Фармакогностичне вивчення ясена звичайного та розробка субстанцій на його основі

Краткое содержание

Об’єктами досліджень була сировина ясена звичайного та отримані з неї субстанції.

               Розділ 1 (огляд літератури) присвячений стану досліджень рослин роду Ясен як в фармакогностичному аспекті, так і в плані застосування в науковій та народній медицині.

               В розділі 2 наведено результати системного дослідження якісного хімічного складу сировини. Встановлено, що в листі, корі, пагонах, деревині, нестиглих та стиглих плодах, коренях ясена звичайного містяться вільні та зв’язані цукри, вільні та зв’язані амінокислоти, фенолкарбонові кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, стероїди, тритерпеноїди, органічні кислоти, аскорбінова кислота, каротиноїди та хлорофіли.

               Методом тримірної скануючої спектрофлуориметрії досліджено якісний склад ліпофільних фракцій листя та кори ясена звичайного (рис.1). Перспективними видами сировини є листя та кора ясена звичайного, що містять найбільші кількості таких БАР як похідні бензойної кислоти, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини. Інші види сировини також представляють інтерес для подальших досліджень.

        Використовуючи фізичні, фізико-хімічні, хімічні методи (УФ- та ІЧ-спектроскопію, визначення оптичної активності, кислотний гідроліз, лужну деструкцію), з листя та кори ясена звичайного, виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 19 сполук: поліол – D-маніт (речовина 1); похідне гідроксибензойної кислоти – 3,4,5,-тригідроксибензойна (галова) кислота (речовина 2); похідне гідроксикоричного спирту – 4-О-b-D-глюкопіранозил-3,5-диметоксикоричний спирт – (елеутерозид В) (речовина 3); похідні гідроксикоричної кислоти – 4-гідроксикорична (п-кумарова) кислота (речовина 4), 3,4-дигідроксикорична (кофейна) кислота (речовина 5), 5-О-кофеїл–D–хінна кислота (хлорогенова) кислота (речовина 6); похідні бензо-a-пірону - 6,7-дигідроксикумарин (ескулетин) (речовина 7), 6-О-b-D-глюкопіранозил-7-гідроксикумарин (ескулін) (речовина 8), 7-О-b-D-глюкопіранозил-6-гідроксикумарин (цихорин) (речовина 9), 6-метокси-7-гідроксикумарин (скополетин) (речовина 10), 5,6-дигідрокси-7-метоксикумарин (ізофраксетин) (речовина 11), 6-гідрокси-5,7-диметоксикумарин (фраксинол) (речовина 12), 6-О-b-D-глюкопіранозил-5,7-диметоксикумарин (фраксинозид) (речовина 13); похідні 2-фенілбензо-g-пірону - 3,5,7,4’-тетрагідроксифлавон (кемпферол) (речовина 14), 3,5,7,3’,4’-пентагідроксифлавон (кверцетин) (речовина 15), 3-О-a-L-рамнопіранозил-5,7,3’,4’-пентагідроксифлавон (кверцитрин) (речовина 16), 3-О-b-D-глюкопіранозил-5,7,3’,4’пентагідроксифлавон (ізокверцитрин) (речовина 17), 3-О-b-D-галактопіранозил-5,7,3’,4’-пентагідроксифлавон (гіперозид) (речовина 18), 3-О-b-D-галактопіранозил-(6-1)-О-a-L-рамнопіранозил-5,7,3’,4’-пентагідроксифлавон (рутин) (речовина 19). Основні фізичні властивості цих речовин наведені в табл.1.

        Вперше з листя та кори ясена звичайного виділено 9 речовин. З листя ізольовано 4 речовини: елеутерозид В, ізофраксетин, кемпферол, кверцетин. З кори – 5 речовин: галова кислота, цихорин, скополетин, п-кумарова кислота, хлорогенова кислота.

Кількісне визначення основних груп БАР (розділ 3). Вперше проведено аналіз елементного складу листя, кори ясена звичайного та їх густих екстрактів у порівнянні з грунтом. Встановлено наявність 21 макро- та мікроелементу. У значній кількості рослинні об’єкти накопичують натрій, калій, кальцій, магній та фосфор (табл 2).

Проведено визначення якісного складу та кількісного вмісту жирних кислот ліпофільних фракцій листя, кори та насіння ясена звичайного (табл. 3). Встановлено, що більше компонентів цієї природи містить ліпофільна фракція насіння (11 сполук), менше – ліпофільні фракції листя та кори (9 та 7 сполук відповідно).

Визначення кількісного вмісту сум каротиноїдів та хлорофілів у ліпофільних фракціях листя, кори та насіння ясена звичайного за методом спектрофотометрії показало, що для ліпофільної фракції листя характерний більший вміст хлорофілів – 2,40±0,01%, для ліпофільної фракції насіння – більший вміст суми каротиноїдів 0,92±0,01%