ІМУНОСТИМУЛЮЮЧА ТА ЗАМІСНА ТЕРАПІЯ ПРИ ГІПОФУНКЦІЇ ЯЄЧНИКІВ У КОРІВ : Иммуностимулирующая и заместительна терапия при Гипофункции яичников у коров

Краткое содержание

Дослідження проводили в умовах навчально-дослідного господарства Луганського національного аграрного університету, піддослідного господарства Луганського інституту агропромислового виробництва (ЛІАВ), кафедри фізіології і незаразних хвороб тварин, лабораторіях факультету ветеринарної медицини Луганського національного аграрного університету та імунологічної лабораторії дитячої клінічної лікарні міста Луганська.

Досліди виконані впродовж 1999–2002 рр. на коровах червоної степової і чорно-рябої породи віком 3–5 років середньої вгодованості. Тварини дослідних та контрольних груп утримувалися на молочно-товарних фермах. З метою з'ясування повноцінності годівлі корів, проводили аналіз літніх та зимових раціонів.

Після вивчення стану відтворення великої рогатої худоби у базових господарствах за 1996–1998 рр. провели гінекологічну диспансеризацію корів (Звєрєва Г.В. і Косенко М.В.), визначили форми неплідності та причини їх виникнення (Студєнцов А.П.).

За результатами диспансеризації для першого досліду було відібрано 46 корів з діагнозом гіпофункція яєчників. Діагноз ставився на підставі результатів ректального дослідження яєчників, даних анамнезу щодо характеру статевої циклічності у тварин та даних обліку отелень і осіменіння корів і первісток.

З метою вивчення стану імунобіологічної реактивності корів при гіпофункції яєчників у 46 тварин з цим діагнозом, а також у 10 клінічно здорових корів, у яких реєстрували повноцінні стадії статевого циклу, у крові визначали: кількість еритроцитів, лейкоцитів і лейкоформулу – загальноприйнятими методами; гемоглобін – геміглобінціанідним методом; загальний білок – рефрактометрично за методом Рейса (1975); білкові фракції – нефелометричним методом; вміст вітаміну А – спектрофотометрією за методикою Бесея в модифікації А.А. Анісової (1969); загального кальцію – трилонометричним методом з мурексидом; неорганічного фосфору – за Dyce; резервну лужність плазми крові – за Ван-Слайком; загальну кількість Е-РУК – методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за M. Jondal et al. у модифікації А.М. Чередєєва та співавт.; вміст Еакт-РУК – методом M. Florey, F. Petoom; кількість термостабільних Е-РУК – методом розеткоутворення за M. Wansbrong-Jones; число ТФЧ - та ТФР - клітин – шляхом віднімання числа теофілінрезистентних Т-клітин від загального числа Е-РУК; ІРІ розраховували як співвідношення ТФР/ТФЧ; число О-клітин підраховували відніманням зі 100% суми загальної кількості Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів, визначених за N.F. Mendes et al.; кількість В-лімфоцитів – методом комплементарного розеткоутворення, а також за допомогою моноклональних антитіл СД 19;. імуноглобуліни класів A, M, G – методом імунодифузії в гелі за G. Mancini et al.; ЦІК – методом преципітації M. Digeon et al, у модифікації В.М. Фролова; фагоцитарну активність нейтрофілів – за В.С. Гостєвим у модифікації С.І. Плященко та В.Т. Сидорова (1979), а як тест-культуру використовували Staph.aureus (штам 205 Р); бактерицидну активність сироватки крові – нефелометричним методом за А.В. Смирновою та Г.А. Кузьміною (1966), як тест-культуру використовували E. coli (штам О-139); лізоцимну активність сироватки крові – фотоелектроколориметричним методом за В.Г. Дорофейчиком (1968), у модифікації співробітників відділу зоогігієни УНДІЕВ (1974), як тест-культуру використовували M. lysodeiktikus (штам 2655); концентрацію кортизолу – методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням набору реактивів “Стероїд ІФА – кортизол” (виробник ЗАТ “Алкор Био” м. Санкт-Петербург, Росія).

З метою виявлення морфологічних змін в яєчниках, забили по 3 корови з різним ступенем прояву їх функціональної недостатності і проводили морфо-гістологічні дослідження: визначали масу яєчників, вимірювали їх розміри, потім фіксували в 10%-му розчині нейтрального формаліну, після чого заливали парафіном, готували зрізи, які фарбували гематоксилін-еозином.