ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ ТЕРРИТОРИЙ (НА ПРИМЕРЕ РАВНИННОГО КРЫМА)

Краткое содержание

У першому розділі „Методологічні аспекти екологічного аудиту територій” визначено сутність, дано теоретичне обґрунтування, розроблено методичні прийоми організації і здійснення ЕАТ в його геоекологічних аспектах.

Екологічний аудит територій розглядається як науково-практичний вид діяльності, заснований на аналізі коадаптивності господарської і природної підсистем через комплексну геоекологічну оцінку й аналіз територіальної організації об’єкта аудитування, спрямований на розробку заходів щодо сталого розвитку регіону. Механізм коадаптивності господарської і природної підсистем передбачає аналіз просторової і функціональної сумісності, по-перше, господарської і природної підсистем у межах об’єкта аудитування, по-друге, сумісності об’єкта аудиту із середовищем, по-третє, обов’язкову наявність системи екологічної інфраструктури. Критерієм коадаптивності регіону прийнято його геоекологічний стан, а засобом досягнення – територіальну організацію, спрямовану на коадаптивність.

На теоретичному рівні основою ЕАТ приймаються системно-синергетичний, ландшафтний та геоекологічний підходи:

·       системно-синергетичний підхід дозволяє враховувати при здійсненні ЕАТ такі принципи: системності, узгодженості, обмеження, унікальності, нелінійності розвитку, нестійкості, веду-

чого процесу, малих впливів, кумулятивності;

·       ландшафтний підхід дає можливість виявити всі властивості ландшафту, що обмежують чи сприяють даному виду діяльності, а також типи ландшафтних територіальних структур, залежно від яких доцільно вести природокористування і робити різного роду оцінки;

·       геоекологічний підхід при ЕАТ дозволяє давати систему геоекологічних оцінок території, виявляти особливості взаємозв’язків і взаємодії як природної і господарської підсистем у межах природно-господарської територіальної системи (ПГТС), так і ПГТС у цілому з різними типами середовищ, а також аналізувати ці різнорівневі геосистеми через суб’єкт-об’єктні відносини.

Процедура ЕАТ – логічно послідовна, узгоджена організована система етапів аудитор­ської діяльності, у ході якої виконавці (екологічні аудитори) вирішують задачі експертного ана­лізу територій (включаючи комплексну геоекологічну їх оцінку) з розробкою обґрунтованого й об’єктивного аудиторського висновку. Це, по суті, науково-дослідний процес, реалізація якого можлива в три етапи – передаудиторський, власне ЕАТ (аналітичний етап) і постаудиторский. Аналітичний етап ЕАТ доцільно, на наш погляд, здійснювати за схемою, у загальному вигляді представленою на рис.1. Запропонована схема методики утворює свою ці-лісну систему, що базується на основних положеннях методик геоекологічної експертизи (ГЕЕ) і ЕА.

У другому розділі „Організація об’єкта екологічного аудиту територій” викладено теоретико-методичні аспекти аудиторського аналізу організації об’єкта ЕАТ і регіональні особливості організації ПГТС рівнинного Криму з метою виявлення факторів, що визначають природокористування в його межах. При цьому географічне положення об’єкта досліджене з погляду його місцезнаходження, у т.ч. позиції, що обумовили загальні й особливі риси природи, зовнішні природні і соціально-економічні зв’язки. Організація території об’єкта ЕАТ і його середовища зводилася до розгляду їх структури. Фактором, що лімітує господарську діяльність у регіоні, виступають різні види його цінностей (естетична, наукова, пізнавальна, культурно-історична, рекреаційна, природоохоронна).