ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ СОБАК СЛУЖБОВИХ ПОРІД : ДИСПАНСЕРИЗАЦИЯ СОБАК СЛУЖЕБНЫХ ПОРОД

Краткое содержание

Порідна, вікова й етіологічна структура хвороб собак м. Житомир

Упродовж 1998–2002 рр. пацієнтами клініки м. Житомир були 3777 собак, серед яких 43,51 % – собаки службових порід, зокрема німецька (13,3 %) і кавказька (5,45 %) вівчарки, ротвейлери (7,52 %) та інші службові собаки. Захворюваність молодняку – 24 %, у тому числі німецької вівчарки – 23,1 %, кавказької – 24,7 і ротвейлерів – 27,8 % від загальної кількості за породою.

Аналіз етіологічної структури хвороб собак за результатами клінічного дослідження показав найбільше поширення хірургічної патології (41,85 %). Частка паразитарних хвороб становила 30,86, внутрішніх – 19,94 %. Серед останніх (778 собак) частка службових становить 45,1 %. Найчастіше діагностували ураження органів травлення (63,9 %), рідше – дихальної (12,6 %), сечової (5,9 %), серцево-судинної (4,6 %) та нервової (1,5 %) систем. Частка метаболічних хвороб становить 11,5 %.

Морфологічний і біохімічний склад крові клінічно здорових собак Нами проведені дослідження крові на чотирьох групах собак різного віку: перша – цуценята віком 7–14 діб (n=12), друга – молодняк від 1,5 до 6-місячного віку (n=50), третя – молодняк 7–18-місячного віку (n=30), четверта група – доросле поголів’я (n=70) (табл. 1).

Аналіз цих результатів показує динамічне зростання окремих показників гемоцитопоезу. Так, уміст гемоглобіну в кожній наступній групі був вірогідно (р<0,001) більшим, ніж у попередній. Зростає як мінімальний, так і максимальний вміст гемоглобіну, тому в дорослих собак його середній рівень в 1,8 раза вищий, ніж у цуценят двотижневого віку, і навіть у 1,2 раза більший порівняно з молодняком 7–18-місячного віку. Ліміт вмісту гемоглобіну в дорослих собак становить 145–220 г/л. Він дещо більший, ніж наводять М.Д. Уиллард зі співавт. [2004] у своєму класичному виданні (133–192 г/л), проте середній показник відрізняється незначно (171,5±2,56 і 164,4±2,26 г/л відповідно). Довідкові  дані ветеринарного клінічного центру Мічиганського університету подібні нашим результатам – 141–200 г/л. Отже, мінімальний вміст гемоглобіну (а він є основним для цього показника) за одержаними результатами майже не відрізняється. Зважаючи на високу подібність одержаних нами даних із зарубіжними, звертаємо увагу на вікову різницю вмісту гемоглобіну (табл. 1).

Проведені нами дослідження показали відсутність різниці у вмісті гемоглобіну в молодняку другої і третьої груп двох найбільш поширених службових порід – німецької і кавказької вівчарок.

Кількість еритроцитів у переважної більшості собак знаходиться в межах від 5,0 до 8,0 Т/л. Особливо стабільними були показники у 3 і 4-й вікових групах. Із 100 собак цих груп лише в 7 еритроцитів було в межах від 4,5 до 5,0 Т/л. І все ж мінімальна кількість еритроцитів (5,0 Т/л) дещо менша, ніж наводять М.Д.Уиллард зі співавт. (2004).

Наступним показником, який характеризує гемопоез і анемію, є вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ). Оскільки вміст гемоглобіну з віком зростає, а кількість еритроцитів майже не відрізняється (за винятком молодняку 6–18-місячного віку), то цілком зрозумілим є збільшення ВГЕ. Якщо у цуценят 1,5–6 і 6–18-місячного віку (n=50 і n=30) ВГЕ був у межах від 18,5 до 26 пг і в середньому становив, відповідно, 21,5±0,29 і 21,5±0,21 пг, то у дорослих собак він зріс до 28,5±0,43 пг (21–33 пг), тобто середня насиченість еритроцитів гемоглобіном у них значно вища (табл. 1).

Аналіз одержаних результатів показує, що мінімальний показник ВГЕ у дорослих собак, одержаний у наших дослідженнях, збігається з даними О.А.Дикого (2000), М.Д.Уилларда зі співавт. (2004) і ветеринарного клінічного центру Мічиганського університету (він становить, відповідно, 21,0; 21,5 і 21,1 пг).

Важливим загальноклінічним показником у гематології є величина гематокриту. Вона змінюється залежно від віку собак. Найбільш стабільні результати одержані нами відносно максимальної норми: її показники коливаються в межах від 52,0 до 55 % (за винятком молодняку 2-ї групи). Вони збігаються з даними М.Д.Уилларда зі співавт. [2004] і О.А.Дикого [2000]. Нами не встановлено різниці величини гематокриту та ВГЕ в молодняку німецької і кавказької вівчарок.