ОПТИМІЗАЦІЯ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРИРОДЖЕНИХ І СПАДКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРИРОДЖЕНИХ І СПАДКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Альтернативное Название: ОПТИМИЗАЦИЯ пренатальной диагностики врожденных и наследственных заболеваний
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Об’єкт, методи та методологія досліджень. У відповідності з метою та завданнями, дане наукове дослідження було проведено в два етапи. На першому етапі, для визначення ролі природжених та спадкових захворювань у структурі перинатальних втрат, було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 100 жінок, з яких: 50 акушерськи та соматично здорових першенароджуючих, розроджених через природні пологові шляхи – контрольна група і 50 жінок з перинатальними втратами в анамнезі – 1 група. На другому етапі проведено ультразвукове обстеження у скринінговому режимі 5498 пацієнток у терміни від
11 до 14 тижнів вагітності в період з 2002 по 2007 рр. При цьому було виділено
2 групу – 55 пацієнток, які проходили скринінгове ультразвукове обстеження в 11–14 тижнів вагітності, у плодів або новонароджених яких були зареєстровані різні природжені та спадкові захворювання.


Функціональний стан фетоплацентарного комплексу оцінювали на підставі вивчення вмісту основних гормонів: естріол (Е), прогестерон (ПГ), хоріонічний гонадотропін (ХГ), плацентарний лактоген (ПЛ), кортизол (Кр) і пролактин (Прл), які вивчались за загальноприйнятими методиками (А.Г. Резников и соавт., 2006). Скоротливу діяльність матки вивчали за допомогою кардіотокографу “Біомедика” (Італія) методом зовнішньої гістерографії. Ультразвукову плацентографію та фетометрію проводили на апараті “Toshiba” (Японія) (М.В. Медведев и соавт., 2000; И.Ю. Гордиенко, 2001).


Підсумком кожного ультразвукового дослідження в ранні терміни вагітності був протокол, що включає опис вимірювання копчико-тім’яного розміру (КТР) і товщини комірного простору плода, оцінку частоти його серцевих скорочень, результатів дослідження жовточного міхура (у випадках його візуалізації), локалізації, товщини і структури хоріона, а також особливостей будови придатків і стінок матки.


При необхідності додатково проводили доплерівське дослідження плодово-плацентарного кровотоку, включаючи аналіз кривих швидкостей кровотоку в артеріях пуповини, а також венозній протоці плода.


При виявленні розширення комірного простору усім пацієнткам пропонували пренатальне каріотипування (трансабдомінальна аспірація ворсин хоріона). При нормальному каріотипі плода, або відмові від інвазивного втручання проводили динамічне ехографічне спостереження під час вагітності і обстеження новонароджених.


Пренатальне каріотипування, у більшості випадків, здійснювали на лімфоцитах крові, одержаної при кордоцентезі, у випадках виявлення ехографічних маркерів хромосомних аномалій і, або природжених вад – на матеріалі ворсин хоріона або плаценти. Цитогенетичні дослідження виконували за загально-прийнятими методиками (Ю.П. Вельтищев и соавт., 2002; Е.Я. Гречанина и соавт., 2005).


У випадках переривання вагітності – за медичними показаннями – і смертю дітей після народження здійснювали патологоанатомічне дослідження.


Статистичні дослідження проводили за загальноприйнятою методикою з використанням методів параметричної та непараметричної статистики
(А.П. Минцер и соавт., 2008).


 


Результати досліджень та їх обговорення. У відповідності з метою та завданнями даного наукового дослідження, серед основних причин перинатальних втрат після 28 тижнів вагітності виділено дві провідні: гіпоксичні ураження (60,0 %) та природжені вади розвитку (40,0 %). Вибір саме цих двох варіантів у нашому дослідженні обумовлений тим, що вони найчастіше зустрічаються, і існують реальні резерви, на думку провідних перинатологів країни
(И.Ю. Гордиенко, 2005; О.М. Лук’янова, 2006), для їх зниження. У структурі плодових втрат в обох групах переважали постнатальна летальність (50,0 %); антенатальні втрати складали 34,0 % і інтранатальні – 16,0 %. Крім того, доношені діти переважали над недоношеними: 68,0 % і 32,0 % відповідно.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины