Діагностика, прогнозування та профілактика післяродової патології у свиноматок

Краткое содержание

Вивчення основних показників поширення післяродової патології та показників відтворення свиноматок проводили у господарствах ТОВ “Ряснянське”,  ТОВ АФ „Успенка”, Сумської області на 2500 свиноматках.

Діагностику та прогнозування післяродової патології у свиноматок проводили за результатами клінічних, морфологічних, біохімічних і гормональних досліджень крові, гістологічних досліджень тканин матки, та показників вибраковування маточного поголів’я (талиця 1).

Клінічна оцінка статевої системи свиноматок з 1-5 опоросом ( 750 тварин) в кожну з пір року (тур) включали вивчення стану слизових оболонок, характеру слизу із вагіни, а також вивчення характеру і строків виділення лохій.

Вивчення утерограм через 1, 6, 12 та 24 годин після закінчення родового процесу проводили з допомогою камери Морея, гумового балончика, манометра і шарів Річардсона, з’єднаних полістероловою трубкою діаметром 3 мм.

Стан слизових оболонок (колір, наявність травм, ерозій, набряк та інше)  вивчали за допомогою піхвового дзеркала та під час діагностичного забою свиноматок.

Характер слизу вагінальни (цитологічний склад мазків-відбитків) вивчали  після фарбування мазків за Романовським-Гімза та Грамом. За цих умов визначали кількість „ключових” клітин, лейкоцитів, плазматичних клітин, наявність і кількість лактобактерій та іншої мікрофлори. Крім того вивчали строки виділення лохій і їх характер.

Діагностику патологічних змін у статевих органах проводили ректальним методом за методикою, запропонованою І.Г. Морозом (1967), удосконаленою І.Б. Вощенком (2002).

Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за допомогою мікроскопа в камері з сіткою Горяєва, гемоглобіну – гемометром типу Салі (ГС-3) (метод Вайнтруба). Для біохімічних досліджень використовували сироватку крові. Визначали вміст загального білка рефрактометричним методом, альбуміни, глобуліни, у тому числі α, β, γ та альбуміно–глобулінове співвідношення - методом “Білкових фракцій”, використовуючи реактиви виробництва “Макрохім”. Серомукоїд визначали турбідемитричним методом, а С-реактивний білок визначали за допомогою реакції преципітації в капілярі за загальноприйнятою методикою. Β-ліпопротеїди та глікопротеїди визначали уніфікованою методикою за допомогою наборів науково-виробничого підприємства Simko-LTD (м. Львів).

Для визначення рівня вмісту прогестерону та естрадіолу17-β використовували метод імуно-ферментного аналізу. Для цього застосовували набори реактивів естрадіол ІФА, прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR BIO, (м.Санкт-Перетрбург) та лічильники Multikan MS  фірми “Labsystem” виробництва Фінляндії.

З метою з’ясування перебігу запальних процесів в органах статевої системи свиноматок, які відбуваються на гістологічному рівні, ми відбирали проби тканин рогів матки, від тварин ТОВ “Ряснянське” влітку, по 3 проби від усіх досліджуваних груп, до і після обробки. Контролем був матеріал, отриманий від хворих та клінічно здорових тварин (48 годин після опоросу) по 3 проби. Для вивчення гістологічних змін у матці свиноматок при застосуванні тканинного препарату ПДЕ та у контрольних тварин, матеріал відбирався через 48 годин після опоросу (діагностичний забій). 

Після відбору матеріалу його фіксували в 10%-ному розчині нейтрального формаліну. Зрізи виконувалися на мікротомах (для світлової мікроскопії зрізи товщиною 8 мкм.). Фарбували зрізи гематоксиліном за Ерліхом, еозином і пікрофуксином за Ван-Гізоном. Готові препарати вивчалися методом мікроскопії. Під час мікроскопії проводили відбір препаратів із метою мікрофотографування. Фотографії виконувалися за допомогою фотомікронасадки МФН-10 кольоровою фотоплівкою Codak, після чого отримані знімки за допомогою сканеру Astra 3400 та програми Photoshop 5.0 вводили в текст дисертації. Друкування отриманих фотографій проводили на принтері Canon S200.

Досліди з вивчення впливу біологічно активних препаратів на здатність свиноматок до відтворення та з метою профілактики і терапії післяродової патології проводилися на тваринах підібраних за принципом аналогів і поділених на 5 груп (4 групи дослідні і 1 контрольна) в кожній групі було 125 свиноматок (по 25 свиноматок відповідно до порядкового номера опоросу).

Свиноматкам перших дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин) застосовували тканинний препарат ПДЕ внутрішньом'язово, дворазово в дозі 10 мл - 1 раз за 7-10 діб до опоросу, 2-й раз у день опоросу (125 свиноматок після опоросу)

Свиноматкам других дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин) вводилися: ПДЕ, внутрішньом'язово одноразово в дозі 10 мл за 7-10 діб до опоросу та естрофан внутрішньом'зово одноразово в дозі 1 мл на 112 добу поросності (за 2-3 доби до опоросу) - 125 свиноматкам.

Свиноматкам третіх дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин) застосовували комплексне введення ПДЕ, внутрішньом'язово дворазове в дозі по 10 мл - 1-й раз за 7-10 діб до опоросу, 2-й раз у день опоросу після родів, а на 112 добу поросності - естрофан в дозі 1 мл, одноразово, внутрізньом'язово (125 свиноматок).