СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРАДУАЛЬНИХ ЧАСТОК СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ



Название:
СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРАДУАЛЬНИХ ЧАСТОК СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Альтернативное Название: Семантико-прагматические свойства Градуальных ЧАСТИЦ СОВРЕМЕННОГО НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКА
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У першому розділі дисертації “Статус градуальних часток німецької мови у частиномовній системі” аналізуються дискусійні питання щодо статусу часток загалом та градуальних зокрема.


Ми трактуємо частку як окрему частину мови, яка має право на існування поряд з іншими незмінними частинами мови (прислівниками, сполучниками, прийменниками, модальними словами, вигуками).


Як і інші частини мови, частки мають свої особливості, що визначаються на різних рівнях: морфологічному, синтаксичному, семантичному та прагматичному. Варіативність системно-структурних та функціональних ознак часток зумовлює їх розподіл на різні класи та субкласи.


Той факт, що вже на рівні окремо взятого висловлювання з градуальною часткою до аналізу застосовуються такі поняття, як шкалярні та екзистенційні, конвенційні та конверсаційні імплікатури, пресупозиції та імплікації, аксіологічні характеристики тощо, є аргументом на користь висновку, що частки виконують інтегруючу функцію семантичного та прагматичного значень, а також дає підстави вважати, що частки є дискурсивними конекторами та слугують поряд з іншими експліцитними та імпліцитними засобами маркерами когерентності тексту/дискурсу.


Окремі субкласи часток, які аналізуються в лінгвістичних дослідженнях під різними назвами й допускають неоднозначність трактування й класифікації, та все ж мають відношення до семантичної категорії градуювання, підлягають об’єднанню в один субклас, який отримує в нашому дослідженні назву “функціонально-семантичний субклас градуальних часток”. Він включає такі частки: allein, auch, ausgerechnet, ausschlieЯlich, auЯerordentlich, besonders, bloЯ, einzig, eben, ebenfalls, erst, genau, gar, geschweige denn, gerade, gleich, gleichfalls, insbesondere, lediglich, nicht einmal, noch, nur, selbst, sogar, vor allem, zumal, zumindest, sehr, ziemlich, ganz, ьberaus, zutiefst, hцchst, fast, nahezu, beinahe, etwa, geradezu, immerweitaus, zu, etwas, ungemein, weit, so та ін.


Градуальні частки розподіляються нами на групи за лексичним значенням та згідно різних зон градаційної шкали й видів градуювання.


Значення та функції градуальних часток визначаються у роботі за комплексним аналізом на основі застосування таких понять: екзистенційна імплікатура (імплікатура існування фонових альтернатив домінанти сфери дії частки); шкалярна імплікатура (шкалювання фонових альтернатив відносно домінанти); прагматична пресупозиція (спеціальні припущення модусного характеру); сфера дії (валентні актанти частки); домінанта сфери дії (ко-конституент частки); фонові альтернативи (семантичні пресупозиції домінанти); шкалярний аргумент (домінанта та фонові альтернативи); шкалярний вимір (кількість шкалярних аргументів); шкала зони норми (шкалярний вимір лексичного значення домінанти).


У другому розділі “Семантичні та дискурсивно-прагматичні характеристики градуальних часток німецької мови” аналізуються системно-мовні та дискурсивно-прагматичні характеристики градуальних часток. Результатом цього аналізу є такі висновки:


Частки є полісемантичними, на цій основі вступають у синонімічні зв’язки з іншими частками та виявляють омонімічні зв’язки з іншими частинами мови. Субклас градуальних часток має польову структуру. У центрі поля займають місця частки, які обмежують свою полісемію, синонімію та омонімію і характеризуються відносною стабільністю щодо частиномовної приналежності.


Із проаналізованих нами 54 часток 8 (14,8 %) не мають омонімів, 30 (55,6 %) мають по одному омоніму, 14 (25,9 %) – по два омоніми та 2 (3,7 %) – по три омоніми.


Лексеми градуальних часток можуть бути прислівниками (54 %), прикметниками (44 %), сполучниками (16 %), займенниками (16 %), прийменниками (16 %), частками інших субкласів (4%), числівниками (2 %), модальними словами (2 %), заперечними словами (2 %). Переважну більшість складають прислівники. Можливо, саме тому субклас градуальних часток поповнюється, передусім, прислівниками.


Функціонально-семантичний субклас градуальних часток є відкритим, оскільки поповнюється партикулізованими частинами мови та прагматичними синонімами градуальних часток.


Градуальні частки характеризуються пасивною валентністю. Серед них виділяються три- та двовалентні частки. Семантична валентна структура тривалентних часток включає змінні QRP, де Q – домінанта сфери дії частки;


R – фонові альтернативи домінанти; P – ознака, на основі якої імплікується існування фонових альтернатив R: Sie zuckte mit den Achseln und fragte sich insgeheim, warum er ausgerechnet jetzt das Gesprдch auf den Prinzen von PreЯburg brachte. (Mellin 1, S. 48)


Частка „ausgerechnet“ є тривалентною: ausgerechnet 3 (QRP);


Q = (домінанта СД): jetzt; R = екзистенційна імплікатура: geste (Q1), morgen (Q2), alles andere aber nicht jetzt (Qn...із R); P = пропозиційна ознака: er brachte das Gesprдch auf den Prinzen von PreЯburg.


Двовалентні частки вилучають зі своєї семантичної сфери дії змінну R, яка є константою для двовалентної частки та відповідає нормативному поняттю, позначеному лексемою домінанти сфери дії частки: Goll hatte nicht nur Freude empfunden, er war geradezu glьcklich gewesen an einem Morgen, und das Gefьhl war so stark, daЯ er es nicht vergessen hatte. (Danella, S. 60)


Частка „geradezu“ двовалентна: geradezu 2 (QP);


Q = домінанта СД: glьcklich; P = пропозиційна ознака: „er war an einem Morgen gewesen.“


Кореляція між семантичною та синтаксичною сферами дії градуальних часток є ізоморфною за синтаксичної експлікації семантичної валентності частки: Kein Fortschritt, keine Aufklдrung und schon gar keine Religion hatten jemals daran etwas дnde kцnnen. (Danella, S. 76)


(Q = keine Religion; Q1 = kein Fortschritt; Q2 = keine Aufklдrung.)


Неізоморфність такої кореляції зумовлюється невираженістю семантичної сфери дії за валентністю R. Неекспліковані фонові альтернативи (R) визначаються на рівні екзистенційних імплікатур: Allein der Arzt kann darьber entscheiden. (Helbig/Buscha, S. 485)


(Q = der Arzt; Q1, Q2, Qn = der andere oder die anderen Menschen, die gewцhnlich mit Rat und Schlag dabeistehen und Arzt spielen.)


За своїм вихідним значенням, на основі семантико-прагматичного оперування домінантою СД градуальні частки підлягають розподілу на такі групи:


1) Частки зі значенням залучення до ситуації (auch, noch, sogar, geschweige denn, selbst, nicht einmal, ebenfalls, gleichfalls). Вони розподіляються згідно значимості залученого учасника на такі підгрупи:


а) частки зі значенням залучення учасника ситуації (домінанти) як надмірного (частки sogar, selbst):Du wirst doch wohl nicht wollen, daЯ sogar Dцrte fьr dich einsteht, wдhrend du selber gar nichts tust?(Grasmeyer, S. 159);


б) частки зі значенням залучення надмірного учасника до ситуації, яка характеризується повною відсутністю ситуативно-релевантних ознак (частки geschweige denn, nicht einmal) (або вилучення учасника із ситуації, що є наслідком заперечення пропозиції):


Meine Oma lehrte mich laufen und sprechen, Zдhne putzen, Schnьrsenkel binden... Ihre Tochter, die Frau, die mich geboren hat, hatte nicht einmal einen Namen fьr mich ausgesucht [...]. (Grasmeyer, S. 18);


в) частки зі значенням залучення до ситуації учасника на однакових правах (ebenfalls, gleichfalls, ebenso, genauso, in gleichem MaЯe, in gleicher Weise, auch): Ich hoffe fьr dich, daЯ du eine Frau findest, der dein Reichtum ebenso viel bedeutet wie dir. (Mellin 1, S. 48);


г) частки зі значенням залучення до ситуації учасника як додаткового: (noch, auch):


„Wann wird Tina aufwachen?“ – fragte  Karin die Schwester leise.


„Ich weiЯ es nicht,“ – antwortete Schwester Renate. „Aber nach meinen Erfahrungen kann es noch Stunden daue . Der Kцrper muЯ sich erst richtig erholen, und Schlaf ist dafьr die beste Medizin.“ (Mellin 1, S. 50)


2) Частки зі значенням обмеження учасників ситуації (bloЯ, allein, ausschlieЯlich, einzig lediglich (= nur), erst): „Ьberall habe ich dich gesucht, doch erst meiner Mutter gelang es, den Professor dazu zu bewegen, mir noch einmal eine Chance zu geben“. [...] (Mellin 1, S. 60)


3) Частки зі значенням ексклюзивності (пріоритетності) учасника ситуації (besonders, zumal, vor allem, insbesondere, eigenartig, ausnehmend): Unsere ganze Familie ist sehr musikalisch, zumal die Kinder meiner Schwester.[Wahrig 1, S. 927]


4) Частки зі значенням ідентифікації учасника ситуації (eben, gerade, genau,ausgerechnet, direkt): Eben diesem Umstand verdanken wir es, daЯ ... [Wahrig 1, S. 223]


5) Частки зі значенням деінтенсифікації ознак учасника ситуації.


Серед часток даної групи виділяються дві підгрупи часток:


а) частки з димінутивним значенням (значенням послаблення, пом’якшення тощо) (ein wenig, ein biЯchen, etwas, einigermaЯen u. a.):


Ein biЯchen dumm war Marleen ja schlieЯlich immer gewesen. (Danella, S. 25);


б) частки-компромісатори (наближають ознаку до норми) (beinahe, fast, nahezu, geradezu, ziemlich): Sie kamen in eine groЯe Diele, links im Hintergrund fьhrte eine ziemlich breite Treppe empor. (Danella, S. 12)


Потрібно зауважити, що як частки цієї групи можуть уживатися прислівники з вихідним значенням димінутивності: Ihr glattes, flachsblondes Haar schimmerte silberhell in der Mittagssonne, das blaue Sommerkostьm betonte ihre schlanke Figur und gab ihren grьnen Augen einen leicht tьrkischen Schimmer. (Mellin 1, S. 67)


6) Частки зі значенням максимізації ознак учасника ситуації (hцchst, zutiefst, lдngst, дuЯerst, weitaus, durchaus, mцglichst, zu, auЯerordentlich, ьberaus, ungemein, ganz (у значенні підсилення), sehr, so, recht, besonders 3 та besonders4): Er hatte nur einen Wunsch, mцglichst schnell aus dem Haus hinauszukommen. (Danella, S. 18)


Дискурсивно-прагматичне значення градуальних часток виявляється в роботі на рівні конверсаційних імплікатур та прагматичних пресупозицій, які характеризують імпліцитність значення градуальних часток.


Імпліцитне аксіологічне значення градуальних часток проявляється у їхній здатності імплікувати аксіологічні шкали з визначенням певної позиції домінанти СД на цій шкалі. Аксіологічна шкала, яка імплікується часткою, зумовлюється значенням частки та лексичним наповненням валентних позицій сфери дії частки. Нетривіальна СД частки підсилює роль контексту, який характеризується категоріальною семантикою аксіологічної оцінки.


Дискурсивно-прагматичний контекст уживання градуальних часток зумовлює прагматичну синонімію окремих часток субкласу: vielganz, vielzu, auchnoch та ін., як і прагматичну синонімію часток з іншими частинами мови. Окремі частки вживаються у складі комунікем, що функціонують як непрямі мовленнєві акти, та наближаються внаслідок стабільності їхнього значення до конвенційних: Das fehlte noch! Auch das! Wie schцn! Wie recht! Erst recht! u. a.


Дискурсивно-прагматичне значення градуальних часток як їх внесок у загально інформативний зміст висловлювання зумовлюється принципом кооперації, передусім максимою релевантності. Це інформація про: суб‘єктивну позицію співрозмовників; їхні життєві позиції; міжособистісні стосунки співрозмовників; мотиви та наміри мовців; носіїв пропозиційної ознаки тощо.


При цьому простежуються такі тенденції щодо вживання градуальних часток:


а) при категоричній безкомпромісній позиції впевненості в собі, своїй правоті вживаються частки зі значенням максимізації, ексклюзивності, ідентифікації тощо;


б) при невпевненості, усвідомленні своєї вини, неправоти, позиції виправдання, компромісній позиції вживаються частки зі значенням обмеження, димінутивності, частки-компромісатори.


Наголошуємо: градуальні частки забезпечують процедурність сприйняття інформації слухачем/читачем, а саме: розміщення та ранжування учасника ситуації, який вводиться градуальною часткою, відносно альтернативних учасників такої ситуації. Процедурність значення градуальних часток ґрунтується на їхній семантиці.


Як дискурсивні маркери градуальні частки виконують когезійну функцію і на семантичному, і на прагматичному рівнях. Ця функція зумовлюється тим, що не всі шкалярні аргументи часток експлікуються в самому висловлюванні з часткою. СД за валентністю R чи за валентністю Р експлікуються у попередніх висловлюваннях, внаслідок чого і здійснюється їхній когезійний зв’язок. Крім того, нетривіальна сфера дії часток активізує концептуальні поняття, які існують у свідомості носіїв мови, та асоціативні зв’язки між ними, тим самим частки виступають індикаторами когерентності як тексту, так і дискурсу.


Для демонстрації когезійної функції, наприклад частки auch, проведемо аналіз у напрямку від речення/висловлювання з часткою до більшого за обсягом фрагмента тексту/діалогу.


„... Ich brauche auch einen Napf.“ [...]


Частка auch виконує анафоричну функцію, оскільки сигналізує, що ознаку Р має не тільки домінанта СД частки (einen Napf), але і її фонові альтернативи чи альтернатива, про які йдеться в попередньому фрагменті чи репліці. Відновимо діалог, опустивши слова автора:


(A1) „Eh, Stephanie, ich brauche Milch!


(Б) „Milch steht im Kuhlschrank. […] Nimm dir eine Flasche und sei bitte still. Hab’ fьr die Schule zu tun.“


(A2)Ich brauche auch einen Napf. (Krause, S. 8)


(А2) → (A1)


Фоновою альтернативою домінанти СД частки auch Q = einen Napf є Q1 = Milch за ознакою P (ich brauche).


Як дискурсивні маркери на прагматичному рівні градуальні частки пов‘язують не пропозиції чи їхні аргументи, а іллокутивні акти:


(A) „Ist meine Mutter dein Kind gewesen?“


(Б)Ich hab’ nur ein Kind, das bist du.“ (Grasmeyer, S. 19)


Комунікативний хід (Б) містить непряму відповідь на іллокутивний акт запитання. Реагуюче висловлювання з уживанням частки nur та подальшою конкретизацією домінанти СД цієї частки (′ein Kind = das bist du) імплікує заперечну відповідь на поставлене запитання. Крім того, така непряма відповідь спонукає до висновку про нестандартність ситуації (розмова ведеться між онучкою та бабусею). Ця нестандартність ситуації з’ясовується в межах більшого за обсягом контексту.


У третьому розділі дисертації „Шкалярно-модифікуюча функція градуальних часток німецької мови“ досліджуються градуальні функції часток.


Градуальні частки демонструють динамічний аспект градуювання, а в поєднанні з емоційним – його суб’єктивний аспект, який знаходить втілення у градуальних шкалах різної емоційної забарвленості: бажаності/небажаності, очікуваності/неочікуваності, доречності/недоречності тощо. Суб’єктивний характер градуювання має місце тоді, коли комуніканти по-різному сприймають певну ознаку та розміщують її в різних зонах градуальної шкали.


Кінестетичне значення часток проявляє себе як в абсолютному, так і у відносному градуюванні: Der Schauspieler wirkt in der heutigen Auffьhrung etwas (ziemlich, recht, hцchst, ьberaus) unsicher. [Helbig/Buscha, S. 196]


Напрямок руху по градуальній шкалі залежить від значення частки та значення її валентних партнерів.


Серед градуальних часток є такі, що не мають явно вираженого кінестетичного значення, проте характеризуються кінестетичною латентністю та викликають те чи інше кінестетичне відчуття. Такі частки вживаються як з ознаковими, так і з неознаковими словами, тобто словами, які вказують на носіїв ознак чи інших учасників ситуації. Пор.:


Er ist nur Oberstudienrat. Er ist sogar Oberstudienrat. [BuЯman, S. 286]


Крім того, наведені приклади свідчать про наявність скритого емоційного аспекту:


nur Oberstudienratпогано; sogar Oberstudienrat добре.


Емоційний аспект обов’язково пов’язаний із суб’єктивним аспектом градуювання.


Градуальні частки впливають на морфологічні характеристики активно- та пасивно валентних слів, які є домінантою їхньої СД. Оскільки ко-конституентами частки може бути будь-яка частина мови, то, відповідно, у семантичному плані градуально модифікуватись можуть сталі та процесуальні ознаки, носії ознак та інші учасники ситуації (темпоральні, локальні, причинно-наслідкові та ін.). Релятивні прикметники змінюють під впливом градуальних часток свої морфологічні характеристики та потрапляють у зону полярного градуювання: Ihr groЯes Land ist ein Mitglied der europдischen Familie. Kiew und Lemberg sind ebenso europдische Stдdte wie Warschau, Berlin und Paris. Die Ukraine hatte ьber Jahrhunderte hinweg ein sehr europдisches Schicksal: Grenzland und Mitte zugleich, umgeben von mдchtigen Nachba , durfte die Ukraine lange Zeit nicht sich selbst gehцren.“ (Rede von Bundeskanzler Dr. Helmut Kohl)


Уживання градуальної частки sehr перед релятивним прикметником europдisch зумовлює імплікатуру: диференційні ознаки, які розкривають поняття europдisches Schicksal (європейська доля), у дуже високому ступені притаманні й долі України.


Шкала кількісної/якісної ознаки формується насамперед прикметниками, а саме їхньою морфологічною категорією ступенів прояву ознаки чи традиційно – ступенів порівняння. Що ж до традиційної морфологічної категорії ступенів порівняння прикметників/прислівників, то її переосмислення на сучасному етапі призвело до того, що сама категорія стала трактуватися неоднозначно, а дискусійних питань з’являється все більше. Висловлюється думка, до якої схиляємось і ми, що поняттєвим змістом цієї категорії є вираження не ідеї порівняння як такого, а вираження ступеня (міри) прояву ознаки. На користь такого бачення цієї категорії є і насамперед визначення семантичної категорії градуювання в лінгвістичному лексиконі Г. Бусманн й аналіз у низці робіт (Н.Д. Арутюнова, Ю.Л. Воротников, Г.Г. Галич, Г.М. Зельдович, Л.Г. Котнюк, О.П. Разумова, К.П. Херберман та ін.). Інтерпретація значення окремих або всіх грамем так званої категорії ступенів порівняння зводиться до виявлення різного ступеня прояву певної ознаки одного об’єкта через порівняння зі ступенем прояву тієї ж ознаки в іншого або в порівнянні з тим нормативним поняттям про ознаку, яке формує інваріантне значення лексеми.


Можливість/неможливість уживання градуальних часток із грамемами зазначеної категорії є тим фактором, на основі якого визначається абсолютність/ відносність градуювання. При цьому, градуальні частки вносять корекції до шкалярних вимірів грамем, із якими вони поєднуються.


Частки групи зі значенням залучення до ситуації на однакових правах виражають еквативне значення та приєднуються до тих синтаксичних конструкцій, у яких реалізується еквативне значення грамеми Positiv rel. Еквативне значення Positiv rel кількісних та якісних прикметиків актуалізується в межах різних шкалярних вимірів: від мінімуму до максимуму можливого діапазону вимірювання в кількісних прикметників, у межах лексемного значення – у якісних.


Вихідне значення прикметникової лексеми є інваріантним значенням, і тільки конкретне вживання вводить це інваріантне значення в синтаксичний контекст значення певної грамеми: абсолютного чи релятивного позитива/ компаратива/суперлатива. На рівні синтагматики інваріантне значення актуалізується, конкретизується або варіюється як абсолютне чи відносне. Градуальні частки зумовлюють повторне градуювання вже зградуйованих ознак на рівні суб’єктивного бачення ситуації й підносять відповідно градуювання на прагматичний рівень, тобто рівень прагматики дискурсу.


Нейтралізація еквативного значення Positiv rel відбувається за таких умов: а) коли еквативна синтаксична конструкція „so...wie“ модифікується; б) коли усувається ідея порівняння, що супроводжується особливістю лексичного наповнення. Модифікація еквативної конструкції має наслідком: а) залежність актуалізації релятивного значення позитива від контексту; б) нейтралізацію еквативного значення та актуалізацію елативного значення грамеми Positiv.


Релятивний компаратив імплікує компаративне відношення відмінності. Із грамемою Komparativ rel уживаються частки зі значенням максимізації, частки димінутиви, компромісатори, частка зі значенням додатковості noch та ідентифікації genau. На шкалі в зоні Komparativ rel частки зумовлюють рух у напрямку до області семантичної преференції (вона охоплює набір ознак, які формують інваріантне значення лексеми). Еталон порівняння має а) експліцитне вираження або б) імплікується контекстом.


Нейтралізація значення часток-димінутивів etwas, ein wenig, ein biЯchen u.a. та їхня прагматична синонімія з часткою zu відбувається за певних умов: за умови їх сполучуваності з невизначеними квантифікаторами (viel, wenig) або з прикметниками зі значенням одиниць виміру. При цьому є обов’язковим уживання цих прикметників у формі Positiv. Якщо домінантою СД часток-димінутивів стають ті ж самі лексеми у формі Komparativ, значення часток зберігається. Димінутивне значення цих часток не втрачається й тоді, коли домінантою їхньої СД є квалітативний прикметник у будь-якій компаративній формі.


Динаміка зміни ступеня прояву ознаки реалізується уживанням темпорального прислівника immer, який набуває функціонального значення інтенсифікатора.


Ознака, яка позначається грамемою Superlativ rel, займає на градуальній шкалі позицію, що найближче знаходиться в напрямку до області семантичної преференції. Із лексично конкретизованою грамемою Superlativ rel уживається обмежена кількість градуальних часток: частка weitaus та її функціональні синоніми bei weitem, mit Abstand, denkbar, aller-. Вони інтенсивно рухають домінанту своєї СД у напрямку до області семантичної преференції на фоні порівнювальних об‘єктів.


Частки зі значенням максимізації ознак виводять прикметник із зони абсолютного позитива та переміщують його в зону елатива. З огляду на той факт, що “розтягування” значення прикметника у Positiv відбувається за незмінності його морфематичної структури, можна стверджувати, що саме частки зумовлюють шкалярний вимір грамеми Positiv abs та викликають його синтагматичну синонімію з іншими грамемами. Синонімія грамем Positiv abs та Komparativ rel зумовлюється часткою zu та частками-димінутивами etwas, ein wenig, ein biЯchen.


Аналітична форма “частка-інтенсифікатор + позитив” може виражати високий ступінь (Elativ) при абсолютному градуюванні та найвищий ступінь (Superlativ) при відносному градуюванні або коли має місце складний тип градуювання: відносне в межах абсолютного.


 


ВИСНОВКИ


Градуальні частки мають свої функціональні, синтаксичні, семантичні та прагматичні особливості, на основі яких вони відрізняються від інших незмінних слів. На цій основі частка трактується в роботі у вузькому розумінні зі статусом самостійної частини мови. У дослідженні теоретично обґрунтовано доцільність обєднання таких дискусійних субкласів часток, як градуальні та інтенсифікуючі, в один субклас під загальною назвою градуальні частки. Цей субклас проаналізовано з позицій семантичної категорії градуювання, яка передбачає шкалювання величин між собою – за відносного градуювання, стосовно норми – за абсолютного. Градуальні частки як експліцитні та імпліцитні градуатори належать до мовних засобів вираження семантичної категорії градуювання.


Особливістю градуальних часток є те, що вони забезпечують процедурність сприйняття (та відповідно й передачу) інформації, що зумовлює відповідь не стільки на запитання “що?”, скільки на запитання “як?” (у якому ранзі вводиться домінанта сфери дії частки в ситуацію висловлювання). Складність феномена градуальної частки проявляється в тому, що вони є полісемантичними, вступають в омонімічні звязки з частками інших субкласів та іншими частинами мови.


Градуальні частки характеризуються складною семантикою. Їхнє значення полягає у вираженні відношень між учасниками ситуацій, а саме у градуюванні домінанти сфери дії відносно фонових альтернатив, які мають експліцитне вираження або імплікуються у контексті. На основі свого інтегрованого семантико-прагматичного значення градуальні частки вводять учасника в ситуацію як надмірного, додаткового, ексклюзивного, пріоритетного. Учасник ситуації ідентифікується, інтенсифікуєтья/деінтенсифікується градуальною часткою або вводиться як такий, що володіє максимальним набором ситуативно-релевантних ознак.


Внесок часток у загальну ситуацію висловлювання залежить від їхнього синтаксичного положення, що впливає на виявлення синтаксичної та семантичної сфери дії часток. Градуальні частки своєю присутністю в реченні зумовлюють взаємодію трьох вимірів речення як мовного знака: синтаксичного, семантичного та прагматичного.


Градуальні частки належать до слів із пасивною валентністю. Набір їхніх валентностей визначає сферу дії градуальної частки, яка включає домінанту сфери діїї (Q), фонові альтернативи домінанти (R), ознаки як основи градуювання (P). За валентністю частки поділяються на дві групи: 3- та 2валентні.


Кореляція між семантичною та синтаксичною сферами дії градуальних часток є: а) ізоморфною – за синтаксичної експлікації семантичної валентності; б) неізоморфною – у випадку невираженості семантичної сфери дії за валентністю R.


Неекспліковані фонові альтернативи (Q1, Q2, Qn ... із R) семантично пресупонуються часткою та трактуються у роботі як екзистенційні імплікатури. Шкалярна імплікатура визначає шкалярну позицію домінанти СД 3-валентної частки відносно фонових альтернатив та відносно нормативного поняття, позначеного лексемою домінанти СД 2-валентних часток.


Дискурсивно-прагматичне значення та функції градуальних часток зумовлюються прагматичними пресупозиціями та конверсаційними імплікатурами. Дискурсивно-прагматичним є імпліцитне аксіологічне значення градуальних часток, яке актуалізується в контексті категоріальної семантики аксіологічної оцінки.


Градуальні частки функціонують як дискурсивні маркери. Вони виконують когезійну функцію на семантичному та прагматичному рівнях. Можлива нетривіальна сфера дії часток активізує у свідомості мовця/слухача концептуальні звязки, які є релевантними для мовленнєвої ситуації. Здійснюючи когезійний чи асоціативний звязок, градуальні частки виступають індикаторами когерентності тексту/дискурсу.


Шкалярно-модифікуюча функція градуальних часток проявляється в тому, що вони впливають на морфологічні характеристики своєї домінанти та, незалежно від частиномовної приналежності домінанти, зумовлюють її градуальні характеристики. Види градуальних шкал залежать при цьому від значення частки, значення домінанти її СД та значення СД за валентністю Р. Види шкалярних імплікатур та шкалярні виміри залежать, крім того, від значення СД за валентністю R у тривалентних часток. Двовалентні частки вводять домінанту своєї СД у зону полярного градуювання, чим викликають шкалярний вимір лексичного значення домінанти СД.


 


У формуванні градуальних шкал кількісної/якісної ознаки беруть участь частки зі значенням максимізації ознак, деінтенсифікації ознак, зі значенням ексклюзивності та зі значенням залучення до ситуації (на однакових правах), вносять при цьому корекції до шкалярних вимірів грамем морфологічної категорії ступеню прояву ознаки (Positiv rel, Komparativ rel, Superlativ rel, Positiv abs) та зумовлюють прагматичну синонімію Positiv та Elativ, Positiv та Komparativ, Positiv та Superlativ. Градуальні частки зумовлюють повторне градуювання на рівні суб’єктивного бачення ситуації та підносять градуювання на рівень прагматики дискурсу. Крім того, при вживанні часток виникає складний тип градуювання: відносне градуювання в межах абсолютного. Градуальні частки слугують “перемикачем” абсолютного градуювання на відносне. Дослідження градуальних часток поставило нові питання, перспективні для подальшого аналізу, а саме: дослідження іллокутивних функцій градуальних часток із залученням статистичного аналізу; дослідження градуальних часток як індикаторів розподілу соціальних ролей; дослідження градуальних часток як індикаторів риторичних сортів тексту (наративного, аргументативного, інтерактивного та ін.); виявлення ролі градуальних часток у емоційному самовираженні субєкта та, відповідно, у форматі визначення мовленнєвого типу особистості. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины