ЯЗЫКОВАЯ ОБЪЕКТИВАЦИЯ КОНЦЕПТА БОГ В АНГЛИЙСКОМ ДИСКУРСЕ XIV – XX ВВ.

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ЯЗЫКОВАЯ ОБЪЕКТИВАЦИЯ КОНЦЕПТА БОГ В АНГЛИЙСКОМ ДИСКУРСЕ XIV – XX ВВ.
Альтернативное Название: МОВНА ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ БОГ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДИСКУРСІ XIV-XX СТОЛІТЬ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

          Розділ 1. “Концепт БОГ в англійській картині світу”. Концепт БОГ як культурна універсалія відбиває базові цінності в галузях філософії, культури, релігії і моралі, що склалися в ході розвитку цивілізації. Крім ціннісної у даному концепті культури виділяються образна та понятійна складові (В.І. Карасик). Його зміст обумовлений етно- та соціокультурною специфікою тієї КС, частиною якої він є, тому, досліджуючи вербальні засоби вираження концепту, враховуємо світогляд носіїв мови (релігійний чи світський), їхні соціо- і етнокультурні традиції (Г.Г. Слишкін, Т.А. Фесенко, С.Г. Воркачьов). У світській КС динаміка соціуму й культури впливає на історичне варіювання характеристик концепту БОГ, який включає три шари: етимологію, стиснуту до основних ознак історію, сучасні асоціації й оцінки. У сучасній релігійній християнській КС етимологічний шар концепту БОГ зберігається незмінним, залишаючись актуальним для концептуальної КС настільки, наскільки актуальною є релігійна свідомість.


          Місце концепту БОГ у мовній КС по-різному визначається в релігійній і світській мовних КС насамперед тому, що заповнення багатьох осередків інформації визначається суб’єктивними моментами: нетотожністю життєвого досвіду різних людей, особливостями світоглядних установок і культурного середовища (Ю.М. Караулов). В релігійній КС концепт БОГ сприймається через призму нематеріальності своєї сутності та виноситься взагалі за межі матеріального світу, а в світській КС – через призму “видимого прояву” у суспільстві, через функціонування в соціальному інституті церкви, що робить цей концепт релігійно-етичним. В останньому випадку він входить у домен РЕЛІГІЯ на тлі СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ як частини більш об’ємної концептуальної області (термін Дж. Лакоффа) ЛЮДИНА (під доменом розуміємо певну галузь знань, відокремлену від інших галузей знань, на тлі   якої аналізується концепт (R.W. Langacker, T.C. Clausner, W. Croft)). Значущість його місця для людини коливається від провідного до найменш значущого в залежності від пануючого світогляду і концептуальної КС, що склалася в конкретному суспільстві.


          Концепту БОГ у християнстві передує культурний архетип ТРІЙЦЯ
(К.Г. Юнг), що є підтвердженням того, що вже на примітивному рівні розвитку релігії зустрічаються божественні тріади. Особа Ісуса Христа, одна з іпостасей християнської Трійці, також походить з глибин підсвідомої діяльності. Образ Христа – результат свідомої обробки культурного архетипу ГЕРОЙ і ще глибше – психологічного архетипу САМІСТЬ. Ідея ж Святого Духа базується на спробах дати вираження деяким незбагненним психічним подіям. Архетип ТРІЙЦІ представляють у вигляді наступної моделі: світ божества – спільність богів – бог (Н. Фрай). Багато якісних характеристик концепту БОГ також витікають з архетипічних праформ (СВІТЛО, СЛОВО, ВОДА, БАТЬКО) (Ф. Уілрайт).


          Небіблійна етимологія концепту БОГ походить з його давнього визначення як “всесвіт із двохєдною сутністю з перевагою світла” (В.Г. Таранець). А його відношенням до людини було “той, хто обдаровує, дає щастя”, а також “пан”, “владика роду” (для племінних богів). У християнстві Бога розуміють як Особу, що характеризується певними якостями і ставленням до людини. За нашими даними об’єднана внутрішня форма даного концепту фіксує такі якості: Бог – вічний і всемогутній Творець, Владика, що має звеличене положення та існує у поєднанні множинності.


          Концепт БОГ безпосередньо входить до складу домена НАДПРИРОДНІ ІСТОТИ, який структуровано у формі категорії за гипонімо-гиперонімічним критерієм, де на базовому рівні категоризації розташована категорія БОЖЕСТВА (БОГИ). У структурі англійської мовної КС ця категорія базового рівня знаходиться на одному рівні з категорією ДУХИ, а також сама виступає як суперордината для концептів ЛОКАЛЬНІ БОГИ і БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ.


          У категорію БОЖЕСТВА, що представляє собою групу концептів, об’єднаних на основі подібності рис і функцій, входять:


          - прототип – концепт БОГ, центр християнської релігії;


          - непрототипічні елементи:


     - ЛОКАЛЬНІ БОГИ, що контролюють яку-небудь сферу чи галузь життя людини (боги поганських релігій);


       - БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ;


       - ОБОЖЕНА ОСОБА (метафоричне розширення категорії).


          Розділ 2. “Концепт БОГ в англійському релігійному дискурсі”. Релігійний дискурс визначаємо як сукупність біблійних текстів і теологічних коментарів, які містять зразки поведінки з наміром привести особу адресата у відповідність до певних ідеалів (В.І. Карасик, Х. Куссе). Як історично сталі характеристики вони є відправним пунктом у вивченні історичного варіювання концепту БОГ в англійському світському дискурсі.


          Для проведення порівняльного аналізу релігійних і світських характеристик концепту БОГ було розглянуто рольові структури, до складу яких входить лексема god і її синоніми. У виділених нами рольових структурах ця лексема виконує семантичні ролі агенса й агенса-каузатора. Інші члени рольових структур виступають у функціях пацієнса, інструмента, мети, бенефіціанта, результату творення. Крім того, агенс характеризується за своїми якісними, кількісними, таксономічними та локативно-темпоральними характеристиками, за способом існування і як об’єкт вторинної номінації.


          Виявлення закономірностей внутрішньої організації концепту і їхніх взаємозв’язків дозволяє моделювати концепт у вигляді міжфреймового утворення, яке інтегрує п’ять базових фреймів: предметний, акціональний, таксономічний, посесивний і компаративний (за С.А. Жаботинською). Вони характеризують концепт, відповідно, за його кількісними, якісними, буттєвими, локативними та темпоральними параметрами (предметний фрейм), з позицій дій, що їм виконуються (акціональний фрейм), за його таксономічними і посесивними характеристиками (таксономічний і посесивний фрейми), а також за його участю у міжпросторових зв’язках подібності, які є основою метафори (компаративний фрейм). Як цілісна структура ця міфреймова мережа має системні властивості, її слоти взаємозалежні і взаємопов’язані.


          Сукупну структуру фрейму концепту БОГ представляємо у вигляді слотів:


          - у предметному фреймі слоти [БОГ є ТАКИЙ (якість)], [БОГ є СТІЛЬКИ (кількість)], [БОГ існує ТАК (спосіб)], [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце/час)], наприклад: loving, Trinity, Spirit, omnipresent, ete al;


          - в акціональному фреймі слоти [БОГ (агенс) діє на ХТОСЬ (пацієнс)], [БОГ (агенс) діє з ЩОСЬ (інструмент)], [БОГ (агенс) діє для ЩОСЬ (ціль)], [БОГ (агенс) діє для ХТОСЬ (бенефіціант)], [БОГ (каузатор) творить ХТОСЬ/ ЩОСЬ (результат)]: human being, reality, salvation, man, world;


          - у таксономічному фреймі слот [БОГ є ХТОСЬ (роль)]: Lord, Judge;


          - у посесивному фреймі слот [БОГ (власник) має ХТОСЬ/ЩОСЬ (власність)]: heaven and earth;


          - у компаративному фреймі слот [БОГ (референт) є як би ХТОСЬ/ЩОСЬ (корелят)]: light, shield, high tower.


          У релігійному дискурсі для опису характеристик концепту БОГ вживається концептуальна метафора, яку розуміємо у дусі Дж. Лакоффа та М. Джонсона. Засобами метафори проілюстровано багато сутнісних якостей концепту БОГ і ролі, що він виконує стосовно створеного Їм світу. У процесі номінації концепту БОГ використовуються два структурних види метафори (терміни Дж.А. Міллера). Перший – “іменні” метафори – це пряме уподібнення Бога кому-небудь чи чому-небудь:


          Thou art my hiding place; thou shalt preserve me from trouble (Psalm 32:7)


          Другий – “сентенціальні” метафори – це особливі пророчі виречення з формально відсутнім референтом, для правильного розуміння яких необхідне залучення широкого біблійного контексту. Наприклад:


          Вy his knowledge shall my righteous servant justify many (Isaiah 53:11), де корелят my righteous servant характеризує референта „Месія” (в християнській традиції – Бог-Син Ісус Христос).


          Під час утворення метафоричних номінацій концепту БОГ чи його окремих характеристик використовуються метафори біоморфні (антропоморфні, зооморфні, ботанічні), речовинні (речовини, артефакти) і соціоморфні (суспільні відносини). Концепт БОГ, представлений у релігійному дискурсі, бере участь в утворенні метафори виключно як референт.


 


     Аналіз біблійного мовного матеріалу дозволяє виявити концептуальні комплекси, що виступають як концептуальні кореляти концепту БОГ (рис. 1):

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины