ВПЛИВ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА РОЗВИТОК ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ І НАУКИ В ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНІ ДО ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое содержание

Досягнення мети дослідження потребувало розробки спеціальної програми (рис. 1), складеної з використанням методу системного підходу, який дозволив до­слідити розгалужені багатопланові динамічні процеси і явища, що характеризуються багаторівневою структурою і багатьма взаємодіючими пов'язаними між собою елементами.

В основу програми покладений принцип етапності. Метою ПЕРШОГО з них стало зібрання матеріалу стосовно особливостей становлення та розвитку вищої ме­дичної освіти в Польщі і в Україні на різних історичних відрізках часу, що супровод­жувалось використанням книжкового фонду бібліотек Варшави, Кракова, Львова та Києва. Завдяки цьому стали доступними дослідження польських вчених M.Jesionow-ski (1963), W.Melanowski (1972), R.Remlielmski, B.Kuznicka (1972), B.Seyda (1973), A.Tulczynski (1975), J.Kucha, A.Srodki (1944), A.Kierzek (1997), Т.Бжезінського (1964) з загальної історії польської медицини, а також історії становлення та розвитку в Польщі окремих галузей медицини, зокрема, кардіології, офтальмології, стоматології, отоларингології, фармації.

Основними джерелами української літератури стали наукові публікації відомих українських вчених М.Грушевського (1907), І.Крип'якевича (1992), Л.Зашкільняка і М.Крикуна (2002), а також істориків медицини С.А.Верхратського (1946, 1956, 1991), М.Оборіна (1956, 1959, 1960), Ю.І.Рафеса (1959, 1961, 1962, 1965), ІЛ.Шапіро (1961, 1962, 1965, 1967) та інші роботи, які містили окремі згадки по проблемі. Використані літературні джерела поділялись на групи:

-          зальноісторичної спрямованості щодо історії Польщі і України;

-          загальних тенденцій становлення освіти в Польщі і Україні;

-          з наявністю даних щодо становлення та розвитку вищої медичної освіти і ме­дичної науки в Польщі і Україні;

-          з безпосереднім висвітленням або згадуванням про польсько-українські і україн­сько-польські зв'язки в галузі вищої медичної освіти і науки з XIV ст. і до початку XX ст.

Останні дві групи склали основний масив вивчення літературних джерел (всього — 76). Однак слід підкреслити, що загальним недоліком польських джерел, що утруднювало дослідження, стала фактична відсутність даних щодо взаємодії польської і української медицини.