ЛІНГВОАКСІОЛОГІЧНА СЕМАНТИКА АНТРОПОЦЕНТРИЧНИХ МЕТАФОР ТА ПОРІВНЯНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ І АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ : ЛИНГВОАКСИОЛОГИЧНА СЕМАНТИКА Антропоцентрических метафор и сравнительно В УКРАИНСКОМ И АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКАХ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет, наукову новизну роботи, описано методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, окреслено теоретичне й практичне значення здобутих результатів, указано форми їхньої апробації.

У першому розділі “Лінгвоаксіологічні засади вивчення антропоцентричних метафор і порівнянь як фрагментів мовної картини світу” проаналізовано специфіку мовної картини світу в контексті антропоцентричної парадигми лінгвістики; визначено метафори та порівняння як результати семантичного переосмислення явищ навколишньої дійсності, а також виявлено аксіологічну основу їхнього творення, розроблено методику зіставлення аксіологічно маркованих антропоцентричних метафор та порівнянь в українській і англійській мовах.   

 У лінгвістиці ідея антропоцентричності метафори сягає порівняльної теорії Арістотеля, за якою метафора вважається прихованим порівнянням і трактується як непритаманна назва, перенесена з роду на вид або з виду на вид, у зв’язку з чим основа метафоричного перенесення міститься всередині однієї категорії (рід – вид, вид – рід, вид – вид, рід до елементу роду, що базується на пропорції) і визначається подібністю між двома предметами.

 Сучасні варіанти цієї теорії метафори розвивалися за двома основними напрямами – лінгво-класифікаційним і теоретико-концептологічним з його аспектами: семантичним, прагматичним, інтеракціоналістським. Для дисертаційного дослідження прийнятним є інтеракціоналістський підхід (М. Блек), за яким природа метафори вбачається у взаємодії лексико-семантичних просторів, що належать двом різним об’єктам, у яких поєднується семантика і прагматика. Поняття лексико-семантичного простору розглядається як сукупність номінатем (у цьому дослідженні зоонімів, фітонімів та назв артефактів), що викликають у свідомості людини позитивні чи  негативні асоціації за принципом уподібнення, а отже, є метафорами чи порівняннями. Спираючись на таке розуміння природи метафори і дотримуючись поглядів Арістотеля щодо неї, вважаємо, що процеси як метафоризації, так і порівняння ґрунтуються на семантико-асоціативних зв’язках. Порівняння розглядається як експліцитний процес (власне порівняння), метафоризація – імпліцитний (прихований), що чітко виражено на формальному рівні: експліцитний  [укр. N + як (мов / немов, наче / неначе та ін.) + N дівчина, як ласочка; Adj + як (мов / немов, наче / неначе та ін.) + N гарна, як маківка / наче рожа; Adj + як (мов / немов, наче / неначе та ін.) + Adj + N гарна, як весняна квітка; V+ як (мов / немов, наче / неначе та ін.) працювати, як віл / англ. As + Adj + as + N As thin as a rake “тонкий, як граблі”; Adj + like + N beautiful like a rose “гарна, як троянда”; Adj + as (like) + N + N mad as a March hare “несповна розуму, як березневий заєць”; V +  like + N to eat like a horse “їсти, як кінь”] та імпліцитний [N (simple) – укр. свиня / англ. weed “бур’ян”; N (composite) – англ. pea-head “голова-горошина”; Adj + N – укр. трепетна лань / англ. shrinking violet “тендітна фіалка”].

Метафори і порівняння є за своєю онтологією глибоко антропоцентричними, адже безпосередньо пов’язані з людиною – центром,  який відображає “вторинну” природу світу речей, передаючи якісні характеристики її стану, дій, поведінки тощо.

За принципом відношень КОРЕЛЯТ → РЕФЕРЕНТ антропоцентричні метафори та порівняння в дослідженні розмежовуються як антропні (метафори та порівняння) й антропометричні (метафори) у лексико-семантичних просторах зоонімів, фітонімів, назв артефактів. Антропні (метафори та порівняння) трактуються як такі, де кінцевою точкою (референтом) при метафоризації чи порівнянні є ЛЮДИНА або ЧАСТИНА ТІЛА ЛЮДИНИ, а найменування тварин, рослин, артефактів та їхніх частин є корелятами. Антропометричні (метафори) – це назви, що характеризують людину, її тіло (кореляти), вживаються на позначення частин інших предметних сфер (референти: зооніми, фітоніми, артефакти). На основі цього принципу визначено дві гіперо-гіпонімічні моделі антропних метафор та порівнянь: гіперо / гіпонімо-гіперонімічну об’єкт / частина об’єкта → людина, гіперо-гіпонімо-гіпонімічну об’єкт / частина об’єкта → частина тіла людини і одну гіпонімо-гіпонімічну модель частина тіла  людини → частина об’єкта антропометричних метафор в українській і англійській мовах.

Антропоцентричність як онтологічний чинник метафор та порівнянь лежить в основі аксіологічного маркування цих одиниць, які, відображаючи певну дескриптивну ситуацію в картині світу, містять у своїй семантичній структурі оцінку добре / погано на шкалі вартостей української і англійської етноспільнот.

Цей оцінний критерій є важливим при зіставленні антропоцентричних метафор і порівнянь, яке в роботі здійснено в такі етапи: 1) скласифіковано антропоцентричні метафори і порівняння в лексико-семантичних просторах зоонімів, фітонімів та назв артефактів; 2) змодельовано аксіологічно марковані антропоцентричні метафори та порівняння за гіперо-гіпонімічними відношеннями; 3)  зіставлено позитивно / негативно марковані антропоцентричні метафори та порівняння в українській і англійській мовах.

Другий розділ “Лінгвоаксіологічна семантика антропних метафор та порівнянь в українській і англійській мовах” присвячено зіставному аналізу аксіологічно маркованих антропних метафор та порівнянь за двома моделями:     1) гіперо / гіпонімо-гіперонімічною моделлю об’єкт / ЧАСТИНА ОБ’ЄКТА → людина; 2) гіперо / гіпонімо-гіпонімічною моделлю антропних метафор та порівнянь об’єкт / ЧАСТИНА ОБ’ЄКТА → частина тіла людини у лексико-семантичних просторах зоонімів, фітонімів та артефактів.

Використання в названих моделях подвійного елемента об’єкт / частина об’єкта пояснюється відображенням у мотиваційних ознаках взаємозумовленості цілого та частини (партоніма) в процесі творення метафори чи порівняння. Так, у метафоричному вживанні лексеми лопух (про нікчемну людину) береться до уваги рослина в цілому, але в основі мотиваційної ознаки ‘нікчемність’ лежить властивість листя лопуха (партонім) опускатися перед дощем, що асоціюється з приниженням, нікчемністю людини.

1. За гіперо / гіпонімо-гіперонімічною моделлю антропні метафори і порівняння лексико-семантичних просторів зоонімів, фітонімів та артефактів розподілено за лексико-семантичними групами (далі ЛСГ) на позначення: а) зовнішності людини; б) фізичного стану людини, що включає в себе лексико-семантичні підгрупи (далі ЛСпГ) на позначення руху, сили; в) характеру / поведінки; г) інтелекту (табл. 1).

Зіставний аналіз антропних зоометафор і порівнянь свідчить про суттєві відмінності у виборі денотатів, що є мотиваторами у формуванні оцінного значення досліджуваних одиниць в українській і англійській мовах.

У ЛСГ на позначення зовнішності людини виявлено значно менше позитивно маркованих метафор і порівнянь, ніж негативно маркованих (див. табл.1). Досліджувані одиниці з мотиваційними ознаками ‘гарний’, ‘молодий’ уживаються на позначення молодості, привабливості жінки / чоловіка і є частково еквівалентними:  укр. перепеличка; як перепеличка; гарний, чорнявий, як ворон / англ. quail “перепеличка”; а raven-black man “чорнявий, як ворон”. Українська мова тяжіє до експліцитності порівняння, натомість як англійська – до імпліцитності. Негативні мотиваційні ознаки ‘непривабливий’, ‘потворний’ марковані як еквівалентними одиницями (укр. жаба; бридкий(а), як жаба / англ. а toad, repulsive as a toad), так і безеквівалентною одиницею – англ. jay “сойка (про жінку, одягнену без смаку)”; ознака ‘неохайний’ маркована еквівалентними одиницями (укр. свиня; брудний(а), як свиня / англ. a pig; dirty as a pig)  та безеквівалентними – англ. greasy (smell) as(like) a badger “засалений (вонючий), як борсук”; негативну оцінку містить метафора, що позначає вік людини: англ. an old trout “стара форель”. 

ЛСГ на позначення фізичного стану людини включає антропні метафори й порівняння, представлені в обох мовах двома ЛСпГ на позначення руху, сили. ЛСпГ одиниць на позначення руху  об’єднує назви з негативною оцінною семантикою надмірних дій людини: ‘швидкість’, ‘рухливість’ (укр. мавпа; подертися нагору, як мавпа / англ. monkey; to climb like a monkey – еквівалентні; укр. бігти, як заєць /  англ. shuttle as a rabbit “сновигати, як кролик” – частково еквівалентні); ‘повільність’ (укр. швидкий, як віл у плузі / англ. sulky as a bull – еквівалентні); ‘незграбність’ (укр. корова; ходить, як корова по льоду; як качка / англ. a cow; clumsy as a cow, waddle like a duck – еквівалентні; безеквівалентною одиницею є англ. сuckoo “зозуля”); ‘метушливість’ (укр. крутиться, як білка в колесі; крутиться, як посолений в’юн / англ. active as a squirrel, fidget – еквівалентні; безеквівалентними є укр. крутиться, як дурна вівця; закрутився, як журавель в леті та англ. to fly like a bat “літати, як кажан”).

У ЛСпГ антропних метафор і порівнянь на позначення сили людини позитивна мотивація ознаки ‘міцність’ маркована як повними еквівалентами
(укр. міцний, як віл / бик / англ. (as) strong as an ox / bull), зумовленими спільними уявленнями обох етносів про вола / бика як про найміцніших тварин, так і безеквівалентною одиницею – англ. healthy as a trout “здоровий, як форель”. Негативна ознака ‘слабкість’ наявна у внутрішній формі повних еквівалентних одиниць: укр. курча; як курча / англ. a chicken; weak as a chicken.

Досліджувані одиниці ЛСГ на позначення характеру / поведінки людини здебільшого маркують таку меліоративну мотиваційну ознаку, як ‘працьовитість’ (укр. працювати, як віл; як кінь / англ. to work as a bull; as a horse – еквівалентні; укр. як верблюд / англ. to work as a beaver “працювати, як бобер” – частково еквівалентні). Мотиваційною є також ознака ‘лінощі’, де укр. ледачий, як кіт / англ. lazy as a cat – еквівалентні; англ. lazy as an  owl “ледачий, як сова”, as a polecat “як тхір”, as a cuckoo “як зозуля” – безеквівалентні порівняння.

Одним із основних інстинктів тварини є добування їжі. Саме ця природна особливість пояснює появу антропних метафор і порівнянь стосовно такої негативної риси характеру людини, як жадібність. Еквівалентними є порівняння: укр. налетіти, як ворона на стерво / англ. hungry as a June crow “голодний, як ворона в червні” (саме у вказаний час ворони вигодовують своє потомство і потребують більше їжі). Для англійської мови характерним є вживання таких лексем, як horse “кінь”,  swallow “ластівка” у значенні “ненаситна людина”: англ. hungry as a horse “голодний, як кінь”; as greedy as a swallow “ненаситний, як ластівка”.

Найбільш продуктивними у цій ЛСГ в обох мовах є метафори й порівняння з пейоративними мотиваційними ознаками (див. табл. 1): ‘пихатість’(укр. півень, пава, індик; надувся, як індик / англ. a cock; to strut like a turkey-cock; to be as proud as a  peacock – еквівалентні); ‘набридливість’, ‘сварливість’ (укр. сорока; набридливий, як Спасівська муха / анг. to bother smb. as an August fly “набридати, як серпнева муха”; to bother smb. as a magpie “ набридати, як сорока” – частково еквівалентні; англ. a bat “кажан”; a jay “сойка”– безеквівалентні одиниці); ‘нечесність’, ‘підступність’, що маркуються еквівалентними (укр. акула, собака / англ. shark, dog) та частково еквівалентними (укр. облесливий, як собака / cunning dog “хитрий собака”) одиницями. Значення останніх одиниць засвідчується етимологічними розвідками, де акула, завдяки видовженій формі свого тіла, найчастіше асоціюється з чимось тонким і загостреним. Так, shark “акула” співвідноситься з лит. krake “палиця”, рос. діал. кроква, палиця. Пор. семасіологічну паралель: суч. норв. Hakall > укр. ‘акула’ (< давньопівн. hakarl < спільногерм. *hanhu, укр. сук, давньоінд. sanku  “гостра палиця; велика риба, морська потвора”). Існує також погляд щодо співвідношення цієї лексеми з тох. a skar – “ранити, завдавати комусь збитків, бути здатним на підлість”. Собака, згідно з давніми уявленнями, був символом смерті та потойбічного світу (охороняє вогненні ворота пекла), що відбилося в міфі про те, як він украв вогонь у богів і приніс його людям. Слова зі значенням “красти” здебільшого співвідносяться зі значенням “вогонь” (пор. англ. dog “собака”, англ. діал. deegle “красти” (і.- є. *dheg- “горіти, палити”); типологічно пор. укр. красти, але і.- є. *ker- “горіти” і англ. thief “злодій”, англ. діал. thief  “вільний кінець ґноту свічки, що падає на саму свічку і тим самим спричиняє її нерівне горіння”). Безеквівалентною у цій групі виявилася метафора gull “чайка” в англійській мові. Gull “чайка” співвідноситься з індоєвр. *gheu- “лити” (англ. діал. gowl “гній в оці” (водяна птиця)). Лат. gulet означає “лежати”. Відповідно до давніх уявлень горизонтальне положення, на відміну від вертикального, символізує все земне, тлінне, негативне й погане. Ймовірно, що саме це зумовило появу у слова gull значення “шахрай”.

Інтелектуальні здібності (ЛСГ на позначення інтелекту) людини представлені в еквівалентних порівняннях з меліоративною маркованістю мотиваційної ознаки ‘розумний’: укр. розумний, як сова / англ. as wise  as an owl; частково еквівалентними антонімічними метафорами з різними денотатами є укр. біла   ворона  / англ. black swan “чорний лебідь”. В обох мовах наявні антропні порівняння з позитивною мотиваційною ознакою ‘досвідченість’: укр. плаває, як риба у воді / англ. swim like a duck “плаває, як качка”, що представлені також різними денотатами і є частково еквівалентними. Більшість метафор і порівнянь з пейоративною оцінкою мотиваційної ознаки ‘нерозумний’ характерна для англійської мови, порівняно з українською (див. табл. 1), де така оцінка наявна переважно в порівняннях: укр. дурний, як індик, тупий(а), як гуска / англ. turkey; silly as a goose. Безеквівалентними є англійські порівняння stupid as a fly “тупий, як муха”; silly as a bauson “тупий, як борсук” та метафори loon “гагара”, earthworm “земляний черв’як”,  сuckoo “зозуля”, а також beetle “жук”. Жук у давні часи вважався символом чорної магії та чаклунства і був утіленням заходу сонця, ночі, царства тіней. Можливо, це сприяло появі метафори а beetle та порівняння silly as a beetle в англійській мові. В українській мові лексема жук вживається як метафора на позначення кмітливої, досвідченої людини: укр. битий жук.

В антропних фітометафорах і порівняннях не виявлено ЛСпГ на позначення руху, що пов'язується з характерною для рослинного світу статичністю.

Для ЛСГ на позначення зовнішності людини метафори і порівняння з мотиваційною ознакою ‘гарний’, ‘молодий’ є еквівалентними (укр. лілея / як лілея, троянда / як троянда / англ. (as) fair as a lily / as a rose) і частково еквівалентними (укр. молодий, як барвінок, хороша, як калина; англ. (as) fair as a wild rose “гарна, як шипшина”, (as) fine/smart as a new-scraped carrot “гарна (гарний), як щойно очищена морква”, (as) pretty as beans “милий, як квасоля”, (as) fresh as a daisy “свіжа, як маргаритка”). Негативна мотиваційна ознака ‘негарний’ маркована частково еквівалентними одиницями (укр. бридкий, мов червива ріпа; оббитися, як билина / англ. look like a bewitched barley-stack “має такий вигляд, як скирта ячменю”; winter apple “зимове яблуко”).

У ЛСГ одиниць на позначення фізичного стану представлено одну ЛСпГ сили, де наявні лише порівняння з меліоративною оцінкою мотиваційної ознаки ‘міцний’: укр. здоровий / міцний, як дуб / англ. (as) strong as an oak, зумовлені спільними уявленнями обох етносів про дуб, що співвідноситься з   і.-є. *aіg- “дуб” (нім. Eiche; д.-півн. eik; д.-в.-н. eih); дуб вважався деревом світу, адже саме навкруги дуба зазвичай влаштовувалися культові ігри (і.-є. *ag- “культова гра”), і був символом надзвичайної сили (лит. jęga “сила”). Безеквівалентними є англійські порівняння (as) fresh as a bean “свіжий, як біб”, (as) fresh as a buttercup “свіжий, як жовтець”, (as) fresh as a young head of lettuce “свіжий, як молода головка салату-латука”, full of power as a hazelnut “сповнений енегрії, як лісовий горіх”.

Характер і поведінка (ЛСГ на позначення характеру / поведінки) людини представлені антропними метафорами і порівняннями з позитивною мотиваційною ознакою ‘впевненість’ (укр. міцний горішок, непохитний, як дуб / англ. hard/ tough nut to crack). Більшою мірою в цій ЛСГ зафіксовано негативні мотиваційні ознаки (див. табл. 1). Спільністю денотатів характеризуються метафори і порівняння на позначення рис характеру з такими мотиваційними ознаками, як ‘набридливість’ (укр. причепився, як реп’ях / англ. stick like a bur)  і ‘злість’ (укр. жалкий (сердитий / злий), як кропива / англ. (as) bad-tempered / rank as nettles). Порівняння на позначення ‘пихатості’ (укр. надувсь, як лопух на вогні / англ. (as) proud as an aco “гордий, як жолудь”) і ‘покірності’ (укр. гнеться, як солома (як лоза) / англ. (as) meek as a violet “м’яка, як фіалка”) – частково еквівалентні. Для англійської мовної свідомості важливими виявилися риси характеру, позначені безеквівалентними досліджуваними одиницями з такими мотиваційними ознаками, як ‘холоднокровність’ ((as) cool as a cucumber “байдужий, як огірок”), ‘простуватість’ (common as brackens “простуватий, як папороть”; common as daisies “простуватий, як маргаритка”), ‘запальність’ ((as) jumpy (nervous, easily startled) as a Mexican bean “нестриманий (нервовий), як мексиканський біб”), ‘лінощі’ (a couch potato “картоплина на кушетці”). Спільними є еквівалентні одиниці з мотиваційною ознакою ‘сором’, що вживаються як з негативною, так і позитивною оцінкою: укр. зашарівся, як маків цвіт / англ. blush like a poppy. Серед людей слабкого характеру англійська мовна свідомість виділяє окремо чоловіків, що й зумовило наявність таких фітометафор, як lily “лілія”, pansy “братки”, daisy “маргаритка”, відсутніх в українській мові.

Для ЛСГ на позначення інтелекту людини характерною є негативна маркованість антропних метафор і порівнянь із мотиваційною ознакою ‘нерозумний’, що пояснюється відсутністю розумової діяльності у рослин. Специфічність національного мислення носіїв української і англійської мов виявляється у виборі рослин, які аналогізуються з головою людини: укр. гарбуз, диня і маківка / англ. a coconut “кокосовий горіх”. Українській мові властива експлікація ознаки ‘нерозумний’ на контрасті   великого / малого розміру: великий, як дуб, а дурний, як пень;  високий, як тополя, а дурний, як квасоля; а англійській – кореляція її з одоративною ознакою: (as) silly as a pea-cloise “дурний, як поле гороху”; beans are in flower! (букв.: “Біб цвіте!”). В англійській мові наявні антропні порівняння з негативною ознакою ‘недосвідченість’ як показником недостатнього розумового розвитку людини: (as) green as a gooseberry “зелений, як аґрус”, (as) green as a gourd “зелений, як гарбуз”, (as) green as duckweed “зелений, як ряска”.

Англійські безеквівалентні лексеми lemon, banana, prune мають спільне значення “розумово обмежена людина”: lemon “лимон”; banana “банан”; prune “чорнослив”. Окрім того, лексема lemon має додаткові мотиваційні ознаки ‘збитий з пантелику, збентежений’. Очевидно, ті відчуття, які має збентежена людина в певній неприємній ситуації, асоціюються з кислим смаком лимону; метафоричне перенесення найменування фітоніма lemon для оцінки нерозумної людини відбувається на основі аналогізації неприємних смакових відчуттів і психоемоційного стану людини – збентеження, в якому вона не здатна адекватно мислити. Зауважимо, що в такому значенні лексема lemon уживається як слово-сленг. Нерозумну людину позначає також фітонім prune “чорнослив” (дитяча лайка).

Лексема banana “банан” містить у своєму значенні мотиваційну семантичну ознаку ‘безхребетність’, що характеризує нерозумну людину ще і як безхарактерну. В основі метафоричного перенесення назви рослини лежить така властивість банана, як м’якість.

Зіставний аналіз антропних метафор і порівнянь, що наявні у лексико-семантичному просторі артефактів, представлений лише ЛСГ одиниць на позначення фізичного стану (ЛСпГ руху), характеру / поведінки, інтелекту в українській і англійській мовах (див. табл. 1).

У ЛСпГ одиниць на позначення руху специфічністю вирізняється українська безеквівалентна одиниця веретено, що вживається в порівняннях як з позитивною мотиваційною ознакою ‘швидкість’, так і з негативною – ‘метушливість’: крутиться, як веретено у піст. Еквівалентними ж є метафори з негативною мотиваційною ознакою ‘незграбність’: укр. лантух / англ. sack.

У ЛСГ одиниць на позначення характеру / поведінки зафіксовано метафори й порівняння здебільшого з негативною оцінкою в обох мовах (див. табл. 1), де еквівалентними є експліцитне порівняння в українській мові та імпліцитне – в англійській з мотиваційною ознакою ‘різкий’ (укр. ріже словом, як бритва / англ. blade; безеквівалентною одиницею є англ. pepper-box “перечниця”). Частково еквівалентними є метафори з мотиваційною ознакою ‘невпевненість’ (укр. квач / англ. milksop (слово milksop уживалося раніше в англійській мові у значенні “шматок хліба, розмочений у молоці”, що послужило основою творення такого переносного значення). Безеквівалентною одиницею є укр. м’яло.

ЛСГ на позначення інтелекту людини представлена негативною мотиваційною ознакою ‘нерозумний’, маркованою безеквівалентним порівнянням (укр. дурний, як довбня) та еквівалентними метафорами (укр. патика / англ. a stick).

2. За гіперо / гіпонімо-гіпонімічною моделлю аксіологічно марковані антропні метафори та порівняння лексико-семантичних просторів зоонімів, фітонімів та артефактів скласифіковано в ЛСГ одиниць на позначення зовнішності, характеру / поведінки та інтелекту (табл. 2). Досліджувані одиниці розглядаються у спосіб, коли ознаки тварин, рослин, артефактів чи їхніх частин стають мотиваційною основою для позитивної / негативної оцінки, пов’язаної із зовнішністю, характером і поведінкою, інтелектом людини.

Антропні метафори та порівняння, виражені зоонімами, за наявністю мотиваційних ознак ‘гарний’ / ‘негарний’ здебільшого належать до ЛСГ на позначення зовнішності в обох мовах, причому в українській мові спостерігається більша кількість порівнянь ( див. табл. 2). Це свідчить про тенденцію до імпліцитного моделювання досліджуваних одиниць в англійській мові owl-eyed “совині очі” та експліцитного – в українській очі, як у сови. Найчисленнішими є еквівалентні метафори та порівняння на позначення низького зросту людини: укр. блоха   / малий, як блоха / англ. flea;  укр. миша / маленький, як миша / англ. mouse і укр. кошеня / англ. pussy-cat; безеквівалентними є ластів’я, лебедя в українській мові та shrimр “креветка” – в англійській. У ролі денотатів у метафорах і порівняннях, з якими співвідноситься негативно маркована мотиваційна ознака ‘товста людина’, в обох мовах виступають: укр. свиня; як свиня / порося / англ. as fat as a pig. Безеквівалентними є англійські порівняння з негативною мотиваційною ознакою ‘огрядність’: fat as a young thrush / a quail / a squirrel “товстий(а), як молодий дрізд / перепілка / білка”. У ЛСГ одиниць на позначення характеру і поведінки негативними є мотиваційні ознаки ‘пихатість’ (укр. розпустив хвіст, як павич; надув груди, як індик / англ. рigeon-chested “груди голуба”; сock-headed “голова півня”,

що є частково еквівалентними) та ‘боязкий’ (укр. заяче серце / англ. рigeon-hearted “голубине серце”). Інтелектуальні здібності людини (ЛСГ на позначення інтелекту) характеризуються негативною мотиваційною ознакою ‘нерозумний’: укр. куряча голова / англ. pigeon-headed “голубина голова”, goose-headed “гусяча голова”, що є частково еквівалентними.

Найбільш продуктивною в лексико-семантичному просторі фітонімів виявилася ЛСГ одиниць на позначення зовнішності людини (див. табл. 2) з негативною мотиваційною ознакою ‘негарний’, де переважають частково еквівалентні експліцитні порівняння в українській мові (щоки, як кавуни; ніс, як цибуля; голова, як гарбуз; голова, немов кавун) та імпліцитні – в англійській (potato-head “голова- картоплина”; onion-head “голова-цибулина”; pumpkin-head “голова-гарбуз”). Позитивно маркованими одиницями з мотиваційною ознакою ‘гарний’ є: укр. очі чорні, як терен; зуби, як ріпа; яблука щік; троянди щік / англ. eyes as black / bright as a bullace (wild damson) “очі чорні / яскраві, як тернослив (дикий тернослив)”, eyes black as mazzards “очі чорні, як чорні вишні”, eyes black as a sloe “очі чорні, як терен”; nut-brown eyes (букв.) “очі коричневі, як горіх”. Характер і поведінка людини (ЛСГ на позначення характеру і поведінки) маркується лише одним безеквівалентним порівнянням з мотиваційною ознакою ‘різкий’ в українській мові: язик, як перчина. Щодо ЛСГ на позначення інтелекту, то уявлення про нерозумну людину формується на основі моделі ВМІСТИЛИЩЕ – ВМІСТ, де “наповненість” характеризується позитивною аксіологічною маркованістю ‘розумний’, а “пустота” – негативною ‘нерозумний’ (укр. голова, як гарбуз, а розуму анітрошки; голова, як диня, а всередині пуста; голівка, як маківка, а розуму й за макове зерно нема / англ. nut-head “голова-горіх”, pumpkin-head “голова-гарбуз”, cabbage-head “голова-капустина”).

Антропні метафори та порівняння, виражені назвами артефактів, за наявністю тих чи інших мотиваційних ознак аксіологічного компонента значення належать до ЛСГ на позначення зовнішності, характеру та інтелекту. Характеристика зовнішності представлена безеквівалентними порівняннями з негативними мотиваційними ознаками ‘надмірно великий’ (укр. рука, як макітра; англ. spade-beard “борода-лопата”); з мотиваційними ознаками ‘довгий’, ‘тонкий’ (укр. тонкі ноги, як палички / як патики з корою / англ. pins “шпильки”, що є частково еквівалентними). Безеквівалентним є англ. as thin as a spindle “тонкий, як веретено”. У ЛСГ на позначення характеру в українській мові наявні безеквівалентні одиниці з негативною мотиваційною ознакою ‘говіркий’ (язик, як лопата / як помело); ‘злий’ (гострі, як голки очі). Інтелект людини (ЛСГ на позначення інтелекту) представлено негативною мотиваційною ознакою ‘нерозумний’, маркованою еквівалентними одиницями: укр. решето, горщик / англ. sieve, pot. Безеквівалентною одиницею, що вживається як з позитивною, так і з негативною ознаками, є укр. макітра.