ЛЕКСИКА НА ПОЗНАЧЕННЯ ПАРАВЕРБАЛЬНИХ ДІЙ У СЕМАНТИЧНОМУ І ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ АСПЕКТАХ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЛЕКСИКА НА ПОЗНАЧЕННЯ ПАРАВЕРБАЛЬНИХ ДІЙ У СЕМАНТИЧНОМУ І ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ АСПЕКТАХ
Альтернативное Название: ЕКСИКА НА обозначения паравербального ДЕЙСТВИЙ В семантических и функциональных аспектов
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовується актуальність та наукова новизна роботи, формулюється її мета та завдання, визначається об’єкт, предмет, матеріал дослідження та методи аналізу, розкривається теоретичне та практичне значення, подаються відомості про апробацію результатів дослідження, наводиться огляд літератури з теми.


Сучасна лінгвістика характеризується двома традиціями вивчення паралінгвістичних дій усмішки та сміху, як і інших невербальних засобів комунікації. Перша традиція виникла завдяки студіюванню паралінгвістичних дій (жестів, рухів руками, очима, мімічних дій тощо) та їх ролі у мовній діяльності, смислотвірна функція яких у людському спілкуванні була усвідомлена у працях класиків мовознавства ХХ ст. (Ш.Баллі, Е.Сепір та ін.). У межах цієї традиції розроблялися питання класифікації паравербальних явищ, методів їх дослідження, співвідношення вербального і невербального компонентів, гендерних особливостей невербальної комунікації, а також ролі паравербальних дій у діловому спілкуванні, етикеті та ін. (праці Р.Бедвістела, Г.Є.Блінушової, О.Л.Васильєвої, І.Н.Горєлова, Г.В.Колшанського, Г.Ю.Крейдліна, Т.М.Ніколаєвої, Ф.Паппа, Р.Перкінса, Дж.Трейгера, Е.Холла). Друга традиція пов’язана з вивченням мовних (і ширше – знакових) засобів для позначення паралінгвістичних дій, їх семантики, номінації певного потенціалу в тексті при репрезентації різноманітних ситуацій спілкування в зв’язку, зокрема, з проблемою перекладу, описом класів ономатопоетичних одиниць, етнокультурних невербальних аспектів комунікації тощо (праці Л.І.Бєлєхової, А.Вєжбицької, І.О.Гаценко, А.Ш.Джангірової, Ф.Пойатоса, О.В.Урисон, О.Я.Янової). Якщо перша традиція приділяє основну увагу екстенсіональним (референтним) ознакам об’єкта, пов’язаним з паравербальною емпірикою”, то друга зосереджена на інтенсіональних ознаках, відрефлектованих мовною свідомістю комуніканта і належних до семантики відповідних мовних одиниць.


У першому розділі “Семантика дієслів на позначення усмішки та сміху” досліджується семантика дієслів на позначення паравербальних дій усмішки та сміху, подається їхня класифікація, проводиться зіставний аналіз, визначаються мовноспецифічні семантичні компоненти лексичних одиниць в українській, російській, англійській та німецькій мовах. Такі дієслівні лексеми, як, напр., укр. сміятися, гигикати, хіхікати, рос. смеяться, хохотать, хихикать, англ. laugh, giggle, chuckle, нім. lachen, kiche , wiehe на позначення сміху та укр. усміхатися, посміхатися, рос. улыбаться, усмехаться, ухмыляться, англ. smile, grin, smirk, нім. lächeln, grinsen, schmunzeln на позначення усмішки представляють дії, що належать, відповідно, до фонаційних та кінесичних невербальних дій. Дієслова-синоніми на позначення усмішки і сміху розглядаються нами у межах двох синонімічних рядів, які вони утворюють: 1) синонімічний ряд із значенням “усміхатися”; 2) синонімічний ряд із значенням “сміятися”. Синонімічний ряд розглядається в дисертації як ланцюжок семантично пов’язаних слів, в якому кожний член відрізняється певним компонентом свого значення від інших членів ряду і разом з тим збігається з ними за іншим компонентом.


Домінантою синонімічного ряду із значенням “усміхатися” є укр. усміхатися, рос. улыбаться, англ. smile, нім. lächeln; домінантою синонімічного ряду із значенням “сміятися” – укр. сміятися, рос. смеяться, англ. laugh, нім. lachen. Склад синонімічних рядів, які об’єднуються домінантами на позначення усмішки у відповідних мовах, не виявляє значних кількісних відмінностей. Так, укр. усміхатися (фонетичні варіанти осміхатися, всміхатися) об’єднує дієслова посміхатися, осміхатися, оскалюватися (фонетичний варіант оскалятися), підсміхатися / підсміхуватися / підсміюватися, що разом складає 5 дієслів. У складі синонімічного ряду дієслів із домінантою рос. улыбаться виокремлюються синоніми усмехаться, ухмыляться, осклабляться (морфологічні варіанти оскаляться, скалиться, лыбиться), що нараховує 4 лексеми. Синонімічний ряд з домінантою англ. smile складається з дієслів beam, grin, simper, smirk – всього 5. Німецький синонімічний ряд дієслів на позначення усмішки об'єднує дієслова lächeln, schmunzeln, grinsen / grienen, feixen – всього 4.


Загальний семантичний компонент усіх дієслів на позначення усмішки визначається як 1)“розтягувати губи певною мірою” та 2)“виявляти певні відчуття або ставлення до кого-, чого-небудь”, що відбиває два основні складники їхнього значення: перший стосується зовнішнього прояву, тобто фізичного аспекту дії, а другий – характеру відчуттів, емоційного стану суб’єкта.


За зовнішнім проявом дії (ступінь розтягнутості губ, відкритості рота) дієслова на позначення усмішки поділяються на три групи відповідно до наявності в їхньому значенні семантичних компонентів “розтягувати губи сильно”, “розтягувати губи слабо” чи “розтягувати губи параметрично” (останнє означає, що ступінь розтягнутості губ у семантиці таких дієслів не заданий, тому він може бути різним – “параметричним”). Так, аналіз мовного матеріалу демонструє, що семантичний компонент “розтягувати губи сильно” мають у своєму значенні дієслова укр. оскалюватися / оскалятися, рос. осклабляться / оскаляться / скалиться / лыбиться, англ. beam, grin, smirk, нім. grinsen / grienen, feixen. У значенні укр. усміхатися / осміхатися / всміхатися, посміхатися, рос. улыбаться, ухмыляться, англ. smile, нім. lächeln наявний семантичний компонент “розтягувати губи параметрично”. Дієслова укр. підсміхатися / підсміхуватися / підсміюватися, рос. усмехаться, англ. simper, нім. schmunzeln позначають усмішку з відносно невеликою амплітудою розтягнутості губ, тобто мають семантичний компонент “розтягувати губи слабо”. Пор., укр. А на танку, в замасленому шоломі, з розгорнутим прапором у руці, стоїть добродушний русявий хлопченя, усміхаючись до народів своєю широкою, впевненою усмішкою (О.Гончар), рос. Она поблагодарила и чуть-чуть усмехнулась, так что сахарные губки ее почти не тронулись (Н.Гоголь), англ. He grinned with yellow teeth (A.Stratton), нім. Ich verzog die Lippen und grinste es an (E.Remarque). Дієслова, у значенні яких семантичний компонент стосовно ступеня розтягнутості губ не заданий, можуть входити до контекстів, що описують як широку усмішку, так і усмішку з ледь розтягнутими губами. Пор., укр. усміхатися широко <скупо>, посміхатися криво, рос. улыбаться чуть-чуть <широко>, ухмыляться до ушей <в усы>, англ. smile widely “усміхатися широко” <a little “трохи”>, нім. ein wenig “трохи” <breit “широко усміхатися”> lächeln.


Дієслова на позначення усмішки розрізняються за психосеміотичними особливостями позначуваної ними дії. За цим аспектом синоніми можна поділити також на три групи відповідно до наявності в їхньому значенні семантичного компонента “виявляти позитивне ставлення чи відчуття” (англ.grin, beam), “виявляти негативне ставлення чи відчуття” (напр., укр. підсміхатися / підсміхуватися / підсміюватися, рос. усмехаться, англ. simper, smirk, нім. grinsen / grienen, feixen) чи “виявляти параметричне ставлення чи відчуття” (напр., укр. усміхатися / осміхатися / всміхатися, рос. улыбаться, осклабляться / оскаляться / скалиться / лыбиться, англ. smile, нім. lächeln, schmunzeln). Пор., укр. Зрадів дідусь, що аж усміхавсь (П.Куліш), рос. Бреясь, Ганин поводил бровями, а потом, когда обливался из кувшина холодной водой, радостно улыбался (В.Набоков), англ. He grinned in admiration. “I didn’t know you were so feisty” (N.Sparks), нім. Da, - endlich brummelte der Dritte heran. Zerfetzte Hinterreifen. Lenz grinste schadenfroh; der Wagen hielt vor der Nebenbox (E.Remarque). Деякі дієслова-синоніми на позначення усмішки містять у своєму значенні мовно-специфічні семи, які фіксують інформацію щодо ставлення третьої особи до субєкта дії: “регулярність” + “прихованістьдля укр. підсміхатися / підсміхуватися / підсміюватися; “оцінка дії як дурноїдля англ. smirk, simper; “ненатуральність, вимушеність діїдля англ. grin, smirk, simper; зверхністьдля англ. smirk.


Дієслова на позначення усмішки є двоактантними предикатами і позначають ситуацію із двома учасниками – виконавцем дії (чи cуб’єктом, за термінологією Ч.Філмора) та адресатом дії. Пор., укр. Видно, люблять сю дівчину усі – так ласкаво до неї усміхаються, так приязно підштовхують (Г.Хоткевич), рос. Она усмехалась торжествующею улыбкою прямо ему в глаза (Ф.Достоевский), англ. She had seen him around the building; said hello a couple of times, smiled at him once when she passed him in the street (A.Stratton), нім. Neben uns tanzte der Russe mit der Spanierin. Er lächelte und nickte uns zu (E.Remarque). У деяких випадках має місце заміна іменників на позначення особи їхніми метонімічними субститутами: губи, очі і т. ін., завдяки чому дієслова на позначення усмішки реалізують інструментальну валентність. Пор., укр. усміхатися <посміхатися> губами, його очі усміхалися, рос. ее губы улыбались, улыбнуться ртом, ухмыльнуться губами, англ. his lips <mouth> smiled, нім. mit den Lippen lächeln тощо. Адресатом дії усмішки може бути співбесідник (одна людина) або колектив (група людей), дія може спрямовуватися на самого субєкта дії (укр. усміхатися до себе, рос. улыбаться себе, англ. smile to him(her)self), а також на неживий обєкт (укр. усміхатися вечорові, всміхатися до хлібів, рос. улыбаться солнцу, англ. smile at the noteусміхатися записці”, smirk at the carусміхатися машині”, нім. über den Namen feixenусміхатися назвіі т. ін.). Специфічною ознакою англійських дієслів є їхня здатність реалізувати обєктну валентність: smile one’s welcomeдосл.*усміхати вітання”, smile one’s thanksдосл.*усміхати подяку”, smile one’s approvalдосл.*усміхати схваленняі т.ін.


Дієслова із значеннямусміхатисяможуть мати ще одну складову частину семантичної валентностісирконстант, що детермінує спосіб виявлення паравербальної дії. Детермінант дії дозволяє розрізнити усмішки за низкою ознак: фізичних (спосіб реалізації дії) та психосеміотичних (особливості емоційного стану субєкта та його комунікативні інтенції), що складають виразне уявлення про семантичну наповненість мовних номінацій дій зі значеннямусміхатисяв українській, російській, англійській та німецькій мовах. Детермінанти фізичного способу реалізації дії усмішки тлумачать її за формою та ступенем відкритості роту, а також особливостями її часової реалізації за параметрами регулярності та тривалості. Психосеміотичні ознаки паравербальної дії усмішки, що виражаються відповідними детермінантами, відображають актуальний емоційний стан суб’єкта (позитивні чи негативні відчуття), а також його ставлення до учасників комунікації (позитивне, негативне, ієрархічне тощо) чи ситуації в цілому. Пор., укр. усміхатися широко <скупо, радісно>, рос. улыбаться широко <тонко, весело, счастливо, радостно>, усмехаться чуть-чуть, англ. smile broadly “усміхатися широко” <happily “щасливо”, in/with amusement “у/з весел(ощах)істю”>, smirk a bit “усміхатися трохи”, нім. breit grienen <feixen> “усміхатися широко”, ein wenig lächeln <schmunzeln> “трохи усміхатися”, freudig lächeln “усміхатися радісно”. Ці ознаки у мовленні і тексті при дієсловах позначаються прислівниками, а також адвербіальними конструкціями, зокрема, конструкцією “дієслово + детермінант”, вираженою прямим додатком з обов’язковим означенням, які разом утворюють один з типів семантичної гаплології, що реалізується у словосполученнях з додатком змісту чи спорідненим додатком. Напр., укр. усміхатися щирою усмішкою. Такий тип лексико-семантичної гаплології більшою мірою є характерним для російської мови, в українській, англійській та німецькій трапляється зрідка. Пор., рос. улыбаться едва заметной улыбкой <довольною улыбкою>, усмехаться веселой усмешкой <внезапной усмешкой>, англ. smile a bastard smile, нім. das sonderbare Lächeln lächeln.


Для характеризації дії усмішки використовується ціла низка одиниць метафоричного походження. Вони відбивають метафору світла: укр. усміхатися безхмарно, рос. улыбаться ярко <светло>, англ. smile radiantly “усміхатися сяючи” <brilliantly “сліпуче”, a sunny smile “сонячною усмішкою”>; пор. beam like a beacon досл. * “усміхатися як маяк”. При такій концептуалізації дії усмішка оцінюється позитивно, оскільки асоціюється з позитивними емоціями. Пор., рос. глаза светятся от радости. Усмішка метафоризується детермінантами на позначення: смаку (укр. посміхатися гірко, рос. усмехаться сладко, англ. smile sweetly “усміхатися солодко” <bitterly “гірко”>); м’якості (рос. усмехаться жестковатой усмешкой, англ. smile softly “усміхатися м’яко”); свіжості (укр. усміхатися свіжою усмішкою); температури (укр. усміхатися холодно, англ. smile warmly “усміхатися тепло”); ваги (укр. злегка підсміхатися, англ. smile easily “усміхатися легко”). Ці дані демонструють “аксіологію” усмішок: позитивна усмішка має бути теплою, світлою, легкою, м’якою; якщо ж усмішка описується як гірка та жорстка, то вона, скоріше, оцінюється як погана і неприємна.


Дієсловами із загальним значенням сміху є укр. сміятися, рос. смеяться, англ. laugh, нім. lachen, які є домінантами синонімічних рядів із значенням “сміятися” у досліджуваних мовах. Склад цих синонімічних рядів є якісно і кількісно неоднорідним. Так, українська домінанта сміятися об’єднує дієслова шкіритися, зубоскалити, кихкати, гигикати / хихикати / хіхікати / хехекати, підхихикувати, пирскати / порскати, реготати / реготатися / вирегочуватися, гиготати / гиготіти, гоготати / гоготіти, хихотати / хихотіти, іржати, заливатися – всього 13 дієслів. У складі синонімічного ряду з домінантою рос. смеяться розглядаються дієслова хохотать, заливаться, закатываться / покатываться, хихикать, фыркать, прыскать, ржать, гоготать – всього 9 дієслів. Англійська домінанта із найбільш загальним значенням “сміятися” laugh об’єднує дієслова cachinnate, cackle, chortle, chuckle, giggle, guffaw, snicker (брит.) / snigger (амер.), titter, які разом складають 9 синонімів. Дієслівна лексема із загальним значенням сміху у німецькій мові – lachen. Вона є домінантою синонімічного ряду із значенням “сміятися” і об’єднує синоніми kiche , prusten / pruschen, quieken, gacke , wiehe . Загальна кількість дієслів – 6.


Спільні семантичні компоненти для всіх дієслів на позначення сміху можна сформулювати так: 1) “видавати переривчасті горлові звуки, які виникають унаслідок коротких видихаючих рухів зазвичай з відкритим ротом чи розтягнутими губами” та 2) “виявляти певні відчуття або ставлення до кого-, чого-небудь”. В зв’язку з цим для опису дієслів-синонімів у їх значенні виокремлюються два складники, що відбивають фізичний та психосеміотичний аспекти дії. Перший стосується звукового та зовнішнього (мімічного) прояву дії, її фізичного аспекту, а другий – характеру відчуттів, емоційного стану суб’єкта.


Фізичний аспект дії сміху характеризується через ступінь гучності та відкритості рота і в семантиці дієслів представлений компонентами “видавати голосні звуки” (напр., укр. реготати / реготатися / вирегочуватися, рос. хохотать, прыскать, ржать, гоготать, англ. cackle, chortle, guffaw, нім. prusten / pruschen, quieken), “видавати тихі звуки” (напр., укр. гигикати / хихикати / хіхікати / хехекати, рос. хихикать, англ. giggle, titter, нім. kiche .) чи “видавати параметричні за гучністю звуки” (укр. сміятися, рос. смеяться, англ. laugh, нім. lachen ). Фізичний аспект дії сміху представляють семантичні компоненти “тривала дія” чи “короткотривала дія”, “дискретна дія” чи “недискретна дія”. Компонент “дискретна дія” характеризує значення дієслів укр. сміятися, гигикати / хихикати / хіхікати / хехекати, рос. смеяться, хохотать, гоготать, англ. laugh, cachinnate, cackle, нім. kiche , quieken, gacke , wiehe і відбиває спосіб реалізації дії у вигляді окремих звукових квантів; компонент “недискретна дія” – відсутність подібного членування – виявляється в укр. шкіритися, зубоскалити, заливатися, рос. заливаться, закатываться / покатываться. Пор., укр. Дехто хіхікав. Але дехто й обурювався: це вже справді хамство! (М.Хвильовий), рос. Уж и смеялся он, вот так покатывался! (И.Шмелев), англ. Aunt Euvie Chalmers threw her head back and cackled at the spring sky (S.King), нім. Er kicherte. Ich brachte ihn mit einer Partie Oyster zum Schweigen (E.Remarque).


Психосеміотичний аспект дії сміху, обумовлений особливостями виявлення відчуттів, представляють у семантиці дієслів компонентивиявляти ставлення чи відчуття інтенсивно” (напр., укр. реготати, рос. хохотать, прыскать, англ. chortle, guffaw, нім. quieken), “виявляти ставлення чи відчуття помірно” (напр., укр. хихикати, рос. хихикать, англ. titter, нім. kiche ) чивиявляти параметричне ставлення чи відчуття” (укр. сміятися, рос. смеяться, англ. laugh, нім. lachen). Напр., укр. Ніякого лиха не знає дівчина, не відає; бігає собі та сміється, мов у срібні дзвоники дзвонить (М.Вовчок), рос. Он смотрел на меня так, как будто у меня щека была раздута флюсом, как-то косился на угол и даже сконфуженно хихикнул (М.Булгаков), англ. The girls giggled and each took a tiny pinch of the powder and sniffed it into their nostrils (A.Stratton), нім. Bald stand er auf und ging kiche d hinaus, ohne zu zahlen, mit Kopf und Schulte zuckend (A.Seghers). У значенні деяких дієслів було виявлено мовно-специфічні семантичні компоненти: “оцінка дії як дурноїдля англ. giggle; “оцінка дії як нечемноїдля англ. snicker / snigger; “субєкт відчуває соромдля англ. giggle; “періодичнодля укр. підхихикувати; на підвищених тонахдля англ. cackle; переможнодля англ. chortle; істеричнодля англ. cachinnate; раптоводля укр. пирскати / порскати, рос. прыскать, фыркать, нім. prusten / pruschen


Лексеми на позначення сміху реалізують суб’єктну та адресатну валентність, детермінант дії виступає як сирконстант. Пор., укр. Ґудзикові й ніяково, і досадно за сю ніяковість, і злість аж кипить до „муряків”, що, прикладаючи і глузуючи, регочуться з його (В.Винниченко), рос. – Кому мальчик, а кому в … пальчик, – огрызнулся Сенька, хотя срамных слов не любил и почти никогда не говорил – над ним за это даже смеялись (Б.Акунин), англ. Ill laugh at you heartily when tomorrow is past; till then I dare not: my prize is not certain… (Ch.Brontë), нім. Er wollte die Maschiene jetzt auf der Stelle kaufen. Aber Köster lachte ihn aus (E.Remarque). У деяких контекстах можлива метонімічна заміна іменників на позначення особи іменами частин обличчя (очі, губи). Пор., укр. його очі сміються, рос. ее глаза смеются, англ. his eyes laughed його очі сміялися”, нім. mit eingezogenen Lippen розтягнутими губами<mit großen Zähnen великими зубами сміятися> lachen. Адресатом дії сміху може бути співрозмовник, сам суб’єкт дії та неживий об’єкт. Англійські лексеми на позначення сміху реалізують об’єктну валентність, завдяки чому виражають згоду (laugh ones assent), подяку (laugh ones thanks), задоволення (laugh ones pleasure) і т. ін.


Дієслова на позначення сміху з меншою регулярністю, ніж дієслова на позначення усмішки, вживаються із сирконстантами, що розрізняють паравербальну дію сміху за фізичними і психосеміотичними ознаками. Напр., укр. сміятися гучно <нахабно>, реготати голосно, рос. смеяться громко <громовым образом>, гоготать громко, хохотать зловеще <дерзко>, англ. laugh loud “сміятися гучно” <uproariously “галасливо”, derisively “насмішкувато”, maliciously “злісно”, insolently “нахабно”>, нім. laut “голосно” <mächtig “галасливо”, schallend “гучно”, aus vollem Halse, mit der Kehle “на все горло”, spöttisch “насмішкувато”, verächtlich “презирливо”, schadenfroh “зловтішно сміятися”> lachen тощо.


Детермінанти дієслів сміху передають метафори: температури (рос. смеяться тепло, англ. laugh coldly “сміятися холодно”); смаку (англ. laugh a bitter laugh “сміятися гірким сміхом”, нім. bitter “гірко сміятися” lachen); ваги (англ. laugh lightly “сміятися легко” <hard “важко”>); світла (укр. сміятися іскристо, рос. смеяться ясно); рідини (укр. сміятися заливчасто, рос. смеяться, словно переливаться через край); м’якості (англ. laugh softly “сміятися м’яко” <sharply “гостро”>); сили (нім. matt “слабо” <dünn “слабо сміятися”> lachen). Наведені метафори демонструють, що “позитивний сміх” асоціюється з теплом, світлом, легкістю. У разі опису сміху як холодного, гіркого, важкого паравербальна дія, скоріше, сприймається як недобра і неприємна.


У другому розділі “Дієслова на позначення усмішки та сміху в функціонально-комунікативному аспекті” описується функціонування дієслівних лексем у реченні в зв’язку з завданням опису, характеризації або інтерпретації невербальної комунікативної дії. Також розглядаються семантико-синтаксичні стереотипи при репрезентації комунікативної поведінки суб’єкта у наративному і драматичному текстах та інтерв’ю. Під стереотипом (праці Є.Бартмінського, В.М.Телія та ін.) ми розуміємо колективне уявлення щодо вербальної (знакової) репрезентації певного фрагмента знань носія мови, яке характеризується регулярною відтворюваністю. Семантико-синтаксичний стереотип для представлення комунікативної події в прозовому тексті – це синтагматичний комплекс, що подає вербальне висловлення (т.зв. пряма мова, репліка) і коментар автора тексту, який розкриває його вербальні і паравербальні характеристики. Він постає відтак у вигляді синтагматичної діади “репліка + ремарка”.


Дієслівні лексеми усмішки та сміху належать, за класифікацією Н.Б.Мечковської, до метамовних одиниць, які позначають дії, що супроводжують вербальні вислови; крім цього, в мовленні вони нерідко стають субститутами мовленнєвих дій, невербальними мовленнєвими актами. У мовленнєвій діяльності такі невербальні дії також часто є індикаторами інтенції мовця, його комунікативного наміру, а тому виступають як носії прагматичної інформації, сигнали, що дають змогу адресатові декодувати семантичну і прагматичну інформацію висловлення і адекватно відреагувати на нього. Дослідження семантики дієслів невербальних комунікативних дій, їх функціонування в наративних структурах здатне, як видається, доповнити положення теорії мовленнєвих актів, уточнити поняття ілокутивної сили, перлокутивного ефекту висловлення. Дієслова на позначення паравербальних дій усмішки та сміху в українській, російській, англійській та німецькій мовах регулярно вживаються в авторських ремарках, коментарях до прямої мови, проте майже не трапляються в прямій мові персонажів. Напр., укр. – Москаль хвортецю собі вибудував! – сміються іноді собі піщани (П.Мирний), рос. – Я понял, – улыбнулся он Лорелее ласковой улыбкой (Б.Акунин), англ. The man grinned. “Let out the stalls on a fair basis” (A.Stratton), нім. Er lächelte. “Mußt es doch auch mal le en, Baby!“ (E.Remarque). У наративному тексті ці дієслова вживаються як додаток до висловлення, що передає вербальний комунікативний акт і тим самим допомагають реципієнту тексту адекватно декодувати його інтенсіональний зміст. Ремарки з дієсловами усмішки і сміху представляють здебільшого паравербальні реакції учасників спілкування і характеризують мовну поведінку персонажа в творі, її індивідуальні особливості. У складі ремарок дієслова на позначення усмішки та сміху виступають у тій самій функціональній позиції, що й дієслова мовлення (сказати, відповісти, заперечити і т. ін.), які зазвичай вводять пряму мову. Це пояснюється взаємозалежністю між звуковим аспектом мовлення, його інтенсивністю, динамікою, індивідуальними ознаками та внутрішнім станом мовця. Наявність дієслів усмішки чи сміху надає висловленню модальної оцінки, що позначає радість, задоволення, симпатію, коли зміст висловлення і паравербальної дії знаходяться у відповідності один до одного.


У діаді репліка + ремарка”, одному із традиційних способів номінації комунікативного акту, аналітично розведені номінації вербального і паравербального компонентів. Вербальний компонент як цільнооформлений складний знак характеризується певною іконічністю, репрезентує висловлення послівно. Ремарка відбиває переважно спосіб мовленнєвої дії (прошепотів, вигукнув) та її паралінгвістичний аспект. Номінативний комплекс “репліка + ремарка” є стійким семантико-синтаксичним стереотипом представлення комунікативної події в прозовому тексті, що відповідає усталеним традиціям мовної практики в художньому дискурсі і регулярно відтворюється в ньому. Його відтворення в художньому прозовому тексті відзначається варіюванням, що виникає внаслідок певного співвідношення жестів усмішки чи сміху з мовленням: А) дія усмішки чи сміху передує висловленню; В) висловлення передує діям усмішки чи сміху; С) усмішка чи сміх реалізуються одночасно з висловленням; D) усмішка чи сміх реалізуються на певному етапі породження висловлення. Черговість паравербальних жестів та висловлень відбивається у позиційному відношенні прямої мови до ремарки, які можуть розташовуватися у пре- або постпозиції одна до одної. Виникнення усмішки чи сміху на певному етапі висловлення фіксується в інтерпозитивних та розірваних ремарках. Пор., укр. Натан гірко посміхнувся і настоював: – Та ж вуйку, у Сучаві є спеціаліст (В.Клим), рос. „Только не зарежьте ее,” – восторженно сказал Горн и начал смеяться (В.Набоков), англ. Then”, he smiled superciliously, “we might help you with small order …” (A.Stratton), нім. Er zuckte zusammen, als ich fressen sagte, schluckte, lachte dann knurrend und fragte: „Du meinst, ihr wärf nie richtig satt geworden?“ (H.Böll).


Розглянутий матеріал демонструє, що усмішка та сміх регулярно комбінуються з іншими паралінгвістичними жестами та мімікою суб’єкта дії, що відбивається в лексико-синтаксичній ускладненості ремарки. Дієслова усмішки комбінуються тут з позначеннями комунікативно значущих жестів та мімічних дій: укр. посміхнувся, продовжуючи оглядати співрозмовницю, рос. улыбнулся и поднял брови; улыбнулась, опустив ресницы, англ. faced him and smiled; glanced at him and smiled, нім. sah mich an und lächelte. Супутні усмішці мімічні рухи стосуються зони очей мовця: коли виконується паравербальна дія усмішки, відбувається зміна положення брів чи вій, а також фокусування погляду. Усміхаючись, людина може здійснювати також певні рухи тіла, виконувати упорядковані жести руками або змінювати положення корпусу. Напр., укр. взяв за руку і усміхнувся, рос. улыбнувшись, склонился к ней; усмехнулся, повернувшись всем туловищем к секретарю, англ. smiled and covered his hand with her own, нім. lächelte und legte ihren Arm in meinem; lächelte und beugte sich zu mir herunter. Щодо сполучуваності лексем сміху з номінаціями інших паравербальних дій у складі ремарки, то слід зауважити, що вона неоднакова у розглянутих мовах. Так, для української та російської мов подібна співвживаність, за нашими даними, не є характерною, в той час як в англійській та німецькій мовах лексика сміху регулярно супроводжується номінаціями інших жестів мовця: англ. grabbed his hand and laughed; laughed and settled into his arms, нім. lachte und lehnte sich an mich; lachte und küßte mich. Таку сполучуваність слід розглядати як референтно обумовлену, пов’язану зі стереотипами мовної поведінки в різних культурах.


Розгляд сполучуваності фрагментів прямої мови і авторської ремарки в прозовому тексті доводить можливість сполучення дієслів усмішки з усіма типами мовленнєвих актів (репрезентативними МА відповіді, згоди та незгоди, директивними МА спонукання та запитання, декларативними МА оцінки та прогнозування, експресивними МА етикетної поведінки та стану мовця, комісивними МА планування). У складі ремарки дієслова сміху узгоджуються із більшістю МА (репрезентативними МА відповіді, згоди та незгоди, директивними МА спонукання та запитання, декларативними МА оцінки). В англійській та німецькій дієслова сміху у складі ремарки можуть супроводжувати експресивні МА етикетної поведінки, а також комісивні МА планування та обіцянки. Це означає, зокрема, що комунікативні події усмішки та сміху є семантично насиченими і характеризуються численними функціями в мовленні, пов’язаними з регуляцією міжособистісної інтеракції.


Семантико-синтаксична репрезентація дієслів усмішки та сміху у драматичному творі виявляється відмінною від відповідного стереотипу в прозовому тексті. Його найтиповіша текстова реалізація полягає в автономному парентетичному вживанні форми теперішнього часу або дієприслівника певного дієслова. Пор., укр. Михно (всміхається). От як! Я й не гадав собі, що вона така вірна, така великодушна (О.Кониський), рос. Дина. К жизни, что ли? …(Смеется) Как будто тебя будут ждать: готов ты или нет? (М.Рощин), англ. Broadbent (chuckling). Wrong for once, Tim. My friend, Mr.Doyle is a countryman of yours (B.Show), нім. Der Feldhauptmann lacht: Ganz anders (B.Brecht). Якщо зважити на те, що нормою репрезентації комунікативної дії в драматичному тексті є відбиття лише її вербального складника, то репліки драматичних персонажів, які супроводжуються ремарками щодо паравербальних дій, можуть бути інтерпретовані як марковані. А необхідність згадування дієслів усмішки чи сміху диктується їхнім семантичним навантаженням у складі комунікативної дії персонажа, яке здатне передавати цілий спектр прагматичних значень: прихильність до адресата, намагання зберегти комунікативний контакт, впевненість, задоволення тощо.


Так само, як і у драматичному творі, в сучасному тексті-інтерв’ю ремарка має констатуючий характер і маніфестується переважно парентетично оформленою дієслівною лексемою (значно рідше це може бути дієприслівник або словосполучення). Така ремарка завжди характеризується постпозитивністю відносно вербальної репліки, яку доповнює, а з формально синтаксичного боку наближається до прикладки. Пор.,


укр. Масштабність заходу [Євробачення] не налякала б тебе?


Ні. Я смілива людина, навіть відважна! (посміхається) (Ego, №8, серпень, 2004).


рос. – Вы, надеюсь, не сбежите…


– Да и некуда! (смеется.) (Литературная газета, 21-27 января, №2, 2004).


англ. NME: So what are you going to spend it [money] on?


Vigilante Carlstroem: “(Laughing) Milk and cookies!” (New Musical Express, Week 31, 2004).


нім. Mussten Sie auch die Kampschreie nachsynchronisieren?


Teilweise schon. (lacht) (Film, №3, 2004).


Таким чином, мовний стереотип презентації ПД Усмішки та Сміху в інтерв’ю можна вважати запозиченням з драматичного тексту і результатом дії фактора аналогії, оскільки комунікативні ситуації, репрезентовані в драматичному тексті і в інтерв’ю, подібні.


У третьому розділі “Семантика концептів УСМІШКА та СМІХ” проводиться концептуальний аналіз основних іменних лексем паравербальних дій усмішки та сміху у зіставному аспекті, виявляються їхні семантичні ролі і образи та метафорична репрезентація у відповідній мовній картині світу.


Лексикографічно концепти УСМІШКА та СМІХ репрезентуються відповідно лексемами укр. усмішка, сміх, рос. улыбка, смех, англ. smile, laugh / laughter, нім. Lächeln, Lachen і складають фрагменти української, російської, англійської та німецької мовних картин світу (УКС, РКС, АКС та НКС). Необхідно також зазначити, що окрім лінгвістів, дослідження природи усмішки та сміху привертало увагу представників інших наук: М.М.Бахтіна, А.Бергсона, Ю.Д.Борева, К.Е.Ізарда, Л.В.Карасьова, Д.С.Лихачова, А.Меграбяна, В.Я.Проппа, С.Л.Рубінштейна, А.А.Сичова, З.Фрейда, Й.Хейзінги та ін. Відтак концепти УСМІШКА та СМІХ є складовими як наївно-мовної, так і наукової картин світу. У філософському розумінні сміх є однією з головних ознак людини, а призначення усмішки, за твердженням психологів, полягає у формуванні й розвитку соціальних зв’язків індивідуума.


За своєю природою концепти УСМІШКА та СМІХ є необ’єктивними, оскільки їх сутність пов’язана із людським сприйняттям: усмішки – із зоровим, сміху – як із зоровим, так і з слуховим. На роль зорового сприйняття при тлумаченні подібних концептів звернув увагу Дж.Лакофф, який наголошує на тому, що людське сприйняття є вочевидь необ’єктивним і у типовому випадку включає категоризацію, тому цілком природним є той факт, що в українській, російській, англійській та німецькій мовах спостерігається нечітка різниця між усмішкою та сміхом: часто ці два явища ототожнюються, уподібнюються одне одному. Пор., укр. І коли Швейбер зупинився нарешті перед ним [Мироном], на його устах розцвіла, хто зна чому, легка усмішка. – Ти чому смієшся? – звернувся до нього Швейбер лагідним голосом (В.Клим), рос. Про „запьянцовского” Сеньке шибко дерзко показалось, но Князю шутка понравиласьзаржал. Остальные тоже погоготали. Сам-то Скорик не допер, в чем потеха, но на всякий случай тоже улыбнулся (Б.Акунин), англ. The black man’s face beamed like a beacon, ivory teeth from ear to ear. He laughed (A.Stratton), нім. Man schleppte den Leutnant Schulze herein; er krächzte mehr als er stöhnte. Lieven zeigte die Zähne, was ihm den Ansichten von Lachen gab (A.Seghers).


            Проведене дослідження концептів УСМІШКА та СМІХ показало, що у свідомості носіїв української, російської, англійської та німецької мов вони існують як складні ментальні сутності, що поєднують різнопланові уявлення про усмішку та сміх. Образи усмішки та сміху у мовній картині світу обумовлені їхньою двоїстою природою. З одного боку, обидві паравербальні дії мають фізіологічно висхідні, симптоматичні ознаки, з другого, – вживаються як засоби вираження емоцій. При цьому вони можуть відбивати як стереотипно позитивні відчуття, так і негативні переживання. Через усмішку та сміх виявляються особливості характеру суб’єкта, його індивідуальна манера усміхатися та сміятися. Окрім цього, вони є засобами передачі певного повідомлення, своєрідними носіями комунікативно релевантної інформації.


Образний вимір концептів УСМІШКА та СМІХ, проаналізований на основі метафоричних виразів, які є типовими засобами репрезентації певних аспектів паравербальних дій, виявляє, що в метафоричному представленні УСМІШКА має стійкі асоціативи із живою істотою (людиною, твариною, рослиною, птахом), стихіями та явищами природи (світлом, рідиною), смаком, таємницею, предметом. І, якщо метафори живої істоти, світла, смаку, таємниці та предмету виявляються в усіх досліджених картинах світу, то метафори рідини знаходимо лише в УКС, РКС та АКС, а рослини – в УКС та РКС. Наш матеріал підтверджує висновок А.Вєжбицької про те, що поєднання ідеї усмішки та плавання чи усмішки та повзання, властиве російській мові, в англійській аналогів не має. Пор., рос. Странная, медленная, нежная улыбка всплыла из глубины существа Борского и завладела лицом, наделив его непривычной мягкостью (Ю.Нагибин). При уподібненні усмішки предмету в РКС та УКС він (предмет) постає як цінний, а в АКС та НКС – маніпуляційний. Пор., рос. Розенкранц же горделиво поглядел на Коломбину, за что был вознагражден ласковой, ободряющей улыбкой (Б.Акунин) та англ. Look wicked, Jane; as you know well how to look; coin one of your wild, shy, provoking smiles (Ch.Brontë).


 


До основних метафор концепту СМІХ належать такі: жива істота (людина, нечиста сила), стихії та явища природи (світло, рідина, ефір), а також предмет. При цьому спільними для усіх досліджених картин світу є метафори живої істоти, предмета та рідини, метафора ефіру виявляється в УКС, РКС та АКС, а світла – лише в УКС. Пор., англ. Як прийшла, бровами повела, розкотила срібним горохом веселого сміху по стінах – так мов одразу посвітлішало в корчмі (Г.Хоткевич), She tu ed to Mrs. McKee and the room rang full of her artificial laughter (F.Fitzgerald).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины