ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОБІТНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність теми; розкривається зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мета та задачі дослідження; наукова новизна; практичне значення отриманих результатів; апробація результатів дослідження; відомості про публікації.

У першому розділі дисертації “Становлення та розвиток мотивації трудової діяльності” здійснюється огляд наукової літератури за темою, окреслюються основні напрями обраного дослідження. Констатується, що реформування всіх сфер життєдіяльності українського суспільства потребує переосмислення мотивів до трудової діяльності, пошуку адекватних стимулів до праці. Розкривається зміст соціологічних категорій: праця; робота; трудова поведінка; трудова діяльність; мотиви, стимули, інтереси, потреби, мотивація, трудова мотивація; ядро мотивації трудової діяльності. Акцент зроблено на першочерговості матеріальної мотивації як початкового поштовху при виборі професії в умовах економічної нестабільності в Україні.

В період трансформації політичних і соціально-економічних відносин актуальним є роздержавлення та реприватизація підприємств України. Реалізація ідеалу демократії на практиці можлива лише за умови плюралістичного суспільства. Неможливо виключати соціальний аспект політичної мотивації, оскільки це одна з важливих умов існування самоорганізації, самоуправління та лейтмотив мотивації трудової діяльності.

Вирішення питань: зайнятості, безробіття, формування дієвого ринку праці; заробітної плати; охорони праці, покращення її умов; забруднення навколишнього середовища та екології; розвитку соціальних технологій сприятиме зацікавленості працюючих в кінцевих результатах праці.

Підприємництво – новий вид трудової діяльності в Україні, тому необхідно створення правової бази підприємництва та юридичних гарантій. Відсутність етико-моральних і культурних цінностей спричинює прорахунки в діловій культурі.

Отже, у першому розділі дисертації здійснено аналіз теоретико-методологічних засад дослідження механізму мотивації трудової діяльності; опрацьовані основні проблемні питання сьогодення.

Другий розділ “Особливості мотивації трудової діяльності в суспільстві, що трансформується” містить аналіз існуючих моделей трудової діяльності, а саме: модель Вебера М. (базується на концепції мотивації трудової діяльності; обгрунтовується раціональний тип організації сучасного виробництва, механізм його дії); витратно-компенсаційні моделі Верховіна В.І. (автор моделі намагається прослідкувати стратегію трудової поведінки); модель Портера-Лоулела (комплексна теорія мотивації. Її зміст полягає в отриманні справедливої винагороди за результативну працю); соціально-культурні моделі (за Доріним А.В.) – характеризують особливості поведінки людей при виборі професії). Значущість професії знаходиться в постійній динаміці: знижується зацікавленість одними видами праці та зростає потреба в новітніх. Вивчається: які конкретно вияви соціально-трудових відносин формують типові установки на працю в сучасному українському суспільстві.

Виявлено особливості мотивації трудової діяльності робітників на державних підприємствах України на основі даних емпіричного дослідження на ВО  "Більшовик '', проведеного автором дисертації в 1998 році (опитано 150 чоловік).

Дослідження дозволяє стверджувати, що зниження цінності праці стало масовим явищем на вітчизняних підприємствах, оскільки існують негативні тенденції в соціально-економічній сфері: низький рівень заробітної плати та її несвоєчасні виплати; ігнорування керівництвом соціальної сторони в діяльності підприємств; акціонування багатьох підприємств України не вирішило питань рентабельності продукції; взаєморозрахунки підприємств за бартером ускладнюють ситуацію.

В приватному секторі економіки за результатами соціологічних опитувань перших років приватизації в Україні прослідковується низька результативність у видозмінах діяльності підприємств. Зняття обмежень на величину заробітку – чи не єдиний позитивний результат оговореного процесу. Мотивація трудової діяльності робітників веде до “пристосування” в нових умовах заради збереження своїх робочих місць. Практична відсутність соціальних гарантій призводить до психологічної напруги робітників.

Аналіз мотивації трудової діяльності робітників на державних, акціонерних і приватних підприємствах проведено на основі даних соціологічного дослідження, проведеного в КНЕУ під керівництвом Павловської О. в 2001 році з метою вивчення ефективності стимулювання праці.

На основі аналізу розвитку мотивації трудової діяльності працівників різноманітних форм власності стверджується, що роздержавлення та приватизація зайняли вирішальне місце в процесі трансформації економіки та соціального розвитку України. Несприятливі податкові, інвестиційні, фінансово-кредитні та інші умови господарювання перешкоджають отриманню високих прибутків у розвиток виробництва. На практиці процеси роздержавлення та приватизації підприємств здійснюються складно та суперечливо, а це породжує проблему відчуження діючих мотивів до результативної праці.

Для багатьох людей визначальну роль відіграють матеріальні стимули. Проте останнім часом збільшується частка робітників, які віддали б перевагу не високій заробітній платі (хоча це і важливо), а цікавому творчому процесу праці. Гуманізація виробництва ускладнює мотивацію праці, а отже і методи її стимулювання.

Для подолання відчуження робітників до ефективної трудової діяльності українському суспільству необхідно вирішити ряд питань, що мають місце на сучасному етапі розвитку ринкових відносин. Основні з них: реформування заробітної плати дозволить відчути себе власником результатів своєї трудової діяльності, сприятиме підвищенню її мотивації; ментальність працюючих (етика праці) має бути направлена в сторону зацікавленості кінцевими результатами трудової діяльності.

У третьому розділі "Шляхи удосконалення мотивації трудової діяльності робітників підприємств в умовах формування ринкової економіки” висвітлено основні напрями формування дієвого механізму мотивації трудової діяльності в Україні.

Необхідно стратегічне опрацювання соціально-економічної політики. Заходи першочергово мають бути направлені на підвищення заробітної плати на основі відновлення нормування праці, впровадження гнучких тарифних систем тощо.

Реорганізація підприємств має проводитися за допомогою нових законодавчих рішень з питань роздержавлення та приватизації. Програми по реорганізації діяльності підприємств мають знаходити підтримку у більшості працюючих.

Новий підхід до концепції управління полягає в застосуванні гнучких адаптивних ситуаційних підходів на виробництві, де в центрі постає робітник з його інтелектуальним та творчим потенціалом. Інвестиції в технічне переоснащення мають супроводжуватися значними змінами в управлінні та організації виробництва в системі роботи з кадрами. Вкладення коштів організацією на підготовку та перенавчання кадрів, (ре-)організацію управління, стимулювання високоякісної праці сприятиме активізації мотивації трудової діяльності.

Розкриваючи зміст соціологічних дефініцій “мотиваційні цінності” та “мотиваційна культура” констатуємо, що цінністні орієнтації – це система установок особистості на певні об’єкти матеріальної та духовної культури. Суспільні та виробничі відносини безперечно впливають на формування духовних цінностей, культури в цілому.

Соціальна активність – системоутворююча якість, що характеризує цілісність особистості. На її становлення впливають формації суспільного життя (політичні, економічні та інші чинники).

При вимірюванні якості рівня зрілості плідним є використання інтегративного показника культури, який орієнтує на вивчення моментів активності особистості, виражає її цілісну спрямованість, взаємозв’язок, структурну впорядкованість, системність якостей, цілісність діяльності.

Мотиваційні цінності – цінності, засвоєнні індивідом в процесі соціалізації. Існують на рівні свідомості та є спонукальною силою для певних дій. Це цінності, які формують потреби, інтереси, прагнення людей; проявляються в їх поведінці під впливом соціально-психологічних характеристик індивідів та об’єктивних життєвих обставин.

Мотиваційна культура – система мотиваційних цінностей, організованих певним способом у суспільній свідомості та поведінці людей у повсякденному житті.

В період формування ринкових відносин в Україні сформовано новий клас підприємців і значне місце в економіці займає підприємницька діяльність, тому доцільно опрацювання соціологічної дефініції: соціально-екологічна мотивація підприємницької діяльності – це процес активізації мотивів, спрямованих на врахування можливих впливів екологічних наслідків суспільної функції підприємців; розробка стратегії заради отримання прибутку з точки зору досягнення мети. Екологічна мотивація певного суб’єкта виявляється у тому, як людина аргументує, пояснює свою предметну екологічну поведінку. Екологічне виховання має проявлятися в екологічній освіченості кожного громадянина. Комплексність системи оцінки як підприємства, так і підприємницької діяльності дозволяє провести всебічний аналіз, усуваючи однонаправленість в діях.

Для забезпечення діяльності підприємств на основі самоуправління та самоорганізації необхідним критерієм є наявність демократії на підприємстві, яка забезпечується свободою та рівністю прав працюючих. Ефективність діяльності виробництв України залежить від підвищення рівня мотивації трудової діяльності робітників. Для цього необхідно, щоб свідомість окремо взятого робітника працювала на рівні самомотивації (вищому усвідомленому рівні), яка представляє собою опрацювання індивідом внутрішніх прагнень і бажань (потреб) до певних видів трудової діяльності (має бути направлена на справедливість, моральні та етичні цінності).

Для досягнення конкурентноздатності необхідно, щоб вітчизняні підприємства розвивалися на основі поєднання технічного та соціального факторів.

Система соціального захисту від безробіття як чинник стабілізації зайнятості в Україні має створюватися на основі поєднання обов’язкового страхування всіх працюючих з системою допоміжних виплат тим, хто не має роботи. Обов’язкове подальше її удосконалення з урахуванням міжнародного досвіду.

Поєднання соціально-трудових установок з техніко-технологічними факторами дає змогу підвищити продуктивність праці, забезпечити кваліфікованим кадровим персоналом підприємство. Трансформація нормативної моделі раціональної бюрократії Вебера М. В сучасних умовах полягає у тому, що за умови відсутності першочергової уваги до потреб робітника бюрократизація може призвести до уніформізації культури, дегуманізації соціальних відносин, оскільки в бюрократизованому суспільстві людина перетворюється на позбавлену індивідуальності дрібну деталь загального механізму.

Різні методи оцінки праці сприяють налагодженню соціально-психологічного клімату в трудовому колективі. Угрупування за гомогенним та гетерогенним складом в залежності від поставлених задач підсилює якісні показники трудових операцій. Правомірність ризику та досягнення успіху визначається кінцевим результатом праці.

У висновках подаються підсумки роботи, висловлюються пропозиції щодо формування дієвого механізму мотивації трудової діяльності, що сприятимуть розкриттю потенційних творчих здібностей робітників.

Якісне оновлення економіки України безпосередньо пов’язано з удосконаленням мотивації трудової діяльності робітників підприємств. В нових умовах господарювання необхідно опрацювання питань падіння мотивації праці, які обумовлені рядом причин: низьким рівнем організації праці та заробітної плати; відсутністю матеріальних та моральних стимулів трудової діяльності; високою вартістю життя тощо.

На характер мотиваційного процесу трудової діяльності безперечно впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники суспільного життя. В умовах економічної нестабільності переважає матеріальна мотивація, яка орієнтує робітників на пошук роботи, де заробіток (винагорода за працю) адекватний витраченим зусиллям, дозволяє відчути свою необхідність підприємству та спонукає до наполегливого виконання трудових обов’язків. Мотиви постійно перебувають в динаміці, тому актуальним є пізнання та переосмислення змін в мотиваційній структурі трудової діяльності.

Великі прорахунки в ході процесів роздержавлення та приватизації призвели до того, що більшість підприємств України – технічно та морально застарілі виробництва. А матеріальне стимулювання робітників як залежало, так і залежатиме від ритмічності роботи підприємства. Актуальною є реприватизація підприємств.

Якість праці робітників підприємств (підтверджено соціологічними дослідженнями) потребує подальшого удосконалення нових форм заохочення за працю. Система оплати праці має становити пряму залежність величини заробітку від трудового вкладу. Необхідним є відновлення нормування праці та впровадження гнучких систем оплати праці. При оплаті праці робітників необхідно передбачати таку послідовність: мотивація – результат – оплата праці.

Загострення ситуації на ринку праці (приховане безробіття (частково серед молоді), надання вимушених відпусток працівникам тощо) спонукає до пошуку шляхів подолання негативних тенденцій. Одним з варіантів стабілізації ситуації на ринку праці та вирішення проблем зайнятості в Україні є соціальне страхування з урахуванням міжнародного досвіду. Встановлення соціальної справедливості та захисту робітників від несприятливих факторів зовнішнього середовища допоможе відчути їм турботу зі сторони владних органів державного механізму господарювання.

Ефективна діяльність підприємств різних форм власності в державі визначатиме економічну та соціальну свободу особистості робітника при виборі місця та сфери трудової діяльності, що допоможе створити реальні можливості для більш повної реалізації здібностей людини в процесі праці. Частково це може проявитися у новому виді трудової діяльності – підприємницькій. Серйозним обмеженням інвестиційної діяльності підприємств є недостатньо реформована вертикально-галузева система управління. Відомчий монополізм перекриває можливості для перебігу капіталу та знижує економічні стимули виробничої діяльності. Роздержавлення та впровадження нових форм власності в діяльність підприємств в ринковому середовищі сприятиме ліквідації вище визначених перешкод.

Прагнення підприємств до самоорганізації та самоуправління на основі прийняття самостійності рішень дозволить на практиці забезпечити ідеал демократизації суспільного життя. Для його практичного втілення необхідно, щоб свідомість кожного робітника, управлінця тощо базувалася на самомотивації поведінки, яка своєю метою ставитиме відповідальність кожного за власні дії, вчинки, зокрема, в процесі трудової діяльності. Сьогодні необхідно приділити увагу якісно новим складовим в діяльності підприємства (організації): створенню корпоративної культури, корпоративного управління та корпоративного права, для яких сьогодні недостатньо загальноменеджерської підготовки, а потрібне спеціалізоване корпоративне навчання та в подальшому його застосування в діяльності українських підприємств.

Відродження діяльності вітчизняних підприємств має бути частково на основі перетворення державних підприємств в акціонерні корпорації (з участю приватного капіталу), створення середніх і малих підприємств, де в центрі уваги менеджерів (що здатні мислити за новітніми схемами управління) постає робітник з його умінням і кваліфікацією. Постає потреба в реалістичній моделі бюрократії, яка б враховувала тенденції формування соціальних структур, а саме: удосконалення бюрократичних прийомів (зумовлені об’єктивною необхідністю розвитку суспільства) з метою поліпшення діяльності підприємств.

            Соціально-технологічний підхід є альтернативою адміністративно-командному, оскільки веде облік зовнішніх і внутрішніх зв’язків соціальних явищ, їх змін в суспільстві. Останні потребують формування нових суспільних цінностей, соціальних норм, ролей для індивідів, трудових колективів тощо.

Прагнення підприємств до самоорганізації та самоуправління на основі прийняття самостійності рішень дозволить на практиці забезпечити ідеал демократизації суспільного життя. Для його практичного втілення необхідно, щоб свідомість кожного робітника та управлінця формувалася на основі самомотивації поведінки, тобто відповідальності кожного за власні дії, вчинки, їх наслідки в процесі трудової діяльності. Налагодження роботи закладів професійної підготовки та перепідготовки спеціалістів різних виробничих професій сприятиме закріпленню спеціалістів на робочих місцях.

Мотив самореалізації творчого потенціалу робітників в процесі праці реалізується за наявності ділової культури в організації, етико-моральних цінностей тощо. Проте в ринкових умовах матеріальний чинник залишається достатньо дієвим фактором якісних результатів трудової діяльності.

Мотивація до високопродуктивної, ефективної праці базується на цінності відповідальності за кінцеві результати, творчому осмисленні трудового процесу на виробництві та тим самим сприятиме всебічній самореалізації особистості робітника.