АСОЦІАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИХ КОНЦЕПТІВ У РІЗНОСИСТЕМНИХ МОВАХ




  • скачать файл:
Название:
АСОЦІАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИХ КОНЦЕПТІВ У РІЗНОСИСТЕМНИХ МОВАХ
Альтернативное Название: Ассоциативный ПОТЕНЦИАЛ Лингвокультурный концепт в РИЗНОСИСТЕМНЫХ ЯЗЫКАХ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційної праці, її актуальність, сформульовано мету та комплекс основних завдань, окреслено джерельну базу і матеріал, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, зазначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, структуру дисертації, подано відомості про апробацію її результатів.


У першому розділі «Асоціативний потенціал лінгвокультурних концептів» представлено вихідні положення дослідження з урахуванням здобутків у сучасних міжпарадигмальних студіях – лінгвокультурології, психолінгвістиці, уточнено такі ключові поняття, як асоціація, асоціативне поле, асоціативний потенціал, семантичний гештальт, лінгвокультурема, лінгвокультурний концепт та ін., проаналізовано особливості структури лінгвокультурного концепту, засоби вербалізації концепту в мові, його ознаки – лінгвокультурну маркованість, символічність та асоціативність – здатність асоціюватися з різними символічними чи подієвими феноменами, відомими для всіх членів соціуму, експлікувати культурно значимі смисли. Описано етапи концептуального аналізу,  спосіб проведення та обробки асоціативного експерименту як особливого методу дослідження лінгвокультурних концептів.


Перший підрозділ першого розділу «Лінгвокультурний концепт як основна одиниця дослідження лінгвокультурології» містить аналіз основних наукових підходів до терміну концепт, його ознак та структури. У сучасній лінгвістичній думці актуальними стають дослідження «ключових концептів культури»                  (А. Вежбицька 2001), «констант культури» (Ю. Степанов 1997) чи «лінгвокультурних концептів» (В. Карасик, Г. Слишкін 2001), (С. Воркачов 2003). При цьому намітились два основні підходи до трактування концепту: когнітивний (представлений працями Ю. Апресяна, О. Залевської, О. Кубрякової, О. Селіванової та ін.) та лінгвокультурний (Н. Арутюнова, С. Воркачов, В. Карасик, В. Маслова, Г. Слишкін, Ю. Степанов та ін.), що фокусується на вивченні специфічного у складі ментальних одиниць і спрямоване на систематичний опис відмінних смислових ознак конкретних концептів культури. Концепт включає в себе як «чисто» мовні, так і позамовні елементи: ідею, поняття та образ, уявлення, стереотипні та архетипні ознаки. Лінгвокультурним концептам притаманні номінативна місткість, лінгвокультурна маркованість, символічність та асоціативність, тобто включеність концепту в парадигматичні та синтагматичні зв’язки, різного роду співвідносні оцінні ряди (системи національних та інших культурних цінностей).


        Таким чином, лінгвокультурний концепт це асоціативно-вербальна сітка, пучок вербалізованих смислів, представлений у плані вираження цілим рядом своїх мовних реалізацій, що утворюють відповідну лексико-семантичну парадигму; це одиниця колективного знання/свідомості, що має мовне вираження і позначена культурною специфікою. При цьому в роботі ми виокремлюємо лінгвокультурний простір, під яким розуміємо форму існування культури у свідомості її носіїв, та лінгвокультуру певного конкретного соціуму, члени якого мають спільну мовну і культурну свідомість.


Другий підрозділ першого розділу «Вербальні асоціації у психолінгвістичних дослідженнях» присвячено розгляду динаміки психолінгвістичних досліджень вербальних асоціацій в зарубіжному та українському мовознавстві. Поняття асоціації з’явилося ще у філософських працях Платона, Аристотеля, Р. Декарта,       Б. Спінози, Т. Гоббса, Т. Гартлі – творця т.зв. асоціативної психології (асоціанізму). У психології ідеї асоціанізму розвивали Е. Бейлер, Г. Еббінгауз, В. Джеймс, Е. Крепелін, І. Павлов, І. Сєчєнов, Е. Торндайк, З. Фрейд, К.-Г. Юнг. У мовознавстві вивчення вербальних асоціацій пов’язано з працями Дж. Діза, М. Крушевського, Ф. де Соссюра, О. Потебні, психолінгвістів І. Бодуена де Куртене та Л. Щерби, Л. Виготського, О. Леонтьєва, Дж. Міллера, Ч. Осгуда та ін. Вслід за сучасною гуманітарною думкою трактуємо асоціацію як зв’язок, що за певних умов виникає між окремими нервово-психічними актами – відчуттями, уявленнями, думками, ідеями, внаслідок якого одне уявлення, відчуття викликає інше. Асоціативні зв’язки мають глобальний характер та, як показують дослідження, інтегрують всі типи словесних та міжсловесних зв’язків. А тому сьогодні вивчення асоціацій перебуває на перетині різновекторних досліджень, як-от: 1) вивчення асоціативного значення слова (О. Залевська, Е. Ковалевські, І. Медвєдєва, Т. Рогожнікова, С. Тогоєва, J. Deese); 2) дослідження асоціативної структури пам’яті та принципів організації внутрішнього лексикону людини (праці О. Залевської, Н. Золотової, Г. Клименко); 3) вивчення впливу різноманітних факторів на асоціативну поведінку респондентів (професійні характеристики, вік, стать – Н. Береснева, Н. Гасиця, І. Овчинникова, Т. Соколова, Н. Уфімцева); 5) дослідження впливу асоціативних процесів на породження висловлювання  (В. Андрієвська, Н. Береснева, І. Овчинникова); 6) вивчення особливостей перебігу асоціативного процесу в умовах білінгвізму та трилінгвізму та застосування отриманих результатів у методологічній сфері вивчення іноземної мови (М. Зав’ялова, І. Лачіна, Н. Подражанська, Т. Сазонова); 7) дослідження асоціацій в контексті вивчення функціональної асиметрії мозку (Л. Балонов, В. Деглін, І. Долініна, Д. Шапіто); 8) асоціативна лексикографія (праці Н. Бутенко, Ю. Караулова, І. Курч, Л. Титова); 9) асоціативна граматика та дослідження асоціативно-вербальної сітки (праці Ю. Караулова); 10) дослідження чоловічої і жіночої мовної свідомості (гендерний аспект) (Е. Горошко, Е. Тарасов); 11) дослідження образів мовної свідомості в рамках теорії міжкультурної комунікації та ін. (Б. Дашиєва, М. Дмитрюк, І. Курч, Н. Уфімцева, Нгуен Тхі Хьюнг). В українському мовознавстві психолінгвістичні ідеї розвивала М. Муравицька (зокрема, психолінгвістичний аналіз лексичної омонімії, синонімії та полісемії), особливий вклад у дослідження вербальних асоціацій зробили Н. Бутенко, Т. Ковалевська, Г. Сологуб, О. Ставченко, Д. Терехова та ін.


У третьому підрозділі першого розділу «Асоціативний потенціал концептів у лінгвокультурологічній парадигмі» розглянуто міжмовні порівняльні дослідження вербальних асоціацій (праці К. Гепнер-Вієчко, С. Драчової, О. Залевської, І. Курч, М. Манлікова, О.Р. Мезека, В.А. Рассела, М.Р. Розенцвейга, Г. Щугар, К. Тойма та ін.), обґрунтовано нову модель концептуального аналізу, яка складається з таких етапів: 1) дослідження словникових дефініцій найточнішого вербального репрезентанта концепту (т.зв. імені концепту) за допомогою його лексичних значень;


2) виявлення значеннєвості лексеми, що вербалізує концепт (її включеності в парадигматичні та синтагматичні зв’язки, сталі словосполучення та фразеологізми); 3)  опис способів категоризації концепту в мовній картині світу за допомогою аналізу паремійного фонду мови (при цьому пропонується побудова асоціативних полів навколо ключових лексем-репрезентантів концепту в текстах прислів’їв та приказок, які трактуємо як фрейми або згущені, конденсовані культурні сценарії); 4) виявлення універсальних та національно-культурних елементів у змісті концепту в сучасному мовомисленні шляхом міжмовного порівняння «семантичних гештальтів» у структурі асоціативних полів концепту в різних мовах (на матеріалі даних проведеного асоціативного експерименту).


Асоціативний потенціал – це здатність концепту вступати в різнонаправлені асоціативні зв’язки та утворювати їх (багатство та різноманіття вербальних репрезентантів концепту), наявність структурованого асоціативного поля, з ядром та периферією, розгалуженість смислових зон, за якими відбувається асоціювання. Структура концепту певною мірою співвідноситься з асоціативним полем, хоча не тотожна йому, оскільки містить в поняттєво-значеннєвому складнику і системно-мовну характеристику, і етимологію – еволюцію концепту в культурі.  Концепція «семантичного гештальта» у структурі асоціативного поля (Ю. Караулов, А. Новикова) дає можливість подивитись на асоціативне поле як з лінгвістичних, так і з когнітивних позицій, відтворюючи типову для національної культури модель референта, яка відповідає стимулу в оточуючій носія даної мови реальності. Семантичний гештальт будується на причетності кожної реакції до тієї чи іншої стереотипної ознаки  референта у певній мові. Набір ознак визначає тип гештальту, а реакції, що до нього входять, становлять його зміст.


У четвертому підрозділі першого розділу «Асоціативний експеримент як метод дослідження лінгвокультурних концептів» формулюється та докладно описується проведений асоціативний експеримент, його методика та завдання. Запропонований нами асоціативний експеримент складається із чотирьох частин, перша з яких – вільний асоціативний експеримент, у якому реципієнту пропонують відповісти словом R – першим, що спадає на думку при пред’явленні слова S, не обмежуючи нічим ні формальні, ні семантичні можливості слова R; друга, третя та четверта – спрямований: наперед задана форма стимулу (напр., прикметник вжитий не у початковій формі, а у формі жіночого роду – красива, приваблива, молода, що, відповідно, обмежує можливість асоціативних реакцій до іменників чи прикметників жіночого роду). Третя частина експерименту пропонує вставити слово, пропущене у паремії. При цьому, здійснюючи підбір паремій у кожній лінгвокультурі (по 10 паремійних текстів), ми враховували частотність паремії, її варіативність та наявність міжмовних  корелятів. У четвертій частині експерименту пропонується асоціативно відреагувати прислів’ям на кожен із поданих стимулів. Обробка експериментальних матеріалів відбувається в декілька етапів: спочатку кількісна обробка із застосуванням статистичних методів, далі – якісна характеристика отриманих результатів, побудова семантичних гештальтів асоціативних полів ключових слів-стимулів. При здійсненні кількісного аналізу враховується загальна кількість асоціативних реакцій, кількість різних асоціатів, одиничних асоціативних реакцій та типів гештальту. При цьому також обчислюється рівень стереотипності реакцій. Чим більший рівень стереотипних реакцій – тим нижчим є його асоціативний потенціал, і навпаки – менша кількість стереотипних реакцій свідчить про вищий асоціативний потенціал концепту. У процесі якісного асоціативного аналізу всі асоціативні реакції на аналізоване слово-стимул розподіляються на т.зв. типи гештальту – смислові зони, за якими відбувається асоціювання, формуючи польову будову асоціативного поля концепту. Дані асоціативного експерименту зіставляються з даними паремійних фондів мов. Отримані семантичні гештальти різних мов зіставляються та порівнюються, виокремлюється універсальні та національно-марковані елементи в їхній структурі.


Другий розділ «Асоціативний потенціал конкретних лінгвокультурних концептів» присвячено аналізу асоціативного потенціалу конкретних лінгвокультурних концептів, під якими розуміємо концепти, що позначають конкретні поняття. Сюди відносяться концепти ЖІНКА, МАТИ, ДІМ, що позначають осіб (перші два) та предмет («дім»).


У першому підрозділі другого розділу «Асоціативні характеристики концепту ЖІНКА в американській, французькій, польській та українській лінгвокультурах» проаналізовано особливості експлікації лінгвокультурного концепту ЖІНКА у вказаних лінгвокультурах в дискурсі шляхом дослідження асоціативного потенціалу цього концепту в кожній з мов. Концепт ЖІНКА є одним із ключових концептів культури. Аналіз значеннєвості лексем жінка, kobieta, woman, femme вказує на досить широку експлікацію та семіотичну місткість концепту. Паремійний фонд англійської, французької, польської та української мов насамперед дає оцінні характеристики жінки за її характером, відносинами з чоловіком, розгортаючи культурні сценарії «зрада», «жінка і влада» і т.д., що підкріплює результати, отримані в експерименті. Особливо відрізняється при цьому смислова структура концепту ЖІНКА у французькій лінгвокультурі, де знаходимо культурні сценарії, в яких жінка вибирає чоловіка, причому не одного (А bon coq il faut 7 poules, а une bonne femme il faut 7 hommes – Хорошому півню треба семеро курок, хорошій жінці – семеро чоловіків), жінка сама вирішує, як будувати стосунки (A vingt ans la femme se rend parce quon laime, а trente parce quon ladmire, а quarante parce quon la paie et plus tard pour se rappeler le passй – У двадцять років жінка повертається, бо її люблять, в тридцять – бо нею захоплюються, у сорок –  бо їй платять, а після сорока – щоб згадати минуле).


Статистична обробка даних проведеного асоціативного експерименту  показує чималий асоціативний потенціал концепту ЖІНКА в сучасному мовомисленні. Так, зокрема, в українській лінгвокультурі загальна кількість реакцій до слова-стимулу жінка – 196, з них різних асоціатів – 95, одиничних реакцій – 72,  смислових зон, отриманих при структуруванні асоціативного поля слова-стимулу, – 10, тобто асоціативне поле досить структуроване та розгалужене. Польське слово-стимул kobieta показує схожу картину: зі 190 отриманих реакцій 80 – різні асоціати, 56 одиничних реакцій та 10 смислових зон. Англійське слово-стимул woman налічує 125 реакцій, з яких 71 – різні асоціати, 53 – одиничні реакції та 8 смислових зон семантичного гештальту асоціативного поля.  До французького слова-стимулу femme зі 100 асоціативних відповідей 46 різних асоціатів, 38 – одиничних реакцій та 8 смислових зон у структурі асоціативного поля гештальту, що свідчить про більшу, поріняно з іншими мовами, розгалуженість асоціативного поля концепту, його вищий асоціативний потенціал. У французькій та польській лінгвокультурах на першій позиції в ядрі образного складника концепту знаходиться  смислова зона «зовнішність». Натомість український концепт ЖІНКА, за результатами експерименту, містить її аж на четвертій позиції в ядрі, американський – на третій. Характерною ознакою цієї смислової зони «стосунки «жінка»-«чоловік» є опозиція «жінка/чоловік», про що свідчать асоціати англ. rights, struggle, opposition, фр. opposй dhomme, suffragette, пол. dyskryminacja, укр. протилежна стать. З іншого боку, жінка розглядається як доповнення чоловіка (пор. англ. complement, фр. complйment de lhomme, пол. їebro). Як показують відповіді респондентів, в українській мовній свідомості жінка неодмінно мислиться у її зв’язку з чоловіком: чиясь (домінує її розуміння у вужчому значенні, як дружини або коханої чи коханки), про що, свідчать асоціати – своя, чия?, моя. Когнітивна ознака «риси характеру» розгортає бачення жінки з внутрішньої сторони. Якщо американська жінка насамперед сильна (strong 8, independent 2), французька – віддана, вірна, незалежна, непостійна (loyale, indйpendante, inconstante), то польська та українська – ніжна, емоційна, вразлива (ciepіo 4, serce 2, wraїliwoњж 2, kruchoњж; ніжність 8, ніжна 3), тоді як характеристика «сильна» тут не трапляється взагалі. Когнітивна ознака «материнство» наявна в ядрах концепту в усіх лінгвокультурах, проте на різних позиціях. Периферія концепту містить додаткові когнітивні ознаки, що представлені у структурі концепту меншою мірою, як-от «домашнє господарство», «вік», «професійна діяльність». Як і в паремійному фонді, асоціативні відповіді сучасних респондентів показують жінку як таку, що невіддільно пов’язана з хатнім господарством, місце якої – дім. Вік жінки переважно визначається як зрілий (лише в польських анкетах спостерігається асоціат mіoda). Лише в структурі асоціативних полів концепту в польській та українській мовах знаходимо периферійну смислову зону «жінка у текстах культури», що актуалізує біблійні (пол. Ewa 2, Biblia) та фольклорні архетипні символи (укр. берегиня 4, калина, земля, начало). 


Другий підрозділ другого розділу «Структура семантичних гештальтів асоціативного поля концепту МАТИ («мама») в англо-американському, слов’янському та романському лінгвокультурних просторах» присвячено аналізу асоціативних полів концепту МАТИ в українській, польській, англійській та французькій мовах. Концепт МАТИ («мама») є одним із базових концептів, що має архетипне коріння та по-різному актуалізується в кожній із мов. Статистична обробка даних проведеного асоціативного експерименту показує дещо нижчий асоціативний потенціал концепту МАТИ порівняно з концептом ЖІНКА, який частково включає в себе смисл «мати», про що свідчить менша кількість смислових зон у структурі семантичних гештальтів асоціативних полів слів-стимулів mиre, femme, matka, мати – по 9 у кожній мові. Зі 196 асоціатів, зазначених українськими респондентами, 69 – різні, 41 одинична реакція, що свідчить про більшу стереотипізацію концепту в українській мовній свідомості (його архетипне коріння).  Відповіді польських респондентів показують майже ідентичну картину: зі 196 асоціативних відповідей 62 – різні асоціати, 43 – одиничні реакції. У відповідях французьких респондентів зі 100 усіх асоціатів 41 – різні, 31 – одиничні реакції; їхні американські колеги вписали 55 різних асоціатів, 39 – одиничних реакцій зі 115. Таким чином, дані як французьких, так і американських інформантів свідчать про нижчий рівень стереотипності реакцій порівняно з даними українських та польських інформантів (0,41 та 0,47 : 0,35 та 0,31), окрім цього, значна кількість одиничних реакцій свідчить про різнорідність смислів концепту. Носії української мовної свідомості на друге місце в ядрі гештальту ставлять когнітивну ознаку «спорідненість» (49 реакцій), що виражена в  основному через асоціати рідна 29, найрідніша 2, найрідніша людина, рідність, рідне та ін.; тоді як в польській моделі ядра гештальту ознака «спорідненість» перебувають на крайній позиції, фактично на межі ядра та периферії (всього 5 реакцій), серед яких лише один асоціат – rodzona. Як американські, так і французькі респонденти вбачають у матері підтримку, втіху, друга та чисту любов (пор. англ. pure love, love and giveness та франц. quelquun qui aime beaucoup). Як показує аналіз матеріалів експерименту, трактування матері в українській мовній свідомості всеохопне: матір – це навіть дружина, батьківщина: Для кого мати – то жінка, для кого – то Україна. І навпаки, у французькій ментальності мати – це насамперед жінка, хоч і не така, як усі (Une mиre nest pas une femme comme les autres 1 – Мати – це не така жінка, як інші).


Третій підрозділ другого розділу «Структура асоціативного поля концепту ДІМ   в англо-американському, слов’янському та романському лінгвокультурних просторах» присвячено аналізу асоціативного поля концепту ДІМ в американській, французькій, польській та українській лінгвокультурах.


Розгляд паремій показує, що концепту ДІМ в слов’янському, романському та англо-американському лінгвокультурних просторах  властивий дещо відмінний зміст, що зумовлене різною концептуалізацією світу, різною ментальністю та історичним досвідом етносів. У паремійному вираженні українського, польського та французького концепту ДІМ відсутній смисл притулок чи захист, що притаманне англійському home та на що вказує асоціат castle. Іспанське прислів’я  Mi casa is su casa (Мій дім є твоїм домом), що зустрічається в анкетах американських респондентів, трактує «свій дім» не як фортецю, закриту для інших, але навпаки, як простір – відкритий для інших, що засвідчує відмінну від власне англійської американську лінгвокультуру, якій притаманний образ світу, що складається із уламків образів світу численних етносів, які населяють американський континент. Натомість для слов’янської ментальності притаманне розрізнення: свій дім – чужий дім, на якому будується цілий ряд паремій. Асоціат свій вказує на бажання володіння домом, на право почуватися господарем власного дому, зрештою, мати його, що закономірно випливає з історичних умов життя українського та польського етносів. Релевантним для англо-американського лінгвокультурного простору є протиставлення home # house: Home is not a house.


Статистичний аналіз даних проведеного асоціативного експерименту показує чималий асоціативний потенціал концепту ДІМ у всіх досліджуваних нами лінгвокультурах: серед 198 реакцй українських респондентів 71 – різні асоціати, 45 – одиничні та 12 смислових зон у структурі гештальту асоціативного поля, за якими групуються асоціативні реакції; зі 194 відповідей польських інформантів зафіксовано 61 різну асоціативну реакцію та 40 одиничних, асоціації згруповані за 13 смисловими зонами. Відповіді французьких респондентів налічують всього 100 асоціатів, серед яких 47 – різні, 32 – одиничні асоціативні реакції та 11 смислових зон асоціативного гештальту. Загальна кількість асоціатів, одержаних від англійських респондентів, – 109, з них різних – 65, одиничних – 52, смислових зон – 17, що свідчить про високий асоціативний потенціал концепту ДІМ в англо-американському лінгвокультурному просторі. 


Специфічним для французької ментальності є трактування дому як місця, що приховує недоліки свого власника (Ma maison cache mes dйfauts 1 – Мій дім приховує мої недоліки), робить сильним (Je suis roi dans ma maison 1 – Я король у своєму домі). Дім буде на тому місці, де близькі люди (Ma maison est partout oщ sont les miens 1 – Мій дім всюди, де близькі серцю люди). Водночас дім – це конкретне житло, будівля, яку необхідно побудувати (Amasser par saison, dйpenser par raison, fait la bonne maison 1 – Якщо збирати вчасно і витрачати з розумом, можна побудувати хороший дім).


У третьому розділі дисертаційного дослідження «Асоціативний потенціал абстрактних лінгвокультурних концептів» проаналізовано концепти БАТЬКІВЩИНА, ВОЛЯ та СВОБОДА, які трактуються як абстрактні лінгвокультурні концепти, що позначають абстрактні поняття.


Перший підрозділ третього розділу «Асоціативне вираження лінгвокультурного концепту БАТЬКІВЩИНА в американській, французькій, польській та українській лінгвокультурах» присвячено розгляду експлікації концепту БАТЬКІВЩИНА в різних мовах на основі аналізу асоціативної поведінки реципієнтів та зіставлення її з даними паремійних фондів мов. Концепт БАТЬКІВЩИНА, що характеризується певними спільними смислами з концептом ДІМ (смислова зона «рідна земля»), особливо в англійській мові (пор. homeland), належить до абстрактних лінгвокультурних концептів. Статистичний аналіз даних здійсненого експерименту показує найбільшу кількість смислових зон у структурі семантичного гештальту асоціативного поля концепту БАТЬКІВЩИНА у відповідях українських респондентів (при цьому зі 193 усіх отриманих асоціативних реакцій 70 – різні, 47 – одиничні реакції), що свідчить про найвищий асоціативний потенціал цього концепту в сучасному українському мовомисленні. Відповіді польських інформантів показують високий рівень стереотипності концепту в культурі, його ціннісну значимість: зі 190 відповідей лише 47 – різні асоціати, 31 одинична асоціативна реакція і 9 смислових зон, за якими відбувається асоціювання. Відповіді американських респондентів за показником різних та одиничних реакцій навіть перевищують відповіді українців (з 93 асоціатів 53 – різні асоціативні реакції та 42 – одиничні, асоціювання проходить за 8 смисловими зонами), що вказує на малу стереотипність концепту. Врешті, відповіді французьких респондентів свідчать про достатній асоціативний потенціал концепту БАТЬКІВЩИНА у французькій лінгвокультурі (з 99 сумарних асоціативних реакцій 35 – різні, 28 – одиничні реакції та 8 смислових зон, як і в американському варіанті). На першому місці в ядрі семантичного гештальту концепту БАТЬКІВЩИНА у польській, українській та американській лінгвокультурах знаходиться смислова зона «назва держави». Тут особливо вирізняється американська модель гештальту – великою кількістю перерахованих держав та навіть континентів. У смисловій зоні «визначення батьківщини» поєднано фактично два образи батьківщини – великої та малої. Смислова зона «батьківщина – нація» найбільш повно реалізована у польській лінгвокультурі, де вона перебуває на третій позиції в ядрі гештальту та характеризується досить містким асоціативним полем (patriotyzm 15, narуd 6, paсstwo 5, walka 3, mapa 3, historia 2, powstaсcy та ін.) Відповіді американських та французьких респондентів показують двояке ставлення до батьківщини – наявні асоціати з позитивною та негативною конотаціями. Лише серед відповідей українських респондентів не знаходимо жодної негативної конотації у структурі асоціативного поля концепту, натомість є асоціати єдина 4, одна, назавжди. Аналіз результатів асоціативного експерименту показують функціонування в українській мовній свідомості тісного зв’язку між концептами БАТЬКІВЩИНА та ЗЕМЛЯ. Батьківщина мислиться українцем не просто як місце чи простір, а як земля, ґрунт, який можна потримати в руках, взяти з собою на чужину (антеїзм).


У другому підрозділі третього розділу «Асоціативний потенціал лінгвокультурних концептів ВОЛЯ та СВОБОДА у межах англо-американського, романського та слов’янського лінгвокультурних просторів» проаналізовано лінгвокультурні концепти ВОЛЯ та СВОБОДА, що характеризуються найбільш структурованими асоціативними полями з усіх проаналізованих нами концептів.


Як показує обробка статистичних даних,  англійській лексемі freedom властива більша кількість смислових зон – 15, тоді як liberty налічує лише 10 смислових зон у структурі семантичного гештальту асоціативного поля. Окрім того, обидві лексеми характеризуються різним ступенем стереотипності: якщо зі 110 асоціативних реакцій до лексеми liberty 38 – різні асоціати та 29 – одиничні, то до лексеми freedom зі 106 сумарних асоціативних відповідей 57 – різні асоціати та 40 – одиничні, а  це свідчить про більшу стереотипізацію концепту ВОЛЯ (liberty) в американській мовній свідомості (0,38 пор. із 0,53) та вищий асоціативний потенціал (більше лексичне багатство та лексичне різноманіття) концепту СВОБОДА (freedom) в американському мовному образі світу. Загалом, семантичний гештальт liberty, побудований на основі асоціативного експерименту, складається із 11 смислових зон, натомість  freedom – із  15. Таким чином, ВОЛЯ (liberty) cьогодні залишається символом Америки (Statue of Liberty), в ядрі концепту на першій позиції знаходиться смислова зона «символіка», тоді як CВОБОДА (freedom) – американським ідеалом та стилем мислення. Цей концепт, на відміну від першого, містить смислову зону «особиста свобода», що включає такі асоціати, як independence, to be independent, being yourself, yours. Американська «freedom» – це не вседозволеність, а свобода діяти згідно зі своїми правами, не порушуючи при цьому прав інших (limited with freedom of others). Це не те саме, що бути вільним (Freedom is not free 16), вона не дається задарма, а пов’язана з вільною волею (free will) та особистим вибором (choice 2).


Статистичні дані показують вищий асоціативний потенціал концепту ВОЛЯ (wolnoњж) в сучасному польському мовомисленні, про що свідчить більша кількість смислових зон у структурі асоціативного поля  лексеми wolnoњж – 17, тоді як асоціювання лексеми swoboda відбувається за 14 смисловими зонами. Зі 194 асоціацій до лексеми wolnoњж,  85 – різні асоціати, 64 – одиничні, тоді як з 200 асоціацій до лексеми swoboda 45 – різні асоціативні реакції та 35 – одиничні, що свідчить про більше лексичне багатство та різноманіття актуалізації в пам’яті концепту ВОЛЯ (wolnoњж), його вищий асоціативний потенціал порівняно з концептом СВОБОДА (swoboda), який характеризується вищим рівнем стереотипності (0,22). Польському концепту СВОБОДА притаманні також смислові зони «вільність, невимушеність у поведінці, відвертість» (luz), «вільний час», «особиста незалежність», відсутні у структурі асоціативного поля wolnoњж. Натомість у ядрі польського концепту ВОЛЯ (wolnoњж) на першій позиції знаходиться когнітивна ознака «боротьба за державну незалежність», що містить такі асоціати, як niepodlegіoњж 8, walka 4, ojczyzna 2, barykada, partyzantka, Polska, kraj, Solida oњci та ін., що характеризують реалії власне польського національно-визвольного процесу. Кількісна обробка асоціативних відповідей українських респондентів показує достатню розгорнутість в сучасному мовомисленні обох концептів, їх лексичне багатство та різноманіття (з 200 реакцій до лексеми воля, 87 – різні асоціати, 64 – одиничні, тоді як зі 195 асоціацій до лексеми свобода 81 – різні асоціати та 55 – одиничні). Натомість структура асоціативних полів обох концептів характеризується певною відмінністю: так, лексемі воля властиві лише 13 смислових зон, тоді як лексемі свобода – аж 17, що свідчить про посилення асоціативного потенціалу концепту СВОБОДА в українському дискурсі. Обом концептам притаманні спільні 10 смислових зон. Смислова зона «боротьба за державну незалежність» займає першу позицію в структурі обох концептів та характеризується практично однаковою кількістю асоціатів.  Когнітивна ознака «простір» наявна в структурі асоціативних полів обох концептів, проте такі асоціати, як степ, безмежність, необмеженість, марковані лише в структурі асоціативного поля концепту ВОЛЯ. Воля для українців може трактуватися і як «сваволя» та бути нерозривно пов’язаною із політичною та суспільною вседозволеністю та безкарністю (необмеженість в діях і думках). Воля інтерпретується також як володіння інформацією (кабельне телебачення, Інтернет 4). Аналіз четвертої частини експерименту показує нерозривне поєднання цього концепту з ДОЛЕЮ – одним із ключових концептів української культури (Без долі немає волі 10; Без волі як без долі 1), що знімає особисту відповідальність та підмінює її фатумом, призначенням та готовністю його прийняти (На все Божа воля 1).


Французькій лінгвокультурі не властиве протиставлення «свобода» і «воля». Обидва значення, виражені лексемою libertй, розкриваються у змісті єдиного концепту, який називаємо LIBERTЙ. Французьке LIBERTE – це насамперед «свобода, рівність та братерство», з іншого боку «вседозволеність», рух, переміщення, «вільний вітром свободи», який віє, куди хоче, і не піти за ним – значить, приректи себе на обмеження та залежність (vent de liberte).


У Висновках до дисертації підсумовуються й узагальнюються основні результати дослідження.


Концепт – гіперонім фрейму (скрипту, сценарію) та гештальту – структура, побудована у вигляді «пучків» асоціативних векторів, вербалізованих смислів.


Структура концепту певною мірою співвідноситься з асоціативним полем, хоча не тотожна йому, оскільки містить в поняттєво-значеннєвому складнику і системно-мовну характеристику, і етимологію – еволюцію концепту в культурі.


Асоціативне поле концепту можна структурувати у вигляді семантичного гештальта, який вважаємо новим типом асоціативної структури, що дозволяє проникнути у зміст концепту. З метою врахування особливостей специфічної структури концепту як складного багатомірного утворення, пропонуємо модель концептуального аналізу, що складається із декількох етапів: 1) розгляду дефініцій концепту; 2) його значеннєвості на мовному рівні; 3) когнітивного та асоціативного аналізу паремій;  4) виявлення асоціативного потенціалу концепту в сучасному мовомисленні (на основі асоціативного експерименту).


Аналізуючи асоціативний потенціал лінгвокультурного концепту ЖІНКА, ми дійшли до таких висновків: 1) концепт характеризується значеннєвою місткістю в усіх мовах; 2) в українських прислів’ях та приказках жінка трактується вужче, у значенні «дружина», що підтверджують дані асоціативного експерименту; 3) у французькому образі світу концепт ЖІНКА (femme) поєднаний із концептами ХОТІННЯ, БАЖАННЯ (vouloir) та розкриває образ вольової, капризної, але водночас слабкої та красивої жінки – франц. femme fatale; 4) в англо-американському мовному просторі  особливо розбудованою є смислова зона «риси характеру» жінки, про що свідчить як аналіз прислів’їв та приказок, так і результати асоціативного експерименту: сильна (strong), незалежна (independent), феміністка, яка може виховати чоловіка; 5) в слов’янському лінгвокультурному просторі, представленому українською та польською мовами, концепт ЖІНКА тісно пов’язаний із концептом МАТИ:  жінка – та, яка дає життя. Фактично, концепт МАТИ перекриває концепт ЖІНКА, звужує його зміст, що абсолютно відсутнє в американській та французькій лінгвокультурах.


Аналіз концепту МАТИ дає змогу зробити наступні висновки: 1) виокремлюємо два типи розгортання концепту: т.зв. романо-германський та слов’янський; 2) лінгвокультурною специфікою експлікації концепту є особливе вшанування матері в слов’янській ментальності, надання їй виняткового значення, статусу найріднішої, найбільшої цінності, та трактування матері в переносному значенні – як універсального джерела, початку чогось,  притаманне романо-германській ментальності, про що свідчать прислів’я та приказки української, польської, французької та англійської мов; 3) як аналіз паремійних текстів, так і результати проведеного асоціативного експерименту показують схему «жінка < мати» у відповідях українських респондентів (жінка – мати 28, мати жінка 4) та «жінка > мати» за даними анкет французьких респондентів (femmemиre 1, mиre femme 2); 4) ядерну позицію у структурі семантичного гештальта асоціативного поля концепту в українській лінгвокультурі займає смислова зона «спорідненість», тобто акцентується поняття «рідності» та «близькості» матері; 5) у структурі асоціативного поля концепту МАТИ в польській лінгвокультурі присутній вираз Matka Polka (12): жертовна, здатна до цілковитої самопосвяти жінка (+ негативна конотація у сучасних польських ЗМІ).


Аналіз даних асоціативного експерименту показує, що в українській, польській, французькій та американській лінгвокультурах т.зв. предметному концептові ДІМ, наповнення якого, проте, характеризується значним ступенем абстрактності, властивий дещо відмінний зміст, що великою мірою зумовлено різним історичним досвідом: 1) паремії, які актуалізують концепт ДІМ, умовно можна поділити на дві частини: ті, що є похідними від паремійних фондів інших етносів (в основному англійського), та оригінальні, що відбивають власне слов’янський образ світу; 2) у слов’янському мовному образі світу концепт ДІМ розкривається через релевантну для нього опозицію свій # чужий (свій дім – чужий дім); 3) для англо-американського лінгвокультурного простору характерне протиставлення home # house, що дещо по-іншому розгортається в слов’янському лінгвокультурному просторі; 4) у семантичному гештальті асоціативного поля лексеми house, що вербалізує відповідний концепт, фактично відсутня когнітивна ознака «батьківщина (країна)», натомість смислові зони характеризуються «предметною» спрямованістю – «предмети, пов’язані з хатою», «територія біля хати»; 5) в образі світу французів, за даними асоціативного експерименту, дім постає як щось невід’ємно пов’язане з рідними та близькими серцю людьми, з якими можна бути самим собою, а тому дім буде на тому місці, де близькі люди.


Аналіз концепту БАТЬКІВЩИНА дає можливість зробити такі висновки:  1) існує два спільні значення лексем, що експлікують концепт: «країна стосовно людей, які народилися в ній», «місце народження, походження або виникнення чого-небудь»; 2) культурний сценарій «вибір іншої країни», що знаходиться на другій позиції в ядрі концепту БАТЬКІВЩИНА романського лінгвокультурного простору, взагалі нерелевантний для слов’янського ментального простору, де немає іншої країни – є «чужина», а вибір іншої країни маркується як зрада; 3) для французької ментальності характерне ототожнення батьківщини з Прекрасною Дамою, виражене через паремійний фонд мови, та матір’ю (як і для слов’янської ментальності), за результатами асоціативного експерименту; 4) найбільше стереотипних асоціативних реакцій міститься у відповідях польських респондентів (0,27), оскільки польська лексема ojczyzna включена в одну з ключових для польської лінгвокультури тріаду БОГ-ЧЕСТЬ-БАТЬКІВЩИНА (Bуg-Honor-Ojczyzna); 5) батьківщина мислиться як рідне, найрідніше, своє; рідна земля, рідний дім і т.д., тоді як синонімічний прикметник відсутній в анкетах представників американської та французької лінгвокультур, де батьківщина – це loverland або pays que lon aime – країна, яку люблять (але не рідна країна).


Концепти ВОЛЯ та СВОБОДА належать до абстрактих лінгвокультурних концептів та є т.зв. концептуальною парою. Попри певну смислову подібність характеризуються різним змістом та по-різному концептуалізуються в кожній із лінгвокультур: 1) аналізовані концепти актуалізуються в не надто великій кількості прислів’їв та приказок, та переважно лише один із них, виражений відповідною лексемою, найбільш культурно маркований, найповніше у них представлений; 2) статистична обробка результатів асоціативного експерименту показує більшу стереотипізацію концепту ВОЛЯ (liberty) в американській мовній свідомості (0,38 пор. із 0,53) та вищий асоціативний потенціал (більше лексичне багатство та лексичне різноманіття) концепту СВОБОДА (freedom) в американському мовному образі світу; 3) окремі смисли, які входили до змісту концепту ВОЛЯ (liberty), перейшли до смислової зони концепту СВОБОДА (freedom) – зокрема, когнітивна ознака «неволя», що трактувала свободу як протилежність неволі та рабств; 4) американська «freedom»  – це не вседозволеність, а свобода діяти згідно зі своїми правами, не порушуючи при цьому прав інших; 5) в ядрі польського концепту ВОЛЯ (wolnoњж) на першій позиції знаходиться когнітивна ознака «боротьба за державну незалежність», що характеризують реалії власне польського національно-визвольного процесу; 6) отримані результати асоціативного есперименту показують вищий асоціативний потенціал концепту ВОЛЯ (wolnoњж) в сучасному польському мовомисленні, про що свідчить більша кількість смислових зон у структурі асоціативного поля  лексеми wolnoњж – 17, тоді як асоціювання лексеми swoboda відбувається за 14 смисловими зонами (відповідно, рівень стереотипності 0,43 : 0,22), обом концептам притаманні спільні десять смислових зон; 7) структура асоціативних полів обох концептів в українській лінгвокультурі протилежна: так, лексемі воля властиві лише 13 смислових зон, тоді як лексемі свобода – аж 17, що свідчить про зростання асоціативного потенціалу концепту СВОБОДА в сучасному українському дискурсі (0,43 : 0,41); 8) прецедентні тексти, зокрема паремії, що активізують концепт ВОЛЯ в четвертій частині асоціативного експерименту, проведеного серед українських респондентів, розкривають концепт через його нерозривне поєднання з ДОЛЕЮ – одним із ключових концептів української культури; 9) смислова зона «боротьба за державну незалежність» займає однакову (першу) позицію в обох концептах за даними українських анкет та характеризується практично однаковою кількістю асоціатів; 10) французькій лінгвокультурі не властиве протиставлення «свобода» і «воля»: обидва значення, виражені лексемою libertй, розкриваються у змісті єдиного концепту LIBERTЙ. Отже, як показує здійснений міжмовний порівняльний аналіз, концептам ЖІНКА, МАТИ, ДІМ, БАТЬКІВЩИНА, ВОЛЯ та СВОБОДА в межах кожної з досліджуваних лінгвокультур властиве відмінне смислове наповнення та різні ступені синонімічної близькості, що свідчить про різні образи світу представників американської, французької, польської та української лінгвокультур, їхні різні світоглядні та культурні ідеали.


 


Асоціативний потенціал лінгвокультурного концепту дає можливість дослідити його функціонування в сучасному мовомисленні, ціннісну значимість у рамках певної лінгвокультури,  а міжмовний порівняльний аналіз асоціативних полів концептів допомагає розмежувати універсальне та лінгвокультурно марковане в їхній структурі шляхом виокремлення спільних та відмінних смислових зон  семантичного гештальту. Таким чином, запропонований концептуальний аналіз, що знаходиться та перетині лінгвокультурних та психолінгвістичних здобутків, відзначається актуальністю та перспективністю подальших досліджень.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Экспрессия молекул – маркеров нейродегенеративных заболеваний в головном мозге и периферических тканях у людей пожилого и старческого возраста Зуев Василий Александрович
Депрескрайбинг в комплексной профилактике гериатрических синдромов в косметологической практике Резник Анна Вячеславовна
Преждевременное старение женщин зрелого возраста: биологические основы концепта и его операционализация в геронтопрофилактике Малютина Елена Станиславовна
Динамика лабораторных показателей, отражающих функциональную активность макрофагальной системы, у пациентов с болезнью Гоше I типа на фоне патогенетической терапии Пономарев Родион Викторович
Особенности мобилизации и забора гемопоэтических стволовых клеток при аутологичной трансплантации у больных с лимфопролиферативными заболеваниями Федык Оксана Владимировна

ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)