ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИНАМІКИ ГЕОГРАФІЧНИХ І ЛОКАЛЬНИХ ПОПУЛЯЦІЙ ШКІДЛИВОЇ ЧЕРЕПАШКИ (EURYGASTER INTEGRICEPS PUT.) І ПРОГНОЗ ЇХ МАСОВОГО РАЗМНОЖЕНИЯ : Закономерности динамики ГЕОГРАФИЧЕСКИХ И ЛОКАЛЬНЫХ ПОПУЛЯЦИЙ вредная черепашка (EURYGASTER INTEGRICEPS PUT.) И прогноз ИХ МАССОВОГО размножения

Краткое содержание

Аналітичний огляд різних теоретичних уявлень, які пояснюють зміну чисельності комах показав, що ця проблема вивчена ще недостатньо, особливо причини виникнення і загасання спалахів масових розмножень, і не розроблені методи достовірного їх прогнозу.

Аналіз сучасного інформаційного забезпечення щодо прогнозу динаміки популяцій шкідливої черепашки дозволяє зробити критичне зауваження. А саме, слід відмітити надто велику кількість критеріїв та їх трудомісткість, причому переважна більшість останніх запозичена із раніше запропонованих методів прогнозу К. І. Ларченко і Д. М. Федотова, які при перевірці визнані цілком неспроможними (Шумаков, 1958; Вікторов, 1967).

Обгрунтування напрямку досліджень. Методологія

 і методика досліджень. Місце і умови

проведення досліджень

Незважаючи на те, що за останні 100 років з проблеми “Шкідлива черепашка” вітчизняними і іноземними вченими виконані фундаментальні теоретичні і прикладні дослідження, опубліковано багато статей, брошур і монографій, проблема як і за попередніх часів є актуальною.

Методологія, методика і місце проведення досліджень

Дослідження закономірностей масових розмножень хлібних клопів виконували згідно методології системного підходу і системного аналізу.

Аналіз і порівняльну оцінку історичних даних про масові розмноження – за допомогою статистичного методу.

Багаторічний прогноз початку чергових масових розмножень географічних популяцій шкідливої черепашки розробляли на основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу прогнозування.

Сезонну динаміку харківської локальної популяції шкідливої черепашки вивчали згідно загальноприйнятій методиці.

Теоретичні дослідження виконували на кафедрі зоології та ентомології ХНАУ ім. В.В.Докучаєва.

Сезонну динаміку вивчали в навчально-дослідному господарстві ХНАУ ім. В.В.Докучаєва у 1995-2002 рр. В дисертації наведені метеорологічні умови за період досліджень.

Історія і закономірності масових розмножень

шкідливої черепашки. Результати досліджень

Історія і закономірності масового розмноження

шкідливої черепашки на Північному Кавказі

Зона постійно високої чисельності і значної шкодочинності шкідливої черепашки зосереджена головним чином на Північному Кавказі (Краснодарський і Ставропольський краї, Ростовська область), у південних і південно-східних степових районах України.

Краснодарський край відомий як один з первинних осередків масового розмноження шкідливої черепашки. Тут за останні 143 роки масові розмноження спостерігалися в 1854-1856, 1865-1867, 1880-1884, 1894-1896, 1901-1905, 1909-1911, 1925-1926, 1937-1941, 1948-1956, 1967-1968, 1972-1973, 1984-1986 і 1996-2002 рр. У Ставропольському краї спалахи чисельності цього шкідника мали місце у 1854-1856, 1865-1867, 1880-1885, 1894-1896, 1901-1905, 1909-1912, 1925-1926, 1937-1941, 1948-1957, 1967-1968, 1972-1973, 1984-1986 і 1995-2002 рр. В Ростовській області шкідлива черепашка відмічена в масовій кількості у 1892-1893, 1901-1905, 1909-1912, 1916, 1923-1924, 1937-1940, 1948-1949, 1955-1958, 1967-1968, 1972-1973, 1984-1986 і 1996-2002 рр.

Аналіз історичних даних про масові розмноження шкідливої черепашки на Північному Кавказі показав, що спалахи чисельності цього шкідника повторювалися у часі через 19, 14-15, 11-12, 8-9, 7-8 і 5-6 років.Особливо слід виділити сторічні або вікові цикли масових розмножень краснодарської і ставропольської географічних популяцій, які мали місце у 1854-1856 і 1948-1957 рр., 1865-1867 і 1967-1968 рр., 1880-1884 і 1984-1986 рр., 1894-1896 і 1996-2002 рр. Середній період між початком чергового спалаху масового розмноження склав 11 років.

У ростовської географічної популяції виділений один сторічний цикл, а саме, 1892-1893 і 1996-2002 рр., а середній період між початком чергового спалаху складав 9 років.

Слід відмітити, що сторічні (вікові), 19, 14-15, 11-12, 8-9, 7-8 і 5-6 річні цикли виділені вченими у багаторічній динаміці сонячної активності, повторюваності різних форм атмосферної циркуляції, у кількості випадаючих опадів, багаторічному ході температури повітря, врожайності сільськогосподарських культур (Дроздов, Григор’єва, 1971; Покровська, Мандель, 1974; Мизун, 1986; Дружинін, 1987), тобто тих середовищних чинників, від яких залежить динаміка популяцій комах. Серед названих чинників лише сонячна активність прогнозується на декілька років вперед. Нами виконано статистичний аналіз розподілу масових розмножень краснодарської і ставропольської географічних популяцій шкідливої черепашки у межах циклів сонячної активності (СА). Враховуючи одночасність масових розмножень  названих  популяцій, дані досліджень об’єднані в одну таблицю (табл. 1).

З таблиці випливає, що масові розмноження названих географічних популяцій шкідливої черепашки починалися на різних фазах як парних, так і непарних циклів сонячної активності. З 13 спалахів 7 або 53,8% починалися на гілці спаду СА, 3 (21,3%) – на гілці росту СА, 2 (15,4%) у мінімумі СА і один (7,7%) – у максимумі СА.

Звідси важливий методологічний висновок про те, що використовувати у якості критерію прогнозу показники гілок спаду і росту, мінімуму і максимуму сонячної активності недоцільно, так як імовірність справдженості прогнозу початку чергових популяційних циклів шкідливої черепашки може скласти, відповідно, 53,8%, 23,1, 15,4 і 7,7%.

З 12-ти масових розмножень ростовської географічної популяції шкідливої черепашки 4 або 33,3% починалися на гілці спаду СА, 3 (25%) – на гілці росту СА, 4 (33,3%) у мінімумі і одне (8,4%) у максимумі СА. Тобто більшість масових розмножень географічних популяцій шкідливої черепашки на Північному Кавказі починалися в епохи спаду і росту сонячної активності.