КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СУЧАСНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначається наукова новизна дисертаційної роботи, формулюються мета і завдання дослідження, теоретичне значення роботи, можливості її практичного використання, викладаються основні положення та наукові результати, що виносяться на захист.

У першому розділі наводиться огляд стану досліджень із питань змін клімату та відповідно умов життєдіяльності людини, розгляду основних аспектів змін глобального і регіонального клімату. Виходячи із актуальності цього питання, вчені всього світу досліджують вплив змін клімату на умови життєдіяльності і здоровґя людини. Узагальнюючими є дослідження В.Логінова (Білорусь) і О.Ісаєва (Росія). Спеціалізованих видань із питань впливу змін клімату на людину в Україні не існує.

Результати дисертаційного дослідження переконливо свідчать, що клімат України і процеси, що його формують, є складовою загальної глобальної кліматичної системи. Порушення рівноваги в глобальній кліматичній системі і відповідні її регіональні прояви можуть стати лімітуючим фактором існування і поширення багатьох видів рослин і тварин, спричинити зміни умов господарської діяльності, створити перешкоди для відновлення природного середовища (процес опустелювання).

Одним із показників, що характеризують умови життєдіяльності, є температура повітря як інтегральний фактор природно-кліматичних умов. Комфортно людина почуває себе при температурі 18 – 20⁰С, відносній вологості 40 – 60%, швидкості вітру не більше 5 м/сек. Діапазон стійкості стану людини становить ~±70⁰С. Це свідчить про те, що навіть незначні зміни клімату можуть наблизити людину до несприятливих умов існування.

В Україні діапазон коливання температури повітря знаходиться в межах плюс 38 – 41°С до мінус 42°С. Дискомфорт, який є вразливим для здоровґя населення України, настає при температурі ±35°С. Але в умовах екологічного навантаження на природне середовище межі можуть бути іншими: ±25 – 30⁰С.

У другому розділі обґрунтовується концептуальна основа дослідження. Дослідження впливу зміни клімату на життєдіяльність населення України має кілька аспектів. Ці аспекти обґєднані в графічну модель блок-схеми вивчення змін кліматичних умов життєдіяльності населення України, яка відображає послідовність реалізації конструктивно-географічного підходу, передбачає використання знань, накопичених щодо проблеми змін клімату вітчизняними і зарубіжними дослідниками  (рис.1).

	Рис. 1 Графічна модель блок-схеми вивчення змін кліматичних умов життєдіяльності населення України

            Запропонована блок-схема дає можливість розробити емпірико-статистичну модель діагностичної оцінки клімату України, створити сценарій клімату майбутнього і відповідних умов життєдіяльності населення, вивчити наслідки, окреслити шляхи  адаптації людини до змін клімату.

Таким чином, конструктивно-географічний підхід при дослідженні майбутніх кліматичних умов життєдіяльності людини реалізується у послідовному вивченні сучасного клімату, його змін та коливань, а також виборі із великої кількості сценаріїв змін клімату в Україні найреалістичнішого варіанту для адекватної оцінки умов життєдіяльності людини в Україні. Такий підхід з урахуванням цього сценарію дає можливість адаптування до зміни кліматичних умов різних галузей господарської діяльності. Конструктивно-географічний підхід створює можливості для розвґязання складних екологічних та економічних проблем, що потребують використання метеорологічної інформації та інформації про зміни клімату зацікавленими особами, які не мають спеціалізованої метеорологічної освіти.

У третьому розділі обґрунтовується методичний апарат дослідження та його фактологічне забезпечення. Для діагностичної оцінки кліматичних умов життєдіяльності використано дані рядів метеорологічних станцій, які були перевірені на однорідність і репрезентативність. Це дані 18 станцій за період 1900 – 2000 рр., 40 станцій за період 1951 – 2000 рр. і дані 60 станцій за період з 1975 – 2006 рр., коли спостерігалось найбільше потепління глобального клімату. Використовувалися дані Кадастру клімату України і монографії “Клімат України”(2003 р.).

Матеріалами дослідження були також кількісні характеристики стану природного середовища і демографічні показники.

У розділі наведено алгоритм, за допомогою якого виявлено тенденцію зміни метеорологічних величин у часі (тренд).