Ендометрит і піометра сук (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ)

Краткое содержание

Дослідження проведені в період з 1999 до 2003 року на 105 собаках 9 порід, які були на амбулаторному і стаціонарному лікуванні в різних установах державної ветеринарної медицини та приватних клініках міст Житомира і Києва. Морфологію яєчників вивчали у 18 статевозрілих сук. З симптомами прихованого ендометриту і піометри було відібрано 24 тварини, у яких діагноз підтверджувався в процесі спостереження і лікування. У 10 тварин діагноз на ендометрит визначали за результатами лабораторного дослідження крові. У всіх хворих досліджували виділення із статевої щілини. Динаміку захворювання собак на ендометрит і піометру визначали за результатами власних досліджень і аналізу “записів у журналі амбулаторного прийому хворих тварин”. Кров для цитологічного і біохімічного досліджень брали із підшкірних вен передпліччя, гомілки і лап. Для визначення цитологічного складу ексудату, що виділявся із статевої щілини, за загальноприйнятою методикою, виготовляли мазки-відбитки. При мікроскопії мазків, пофарбованих за Романовським-Гімзою, визначали наявність епітеліальних клітин, лейкоцитів, еритроцитів, кристалів, мікроорганізмів. При біохімічному дослідженні в ексудаті матки виявляли глікозаміноглікани (ГАГ) (Нагорний І.С., Поліщук В.П., 1965) і сірковмісні амінокислоти (Калиновський Г.М., 1976).

У випадках оперативного лікування тварин з екстерпованих матки і яєчників відбирали шматочки тканин для гістологічного і гістохімічного досліджень (Кононський А.І., 1976). Видалені матку і яєчники піддавали патолого-анатомічному дослідженню з визначенням їх параметрів: маси, довжини, товщини стінок, об’єму ексудату, його консистенції, кольору і запаху. Масу екстерпованих маток визначали зважуванням на терезах, об’єм ексудату в матці вимірювали у мензурці, довжину рогів і тіла матки – лінійкою. Мазки  крові, ексудату матки, вмісту фолікулів і кіст та  гістопрепарати досліджували користуючись мікроскопом МБИ-16. Препарати фотографували камерою “Зеніт” та  „Nikon” при різних збільшеннях мікроскопа.

Експериментальне відтворення ендометриту проведено на 12 клінічно здорових приблудних суках, з яких три знаходились у стані статевої охоти. Їм через відкритий канал шийки в порожнину матки катетером вводили 15 мл суміші культур гноєтворних бактерій. Шістьом тваринам у стадії зрівноваження статевого циклу при лапаротомії вводили по 5 мл суміші культур бактерій у роги матки: трьом в обидва роги; трьом – у лівий ріг по 5 мл скипидару; у правий – суміш культур бактерій. Трьом собакам через 2 доби після нормальних родів у порожнину матки вводили 300 мл ексудату, взятого із видаленої при піометрі матки, розведеного ізотонічним розчином натрію хлориду. У всіх тварин протягом 17-24 днів двічі  на добу вимірювали температуру тіла, частоту пульсу та дихання, через стінку черева перевіряли реакцію матки на пальпацію. До і через 3 та 7 днів після зараження у венозній крові тварин визначали концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограму. Після розвитку симптомокомплексу ендометриту матку видаляли і досліджували, визначаючи в ній морфологічні зміни, наявність ексудату, його цитологічний склад і біохімічні властивості.

 Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за І.А.Ойвіним (1960) з використанням Excel 97 для Windows.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Розповсюдження акушерських і гінекологічних захворювань собак.

Проведений аналіз даних реєстрації хворих собак, які були на лікуванні у період з 1.01.1999 року по 31.12.2003 року у навчально-науково-виробничій клініці патології дрібних тварин Державного агроекологічного університету, у міській клініці дрібних тварин та клініці дрібних тварин “Багіра” міста Житомира свідчить, що серед незаразних захворювань на долю акушерських і гінекологічних припадає       34,3 %, у тому числі на ендометрит – 20,5 %, на піометру – 13,8 %. Серед акушерських захворювань сук реєструються патологічні роди у 19%, післяродовий ендометрит у 13%, а з гінекологічних – хронічний ендометрит у 37% і піометра у 29 % випадків. Причинами хронічного ендометриту є ускладнені роди. За нашими даними, хронічний ендометрит у 95% ускладнюється піометрою.

Загальний стан хворих тварин

При хронічному ендометриті тварини за зовнішніми ознаками – поведінкою, реакцією на оклик і загрозу удару нічим не відрізнялись від здорових. В окремих випадках власники хворих тварин звертались за консультацією з приводу “січки” волосся, симетричних алопецій на боках черевної стінки, плечей, сідничних горбів. Всі тварини були рухливі і будь-яких відхилень у статико-динамічному апараті не виявлялося. Власники деяких тварин звертали увагу на зміну реакції і поведінки хворих, що виражалось їх обережністю, втратою активності і проявом страху перед перешкодою. Протягом тижня показники пульсу, дихання і температури тіла вранці коливались у фізіологічних межах, а ввечері реєструвалось незначне їх підвищення. Тільки у 3-х із 10 випадків під час родів спостерігалась в’ялість стадії виведення плодів і надавалась акушерська допомога з маніпуляціями у родових шляхах, а у 7 випадках із 10 в останній перед захворюванням статевий цикл в’язка не проводилась, у 5 із 10 – було пропущено 2  в’язки і більше. Лише власники трьох із десяти хворих тварин звертали увагу на стан зовнішніх статевих органів і характерних виділень із статевої щілини.

При піометрі у переважній більшості випадків власники хворих тварин звертались за консультацією і зі скаргами на загальну слабкість тварин, зниження у них апетиту, в окремих випадках – на тьмяний волосяний покрив, збільшення об’єму живота і незначну спрагу.

При клінічному дослідженні через стінку живота виявляли асиметрію і збільшення рогів матки, виділення ексудату із статевої щілини, сухість носа, анемічність кон’юнктиви, особливо навколо лімба, синюшний відтінок слизових оболонок носової порожнини  і присінка піхви.