Діагностика, прогнозування та профілактика патологічних родів у свиноматок : Диагностика, прогнозирование и профилактика патологических родов у свиноматок

Краткое содержание

Дослідження проводилися  протягом 2003–2006 років у спецгоспі з виробництва свинини ТОВ «Ряснянське» Краснопільського району Сумської області в усі пори року, в лабораторії кафедри акушерства і хірургії Сумського національного аграрного університету, в лабораторії Сумської обласної клінічної лікарні та Центральної міської лікарні.

Матеріалом для дослідження протягом всього періоду були 2176 свиноматок великої білої породи різного віку (з І–ІV опоросом). Дослідження проводили з урахуванням пори року (туру), умов годівлі і утримання та порядкового номера опоросу. Кожен рік досліджували 640 свиноматок (по 160 в кожну пору року). При кожному опоросі (І–ІV) досліджували по 40 свиноматок (20 – у яких спостерігали фізіологічні і 20 – патологічні роди).

До патологічних належали опороси з аномаліями родових шляхів (вузькістю таза; вузькістю вульви, піхви і шийки матки) та розвитку плодів (великі плоди; виродливість плодів; наявність недорозвинених плодів та мертвонароджених поросят), порушенням динаміки родового процесу (первинними слабкими потугами; вторинною слабкістю перейм і потуг; надмірними переймами і потугами; сухістю родових шляхів; затриманням посліду), неправильним взаємовідношенням плода до родових шляхів (неправильними членорозміщенням, позицією або положенням плода), перекручуванням матки або одного рогу, виверненням і випаданням матки.

Досліди з вивчення впливу біологічно активних препаратів на тривалість поросності, прояв передвісників родів, тривалість стадій родів та показники плодючості проводили на 60 свиноматках у кожній дослідній групі (по 15 свиноматок різного віку з І по ІVопорос).

Тварин підбирали за принципом аналогів і ділили на 4 групи (3 дослідні і 1 контрольна). Свиноматкам перших дослідних груп вводили тканинний препарат ПДЕ внутрішньом’язово, дворазово по 10 мл – перший раз на 105 добу вагітності, другий – на 112–113 добу.

Свиноматкам других дослідних груп вводили синхронізуючий опорос препарат естрофан (аналог ПГF_2α) внутрішньом’язово, одноразово в дозі 1,5 мл на 112 добу поросності, при виявленні молозива у молочних пакетах, або на 113 добу.

Свиноматкам третіх дослідних груп застосовували комплексне введення біологічно активних препаратів: ПДЕ – внутрішньом’язово, дворазово по 10 мл – перший раз на 105 добу вагітності, другий – на 112–113 добу та естрофан – внутрішньом’язово, одноразово в дозі 1,5 мл на 112 (при виявленні молозива) або на 113 добу вагітності, одночасно з  повторним введенням ПДЕ.

Свиноматкам четвертих (контрольних) груп препарати не вводили.

         Після опоросу контрольних свиноматок розділили на дві групи: свиноматки, у яких спостерігали фізіологічні роди, та свиноматки з патологічними родами. В групи відбирали по 5 свиноматок кожного опоросу.

З метою вивчення впливу біологічно активних речовин на гормональні і біохімічні показники та на систему гемокоагуляції і фібринолізу, у кожної дослідної свиноматки відбирали кров: на 106 добу вагітності (у І та ІІІ групі через 24 години після першого введення ПДЕ); на 112 добу при наявності молозива, хоча б в декількох сосках вим’я або на 113 добу (у ІІ групі безпосередньо перед введенням естрофану, у І та ІІІ – ПДЕ) та на 113 або 114 добу вагітності – рівно через 24 години після попереднього взяття крові та введення біологічно активних препаратів.

При лабораторному дослідженні крові: прогестерон та естрадіол визначали прямим твердофазним ІФА; холінестеразу – колориметричним методом з використанням діагностичних наборів фірми «Simko LTD» (м. Львів); загальний кальцій – фотометричним методом; вміст загального білка – біуретовою реакцією з діагностичним набором фірми „Simko LTD” (м. Львів); альбуміни, глобуліни, у тому числі α₁-, α₂-, β-, γ- та альбуміно-глобулінове співвідношення – методом “Білкових фракцій”, використовуючи основні реактиви: KH₂PO₄ та NaOH виробництва “Макрохім”; глюкозу – глюкозооксидазним методом; загальний холестерин – методом Златкис-Зака; β-ліпопротеїди – за уніфікованою методикою за допомогою наборів науково-виробничого підприємства «Simko-LTD»  (м. Львів); тригліцериди – методом Флетчера; активність лужної фосфатази – з феніл фосфатом фотометричним методом; активність α-амілази (діастази) – за Каравеєм; концентрацію фібриногену (Фг) – гравіметрично за методом Р.А. Рутберга (1984); активність фібринстабілізуючого фактора (ФСФ) – за уніфікованою методикою з використанням діагностичних наборів фірми «Simko-LTD»  (м. Львів); активність антитромбіну ІІІ (АТ-ІІІ) – за методом Ю.В. Магеровського та В.А. Монастирського (1991); Хагеман-залежний фібриноліз (ХЗФ) – з суспензією білого каоліну виробництва фірми «Simko-LTD»  (м. Львів) за методом К.Н. Веремієнка із співавт. (1978); загальну фібринолітична активність плазми крові (ЗФАПК) – за методом Kowalski E., Kopec. M., Niewearowsky S. з використанням діагностичних наборів фірми «Simko-LTD»  (м. Львів).

Для біохімічних та гормональних досліджень використовували сироватку крові. Для дослідження показників системи гемостазу та фібринолізу з крові отримували плазму.

Отримані вихідні кількісні показники наведені у вигляді (M±m), де M – вибіркове середнє; m – стандартна помилка середнього (SEM); р – досягнутий рівень значущості. Нами був використаний двовибірковий t-критерій Стьюдента. Статистична обробка виконувалась на персональному комп’ютері Рentium–4 з використанням табличного процесора Microsoft Office Excel 2003.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Динаміка родової патології свиноматок

Протягом 2003–2005 рр. у спецгоспі «Ряснянське» Краснопільського району Сумської області реєстрували значне поширення родової патології у 44,92 % свиноматок, проявленням якої були: наявність у гнізді мертвонароджених поросят (20,78 % від загальної кількості свиноматок або 46,25 % від свиноматок з родовою патологією); аспіраційна асфіксія новонароджених поросят (12,43 % або 27,58 % відповідно); затримання посліду або його частини (10,18 % або 22,6 %); недорозвиток плодів (6,8 % або 15,13 %); первинна або вторинна слабкість перейм і потуг (6,65 % або 14,78 %); перерозвиток плодів (6,03 % або 13,43 %); вузькість таза (4,53 % або 10,05 %); надмірні перейми і потуги (4,33 % або 9,35 %) – при цьому допомогу під час опоросу надавали 15,8 % всіх свиноматок або 35,08 % свиноматок з патологічними родами.

Від загальної кількості поросят, народжених при фізіологічних родах, залежно від пори року, кількість мертвонароджених становила 3,31–4,42 %, кількість виродливих – 0,63–1,29 % та недорозвинених плодів – 0,68–1,16 %, а народжених при патологічних родах – 8,83–9,71 %, 1,71–2,86 % та 1,85–2,99 % відповідно.

Особливості перебігу фізіологічних і патологічних родів у свиноматок

У свиноматок великої білої породи першим серед передвісників родів реєструється заповнення молочних пакетів молозивом: виділення великих крапель молозива можна помітити у 40–60 % свиноматок за 2–2,5 діб до початку родів, виділення молозива з сосків при здоюванні струменем – за 15,82–20,70 годин. За 34,95–36,74 годин перед фізіологічними та за 36,57–39,74 годин перед патологічними родами можна помітити виділення густого тягучого слизу, який закривав шийку матки під час вагітності.

Розслаблення зв’язок таза, яке у свиноматок перед фізіологічними родами відбувається за 11,67–13,22 годин, а перед патологічними родами за 12,27–13,11 годин, характеризується збільшенням відстані від кореня хвоста до сідничного горба на 0,98–1,20 см перед фізіологічними родами та на 0,50–0,56 см перед патологічними.

Нами установлено, що прояв спраги реєструвався перед фізіологічними родами у 15–35 %, а перед патологічними – у 38,75–53,75 % свиноматок. При фізіологічному перебігу опоросу у 36,25–57,5 % свиноматок спостерігали відмову від корму, а при патологічному – у 68,75–82,5 %. За нашими даними причиною такого стану був запальний процес у статевих органах або стрес.

Підготовча стадія при фізіологічному перебігу опоросу тривала в середньому від 174,0±8,1 хвилин навесні до 224,5±11,7 хвилин взимку, а при патологічних родах від 229,2±7,3 навесні до 270,6±13,0 хвилин взимку.

Стадія виведення плодів при фізіологічних родах продовжувалась взимку 117,5±5,0 хвилин, навесні – 126,9±2,7, влітку – 116,5±2,5 та восени – 130,2±3,9 хвилин, а при патологічних – 206,9±14,6, 198,2±5,0, 185,7±3,3, 191,9±8,7 хвилин відповідно.

Найбільшу тривалість стадія виведення посліду при фізіологічних родах становила 179 хвилин (при середньому коливанні від 69,10±5,90 взимку до 80,22±4,28 хвилин навесні), а при патологічних – 401 хвилину (при середньому коливанні від 143,9±8,2 влітку до 160,0±13,70 хвилин взимку).

Фізіологічний родовий процес за тривалістю був найдовший восени і становив 401,2±14,8 хвилину, взимку – 398,2±9,9, навесні – 389,3±16,3 і найкоротший влітку – 372,3±10,1 хвилин, тривалість же патологічного родового процесу була найдовшою взимку – 610,5±11,9; восени – 589,0±20,1; навесні – 565,8±13,4, а найкоротшою виявилася влітку – 558,0±9,0 хвилин.

Середній інтервал між народженням поросят при фізіологічному перебігу родового процесу коливався від 12,5 до 16,23 хвилин, а при патологічному – від 17,9 до 21,56 хвилин. Перевищення тривалості всіх стадій при патологічних родах над фізіологічними зберігається у всіх вікових групах в усі пори року.

Всі опороси з кількістю поросят більше 14 були патологічними. Багатоплідність свиноматок при патологічних родах (10,07–10,40 голів) не залежала від порядкового номера опоросу та пори року і в середньому перевищувала фізіологічні показники (9,02–9,4 поросят). Після патологічних родів на момент відлучення залишилося 6,8–7,4 поросят, а після фізіологічних – 7,06–7,7 поросят. При цьому збереженість до відлучення становила після патологічних родів – 66,02–71,15 %, а після фізіологічних – 76,16–81,91 %.

Найбільше фізіологічних родів відбувалося увечері з 18.00 до 24.00 (32,66 %) та вночі з 0.00 до 6.00 (25,21 %), а найменше вранці з 6.00 до 12.00 (18,69 %) та вдень з 12.00 до 18.00 (23,44 %). Кількість патологічних родів вдень (28,94 %) та вранці (21,89 %) значно збільшувалася, відносно до фізіологічних показників; найменше їх реєструвалося вночі (20,21 %). Ці дані підтверджують негативний вплив сторонніх подразників та стрес-фактора на перебіг родового процесу – ввечері та вночі він найменший, вранці та вдень – найбільший.

Вплив біологічно активних речовин на перебіг родового процесу

Після дворазового введення ПДЕ тривалість вагітності становила 115,20±0,04, а у контролі – 115,02±0,07 діб. Введення естрофану сприяло скороченню періоду вагітності до 114,15±0,07 діб, що на 21 годину менше за контрольний показник. Введення ПДЕ зменшувало стимулюючий ефект естрофану та незначно прискорювало настання опоросу (114,7±0,14 діб).

Застосування естрофану у дозі 1,5 мл сприяло збільшенню кількості свиноматок, що опоросилися до 114 доби, до 41,67 %, а кількість свиноматок з опоросом після 116 доби знизилась до 3,33 %. Комплексне застосування ПДЕ та естрофану сприяло тому, що у 71,67 % свиноматок поросність тривала 114–116 діб, що можна вважати найкращим синхронізуючим ефектом.

Застосування біологічно активних препаратів сприяло чіткішому прояву передвісників родів у більшості свиноматок. Дворазове введення ПДЕ впливало на час початку виділення молозива струменем, зміну поведінки та підготовку «гнізда», розслаблення зв’язок таза та набряк зовнішніх статевих органів, зробивши період від їх початку до народження першого поросяти довшим (р<0,001). Застосування естрофану навпаки стимулювало перебіг вищенаведених процесів.

Застосування ПДЕ та естрофану статистично значимо (р<0,001) скорочувало тривалість всіх стадій родів. Так, якщо в контролі в середньому у всіх вікових групах підготовча стадія тривала 201,8±6,24, стадія виведення плодів – 161,5±3,42 та посліду – 101,1±4,63; загальна тривалість опоросу – 462,6±10,81 та інтервал між народженням поросят – 19,1±0,25 хвилин, то після дворазового введення ПДЕ їх тривалість була, відповідно, – 175,1±7,93; 141,8±2,71; 83,8±3,97; 401,8±12,62; 17,7±0,46, після застосування естрофану – 145,7±7,06; 118,0±3,56; 75,3±6,15; 337,6±13,81; 13,7±0,85, а після їх комплексного застосування – 164,4±10,76; 119,6±5,01; 75,2±3,6; 358,3±11,64; 14,3±0,44.

Найменші стадії родів були після застосування естрофану, але при цьому відбувалося значне підсилення скоротливої функції неготової до родів матки, що при вузькості родових шляхів, великоплідності, при неправильному взаємовідношенні плода до родових шляхів могло негативно впливати як на  свиноматку, так і на поросят. Негативний вплив естрофану виключає його поєднання з ПДЕ, що сприяє кращій готовності м’язового апарату свиноматки та накопиченню необхідних для родів речовин. Про це свідчив вплив цих біологічно активних препаратів на показники плодючості свиноматок та збереженості поросят.