СОЦІОЛЕКТ ПІДЛІТКІВ ЯК СУБКУЛЬТУРА СУЧАСНОГО ЛІНГВОСОЦІУМУ (на матеріалі англійської мови 90-х років ХХ – початку ХХІ століття)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
СОЦІОЛЕКТ ПІДЛІТКІВ ЯК СУБКУЛЬТУРА СУЧАСНОГО ЛІНГВОСОЦІУМУ (на матеріалі англійської мови 90-х років ХХ – початку ХХІ століття)
Альтернативное Название: социолект ПОДРОСТКОВ КАК СУБКУЛЬТУРА СОВРЕМЕННОГО ЛИНГВОСОЦИУМУ (на материале английского языка 90-х годов ХХ - начала XXI века)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист.


У першому розділі дисертації “Молодіжний соціолект як віддзеркалення соціальної стратифікації мови” проаналізовано соціальні фактори, що зумовлюють мовну диференціацію та мовленнєву варіативність, здійснено огляд наукових праць, присвячених вивченню окремих аспектів соціальної диференціації національних мов, подано характеристику молодіжного соціолекту.


Зв’язок мови і суспільства простежується в різноманітних формах впливу суспільства та його інститутів на розвиток і функціонування мови. Одним із проявів цього зв’язку є соціальна стратифікація національних мов, мінливість і гнучкість якої визначаються в наш час соціально-економічним статусом носіїв мови. Важливе місце серед соціофакторів посідають антропофактори – вік і гендер, які мають безпосередній вплив на комунікацію. Результатом перетину декількох соціо- та антропофакторів стала ціла низка соціолектів – некодифікованих форм існування національної мови, що функціонально закріплені за певною професійною чи соціально-демографічною групою мовців; соціолекти мають специфічну лексичну систему й варіативний за якістю та кількістю інвентар граматичних і фонетичних засобів, використання яких визначається соціоантропонімічними характеристиками його носіїв.


Як невід’ємний елемент соціо-функціональної структури національної мови соціолекти виникли під впливом субкультурних імпульсів соціального життя суспільства (А.І. Домашнєв, С.Ф. Соколовська, М.А. Фахурдінова,             B. Schlieben-Lange). Іншими словами, субкультура окремого лінгвосоціуму визначає особливості мовлення та мовленнєвої поведінки його членів, а соціолект, у свою чергу, є його лінгвістичною субкультурою. Під лінгвосоціумом розуміємо сукупність людей, об’єднаних спільними соціальними, економічними, політичними і культурними зв’язками, що здійснюють безпосередні чи опосередковані контакти один з одним і різними соціальними інститутами за допомогою національної мови чи її соціальних варіантів, поширених у його середовищі.


Виділення молодіжного соціолекту як окремого соціального варіанта мови, яким спілкується молоде покоління, зумовлене, з одного боку, фактором належності його носіїв до певної вікової групи, а з іншого – специфічним соціальним статусом молоді, що визначається її повною або частковою залежністю від батьків, відвідуванням певного навчального закладу, а також особливостями свідомості та поведінки молодих людей. Його характерні ознаки спостерігаються як на фонетичному, так і лексичному рівнях мовної структури. Фонетичною складовою молодіжного соціолекту є нестандартні вимовні варіанти, яких дотримується молодь різних соціальних прошарків (О.В. Мурай, Т. Bex). Лексичною складовою є молодіжний жаргон, основу якого, як і всіх соціальних діалектів, становить особливий лексикон, що виник на базі національної мови й існує на її граматичному і фонетичному ґрунті.


Стратифікаційною складовою молодіжного соціолекту є соціолект підлітків, який швидко реагує на соціальні та культурні зміни в підлітково-молодіжному соціумі. Його інтенсивний розвиток впродовж останніх десятиліть пов’язаний зі створенням цілої індустрії розваг для підлітків (комп’ютерні ігри, сайти, телевізійні програми), удосконаленням технологій соціальної комунікації (електронна пошта, чати, текстові повідомлення з мобільних телефонів), пожвавленням позашкільної активності підлітків, молодіжною модою. Нові перспективи у вивченні соціолекту підлітків відкриваються завдяки поєднанню соціолінгвістичних методів дослідження з методами корпусної лінгвістики. Використання різноманітних електронних колекцій текстів (мовних корпусів) спеціального добору та обробки дозволяє вивчати соціолект та соціально зумовлену комунікативну діяльність підлітків на матеріалі реального мовленнєвого спілкування. Звернення до доступних для широкого використання он-лайновових словників підліткового сленгу, що швидко реагують на будь-які зміни у вокабулярі носіїв мови, дає можливість простежити динаміку розвитку лексичної системи соціолекту.


У другому розділі дисертації “Соціолект як відображення цінностей підліткового лінгвосоціуму та його лінгвокреативних здібностей проаналізовано основні екстралінгвістичні фактори, що визначають особливості мовленнєвої поведінки підлітків, систематизовано лексичні засоби репрезентації ціннісної картини світу підлітка, описано основні моделі словотвору, за якими підлітки створюють нові лексичні одиниці.


Підлітковий вік – це етап активного психофізичного, інтелектуального та соціального розвитку особистості. Формування соціолекту підлітків відбувається під домінуючим впливом психофізіологічних змін, якими супроводжується розвиток особистості в цьому віці, та соціокультурних норм і цінностей, визнаних і прийнятих молоддю. Важливими психофізіологічними чинниками є статеве дозрівання, підвищена емоційність, невизначеність рівня уподобань, психічна неврівноваженість, схильність займати екстремальні позиції та дотримуватися неординарних поглядів, суджень та оцінок, а також переорієнтація спілкування з батьків та дорослих на однолітків. До соціокультурних факторів відносимо відеопродукцію, продукцію шоу-бізнесу, ЗМІ, форми організації дозвілля, новітні технології соціальної комунікації (Інтернет, мобільний зв’язок), сленг афроамериканців і суспільно-негативні явища (наркоманія, тероризм).


Прагнучи бути схожими на своїх кумирів із кінофільмів і телепередач, підлітки підхоплюють слова й вирази, що лунають з телеекрану, та поширюють їх серед однолітків. Свідченням цього є такі лексичні запозичення, як Sally “зануда” (з “When Harry Met Sally”), McFly “недоумок” (з “Back to the Future”), Heather “легковажна дівчина” (з “Heathers”). Betty (симпатична дівчина) та ba ey (особа, яка прагне бути схожою на інших) потрапили в мовлення підлітків з мовленнєвого репертуару учасників телепрограми “The Flintstones”, а сленгізм “Five-O” (поліцейський) – з телешоу “Hawaii Five-O”.


Лірика популярних естрадних пісень є постійним джерелом поповнення соціолекту підлітків. Під впливом хіп-хопу, наприклад, значного поширення та популярності набули слова flossing (той, хто любить похизуватися), jonesing (той, хто пристрасно бажає чогось), bootsy (поганий, негативний; ненависний), poppin' a collar (стиль танцю, в якому ті, хто танцюють, тримаються за комірці і повільно рухаються під музику) і т. ін.


Результатом міжкультурного спілкування білошкірих підлітків з темношкірими є запозичення сленгових лексичних одиниць з Black English, серед яких можна виділити peeps (друзі, хороші знайомі), set (група друзів), sick / sik (хороший або поганий, залежно від контексту), wack / wak (поганий, негативний; брудний; жахливий), bad (хороший, чудовий) тощо.


Усе більшої популярності серед підлітків набувають комп’ютерно-опосередковані види спілкування: електронна пошта, чати, веб-логи, текстові повідомлення. Одиниці, що виникають у кіберпросторі, потрапляють до мовлення підлітків і використовуються в повсякденному спілкуванні. Серед них чимало різних скорочень: brb (be right back), BBS (be back soon), j / k (just kidding), ttyl (talk to you later), imho (in my humble opinion), L.O.L. (laughing out loud) і под.


Суспільно-негативним явищем, яке набуло значного поширення у молодіжному соціумі, є наркоманія. Це пояснює той факт, що в соціолекті підлітків існує цілий шар лексичних запозичень з наркожаргону: endoe, chronic, dojah, ganja, blessed sacrament, pookie, pinner, shake, bud, bammer (маріхуана), dime (доза маріхуани вартістю $ 10), clucka (той, хто набув залежності від кокаїну), E, X, disco-biscuits (екстазі) і т. ін.


Соціолект підлітків швидко реагує на різні зміни соціального характеру. Так, після теракту 11 вересня 2001 року в США соціолект підлітків поповнився новими словами й виразами: Osama Yo' Mama (лайливе висловлювання), total jihad (дисциплінарне покарання в школі), ground zero (неприбрана кімната; метафоричне порівняння з позначенням майданчика під фундамент зруйнованих башт Всесвітнього торгівельного центру) і т. ін.


Лексична система соціолекту підлітків також репрезентує сферу інтересів його носіїв та їхні ціннісні орієнтації, що відображаються у ціннісній картині світу підлітків як упорядкованій системі оцінних суджень про світ, що їх оточує. Для підлітків такими орієнтирами є, в першу чергу, матеріальні, гедоністичні, моральні й естетичні цінності, на базі яких формується їх світогляд.


Матеріальні цінності підлітків вербалізовані в соціолектизмах зі спільним інваріантним значенням “гроші” (bones, cheddar, cheese, dead presidents, scrilla / scrill (Am.), luka / lookah, Queens Head (Br.)) та в сленгових номінаціях на позначення ставлення людей до грошей (balla' (Am.) – марнотрат; brizoke (Am.) – особа, що потрапила у фінансову скруту).


Гедоністично спрямованими орієнтирами в поведінці підлітків є паління, алкоголь, наркотики та секс. Їх відображенням у соціолекті підлітків є лексичні одиниці на позначення: 1) цигарок та недопалків (square (Am.), butt, fag (Br.)); 2) алкогольних напоїв (8 ball (Am.) – лікер Malt або Old English 800, Richard Gere (Br.) – пиво, booze (Br.) – алкогольний напій і т. ін.); 3) стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння (baked, faded, folded, housed, keyed/keed, rollin' (Am.), sledged (Br.)); 4) флірту (to bag (Am.), floss, shark (Br.)); 5) статевого акту (bone, hit it, sticking it, tap (Am.), screw someone, shag (both Am. And Br.)); 6) осіб нетрадиційної статевої орієнтації (battyman, faggot, lezzypal, poof, poofter (Br.)); 7) різних способів одержання сексуального збудження та / чи задоволення (booty call, 210 (Am.), buggery, toss off (Br.)).


Сфера моральних цінностей у соціолекті представлена: низкою синонімів зі значенням “друг / подруга” (braw, breezy, boo, dognutz, foo, G-money, home skillet, (Am.), buddy, fella (Br.) etc.); дієсловами-позначеннями поведінки в колективі (to cus глузувати з когось, to sell woof tickets пліткувати, to set on somebodys wick – дратувати когось, to mag dawg – зневажливо дивитися на когось); назвами осіб за їх соціальною поведінкою (tosser, square – надокучлива особа); назвами злочинних і хуліганських дій (chalk, gank, gafel (Am.), to nick (Br.) jack (both Am. and Br.) – красти; bust a cap, smoke (Am.), jook (Br) – вбивати, bust someone's grill, flex, whoop (Am.) – битися; slap up (Br.) – нападати на перехожих та знімати це на мобільний телефон); номінаціями з негативним семантичним кваліфікатором “аморальна поведінка” (304, man-ho, (Am.), slapper, tart (Br.)) – особа легкої поведінки, dawg, playa (Am.) – той, хто має романтичні стосунки з більш ніж однією людиною, bopper (Am.) – дівчина, що має інтимні стосунки з хлопцями своїх подруг).


Естетичні цінності закріплені в лексичній системі соціолекту в словах, що називають гарну дівчину (dime-piece, chassy, (Am.)), гарну зовнішність без співвіднесення з певною статтю (blazin, crushhot (Am.), cris, tick (Br.)), словах зі спільним інваріантним значенням “сексуальний” (jiggy, trick (Am.), buff, chung, (Br.)) та сленгових одиницях зі семантичним компонентом “негарний” у структурі їх лексичного значення (busted, fly (Am.), butters, howling, munter (Br.)).


Пізнавальні цінності сприймаються інтелектом людини. Відповідно у соціолекті підлітків існують лексичні одиниці на позначення як низького (dipstick (both Am. and Br.), dunce, dope, fudge, git, gormless, mutt (Br.)), так і високого (boffin (Br.)) рівнів інтелекту.


Поповнення й оновлення лексичної системи соціолекту відбувається також за рахунок власних новоутворень. Для створення нових слів і виразів підлітки послуговуються як існуючими у мові моделями лексичної та семантичної деривації, так і некодифікованими способами словотвору


Лексична деривація представлена в соціолекті підлітків суфіксацією (tweetie, potatoey, dirtisisism, dickish), літерною абревіацією / акронімізацією (ASD (a secret admirer), CREAM (cash rules everything around me), композицією основ (crackalackin', geeze-bags, stud-muffin), телескопією (chillax (chill + relax), bugly (butt + ugly)), блендом (coolarific (cool + terrific), ToBo (total + bogus)) та редуплікацією (po-po, brown-frown, yoha Broha).


З некодифікованих способів лексичної деривації підлітки використовують римування слів на зразок римованого сленгу (Tony Blairs / Tonysflares, porkey pie lie), перекручування загальновживаних слів (hisou та hizzee (house), brizoke (broke)), цифрове (404 – невіглас, 486 – комп’ютер, що працює дуже повільно) та літерне кодування (B – друг, К – гроші, L – сигара, наповнена маріхуаною), епонімію (poppins – усе, що зроблено бездоганно) та часткову парцеляцію слова в поєднанні з конверсією (S.T. Ruglin – особа, що бере участь у бійках).


Артикуляційна модифікація слів як елемент мовної гри підлітків охоплює зміну як голосних, так і приголосних. В основі якісної редукції голосних лежить: 1) монофтонгізація: [əu] → [o:] (oh no aw naw);                       2) дифтонгізація: [o:] → [əu] (tore up [təu Лp]; 3) зсув: а) передній → задній:    [Л] → [a:] (brotherbrah); б) центральний → передній: [ə] → [əe] (playa [`pleiəe]); 4) зниження: [o] → [a:] з елізією приголосного (god bless gah bless). У системі приголосних мають місце такі зміни: 1) за участю голосу – одзвінчення: [s] → [z] (business biznezz); 2) за типом артикуляції –                    а) експлозивний → фрикативний: [t] → [tт] (beeyatch [`bi:`jotт]), б) фрикативний → експлозивний: [р, Ө] → [d] (thatdat, thisdis); 3) за місцем артикуляції:                    а) назальний велярний → назальний альвеолярний: [ŋ] → [n] (frontin’, rollin), б) фрикативний дентальний → фрикативний лабіо-дентальний: [р, Ө] → [f] та назальний велярний → назальний альвеолярний + експлозивний велярний: [ŋ] → [n] + [к] (anyfink, nuffink); 4) елізія: а) у словах і словосполученнях (інколи – в поєднанні з елізією голосного): good up gd up, fixin fin, б) на межі питального слова з допоміжним дієсловом (wha's crackulatin', whasup).


Семантична деривація в соціолекті підлітків представлена метафоричним і метонімічним переосмисленням значення. Метафоричне переосмислення значень здійснюється за такими моделями: 1) міна архисеми + актуалізація семи “зовнішня ознака” + додавання нових диференційних сем (onion – дівчина з пишними сідницями; 2) міна архисеми + актуалізація асоціативної ознаки + нові диференційні семи (chips гроші, to give up the gold – втратити цнотливість до весілля). В основі метонімічного переосмислення значень лежить перенесення: 1) назви дії – на назву результату цієї дії (biff падіння, яке має серйозні наслідки); 2) назви зображення – на номінальну вартість предмета з цим зображенням (Benjamin – 100 доларів); 3) назви установи – на назву предмета діяльності цієї установи (bank гроші); 4) назви грошової одиниці як засобу платежу за товар – на назву товару (dime доза маріхуани вартістю 20 доларів).


Лексична креативність підлітків також виявляє себе у вигадуванні прізвиськ та дражнилок. В основі номінативної мотивації прізвиськових номінацій лежать інтелектуальні здібності особи (Stupid cow), звички (Playpen), особливості фігури (Big Kath, Chunky), характер (Miss Hitler) тощо. При цьому найчастіше використовується антономазія (Chipmunk, Iodin, Valium, Cocktail, Mickey Mars Bar); рідше – абревіатурне скорочення (LВ, K two) та злиття основ (Know-it-all). Дражнилки найчастіше римуються з іменем особи (Alex's, it's Alex's, Alex's palex'. [42602:278]) чи зі словом, що її характеризує (Miguel has a wig you know. He's got loads of dandruff you know.<...>That's why we call him wiggy wiggy [41102:76-80]).


У третьому розділі дисертації “Типові риси спонтанного мовлення підлітків як складова соціолекту” визначено особливості спонтанного діалогічного мовлення підлітків на лексичному та синтаксичному рівнях мовної структури, встановлено відхилення від норм граматики, характерні для спонтанного мовлення підлітків, проаналізовано використання підлітками паралінгвістичних засобів комунікації в ситуаціях міжособистісного спілкування.


Закріпленість соціолекту за певним лінгвосоціумом передбачає включення до його лексичної системи розмовних, інвективних та обсценних мовних кодів, що використовуються членами цього соціуму як для спілкування, так і для самоідентифікації. Лексика зазначеного характеру, послуговування якою зафіксоване в мовленні британських підлітків, для зручності аналізу систематизована в декількох лексико-семантичних групах (ЛСГ).


ЛСГ “Назви осіб” поділяється на назви осіб, у лексичному значенні яких відсутня сема оцінки (bloke, fella, geezer), та назви осіб із меліоративним і пейоративним значенням; останні поділяються на інвективи (arse, crap; git, twat; hussy; black niger, paki) та пейоративи описово-характеризувального значення (burk, schmuck; biddy, pipsqueak; copycat; creep, moron, sheep, yob (yobbo)).


У структурі ЛСГ “Емоційні оцінки” виділяємо атрибутивні лексеми параметричної (titchy, weeny, bucketfuls) та аксіологічної (cool, wicked; classy, groovy; podgy, weedy, bozo) характеристики.


У межах ЛСГ “Дії та стан” виокремлюємо підгрупи дієслів, що вказують на: 1) дії, спрямовані на зміну фізичного чи емоційного стану особи або викликані такою зміною (to bug, to crack up); 2) дії, спрямовані на підтримку чи розрив стосунків з іншою особою (особами), (to hang out with somebody, to dump); 3) фізичні дії загального характеру (to bash, to chuck, pop in); 4) дії фізіологічного характеру, що включені до сміхової культури (to fart, to puke, to wee); 5) дії девіантного характеру (to bunk off, to con); 6) ментальні дії (to reckon).


Окрему ЛСГ утворюють назви загальних та абстрактних понять. Це номінативні одиниці, лексико-семантичне значення яких містить сему негативної оцінки – bummer, hassle, kerfuffle, та номінативні лексеми неоцінного характеру – bash, gag і т. ін.


Проявом тенденції до економії мовленнєвих зусиль є використання підлітками різноманітних усічених словоформ. Це переважно розмовні лексичні одиниці, які структурують ЛСГ “Назви речей та предметів побуту”caff, gym, dorm, mag, sec, telly, tenner, footie, tog, loo, bog тощо.


Найменш численною з виділених нами ЛСГ є група “Назви страв і напоїв”, нечисленність якої можна пояснити незначною кількістю зафіксованих у корпусі розмов, під час яких підлітки говорять про їжу. З розмовних назв страв і напоїв підлітки найчастіше використовують booze (alcoholic drink), tuck (sweets) та choc (chocolate).


Типовою рисою спонтанного мовлення британських підлітків на лексичному та синтаксичному рівнях є функціонування слів широкої та некатегоричної семантики, що засвідчує недостатній запас слів, неспроможність чи небажання підібрати влучне слово та / або невпевненість мовця щодо предмета повідомлення. Це слова зі значенням предметності (stuff, thing, thingie (thingy), thingamabob, thingamajig, thingummy), синтаксичні конструкції узагальнювального змісту (N. and stuff, N. and stuff like that, N. and all that stuff) та розмитої семантики (N. and Indef. Pron., N. or Indef. Pron.), вигукова комбінація, що складається з повтору вигуку blah, модифікатори ілокутивної сили (sort of / kind of, so/or something) та невпевнені коментарі (like, you know, I mean).


Характерним для мовленнєвого спілкування підлітків є послуговування різноманітними емоційними й емоційно-оцінними вигуками та вигуковими висловлюваннями як сильним вербальним засобом експресивного самовираження. Окрім загальновідомих вигуків як з конвенційно, так і контекстуально зумовленим прагматичним значенням (вигуків-експресивів, вигуків-директивів і вигукових етикетних фраз), підлітки використовують модифіковані загальновживані вигуки та певні вигукові комбінації звуків, що відтворюють окремі звукові сигнали. Як модифіковані визначаємо вигуки, вимовлені з протяжною інтонацією (eeeh, aaaaah, aaahh, aaah, aaahh, eeeeeeh, оhh), та вигуки, подібні до загальновідомих за звучанням та експресивно-емоційним потенціалом, які теж інколи вимовляються протяжно (aaargh, boosh, eeaahoo, eeerh, eeow, pchht, ugh, uhooo, worgh).


Оказіональні вигуки звукоімітувального характеру в репрезентативних мовленнєвих актах слугують експресивними замінниками предикативних лексичних одиниць, що називають дії, які супроводжуються певними звуками чи звуковими сигналами. Це вигуки, що імітують крик (waargh), затягування цигаркою (pfft), сильний удар (whack), постріл (pow, peeow) тощо.


Специфічним для мовлення підлітків є використання різноманітних інтертекстуальних украплень на рівнях “текст-текст” і “текст-мова”. На рівні “текст-текст” інтертекстуальні вкраплення представлені дитячими скоромовками, римованими лічилками та фрагментами пісенних творів (No, what is she? What breed? {nv} laugh {nv} <...>I h= I hope she's a chihuahua {nv} giggle {nv} chihuahua. {singing} and a knick knack paddy wack, give a dog a bone, Wolf went barking all way home. Knick knack paddy wack, give a dog a bone, good old Wolf went wobbling home {nv} humming {/nv} {singing} and a knick knack paddy wack, give a dog a bone, my old man went tumbling home [37701: 106]).


На рівні “текст-мова” інтертекстуальні елементи представлені іншомовними включеннями: відомими широкому загалу етикетними фразами, які надають мовленню експресивного забарвлення, та словами й виразами зі шкільної програми:


(1) W1: <...> No just bloody say {unclear} when I gonna talk to you.


W2: Bonjour.


W1: {nv} laugh {nv} {unclear} Going say it go on {nv} laugh {nv}


W2: Bonjour [33701:238-241]


Популярність спілкування за допомогою SMS є основною причиною скорочення фраз, якими підлітки спілкуються. В усно-розмовному діалогічному мовленні підлітків у репліках як ініціювального, так і респонсивного характеру зустрічаються всі види еліпсису: контекстуально та ситуативно зумовлений, номінальний, вербальний і клозальний, останній з яких є найбільш поширеним (What are they talking about? Whether you dye your hair or not? [42603 : 37]).


Функціонування в мовленні британських підлітків абсолютних і відносних незавершених висловлювань зумовлене дією вербальних і невербальних факторів. Вербальними факторами є адресатні переривання, спричинені нетерпінням, нестримним бажанням адресата швидше відреагувати на інформацію, що повідомляється, висловити свою точку зору чи дізнатися подробиці (пр.2), та корекцію мовцем хибно розпочатих висловлювань (пр.3):


(2) W20: Yeah but you can play for the house team but you can't


W25: Not nearly { unclear }


W20: play for the school [41401:16-18]


(3) W1: Oh my li= it's impossible for you to catch up on my record. I don't think I think I have set a new Ashmore record [40504 : 110].


Іншу групу факторів становлять невербальні дії мовця чи адресата як прояв їх емоційної збудженості (сміх, крик тощо), неволодіння мовцем необхідною інформацією і / чи відсутність чітко продуманої лінії мовленнєвої поведінки в момент початку мовленнєвого ходу:


(4) W10: Yes sir, what do you mean? it's er { nv } laugh { /nv }


W1: hey I don't think you're right, what have you been drinking? {unclear} Lemonade?[37104:98-99].


Специфіка мовлення підлітків виявляється й у застосуванні повторів. З-поміж спонтанно продукованих повторів розрізняємо повтори в межах мовленнєвого ходу одного мовця (семантично-навантажені й семантично-ненавантажені) та повтори в межах суміжних мовленнєвих ходів двох комунікативних партнерів (повтори-перепитування, повтори-відповіді й повтори-перекривляння). Семантично-ненавантаженими є лексичні повтори, якими мовці заповнюють паузи хезитації, та повтори-паразити, які не виконують комунікативної функції, а використовуються в мовленні “за звичкою”:


(5) W1: No you're all, you're all, you're all big strong men.


W6: No no we ain't, you are tougher than us {unclear} you're a man [33901:389-390].


Семантично-навантажені повтори як засіб експлікації ілокутивної сили висловлювання за змістом поділяються на повтори-умовляння, повтори-благання, повтори-випитування, повтори-атрактанти уваги, повтори-інтенсифікатори тощо:


(6) W17: Shall I do the next question?


W30: it's not worth it, there's two minutes left.


W17: I'll do it, I'll do it in the time. I'll do it bit at the time. Okay?


[40602:32-34].


Повтори в межах суміжних мовленнєвих ходів двох комунікативних партнерів за формою є взятими в готовому вигляді репліками (їх частинами) іншого комуніканта. Їх використання інтенційно спрямовується на уточнення чи підтвердження інформації, що повідомляється, або на зміну емоційного стану адресата (роздратування, виведення з рівноваги і т.ін.):


(7) W1: No, not now. I'm co= {unclear} Yeah. Yeah okay, bring it, leave it in here. There's a heron in our garden.


W9: a heron? where?[39308:3-4].


Аналіз фактичного матеріалу дає підстави стверджувати, що мовленню підлітків характерні типові відхилення від норм кодифікованої граматики. На морфологічному рівні – це ненормативне використання артиклів, займенників, допоміжних дієслів та ненормативне утворення часово-особової парадигми дієслова. Допоміжні дієслова, як правило, пропускаються (What falling out the sky? [42606:15]) або субституються іншою формою (Exactly, on some people's computers it don't work, and I don't understand that [34602:208]).


Проявом руйнування часово-особової парадигми дієслова є використання: 1) Present Simple замість Past Simple переважно в непрямій мові (Glen said he think he, he might he thinks you are {mimicking} {unclear} [34902:377]); 2) дієприкметника минулого часу замість форми минулого часу дієслова-присудка (Ninety niner, remember what I done to you last night [35001:58]); 3) дієприкметника теперішнього часу замість форми інфінітива дієслова-присудка в загальних запитаннях (Will you just inviting me to walk into your house? [40504:249]); 4) пасивних форм замість неозначених (Because she said to me, is your brother called Anthony? And I goes, and I goes, yeah. And she goes, well your brother needs to be swimming more [35902:35]); і 5) ненормативне оформлення афіксом -s дієслів у не-третій особі однини теперішнього часу та неоформлення афіксом -s дієслів у третій особі однини теперішнього часу (He look different from the last time me and him were mates cos he's got older [35207:343]; I daren't tell him, cos I says if I tell him it was his fault, I says he'll never give me another ride<...> [36603:39]).


Відхилення від норм граматики у використанні займенників – це:             1) субституція займенника в об’єктному відмінку займенником в називному чи присвійному відмінку та навпаки ({mimicking} Oh great I can go and play in me garden, great [42105:416]); 2) використання займенника she / he стосовно неживого референта та займенника it стосовно істоти (W1: Hi, sheriff caught myself doing a having a piss again. – W8: Bet it recorded that, didn't it? [41101:30-31]); 3) субституція одного відносного займенника іншим (I hate that boys, oh I hate boys which, <...> they dump you don't you could do nuffink, you're the fool [36601:51-53]); 4) використання безприйменникових словосполучень займенника з числівником (Them two, them two are silly you know {unclear} [32707:134]).


Ненормативне використання підлітками артиклів – це: 1) застосування неозначеного артикля a перед іменником (прикметником), що починається з голосної (and Billy is a ugly frog [38201:13]); 2) елімінації означеного артикля у формі суперлатива (it's probably safest to shut up about things like that though [42304:358]); 3) елімінації означеного артикля з прикметником і займенником same (Yes, he's gon=, told you, yeah the guy's a, he's probably like, like a what sit or something. He's got same set- up as I do, {unclear} [34602:816]).


Характерним для підлітків є послуговування універсальними субститутами – заперечною формою ain't для будь-якого допоміжного дієслова (Ain't you wear a shirt unde eath it [34903:23]), innit як замінником будь-якого допоміжного дієслова зі займенником у питальній частині роз’єднувальних запитань (It's real funny, innit? [39303:9]) та його оказіональними інваріантними словоформами dunnit та wunnit (That looks alright dunnit? [40402:56]).


Відхилення від норм граматики на синтаксичному рівні – це використання подвійного заперечення (Move, move Ian I dont want no kiss from you [34803:298]) та відтворення мовлення інших осіб прямою мовою зі застосуванням дієслова руху to go замість дієслів говоріння, що вводять у пряму мову (I goes to Emma Emma do you think Russel's good? She goes erm, well erm, yeah. They were all saying, they're all saying it right, everyone in school knows about it now <...> [35304 : 100]).


Фонаційна складова паралінгвістичного аспекту комунікації підлітків представлена кількома засобами: гучністю звучання, темпом мовлення, говорінням крізь сміх, наспівуванням і голосовим імітуванням мовлення інших осіб. Зміна гучності звучання висловлювань досягається за рахунок підвищення голосу до крику / вереску ({shouting} Yeah, just like any other normal family! { / } [39402:205]) чи пониження голосу до шепотіння (Oh, she goes to college! {whispering} Whoops! I thought she went to school. Sorry. { / } <...> [32703:20]). До уповільнення темпу мовлення призводять паузи, що заповнюються вигуками (er, ehm, erm), повторами, словами-паразитами (like, right, yeah), десемантизованими фразами (I mean, you know), а також говоріння репом (It was abs= oh it was so funny it's like {rapping} Ack ack the mac, {unclear}! My name's Zack {unclear} { /} cos they had the keyboard and that sort of rap beat isn't it [39304:26]).


Найширшим спектром різноманітних модифікацій вирізняється голосове імітування (mimicking): копіювання та перекривляння мовлення та мовленнєвих манер інших людей (осіб протилежної статі, друзів, учителів, знаменитостей, людей старших та молодших за віком тощо):


(8) W17: You're so stupid.


W15: {mimicking stupid person} ah na na na, girlfriend, girlfriend! Got himself a {unclear} girlfriend [33203:285-286].


Удаючись до голосового інсценування подій, що описуються, підлітки ніби вдягають “вербальне вбрання” особи, в яку вони перевтілюються.


 


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


 


Проведене дослідження доводить, що соціолект підлітків – це некодифікована норма мовного спілкування підлітків у різних комунікативних ситуаціях, яка визначається преферентним використанням нестандартного вимовного варіанта, лексичних запозичень зі соціолектів інших молодіжних субкультур, власних лексичних новоутворень, розмовного, обсценного й інвективного мовних кодів, певних синтаксичних конструкцій, морфологічних форм, а також невербальних засобів комунікації.


Він формується під впливом соціокультурних факторів (кіно- та шоу-бізнесу, ЗМІ, новітніх технологій соціальної комунікації, музичної субкультури, сленгу афроамериканців тощо) на базі соціально-психологічної спільності дітей у підлітковому віці (протиставлення себе дорослим, домінування однолітків у колі співрозмовників, надмірна емоційність, підвищена агресивність тощо) та швидко реагує на різні зміни соціального характеру. Соціолект підлітків є лінгвістичною складовою підлітково-молодіжної субкультури, оскільки в його лексичній системі знайшли своє відображення культуроспецифічні концепти буття підлітків, серед яких домінуючими є гедоністично-зорієнтовані, матеріальні, моральні, естетичні та пізнавальні цінності молодіжного лінгвосоціуму.


Ядром соціолекту підлітків є своєрідний вокабуляр, динамічний розвиток якого зумовлюється природною зміною в часі соціокультурної ситуації в молодіжному середовищі, предметів, речей та реалій, у які занурене буття підлітків, мовних смаків, а також специфікою лінгвокреативних процесів у структурі духовно-ментального світу підлітка. Його поповнення й оновлення відбувається за рахунок лексичних запозичень зі соціолектів інших молодіжних субкультур і вигадування підлітками нових засобів мовної експресії за різними моделями лексико-семантичного словотвору як нормативного, так і ненормативного характеру. З кодифікованих способів лексичного словотвору підлітки використовують суфіксацію, композицію основ і скорочення вихідної (вихідних) словоформи деривата (усічення основи, літерну абревіацію / акронімізацію, телескопію, бленд, редуплікацію). Використання некодифікованих способів лексичного словотвору – артикуляційної модифікації слів, цифрового та літерного кодування, перекручування загальновживаних слів, застосування антропонімічних назв для номінації абстрактних понять і фізичних дій, часткової парцеляції слова в процесі його конверсії, сленгового римування – є проявом мовної гри підлітків. Найпродуктивнішим способом словотвору є семантична деривація, в основі якої лежить метафоричне (з актуалізацією сем “зовнішня ознака” та “асоціативна схожість”) і метонімічне переосмислення значень розмовно-літературних слів. Лінгвістична винахідливість підлітків також виявляє себе у вигадуванні різноманітних дражнилок та прізвиськ, що відображають характер міжособистісних взаємин у мікроколективі.


Периферію соціолекту підлітків утворюють лексеми з розмовного та обсценного мовних кодів, якими підлітки послуговуються в ситуаціях міжособистісного спілкування. Ближню периферію структурує стилістично знижена лексика, шар якої представлений кількома ЛСГ слів для номінації осіб, емоційних оцінок, загальних і абстрактних понять, дій і стану, предметів побуту, наркотиків, їжі та напоїв. Дальню периферію формують лексичні й синтаксичні одиниці широкої та некатегоричної семантики, структурні модифікації загальновживаних вигуків і звукоімітувальні вигукові комбінації, а також інтертекстуальні вкраплення в розмовному дискурсі, представлені іншомовними лексичними й синтаксичними включеннями, дитячими скоромовками, римованими лічилками й уривками з пісенних творів, вимовленими (проспіваними) з відповідною інтонацією.


Характерними рисами соціолекту підлітків на синтаксичному рівні є лексичний і синтаксичний повтор та еліптичні й незавершені висловлювання.


Відхилення від норм кодифікованої граматики систематичного характеру, що є типовими для вжитково-розмовного мовлення підлітків, свідчать про специфічне використання підлітками граматичних форм і структур та визначають особливості дослідженого соціолекту на граматичному рівні.


Мовленнєве спілкування підлітків насичене різноманітними фонаційними паралінгвістичними засобами комунікації, серед яких високою частотністю застосування вирізняються голосове імітування, сміх, наспівування, підвищення голосу до крику / вереску, пониження голосу до шепотіння та довільне / навмисне вповільнення темпу мовлення за рахунок пауз хезитації та говоріння репом.


Подальше вивчення соціолекту підлітків передбачає дослідження когнітивних механізмів мовотворення в підлітково-молодіжному середовищі, звернення до гендерного аспекту використання соціолектизмів та комунікативних стратегій і тактик у різних ситуацій мовленнєвої взаємодії.


 








(у прикладах літерою W із цифрою позначаються репліканти-інформанти корпусу).



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины