Економіко-географічні засади раціонального природокористування в реґіоні (на прикладі Хмельницької області)

Краткое содержание

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано тему роботи, її актуальність, на­укову новизну дослідження, напрямки практичного використання одержаних ре­зультатів.

У першому розділі — "Теоретико-методологічні засади раціонального при­родокористування у регіоні"— розкрито сутність природокористування як динаміч­ної категорії. Сучасне бачення його змісту полягає у тому, що воно розглядається як сукупність усіх форм використання природно-ресурсного потенціалу та дії суспільства, спрямовані на відтворення та охорону природи. Воно може бути раціональним, коли спрямоване на забезпечення матеріальних благ і сприятливих умов життєдія­льності людей і нераціональним, коли призводить до забруднення довкілля і висна­ження природних ресурсів.

Кризові процеси, які охопили економіку України у кінці XX ст., посилили не­раціональне природокористування. Воно виявляється передусім у необґрунтовано високому споживанні окремих видів ресурсів з метою короткочасної наживи, загос­тренні еколого-економічних проблем у всіх регіонах країни. Необхідний перехід до нової системи природокористування, яка б передбачала перехід соціально-економічних систем на інтенсивні джерела зростання, скорочення обсягів викорис­тання природних ресурсів при більшому задоволенні суспільних потреб та поліп­шенні умов відтворення природного довкілля. Оптимізація природокористування передбачає таку структурно-інвестиційну регіональну політику, змістом якої є ви­значення базових виробництв, які найефективніше використовували б місцевий природно-ресурсний потенціал. Вона мусить бути спрямована на збереження наяв­ного економічного потенціалу, зниження ресурсомісткості виробництва, зменшення залежності економіки регіону від ввізної сировини. Становлення відносин раціона­льного природокористування у перехідному суспільстві ілюструє таблиця 1.

В умовах трансформації суспільних відносин і проведення нової регіональної політики необхідна зміна пріоритетів у сфері регіонального природокористування. Вони повинні виходити із необхідності комплексного економічного і соціального розвитку регіонів, передусім адміністративних областей. Важливою рисою такого розвитку є економічно найефективніше використання природно-ресурсного потен­ціалу території з урахуванням її еколого-географічних умов. Насамперед повинні використовуватись ті ресурси, які дозволять максимально забезпечити потреби на­селення і господарства у сировині, паливі і матеріалах, ті, які дозволять зменшити залежність регіону від імпорту продукції, передусім товарів споживання. При цьому необхідно виходити із пріоритетів економіки, які мають бути сформульовані для кожного регіону, залежно від типу природокористування у ньому. Ці пріоритети мають бути спрямовані на дотримання екологічної рівноваги, комплексне викорис­тання природних ресурсів, охорону довкілля. Для Хмельницької, як і всіх подільських областей, такими пріоритетами є розвиток агропромислового та рекреаційного комплексів