ТИПОЛОГІЯ ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИХ ЗМІН АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ ІЗ ФОРМАНТОМ -ING У РІЗНОСИСТЕМНИХ МОВАХ : Типология ФОРМАЛЬНО-семантических изменений АНГЛО-АМЕРИКАНСКИХ заимствованы из Форманта -ING В РИЗНОСИСТЕМНЫХ ЯЗЫКАХ

Краткое содержание

Розділ 1. “Англо-американські запозичення в системі іншомовних слів” містить сучасні класифікації іншомовних слів за джерелом походження (В.В. Акуленко,           В.М. Аристова, Є.Ф. Володарська, Ю.В. Малахова, Л.В. Гребінник та ін.), за ступенем адаптації (Л.П. Єфремов,  С.В. Воробйова, Л.М. Архипенко та ін.), функціональним призначенням та стилістичною характеристикою (В.В. Виноградов, Т.В. Максимова,   М.М. Молчанова, А.Д. Олійник, Г.А. Сергєєва, Т.В. Весна, Г.В.Дружин, І.М. Мозова та ін.), а також детальний опис методів та прийомів дослідження.

 Серед існуючих класифікацій найбільш актуальною для тематики та проблематики є класифікація за джерелом походження. У нашій роботі вона складається з таких типів лексичних запозичень: 1) інтернаціоналізми (переважно греко-латинські за походженням терміни), вони утворюють власне інтернаціоналізми, псевдоінтернаціоналізми (міжмовні омоніми, “хибні друзі перекладача”), напівінтернаціоналізми, кальки); 2) глобалізми (слова на позначення явищ інформаційного простору, переважно англо-американського походження) (термін С.П. Денисової); 3) варваризми / екзотизми (запозичення, що позначають чужі реалії).

Такий підхід до класифікації іншомовних слів за джерелом походження обумовлений специфікою сучасного етапу розвитку людства. Це, передусім, активізація багаторівневих зв’язків між країнами та створення спільного інформаційного простору завдяки мережі Інтернет та іншим засобам комунікації. Засобом міжнародного спілкування частіше за все виступає англійська мова. До того ж тривалий час більшість сучасних технологій було сконцентровано в англомовних   країнах, звідси, запозичення вже існуючої назви разом із поняттям та предметом є найбільш простим та ефективним способом номінації. Отже, вплив англійської мови є складовою частиною і суттєвою ознакою процесу глобалізації, який швидко поширюється завдяки розвиткові сучасних інформаційних технологій    (Б.М. Ажнюк, С.П. Денисова, Ю. Мельник та ін.). У самому процесі лексичного запозичення відбивається тенденція до інтернаціоналізації як словника, так і способів утворення слів. На сучасному етапі мовного розвитку розширення інтернаціонального лексичного фонду надзвичайно активно відбувається шляхом запозичення англомовної за походженням лексики разом із створенням нових слів на основі інтернаціональних  кореневих і афіксальних морфем (Л.П. Крисін, Ш. Сешан). Отже, в епоху глобалізації спостерігаються як звичайні процеси лексичного запозичення, запозичення окремого лексико-семантичного варіанту, так і запозичення словотвірних засобів, зокрема полісемічного форманта -ing, який функціонує як  словотвірний елемент.  

 Отже, під англо-американськими запозиченнями ми розуміємо запозичення, які надійшли з американського варіанту англійської мови. Завдяки розвиткові сучасних технологій, які сконцентровано в США, а також завдяки значному впливу американської масової культури на постіндустріальне  суспільство в сучасні мови запозичення надходять переважно саме з американського варіанту англійської мови. У нашій роботі термін “англомовні запозичення”  використовується, коли йдеться про мовні факти, які належать спільному індоєвропейському мовному фонду та “англо-американcькі запозичення”, коли мова йде про запозичення останніх років, хоча для більшості запозичених мовних фактів наразі неможливе послідовне розмежування британського та американського варіантів англійської мови як джерела походження.

Незважаючи на те, що процес запозичення з англійської мови триває вже довгий час і відбувається за різних обставин, ця тенденція посилюється. Кількість англомовних запозичень помітно збільшується в усіх мовах представленого дослідження. Тенденція до англізації та американізації словникового складу певною мірою вже була відображена на україномовному (Ю.О. Жлуктенко 1964, 1966, 1981, 1990; В.П. Сімонюк 2002; Г.А.Сергєєва 2002; А.Д. Олійник 2002; Н.О. Попова 2002, 2005; Л.М. Архипенко 2004; С.А. Федорець 2005 та ін.), російськомовному (В.М. Аристова 1978; М.А. Брейтер 1997; Е.Ф. Володарська 2002; С.В. Воробйова 2003; Г.Г. Казарян 2004; Л.П. Крисін 1996, 1998, 2002, 2004; М.М. Молчанова 1996; І.М. Мозова 2007 та ін.),  польськомовному                 (A. Czamara 1996; A. Otwinowska-Kasztelaniec 1999; W. Lubaś 2000; Е. Mańczak-Wohlfeld 1997, 2000, 2004; A. Markowski 1999, 2000, 2003; К. Waszakowa 2001, 2002, 2005  та ін.) та франкомовному матеріалі (В. Hawrylyshyn 1983; C. Trushot 1991; M. Link 1998;             Ю.Б. Корнєва 1998; Н.А. Слобожаніна 2004, 2005, 2008 та ін.).

Однак збільшення кількості англомовних запозичень (у тому числі і на -ing) триває і досі. Особливо чисельно вони представлені в термінологічних підсистемах: економічній, технічній, у підмові електроніки та обчислювальної техніки, у сфері спорту, а також у різних вузькопрофесійних сферах (музика, перукарство, косметологія та ін.). Зустрічаються подібні мовні факти й серед побутової лексики. Вони неодноразово зафіксовані різноманітними словниками української, російської, польської та  французької  мов. Разом із кодифікованим матеріалом у роботі використовуються і некодифіковані запозичення, зафіксовані нами в усному мовленні.

Методологічною основою дослідження слугують праці з проблем міжмовних контактів У. Вайнрайха, Ю.О. Жлуктенка, Е. Хаугена, Д.С. Лотте, В.В. Акуленка,        В.М. Русанівського та ін., з теорії словотвору Е. Куриловича, В.В. Виноградова, Г.О.Винокура, О.А. Земської та ін., з питань семантичної структури мовних знаків  −     Дж. Лайонза, В.Г. Гака, Г.В. Колшанского, В.В. Лопатіна, І.С. Улуханова, О.С.Кубрякової та ін. Для встановлення лінгвістичного статусу зазначених запозичень, визначення типів їхніх формально-семантичних змін у процесі запозичення та подальшої асиміляції ми спиралися на концепції В.П. Сімонюк (вплив запозичень на мовну картину світу мови-реципієнта), Й. Айдуковича (контактологічна теорія) Н.О. Слобожаніної (запозиченння мовних концептів) та ін.

 Дослідження змістовної сторони мови, на думку багатьох лінгвістів                     (М.Ф. Алефіренко, Ю.Д. Апресян, А.А. Уфімцева, С.Г. Шафіков та ін.), завжди вважалося складним через розмаїття її вираження. У нашій роботі ми здійснюємо передусім компонентний, морфемний та дериваційний аналізи, тому що похідне оформлене як конкретна частина мови, а формант -ing сприймається як словотвірний елемент.     

Процес типологізації запозичень з формантом -ing з позицій встановлення ступеня їх семантико-граматичної універсальності або унікальності примусив нас звернутися до праць з контраcтивної лексикології М.П. Кочергана, В.М. Манакіна, О.Л. Зеленецького та ін. Специфіку словотвірного значення форманта -ing ми визначали, спираючись на концептуальні положення дериваційної теорії передусім О.С. Кубрякової, О.А. Земської, В.В. Лопатіна, Ш.С. Улуханова, Р.С. Гінзбурга та ін. Це дало можливість довести, що у досліджуваних мовах формант -ing набуває словотвірного значення, оскільки він періодично виступає у складі структурної моделі. Слова з таким словотвірним компонентом мають узагальнену змістовну єдність своїх похідних, семантично мотивовані та конкретизовані певною категоріальною віднесеністю за предметністю, процесністю чи ознаковістю.

Така методологічна основа дозволяє при встановленні типів формально-семантичних змін у лексико-граматичній структурі запозиченого слова спиратися на три види мовної взаємодії: 1) генетичну; 2) ареальну й 3) типологічну. Завдяки цьому вдалося встановити, що при генетичній спорідненості спостерігається однотипність у процесах асиміляції запозичень на морфемному рівні, у нашому дослідженні − це постфікс -ing. При ареальних контактах завдяки “прозорим міжмовним кордонам” є можливість передбачити, як буде відбуватися семантичний розвиток похідного значення, або визначити особливості функціонування такої групи запозичень на -ing. Типологічна схожість мов обумовлює аналогічність процесів морфо-синтаксичних адаптацій запозичених слів.  

У другому розділі „Формально-семантичні типи англомовних похідних з формантом -ing в англійській мовній системі” визначено лінгвістичний статус мовних одиниць на -ing в англійській мовній системі, описано основні  способи творення похідних з формантом -ing, обґрунтовано полісемічний характер англомовного форманта  -ing. Усе це є підґрунтям коректного тлумачення та подальшого опису запозичених похідних з досліджуваним формантом у сучасних національних мовах, зокрема в українській, російській, польській, французькій.

Тлумачення запозичень, їх лексикографічна паспортизація є складною проблемою через формальну (структурну) омонімію лексичних та синтаксичних дериватів або лексикалізованість чи ідіоматичність значень основи-мотиватора. Пошук значення такого похідного запозичення нерідко буває ускладненим семантичними зсувами, що відбуваються при утворенні похідного із новим значенням. Зазначена проблема ускладнюється ще й тим, що явище полісемічності / моносемічності форманту -ing і до цього часу неоднозначно трактується різними  дослідниками (див. праці: Р.Д. Єлисеєвої, Л.В. Назаренко).

Проведений структурно-семантичний та синтаксичний аналіз похідних з формантом  -ing дозволив з’ясувати, що в англійській мовній системі слова із зазначеним омонімічним формантом представляють декілька частин мови, як самостійні, так і службові. Як правило, більшість самостійних частин мови є непохідними, тобто вони втратили внутрішню форму й не сприймаються носіями мови як семантично розчленовані. Це найчисельніша група: іменники (відад’єктивні), напр.: mo ing  (ранок), evening (вечір), thing (річь) – [LDCE, 2000, P. 926; P. 468; P. 1500] та ін.; прикметники (якісні), напр.: interesting (цікавий), boring (нецікавий), appetizing (апетитний) [LDCE, 2000, P. 743; P. 140; P. 52] та ін.; інфінітиви (односкладові) типу bring (приносити), spring (скакати),  ring (дзвонити) [LDCE, 2000, P. 157; P. 1392; P. 1223] та ін.; прислівники, напр.: nothing (ніщо, нічого), notwithstanding (все ж таки) [LDCE, 2000, P. 9; P. 966; P. 967] та ін.

В той час як віддієслівні іменники, напр.: parking (місце для стоянки автомашин), kidnapping (викрадення людей з метою отримання викупу), leasing (оренда з подальшим викупом) [LDCE, 2000, P. 1029; P. 773; P. 802] та ін., знаходяться у центрі словотвірної діяльності.

Заслуговує на увагу той факт, що формант -ing також представлено у багатьох сучасних англійських прізвищах на зразок: Spelling, Farding,  Shering та ін. За спостереженнями Ю.О. Жлуктенка, цей формант був дуже продуктивним в усіх германських мовах і використовувався у прізвиськах, назвах племен та народностей, мешканців певної місцевості. Цей формант також слугував для передавання  зменшувального значення. Залишився він і у деяких географічних назвах, напр.: Wyoming (штат на заході США).

Відповідно до вияву граматичних категорій словоформи із формантом -ing можна поділити на дві групи: 1) сталі та 2) потенційні.

Сталі лексеми зафіксовані в словниках. Їх внутрішня форма не є прозорою. Як правило, формант -ing не відокремлюється від кореня. Це переважно відад’єктивні іменники, напр.: mo ing (ранок). Потенційні лексеми реалізуються  в процесі синтаксичної деривації.

Потенційні лексеми у більшості випадків представлено граматикалізованими лексичними формами. Передусім це: 1) дієприкметники теперішнього часу, у складі часів групи Continuous, напр.: He’s sitting (Він сидить), The boy standing at the window (Хлопчик, що стоїть біля вікна) та ін.; 2) герундій, напр.: He trains swimming (Він займається плаванням); She stopped smoking (Вона кинула палити цигарки) та ін.

Слід додати, що віддієслівні іменники на -ing дуже близькі до англійського герундія, оскільки відтінок процесуальності в них явно переважає над значенням предметності. За спостереженнями Ю.О. Жлуктенка, це вплив американського варіанта англійської мови, який до того ж відбивається на мові українських емігрантів, що трансформують такі мовні форми в українські віддієслівні іменники на -ання, -яння, -ення, -єння, напр.: „кемпування” від camping; „ваєрування” від wiring. На нашу думку, останнє свідчення служить можливим аргументом на користь припущення про переважний вплив американського варіанта англійської мови на інтенсивність процесу запозичення мовних одиниць з формантом -ing, серед яких переважають процесні назви – близько 2/3 у мовах-реципієнтах, що ми аналізували.

Отже, сталі та потенційні лексеми можуть бути формально абсолютно тотожними в плані вираження, тобто мати однакову структуру (наприклад: She’s training now – Вона тренується зараз; I like training – Мені подобається тренування; My training hours – Мої тренувальні години тощо), а семантично та граматично виступати носіями різних категоріальних ознак.

За структурою ці одиниці в англійській мові можуть бути: 1) простими, складаючись з непохідної основи з формантом -ing, напр.: дієслово ring (дзвонити); 2) складними, коли у похідній основі вичленовується вихідна основа та формант -ing, напр., market+ing і       3) складеними, тобто утвореними з: а) префікса, вихідної основи та зазначеного форманта, напр.: re+cycl+ing; б) двох основ або словосполучення і згаданого форманта, напр.: bungee-jump+ing, recruit+ing firm, arm-wrestle+ing (“спортивне змагання за допомогою сили рук”), що утворене від англ. arm – “рука” і to wrestle – “боротися”.

Таким чином, вихідною основою похідних  з формантом -ing в англійській мові виступають три основні частини мови: іменник, дієслово і прикметник. Усі вони у словотворенні широко використовують формант -ing, а відповідні похідні активно запозичуються різносистемними мовами або беруть участь у створенні нових слів, що містять цей формант. За структурою такі одиниці можуть бути простими, складними або складеними.

У третьому розділі “Типи формально-семантичних модифікацій   англомовних запозичень на -ing у досліджуваних мовах” розглядаються етапи адаптації іншомовних слів як на формальному, так і на змістовому рівнях.  

Запозичення з формантом -ing притаманні українській, російській, польській і французькій мовам з давніх часів. Однак, до середини ХХ ст. це були майже поодинокі випадки. Такі запозичення увійшли до лексичного складу зазначених мов, адаптувалися до їх лексичного складу та граматичного ладу й зараз носіями цих мов не сприймаються як запозичення. До того ж формант -ing не завжди свідчить про те, що запозичене слово – сáме з англійської мови. Так, нами виділено нечисельні  мовні факти лексем на -ing з інших мов. Напр., в українській (і російській) мові слово рислінг подається словниками як німецьке за походженням, так само російське (і польське) лан(д)стиг – з данської, російське салинг – з голландської, російське одельстинг – з норвезької, польське i-cing – з китайської.

Для того, щоб згрупувати запозичення на -ing, які мають англомовне походження із позиції граматичної семантики, ми визначили такі категоріальні ознаки:                             1) абстрактність, похідні позначають дію, процес, стан, напр.: англ. meeting – “масові політичні збори” від англ. meeting < meet – “збиратися” (М.П. Коломієць, СІС, 1998,         С. 101); польськ. monitoring – “постійне спостереження за якимось” від англ. monitoring, яке у свою чергу походить від лат. monitor –“спостережний” (С.М. Морозов, СІС, 1999,    С. 368); франц. briefing, укр. брифінг  – “коротка нарада для представників засобів масової інформації” – від англ. briefing букв. “інструктаж” (Л.О. Пустовіт СІС, 2000,       C. 186); франц.  pressing –  “тиск, натиск” від англ. pressing,  відповідно – to press – “тиснути” (С.М.Морозов, СІС, 1999, С. 459); 2) локальність, запозичення позначають місце, територію, напр.: польськ. dancing – “зал, окреме приміщення або майданчик для танців” від англ. dancing – “танцювальний” (Л.О Пустовіт. СІС, 2000, C. 319); рос. паркинг – “место стоянки автотранспорта” (Н.Г. Комлев, СНИС, 1995, С.112); рос. кемпинг – “летний лагерь для автотуристов”(Е.С. Зенович, СИСВ, 1997, С. 216); 3)  предметність, запозичені слова називають конкретні предмети, напр.: франц. planning, рос. планнинг – “записная книжка” (Е.С. Зенович, СИСВ, 1997, С.361); 4) речовинність, запозичення позначають матеріал, суміш, речовину, напр.: рос. белтинг – “ткань для изготовления конвейерных  и  прорезиненных приводных ремней” (Е.С.Зенович, СИСВ, 1997, С. 71); укр. допінг – “речовини, що при введенні їх в організм, спричиняють тимчасове підвищення його активності” (О.М.Сліпушко, ТСЧСУМ, 1999, С.150). 

Незважаючи на те, що похідні, утворені на англомовному підґрунті, у процесі запозичення проходять власний шлях формування граматичного і лексичного значення, – можна встановити певні спільні риси як на формально-граматичному, так і на лексико-граматичному рівнях.

За результатами нашого дослідження, у номінативному аспекті мовами-реципієнтами запозичуються словоформи, які відносяться до найменувань: 1) конкретних предметів, напр.: укр. пудинг – “запіканка із сиру, м’яса, крупи та ін.” (О.М.Сліпушко, ТСЧСУМ, 1999, С. 353), що утворилося від англ. pudding  – “a hot sweet dish made from cake, rice etc.” (LDCE, 2000, Р. 1140); польськ. leggings – “вузькі еластичні штани”;  франц. belting – “тканина для конвеєрів”; 2) природних явищ, напр., польськ. upwelling – “морська течія, що підіймається”; 3) соціальних явищ, напр., франц. kidnapping – “викрадення людей”;      4) ситуацій, напр., польськ. pressing – “силова дія, гніт”; 5) подій, напр., укр. мітинг – “збори, зустрічі”; 6) предметів, розташованих у просторі, напр., дансинг – “майданчик для танців” від англ. dancing – танцювальний (Л.О. Пустовіт СІС, 2000, C. 319.); ринг – (спорт.) “майданчик для боксу” від англ. ring – букв. кільце, коло (С.М. Морозов, СІС, 1999, С. 498) ті ін.; 7) дій, напр., маркетинг – (екон.) “організація збуту товарів на ринку” від англ. marketing – “торгівля, продаж” (С.М. Морозов, СІС, 1999, С. 342); лізинг – (екон.) “довгострокова оренда” від англ. leasing, яке у свою чергу утворилося від to lease – “здавати (брати) в оренду” (Т.П. Мартиняк, РУСІС, 1999,  С. 169); пресинг – (спорт.) “тиск, натиск” від англ. pressing, відповідно – від to press – “тиснути” (Морозов С.М., СІС, 1999, С. 459)  та ін.; 8) дієслівні (як правило) ознак предмета, напр., холдингова компанія “акціонерне товариство з контрольним пакетом акцій”, що утворено від англ. holding < hold – “тримати, затримувати” (Коломієць М.П., СІС, 1998, С. 181.); рекрутингова агенція (некодифіковано) – “агенція з пошуку та найму працівників” від англ. recruiting agency, відповідно – від to recruit: to find new people to join a company, an organization etc. + agency – an organization providing  a specified service – (HOALD, 1995, P.976, P.23); рекордінгова студія (некодифіковано) – “студія звукозапису” – від англ. recording studio – “a studio etc. used for recording music or sounds” (LDCE, 2000, P.1184) та ін.

Отже, наведені номінативні групи віддзеркалюють традиційний розподіл іменників, що характеризуються на основі категорій, з одного боку, одиничності та збірності, з іншого, – конкретності та абстрактності.

Як зазначає Л.В. Назаренко, “процесні” й  “предметні” імена на -ing майже однаково представлені у словниковому складі англійської мови. На нашу думку, це не зовсім так. Це положення було коректним для опису англомовних запозичень середини ХХ ст. Наприкінці минулого століття змінюються соціально-економічні, політичні умови життя людства тощо. Актуалізуються запозичення, які утворилися від дієслів, можливо, тому, що вони позначають динамічну ознаку, яка надзвичайно важлива для характеристики сучасного світу. Отже, у дериваційному аспекті, за нашими спостереженнями, вихідною основою частіше за все виступають дієслова, наприклад: франц. parking – „місце для стоянки автомашин” утворилося від дієслова to park – „паркуватися”; польськ. spinning – “риболовне знаряддя” – від дієслова to spin – „крутити”; франц. dancing – “місце для танців у кафе чи ресторані” – від дієслова to dance – “танцювати”.

 Підсумовуючи викладене вище, можна стверджувати, що у запозиченнях дериваційний формант -ing  виступає полісемічним словотвірним елементом, який може вказувати на категоріальну (частиномовну) приналежність імен, а також  додавати до семантичної характеристики створюваного значення співзначень “предметності”, “збірності”, “матеріалу” і т. ін. Він визначається нами як афікс, що здатний приєднуватися до основ різних частин мови й мотивуватися процесуальною чи непроцесуальною ознакою та предметністю, внаслідок чого і створюються імена різного категоріального змісту.

За   даними   Р.Д.  Єлисєєвої,  Л.П.  Назаренко, А.В. Широкової та ін., кількість афіксів в англійській мові так само, як і в інших мовах, обмежена. Це призводить до полісемічності форманта -ing, який виступає в ролі суфікса.

У лексико-тематичному плані англомовні запозичення на -ing представляють собою передусім терміни та професіоналізми, які у свою чергу можна поділити на більш дрібні субсфери, що розташовані в порядку зменшення: 1) бізнес, біржа, банківська справа, страхування, юриспруденція, економіка, фінанси, маркетинг, менеджмент; 2) спорт, фізкультура, туризм, розваги; 3) комунікативістика, масмедіа, шоу-бізнес; 4) загальнонаукова та міжпрофесійна термінологія; 5) промисловість; 6) інформаційні системи і технології; 7) медицина, косметологія, психотерапія; 8) біологія, біотехнологія, зоологія, зоотехніка, кінологія, екологія, рослини, хімічні речовини; 9) суспільство (політика, суспільний рух, різноманітні явища суспільного життя); 10) будівництво, ріелтерство; 11) морська справа; 12) зброя, військова справа.

Крім вище зазначеної лексико-тематичної групи, серед запозичень ще виділяються:  1) історизми й екзотизми  та 2) загальновживана лексика.  

У процесі запозичення англомовні елементи з формантом -ing зазнавали як фонетичних, так і морфолого-семантичних та лексико-семантичних змін.

        Фонетичні зміни є першою умовою адаптації запозичення. Особливо це характерно для тих слов’янських мов, де використовується кирилиця, тому що запозичене слово, як пишуть багато дослідників (Б.М. Ажнюк, С.П. Денисова та ін.), функціонує в неадаптованому вигляді, що графічно відображається перемиканням кодів, тобто воно деякий час пишеться латиницею. Отже, на першому етапі запозичене слово з  формантом  -ing виступає показником іншомовності в усіх мовах дослідження. Однак, у французькій мові також існують лексеми на -ing, які утворені в процесі власного історичного розвитку, але в них, на відміну від англомовних, -ing завжди передує голосна фонема, напр.: shampooing, parpaing, poing etc. [ФРС,1979, С.783,609,650].

У французькому усному мовленні сполучення -ing передається через назалізацію звука [ỉ] − [iη], на відміну від англомовних запозичень на -ing в інших мовах. Вихідне звукосполучення [іŋ] у польській мові трансформовано у звукосполучення [nk], у російській [нĸ/нг], в  українській – через [ng], оскільки для неї не властивий процес оглушення кінцевих приголосних.  Транслітерована  кирилицею  фонемна  інновація   передається через -инг/-інг, а латиною залишається незмінною у складі запозичених мовних одиниць на -ing.

Специфіка фонетичної адаптації аналізованих англомовних запозичень полягає в тому, що вони тісно пов’язані не лише з лексичним або граматичним рівнем мови, але передусім з графікою та орфографією, що у свою чергу обумовлене фонетичною системою, орфоепічними нормами, граматичним ладом та лексичним складом мови.

За нашими спостереженнями, регулярні орфографічні зміни відбуваються в українській, польській та російській мовах, на відміну від французької. Так, для польської мови англомовні запозичення на -ing є незручними для вимови. Вони створюють певні труднощі, і польські філологи не радять читати їх "literowo". Більшість користувачів ігнорує "tej obcej wymowy", отже читає англомовне запозичення за правилами своєї мови, напр.: siding замість saiding, trening замість treining і т.ін. За свідченням А. Марковського, значна частина англомовних запозичень вимовляється так, як вони пишуться, незважаючи на їх англомовну вимову, бо остання вимагає доброго знання цієї мови або принаймні уміння орієнтуватися у правилах вимови. З рекламного дискурсу поляки знають brushing, layering, roaming і т.ін., з публіцистичного (мова газет, радіо та телебачення) − ranking, briefing, dumping і т.ін. Такі запозичення для більшості поляків "są postrzegane jako trudne". З позицій відповідності нормам вимови та запису (транслітерування) велику кількість цих запозичень "spolszczano". Існують регулярні моделі, за якими здійснюється асиміляція англомовних запозичень у польській мові. Передусім вони стосуються спрощення, як у групах голосних, так і приголосних. Такі правила розповсюджуються і на запозичення з формантом -ing.

Слід відзначити, що в межах одного алфавіту транслітерація не застосовується, напр.: англ. booking → франц. booking, англ. brainstorming → франц. brainstorming [ФРРФСБ, 2002, С. 39, С.41] та ін.

Морфолого-семантичні зміни відображають як трансформацію морфемної структури слова, так і граматичних категорій відповідно до граматичного ладу мови, що запозичує, тобто це 1) морфемні та 2) семантико-граматичні зміни.

Так само, як і у вихідній мові, запозичення на -ing у досліджуваних нами мовах з позицій їхнього морфемного складу поділяється на три структурних типи: 1) простий, що складається з основи-мотиватора та форманта -ing, напр.: monitor + ing (польськ./франц.), моніторинг (укр.), мониторинг (рос.); 2) складний, що частіше за все відповідає моделі: префікс + основа-мотиватор + -ing; найпоширеними префіксами є: auto-, de-, down-, out-, re-, up-, under-, напр.: remarketing (польськ./франц.), апгрейдинг (укр./рос.); іноді запозичення не має безпосереднього англомовного словникового відповідника, воно утворюється оказіонально, на основі  синтаксичного деривата, наприклад, у російській мові (некодифіковане) апвелинг – “морська течія, що підіймається з глибини моря або океану” утворилося від англійського словосполучення to well up; 3) складений, що первинно був або словосполученням (франц. – revolving credit) або такий тип складався з двох основ (напр., похідні від body-building функціонують в усіх досліджуваних нами мовах).

У граматичному аспекті англомовні запозичення на -ing, як і в мові-джерелі функціонують з основними категоріальними ознаками (предметності, процесності, ознаковості), за якими відбувається формування частин мови, тобто вони також  розподіляються на: назви предметів: конкретних (англ. smoking − франц. smoking; польськ. smoking: укр. смокінг; рос. смокинг) або абстрактних; назви процесів (станів, дій, тощо) (англ. surfing − франц. surfing; польськ. surfing: укр. серфінг, рос. серфинг);  найменування ознаки (динамічної або статичної) (англ. clearing bank − франц. clearing bank; польськ. bank kliringowy, укр. кліринговий банк; рос. клиринговый банк  від англ. clearing – безготівковий розрахунок).

Слід також додати, що доволі часто зустрічаються запозичення, у лексико-граматичному значенні яких сполучаються предметна та динамічна ознаки, наприклад:  doping у таких значеннях функціонує в усіх досліджуваних нами мовах.

Так само на лексико-семантичному рівні адаптація відбувається відповідно до ступеня прозорості внутрішньої форми. Ми дозволяємо собі припустити, що найшвидше адаптуються слова, які для більшості носіїв національної мови є мотивованими через їх знання англійської мови, тобто повномотивовані, семантично прозорі слова. Особливо часто це відбувається з тими запозиченнями, до складу яких входять широковідомі англійські лексеми. Наприклад, запозичення на основі англійського arm-wrestling („боротьба рук”) існує в усіх чотирьох мовах, тому що чітко виокремлюється внутрішня форма: arm – “рука” і  to wrestle “боротися”.

Аналогічно процес уповільнюється при лексикалізації, коли для встановлення внутрішньої форми необхідне певне домислювання, напр., лексема holding у значенні “головна компанія, якій належить контрольний пакет акцій” функціонує як іменник в усіх досліджуваних у дисертації мовах, однак мало хто пов’язує його з англійським дієсловом to hold – “тримати”.

Майже незрозумілими широкому загалу залишаються слова, які мають значення, що утворилося на основі ідіоматично-фразеологічного лексико-семантичного варіанта, наприклад, у російській мові у складі спортивної термінології функціонує іменник айсинг − ”кидок хокейної шайби через усі зони супротивника”, який утворився від англ. дієслова   to ice  – „покривати глазур’ю”.

Якщо запозичується словосполучення (що представлено одиничними фактами), то воно, як правило, набуває термінологічного або професійного характеру. У таких випадках одне із слів з позицій внутрішньої форми є достатньо прозорим для носіїв мови-реципієнта. Наприклад, похідні від recruiting company („компанія з найму робітників”) актуалізовано в українській та російській мовах, missing link („артефакт, якого бракує”) – у польській, camping site (“місце для кемпінгу”) – у французькій.

   Спостережено, що у флективних мовах формант -ing при запозиченні ідентифікується з формою іменника чоловічого роду, тому достатньо швидко адаптується до граматичного ладу. Проте на лексико-семантичному рівні, як правило, запозичується лише один лексико-семантичний варіант, який функціонує переважно у якій-небудь професійній сфері, тобто в мові-реципієнті він також перебуває на периферії лексико-семантичної системи. Це слова типу укр. брифінг у значенні “коротка нарада для представників засобів масової інформації”, яке походить від англ. briefing букв. “інструктаж”  (Л.О. Пустовіт СІС, 2000, C.186; Т.П. Мартиняк, РУСІС, 1999, С.55). Отже, запозичується лише один лексико-семантичний варіант – “information or instructions that you get before you have to do something”  (LDCE, 2000, P. 156). Російське андерайтинг означає “покупку ценных бумаг новых выпусков с целью продажи” (Н.Г. Комлев, СНИС,1995, С.3; Н.Т. Богодевич ФИАРРАС, 1995, C.1), в основу його значення покладений один з лексико-семантичних варіантів дієслова underwrite – “to support an activity, business plan etc. with money, so that you are financially responsible for it”  (LDCE, 2000, P.1569).  Польське dressing  у значенні “rodzaj majonezu z przyprawami, używanego do zimnych potraw, glównie sałatek” (SWO, 1995,Str. 247) утворилося від англійського іменника dressing – “a mixture of liquids, usually made of oil and vinegar, that you put on raw vegetables” (LDCE, 2000, P. 421). Французький іменник brainstorming у значенні “recherche d’idées originales dans un groupe”  (DU, 1993, P.69) вихідною основою має англійське brain-storming, що означає “the act of meeting with a group of people in order to try to develop ideas and think of ways of solving problems” (LDCE, 2000, Р. 148).  

 На нашу думку, процес адаптації англомовних запозичень з формантом -ing  у різносистемних мовах прискорюється, коли нове запозичення вже має однокореневі відповідники в мові-реципієнті. У таких випадках словотвірне значення форманта -ing актуалізується. Відтінок значення передається безпосередньо через нього. Наприклад: укр. тренінг (від англ. training – „система вправ підібраних з певною метою”) корелює зі словами тренер, тренування, „тренуватися” як елемент словотвірного ланцюжка, отже, словотвірне значення новотвору визначається передусім завдяки форманту -ing. Зазначене похідне у тому ж значенні функціонує в польській та російській мовах.

Про словотвірну адаптацію свідчать ті похідні, які утворюються на власне національному ґрунті. До їх оформлення залучаються ресурси національної мови.  Наприклад: рос./укр. пудинг (предмет) → пудинговий (предметна ознака); виндсерфи(і)нг (процес) → виндсерфи(і)нговый (процесуальна ознака) → виндсерфи(і)нги(і)ст (агентивний іменник); прес(с)инг (назва процесу) → прес(с)инговий (процесуальна ознака) → прессинговать / пресингувати (назва дії).

Слід зазначити, що в процесі адаптації англо-американських запозичень тривалий час можуть функціонувати слова-дублети переважно як кальки або напівкальки. На формальному рівні це супроводжується варіативністю суфіксів, оскільки форманту -ing притаманна постпозиція щодо кореневої морфеми.  Напр.: у франц. marketing → marcheage; польськ. casting → „obsadzanie aktorów”, lifting -"wygtadzenie skory"; укр. scanning → сканування; рос. mixing → микширование. Аналогічно в польській мові при найменуванні видів діяльності можуть використовуватися суфікси -епіе, -апіе, які можна вважати співвідносними за значеннями, що містяться у форманті -ing, напр.: mailbombing - "zasypywanie skrzynki e-mailowej [...] dużą ilośią listów ..." [ŁSTS, 2000, Str.154].

На нашу думку, до моменту свідомого виділення  мовцем форманта -ing зі складу англомовного запозиченого похідного словотвірне значення форманта залишається невиявленим, але зберігає свій словотвірний потенціал як значення запозиченої моделі.

Процес адаптації завершує етап, на якому формат -ing функціонує як самостійний словотвірний засіб. У нашому випадку це полісемантичний суфікс, оскільки він займає постпозицію щодо кореня. Новоутворення у мовах-реципієнтах відбувається за двома типами: 1) “аглютинативним”, коли нове слово складається з двох основ, остання з яких з формантом -ing безпосередньо “приклеюється” до попередньої, наприклад, у французькій мові: peau-lifting, circuit-training, у польській − liftingowy crem, в українській – ліфтинговий крем; 2) “фузійним”, коли запозичується вже сам спосіб словотворення і нові слова, як правило, оказіоналізми, утворюються на базі споконвічних морфемних складових, запозичується лише словотвірний елемент, зокрема суфікс -ing у сукупності  його словотвірних значень: рос. откатинг (“сплата “комісійних” за нелегальну послугу”) – від рос. жаргонного откат;  втюринг (“продаж неякісного товару”) − від рос. розмовного втюрить, объегоринг (“обман”) − від рос. розмовного объегорить, свалинг (“зникнення”) с “бабками” (“з грошима”) − від рос. жаргонного свалить; жабинг (“невдала косметична операція” − невдалий ліфтинг) − від рос. іменника жаба в переносному значенні; гадалкинг (“жартівлива назва езотеричної практики”) − від рос. дієслова гадать; дебилинг (“нерозумне поводження”) − від рос. іменника дебил; Дедморозинг (“корпоративні новорічні вечірки”) від рос. фразеологізованого  словосполучення Дед Мороз; “Попинговый шлёпинг как средство воспитания детей” (жартівлива назва книги неіснуючого видавництва “Блондинка”); “Матросинг и бросинг” (назва статті в журналі MAXIM, квітень, 2008), “профессиональный клининг: швабринг − від рос. іменника швабра, щёткинг − від рос. іменника щётка, тряпкинг − від рос. іменника тряпка”; укр. автоскелешкрябінг (“тест-драйв позашляхового автомобіля”), а також на рівні терміноутворення, наприклад: рос. икаэринг (“ИКР – идеальный конечный результат” – авторський термін російського тренера-консультанта Віталія Ільїнського); франц. сouponing (“купівля товарів зі знижкою за умов пред’явлення “купона” – маркетинговий прийом).

 Запозичення, в основі яких була англомовна лексична одиниця з формант -ing, у контрастивно-типологічному аспекті віддзеркалює явище лексико-граматичної інтерференції. Залежно від значення кожної окремої мовної одиниці у мові-донорі, вона: 1) може стати еквівалентною значенню в мові-реципієнті, наприклад, англійські запозичення pudding (блюдо), casting (відбір акторів) існують в усіх досліджуваних нами мовах, 2) знаходитися у відношеннях включення, коли лексична парадигма значень у мові-донорі є ширшою, ніж у мовах-реципієнтах, напр., англійське jogging (“підштовхування, біг підтюпцем і т. ін.”) було запозичене українською, російською та польською мовами тільки у значенні “повільний тренувальний біг”; 3) перетинатися значеннями, тобто співвідноситися не за головним, а за другорядними значеннями, наприклад: англійське meeting (“будь-яка зустріч”) запозичено українською та російською мовами переважно у значенні “політичні збори”, а польською – “спортивні заходи”, 4) у відношеннях безеквівалентності знаходяться мовні одиниці, які пройшли повну адаптацію, у тому числі й на словотвірному рівні, і замінили формант -ing на споконвічний суфікс або будь-який інший дериваційний елемент, напр.: англ. scanning → рос. сканирование; англ. dubbing → укр. дублювання; англ. marketing → франц. marcheage, commercialisation; англ./польськ./укр./рос. consulting firm → франц. la firm-conseil; англ./польськ./укр./рос. billing → франц. facturation і т. ін.

Французька найбільш консервативно з усіх мов, які ми досліджуємо, ставиться до використання запозичень. Процес модерації, тобто прагнення помірного та збалансованого використання англомовних запозичень, стосується і словоформ на -ing.

Отже, типи формально-семантичних змін у процесі адаптації англомовних запозичень з формантом -ing можуть мати універсальний (моделі переносу значень відповідно до частиномовної характеристики запозичення), фреквентальний (“фузійний тип запозичення” в українській та російській мовах) та унікальний характер (спрощення приголосних у польській мові). 

ВИСНОВКИ

Активізація процесу англомовного запозичування мотивована зовнішніми мовними чинниками (глобалізація ключових позицій життя сучасних країн, спільний інформаційний простір, англійська мова – поширений засіб міжнародного спілкування, більшість сучасних технологій надходять з англомовним описом)  та внутрішніми мовними факторами (номінація нового предмета або поняття або уточнення чи відмежування від вже існуючого, а також віддзеркалення соціальних, психічних або естетичних міркувань носіїв національних мов).

Запозичення з формантом -ing поділяються на дві нерівні за чисельністю групи (у порядку збільшення): 1) запозичення на -ing неангломовного походження (з німецької, данської, голландської, норвезької, китайської та ін.), 2) англомовні (на сучасному етапі – англо-американські) запозичення на -ing. Тематично вони репрезентовані термінами та професіоналізмами зі сфер бізнесу, спорту, інформатики, комунікативістики, медицини, промисловості, військової та морської справи, біології, будівництва; значно менше екзотизмів та історизмів, а також побутової лексики. 

В англійській мові формант -ing входить до морфемного складу слів різних частин мови. За його допомогою оформлюються іменники (відад’єктивні та віддієслівні), прикметники, інфінітиви, прийменники, прислівники, сполучники, займенники, а також граматикалізовані форми: герундій та теперішній подовжений час. Виходячи з цього, ми кваліфікуємо цей формант як сталий, коли він служить для утворення нових слів, та як потенційний, у випадках формотворення. 

Фонетичні зміни є першою умовою адаптації запозичення. Особливо це характерно для тих слов’янських мов, де використовується кирилиця, тому що запозичене слово дуже часто функціонує в неадаптованому вигляді, що графічно відображається перемиканням кодів, тобто воно деякий час пишеться латиницею. Отже, на першому етапі запозичене слово з  формантом -ing виступає показником іншомовності в усіх мовах дослідження.

З позиції граматичної семантики запозичені похідні характеризуються за такими категоріальними ознаками: 1) абстрактність, коли похідні позначають дію, процес, стан (польськ. monitoring,  франц. briefing, укр. серфінг); 2) локальність, якщо запозичення позначають місцезнаходження (польськ. dancing, рос. паркинг);   3) предметність, − при найменуванні конкретних предметів (франц. building, рос. смокинг); 4) речовинність, − запозичення позначають матеріал, суміш, речовину (рос. бельтинг, укр. допінг).  

В аспекті морфемного складу запозичення на -ing у досліджуваних нами мовах поділяється на три структурних типи:  1) простий, що складається з основи-мотиватора та форманта -ing, наприклад: monitor+ing (польськ./франц.); 2) складний, що частіше за все відповідає моделі: префікс + основа-мотиватор + -ing; найпоширеними префіксами є: auto-, de-, down-, out-, re-, up-, under-, (наприклад: апградинг (укр./рос.); іноді запозичення не має безпосереднього англомовного словникового відповідника, воно утворюється оказіонально, на основі синтаксичного деривата, наприклад, у російській мові (некодифіковане) апвелинг  −  “морська течія, що підіймається з глибини моря або океану” утворилося від англійського словосполучення to well up; 3) складений, що первинно був або словосполученням (франц. − revolving credit), або складався з двох основ (наприклад: похідні від body-building функціонують в усіх досліджуваних нами мовах).

На лексико-семантичному рівні адаптація відбувається відповідно до ступеня прозорості внутрішньої форми: 1) найшвидше адаптуються слова, які для більшості носіїв національної мови є мотивованими через їхні знання англійської мови, тобто повномотивовані, семантично прозорі слова (arm-wrestling); 2) процес уповільнюється при лексикалізації, коли для встановлення внутрішньої форми необхідним є певне домислювання (holding); 3) невідомими широкому загалу залишаються слова, які мають значення, що утворилося на основі ідіоматичного або фразеологічного лексико-семантичного варіанта (айсинг). 

Процес адаптації завершує етап, на якому формат -ing функціонує як самостійний словотвірний засіб. Це полісемічний суфікс, який бере участь в утворенні нових слів за двома типами: 1) “аглютинативним”, коли нове слово складається з двох основ, остання з яких з формантом -ing безпосередньо “приклеюється” до попередньої (франц. peau-lifting, circuit-training); 2) “фузійним”, коли запозичується вже сам спосіб словотворення і нові слова, як правило, оказіоналізми, утворюються на базі споконвічних морфемних складових, запозичується лише словотвірний елемент, зокрема суфікс -ing у сукупності  його словотвірних значень (рос. втюринг). 

Запозичення, в основі  яких була  англомовна  лексична  одиниця з формантом -ing, у контрастивно-типологічному аспекті віддзеркалює явище лексико-граматичної інтерференції. Залежно від значення кожної окремої мовної одиниці у мові-донорі, вона: 1) може стати еквівалентною значенню в мові-реципієнті (франц. casting); 2) знаходитися у відношеннях включення, коли лексична парадигма значень у мові-донорі є ширшою, ніж у мовах-реципієнтах (укр. пресинг); 3) перетинатися значеннями, тобто співвідноситися не за головним, а за другорядним значенням (польск. meeting); 4) у відношеннях безеквівалентності перебувають мовні одиниці, які пройшли повну адаптацію, у тому числі й на словотвірному рівні, і замінили формант -ing на споконвічний (питомий) суфікс або будь-який інший дериваційний елемент (рос. сканирование). 

       Отже, типи формально-семантичних змін у процесі адаптації англомовних запозичень з формантом -ing можуть мати універсальний (моделі переносу значень відповідно до частиномовної характеристики запозичення), фреквентальний (“фузійний тип запозичення” в українській та російській мовах) та унікальний характер (спрощення приголосних у польській мові).