ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО КОМПЛЕКСУ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

У розділі 1 “Теорія обліку та контролю доходів і витрат діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу” досліджено сутність і генезис витрат і доходів як об’єктів бухгалтерського обліку та контролю; визначено тенденції розвитку та специфічні особливості діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу, які впливають на організацію та методику обліку доходів, витрат і калькулювання санаторно-курортних послуг.

У процесі розвитку ринкових відносин в Україні відбувається пошук нових форм і методів управління підприємствами окремих видів економічної діяльності. Разом з тим переглядаються малоефективні підходи, формуються нові напрями та принципи функціонування і розвитку санаторно-курортної галузі України. Зазначені зміни вимагають додаткового вивчення низки теоретичних і практичних проблемних питань щодо методики та організації обліку й контролю витрат і доходів підприємств цієї галузі. Зокрема, необхідність адаптації їх обліку до сучасних умов господарювання зумовила потребу в уточненні сутності основних понять.

Аналіз генезису обліку доходів і витрат забезпечує розуміння сутності цих категорій, дає уяву про еволюцію їх трактування та порядок визнання, що уможливлює виокремлення актуальних проблем обліку доходів і витрат діяльності з метою обґрунтування напрямів їх розв’язання. Дослідження в історичному аспекті літературних джерел з питань обліку доходів і витрат та порядку їх відображення дало змогу сформулювати низку проблемних питань, які хоча і розглядалися науковцями, втім не втратили актуальності й нині, зокрема:

–      наявність двох підходів при визначенні моменту реалізації продукції та визнання доходами тих чи інших надходжень (метод нарахування та касовий метод);

–      характер витрат і доходів, який зумовлює необхідність їх регламентації: обсяг витрат завжди залежить від облікової політики підприємства, що свідчить про її суб’єктивний характер, а доходи визнаються за фактами реалізації товарів і послуг, що документально підтверджено, тобто їх величина є об’єктивною;

–      вплив на собівартість продукції порядку її калькулювання, який безпосередньо залежить від класифікації витрат (розподіл на прямі та непрямі, постійні та змінні).

В результаті досліджень на підприємствах виокремлено особливості, які необхідно врахувати при організації та формуванні методики бухгалтерського обліку доходів і витрат, зокрема:

–      складна та різнопланова економічна діяльність санаторно-курортних установ. Хоча основним видом їх діяльності є надання комплексу послуг з лікування, оздоровлення та відпочинку, вони здійснюють також низку супутніх (що входять до вартості путівки) та додаткових (що не входять до вартості путівки) послуг. Як правило, всі допоміжні та обслуговуючі господарства відносяться до самостійних галузей, які активно розвиваються. Це зумовлює потребу у розробці системи аналітичних рахунків, яка б дозволила групувати інформацію про доходи і витрати підприємства у розрізі всіх видів робіт, що здійснюються санаторіями;

–      сезонність попиту на санаторно-курортні послуги з боку населення, що виокремлює низку проблемних питань при визнанні доходів, для отримання яких здійснюються витрати;

–      розрив у часі між моментом продажу путівок та безпосереднім отриманням послуг, що впливає на порядок визнання доходу звітного періоду;

–      припадання терміну заїзду на різні звітні періоди, що зумовлює необхідність визначення фактичної собівартості послуг санаторно-курортного лікування, які були надані протягом звітного періоду.

Враховуючи перелічені особливості діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу, в дисертації запропоновано виділити чотирирівневу систему ознак класифікації витрат: 1) за видами господарської діяльності підприємства; 2) за центрами витрат; 3) за місцями їх виникнення; 4) за елементами. Її використання дозволяє групувати витрати з метою подальшого контролю у розрізі окремих видів і напрямів діяльності підприємства, а також його підрозділів. Така побудова класифікації також уможливлює визначення результативності діяльності кожного підрозділу або блоків підрозділів, що об’єднані за напрямом діяльності і є зручною формою при здійсненні економічного аналізу діяльності підприємства.

З огляду на особливості запропонованої класифікації витрат, класифікацію доходів діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу запропоновано здійснювати у розрізі двох рівнів: за видами господарської діяльності та за центрами доходів. Це забезпечить належне співставлення доходів і витрат за кожним центром їх виникнення та дозволить визначати результативність діяльності кожного підрозділу або блоків підрозділів, які об’єднані за напрямом діяльності, залежно від організаційної структури підприємства санаторно-курортного комплексу.

В роботі доведено необхідність і можливість класифікації доходів і витрат за різними ознаками, що підвищує обґрунтованість прогнозів діяльності цих підприємств.

У розділі 2 “Організація і методика обліку витрат і доходів у санаторно-курортному комплексі” досліджено проблеми формування та відображення в обліку витрат і доходів підприємств санаторно-курортного комплексу; запропоновано методику калькулювання послуг зазначених суб’єктів господарювання.

Як встановлено в процесі дослідження, на багатьох підприємствах санаторно-курортного комплексу України не приділяється належна увага формуванню облікової політики, що негативно впливає на ведення бухгалтерського обліку та функціонування таких підприємств у ринкових умовах господарювання. Автором виявлено конкретні недоліки в організації обліку доходів і витрат на підприємствах санаторно-курортного комплексу: неоперативність при наданні інформації управлінському персоналу щодо рівня витрат і доходів, недостовірність інформації про результати формування вартості путівок. Зазначені недоліки зумовлені такими причинами:

–      невідпрацьованістю процедури окремого обліку доходів і витрат за всіма видами діяльності, що здійснюються санаторіями;

–      розірваністю у часі моменту продажу путівок та безпосереднього отримання послуги;

–      відсутністю методики розрахунку собівартості фактично відпрацьованих ліжко-днів; невідповідність об’єктів обліку витрат і калькулювання потребам управління.

Для забезпечення достовірності, повноти, зрозумілості та можливості порівняння облікової інформації на підприємстві повинна бути належним чином сформована загальна облікова політика та, зокрема, щодо доходів і витрат. У роботі запропоновано перелік елементів облікової політики щодо врахування доходів і витрат з урахуванням специфіки санаторно-курортної галузі, в тому числі такі: необхідність розмежування витрат і доходів за кожною класифікаційною групою відповідно до видів діяльності підприємства; порядок визнання, оцінки та обліку доходів діяльності, зокрема, від реалізації санаторно-курортних та інших видів послуг, виконання робіт, іншої операційної, фінансової та інвестиційної діяльності; методика калькулювання собівартості наданих санаторно-курортних послуг, визначення вартості перехідних ліжко-днів і ліжко-днів, відпрацьованих у звітному періоді; система рахунків аналітичного обліку за видами діяльності санаторіїв та порядку їх застосування; перелік та порядок складання і подання основних внутрішніх звітів.

Організація обліку витрат, насамперед, передбачає певне групування витрат підприємства, яке залежить від об’єктів обліку витрат. Враховуючи особливості санаторно-курортної галузі та інформаційні потреби управлінського персоналу, запропоновано номенклатуру об’єктів обліку витрат за центрами витрат та місцями їх виникнення відповідно до організаційної структури санаторно-курортного комплексу, а також за видами послуг. Це сприятиме економічно обґрунтованому визначенню обсягу витрат, понесених відповідними підрозділами на обслуговування відпочиваючих і хворих, а також на утримання допоміжних і обслуговуючих господарств. В роботі запропоновано класифікувати об’єкти обліку витрат підприємств санаторно-курортного комплексу у розрізі двох груп залежно від цілей отримання інформації: об’єкти обліку витрат для контролю і регулювання витрат (за центрами і місцями витрат); об’єкти обліку витрат для розрахунку собівартості продукції (за видами однорідної продукції).