Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Авторские отчисления 70% |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Акция - новый год вместе! |
Каталог авторефератов / ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ / Трудовое право, право социального обеспечения
Название: | |
Альтернативное Название: | Правовое регулирование МАТЕРИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ РАБОТНИКОВ ОВД |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: |
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації‚ визначено її зв’язок з науковими планами та програмами‚ мету і завдання‚ об’єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукову новизну та практичне значення одержаних результатів‚ подано відомості про апробацію результатів дисертації та публікації.
Розділ 1 „Соціально-правова характеристика матеріального забезпечення працівників ОВС” присвячено з’ясуванню сутності матеріального забезпечення працівників ОВС, визначенню його принципів та характеристиці сучасного стану правового регулювання.
У підрозділі 1.1 „Поняття матеріального забезпечення працівників ОВС” зазначено, що приділення законодавцем значної уваги соціальному забезпеченню працівників органів внутрішніх справ, одним із видів якого є їх матеріальне забезпечення, обумовлено в першу чергу тим, що до цієї категорії громадян встановлено підвищенні вимоги до їх здоров’я, освіти, моральності тощо, передбачено певні обмеження та заборони під час їх службової діяльності (наприклад, займатися підприємницькою діяльністю, бути членами політичних партій та ін.), їх службова діяльність здебільшого пов’язана з роботою у вихідні та святкові дні, у понаднормовий час, з професійним ризиком для життя і здоров’я.
У підрозділі проведено розмежування між такими категоріями, як „матеріальне забезпечення” „фінансове (грошове) забезпечення”, „технічне забезпечення”, „військове забезпечення” (постачання), сформульовано поняття матеріального забезпечення працівників ОВС, виокремлено його окремі види (грошове забезпечення, забезпечення майном, пільги та компенсації, державне обов’язкове особисте страхування, житлове забезпечення, медичне та санаторно-курортне забезпечення, пенсійне забезпечення), наведено перелік специфічних ознак матеріального забезпечення працівників ОВС, до яких зокрема віднесено: 1) воно є одним із визначальних (головних) умов: підвищення престижу служби в органах внутрішніх справ; заінтересованості працівників ОВС у продуктивній та ефективній праці; запобігання проявам корупції та іншим службовим правопорушенням; 2) вивчається різними галузями права, серед яких провідне місце займають: трудове право і право соціального забезпечення, фінансове, господарське та адміністративне право, що дозволяє зробити висновок про його міждисциплінарний характер;
У підрозділі 1.2 „Принципи матеріального забезпечення працівників ОВС” виокремлено дві групи таких принципів. Перша включає в себе принципи, які одночасно охоплюють різні напрямки соціального забезпечення працівників ОВС, їх ми назвали загальними. Отже, загальні принципи матеріального забезпечення працівників ОВС є похідними від основних принципів соціально-правового забезпечення, які забезпечують інтеграцію його окремих видів, взаємну їх погодженість і загальну спрямованість на реалізацію намічених загальних цілей і завдань. Особливість загальних принципів матеріального забезпечення працівників ОВС полягає у тому, що вони є основними засадничими положеннями, на базі яких складаються правовідносини у рамках усіх напрямків соціального забезпечення. До загальних принципів матеріального забезпечення працівників ОВС ми віднесли такі: законності, гідності, пріоритетності прав, свобод та законних інтересів працівників ОВС, рівності, гуманізму, гласності, правової впорядкованості, науковості, відповідальності, професійної компетентності, системності, плановості, підконтрольності та економічності.
Другу групу принципів матеріального забезпечення працівників ОВС становлять спеціальні, до яких відносимо: заборону обмежень прав працівників ОВС та членів їх сімей у сфері матеріального забезпечення; захисту порушених прав у сфері матеріального забезпечення; забезпечення соціальної та професійної адаптації працівників ОВС, які звільняються у зв’язку із скороченням чисельності або штату; гарантування дотримання встановлених норм робочого часу і часу відпочинку працівників ОВС; забезпечення безплатною кваліфікованою медичною допомогою та лікуванням у військово-медичних закладах; забезпечення працівників ОВС жилими приміщеннями на пільгових умовах; дотримання встановлених законодавством вимог щодо пенсійного забезпечення та державного обов’язкового особистого страхування. Особливість цієї групи принципів полягає у тому, що вони визначають керівні правила, основні положення і норми, відповідно до яких повинні здійснюватися заходи, спрямовані на реалізацію лише окремих напрямків матеріального забезпечення працівників ОВС, слугують орієнтиром під час визначення завдань, функцій, прав, обов’язків та відповідальності учасників правовідносин у сфері матеріального забезпечення.
У підрозділі сформульовано поняття принципів матеріального забезпечення працівників ОВС, виокремлено їх ознаки, запропоновано зміни та доповнення до нормативно-правових актів з досліджуваних питань.
У підрозділі 1.3 „Сучасний стан правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС” до ознак правового регулювання у досліджуваній сфері віднесено такі: 1. Має окрему мету та завдання. Так, мета досліджуваного різновиду правового регулювання полягає в урегулюванні правовідносин, які виникають, змінюються та припиняються у процесі матеріального забезпечення працівників ОВС. 2. Має свій предмет і метод. До відносин, які становлять предмет правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС, відносимо ті, які виникають, змінюються чи припиняються з питань їх грошового, пенсійного, житлового, медичного і санаторно-курортного забезпечення, забезпечення майном, надання їм пільг і компенсацій, їх соціального страхування. Метод правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС являє собою комбінацію імперативного і диспозитивного способу (прийому) регулювання. 3. Основу правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС складають численні та різні за юридичною силою правові акти, які створюють відповідне правове поле як для функціонування органів внутрішніх справ у цілому як системи, так і для регулювання правовідносин у сфері матеріального забезпечення зокрема.
Розділ 2 „Система матеріального забезпечення працівників ОВС” присвячено з’ясуванню сутності окремих його видів, а саме - грошового забезпечення, пільг та компенсацій, державного обов’язкового особистого страхування, житлового забезпечення, медичного та санаторно-курортного забезпечення, пенсійного забезпечення працівників ОВС.
У підрозділі 2.1 „Сутність та структура грошового забезпечення в системі матеріального забезпечення працівників ОВС” останнє визначено як винагороду, яка виплачується за виконання працівниками обумовленої трудовим договором (контрактом) службово-трудової функції і складається як із основних виплат, які провадяться незалежно від можливостей бюджетного фінансування, так із інших додаткових його видів, які мають право установлювати керівники органів і підрозділів внутрішніх справ у межах фонду оплати праці.
До специфічних ознак грошового забезпечення працівників ОВС віднесено такі: 1) регулюється як загальнодержавними, так і відомчими нормативними актами, у системі яких переважають перші; 2) воно переобтяжене значною кількістю додаткових видів, а основні його види (посадовий оклад, оклад за військове (спеціальне) звання, надбавка за вислугу років та 100-відсоткова надбавка) у загальній сумі (без урахування індивідуальних специфічних надбавок та доплат) становлять лише 10-30 відсотків; 3) призводить до значної диспропорції оплати праці осіб рядового та начальницького складу ОВС; 4) на його розмір помітно впливають як бюджетне фінансування, так і суб’єктивна воля керівника; 5) джерелами виплат є як державне фінансування, фінансування органами місцевого самоврядування, так і кошти спеціальних фондів.
За структурою грошове забезпечення працівників ОВС поділено на основне та додаткове. Так, до основних видів грошового забезпечення працівників ОВС віднесено: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим (спеціальним) званням; 3) надбавку за вислугу років;
У підрозділі 2.2 „Пільги та компенсації як види матеріального забезпечення працівників ОВС” запропоновано авторські визначення їх понять. Зокрема, пільги працівників ОВС визначено як один із видів їх матеріального забезпечення, який отримав нормативне закріплення, а їх змістом є матеріальні переваги працівників ОВС перед іншими суб’єктами трудових відносин з одного боку, та їх звільнення від виконання деяких із обов’язків майнового характеру – з другого.
Зазначено, що пільги працівників ОВС можуть мати як зовнішнє, так і внутрішнє спрямування. Зовнішнє – це переваги, які надаються працівникам ОВС у порівнянні із цивільними особами; внутрішнє – у порівнянні з іншими працівниками ОВС. Як не дивно, але пільги працівників ОВС можна також класифікувати і за таким критерієм, як практичне їх надання. Відповідно до цього критерію, усі передбачені правовими актами пільги можна поділити на дві групи:
Компенсації працівників ОВС визначено як виплати, що мають за мету компенсувати їм матеріальні витрати у зв’язку з виконанням службово-трудових обов’язків.
За основу розмежування пільг та компенсацій працівників ОВС взято їх призначення (завдання), які вони покликані виконувати. Так, основним призначенням компенсацій є відшкодування витрат працівників ОВС під час їх службово-трудових відносин, а призначенням пільг – надання певних переваг та звільнення від деяких обов’язків. Спільним між ними є те, що вони є окремими видами матеріального забезпечення працівників ОВС.
У підрозділі 2.3 „Особливості державного обов’язкового особистого страхування працівників ОВС як одного з видів їх матеріального забезпечення” до таких особливостей віднесено: по-перше, кошти на його фінансування надходять із відповідних бюджетів, а також на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій; по-друге, працівник ОВС вважається застрахованим незалежно від його бажання; по-третє, воно діє без обмеження строку і незалежно від сплати страхових внесків; по-четверте, специфічний характер страхових ризиків та страхових випадків; по-п’яте, за допомогою цього виду матеріального забезпечення держава надає додаткову матеріальну допомогу працівникам ОВС або членам їх сімей у випадках загибелі, поранення чи інвалідності; по-шосте, страховий період охоплює не лише час, протягом якого працівник ОВС виконує службово-трудові обов’язки, але й час, коли він перебуває поза службою (наприклад, коли на нього здійснюється напад з метою помсти за його попередні службові дії, які були пов’язані з припиненням правопорушення, затриманням чи викриттям правопорушника); по-сьоме, порядок та умови такого страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У підрозділі 2.4 „Житлове забезпечення як вид матеріального забезпечення працівників ОВС” підкреслюється, що воно займає важливе місце у системі їх матеріального забезпечення, оскільки саме цей вид забезпечення разом із грошовим є тими стимулами, які заохочують осіб рядового та начальницького складу ОВС до високоефективної службово-трудової діяльності, дозволяють відчути турботу про їх соціальні інтереси та захист з боку держави. Важливість цього виду матеріального забезпечення полягає також у тому, що на працівників ОВС поширюються певні обмеження та заборони (наприклад, займатися підприємницькою діяльності у різних її проявах), які визначені у ст.ст. 1 і 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”. Отже, у сфері житлового забезпечення працівники міліції можуть розраховувати лише на державу. Звідси, право на житлове забезпечення працівників ОВС кореспондується з обов’язком держави щодо його реалізації.
Запропоновано розробити на загальнодержавному рівні Програму забезпечення житлом військовослужбовців та працівників державних військових формувань правоохоронної спрямованості, метою якої повинно стати розв’язання проблеми забезпечення житлом цих категорій працівників та членів їх сімей шляхом удосконалення механізмів його будівництва (придбання). Основними завданнями такої Програми повинні стати: удосконалення порядку надання житла військовослужбовцям і працівникам військових формувань правоохоронної спрямованості з урахуванням вислуги років за рахунок коштів державного бюджету, а також створення фонду службового житла; застосування фінансово-кредитних механізмів державного довгострокового пільгового та іпотечного кредитування та ін.
У підрозділі 2.5 „Медичне та санаторно-курортне забезпечення в системі матеріального забезпечення працівників ОВС” наголошено, що їх місце та призначення у системі матеріального забезпечення працівників ОВС полягає в тому, що за його допомогою проводиться комплексне і повноцінне лікування та медична реабілітація і профілактика захворювань працівників ОВС у спеціалізованих відомчих медичних закладах системи МВС на пільгових умовах.
Медичне забезпечення працівників ОВС визначено як систему заходів (правових, фінансово-економічних, матеріально-технічних, інформаційних та кадрових), спрямованих на збереження і розвиток фізіологічних і психологічних функцій персоналу ОВС, оптимальної їх працездатності та соціальної активності, сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням шляхом проведення відповідних лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і соціальних заходів. До основних напрямків (елементів) медичного забезпечення працівників ОВС віднесено:
Санаторно-курортне забезпечення працівників органів внутрішніх справ визначено як сукупність усіх видів науково-практичної та господарської діяльності, спрямованих на організацію та забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань персоналу ОВС із використанням лікувальних ресурсів курортів та із застосуванням фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та інших методів санаторно-курортного лікування.
Наприкінці підрозділу наведено перспективні, на думку дисертанта, напрямки підвищення ефективності медичного та санаторно-курортного забезпечення працівників ОВС.
У підрозділі 2.6 „Пенсійне забезпечення в системі матеріального забезпечення працівників ОВС” останнє визначено як сукупність організаційних, правових, фінансових та інших заходів, спрямованих на встановлення осіб, які мають право на пенсійне забезпечення, обчислення, призначення, виплату, а в окремих випадках і перерахунок пенсій, оформлення відповідних документів з метою реалізації пенсіонерами права отримання обов’язкової грошової виплати із спеціально створених для цього фондів.
Пенсії працівників ОВС зведено у дві групи: 1) основні (за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника) та
Наприкінці підрозділу наведено перелік напрямків удосконалення пенсійного забезпечення працівників ОВС.
ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретичних засад та правового регулювання матеріального забезпечення працівників органів внутрішніх справ України. До основних із них віднесено такі:
|