною наприкінці фази кущення;

·       біологічна активність целюлозорозкладаючих бактерій аплікаційним методом, за І.С. Востровим, в шарах ґрунту 0-10, 10-20, 0-20 см у рік парування в середині літа;

·       вміст лужногідролізованого азоту – за методом Корнфілда, рухомих форм фосфору та калію – методом Чирикова в шарах ґрунту 0-10, 10-20 см перед посівом озимої пшениці;

·       облік забур’яненості посівів озимої пшениці – кількісним методом восени перед зимівлею, навесні у фазу кущення та перед збиранням урожаю;

·       облік урожайності озимої пшениці – поділяночно;

·       статистична обробка даних – методом дисперсного аналізу за Б.А. Доспєховим;

·       економічний та енергетичний аналіз – розрахунковим методом з використанням методики О.О. Жученка.

Дослідження супроводжувались фенологічними спостереженнями.

ВПЛИВ РІЗНИХ СПОСОБІВ І СТРОКІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ
НА ВОДНО-ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТУ

Запаси продуктивної вологи. На накопичення вологи у ґрунті впершу чергу впливають строки основного обробітку ґрунту. Визначено, що найбільші запаси продуктивної вологи мали місце у варіантах з осінніми строками основного обробітку ґрунту. Так, у контролі після виконання осінньої оранки запаси продуктивної вологи дорівнювали 134,8 мм, такі ж результати мали і в результаті осіннього мілкого безполицевого обробітку культиватором «Хорш» – 134,3 мм. Після виконання осіннього дискування запаси продуктивної вологи дорівнювали 129,1 мм (табл. 1).

Найменші запаси продуктивної вологи у всіх шарах ґрунту були отримані у варіантах з літніми строками основного обробітку ґрунту. Після літньої оранки, яка мала місце на початку червня, зниження запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту порівняно з контролем становило 22 %; під час виконання літнього дискування – 15,6 %; після мілкого безполицевого обробітку ґрунту культиватором «Хорш» літом – 18,9 %.