ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА КОМПЛЕКСУ ГЛІЦИНАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА КЛІНІЧНИЙ СТАН, МЕТАБОЛІЧНИЙ СТАТУС ТА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ : ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА КОМПЛЕКСА глицинат МИКРОЭЛЕМЕНТОВ И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА клиническое состояние, метаболический статус И резистентность организма КУР



Название:
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА КОМПЛЕКСУ ГЛІЦИНАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА КЛІНІЧНИЙ СТАН, МЕТАБОЛІЧНИЙ СТАТУС ТА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ОРГАНІЗМУ КУРЕЙ
Альтернативное Название: ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА КОМПЛЕКСА глицинат МИКРОЭЛЕМЕНТОВ И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА клиническое состояние, метаболический статус И резистентность организма КУР
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Дослідження проведені в науковій лабораторії та на експериментальній базі кафедри гігієни тварин та екології тваринництва ім. A. К. Скороходька Національного університету біоресурсів і природокористування України, а також у віварії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, ДП НДППЗ ім. Фрунзе НУБіП України АР Крим та особистому підсобному господарстві (ОПГ) №12 Зміївського району, Харківської області протягом 2005–2008 років. Усього проведено вісім серій наукових дослідів.


Завданням першого досліду було дати гігієнічну оцінку комплексу гліцинатів міді, цинку, кобальту, заліза та марганцю шляхом вивчення фізико-хімічних (колір, запах, смак, pH водних розчинів) та мікробіологічних властивостей суміші цих сполук.


У другому досліді вивчали вплив різних доз комплексу гліцинатів мікроелементів на ферментативну активність тканин травного каналу курчат-бройлерів in vitro. З цією метою гліцинати міді, цинку, заліза, кобальту та марганцю вносили в інкубаційне середовище, що містило гомогенат відповідних тканин, та досліджували активність пепсину, амілази і ліпази підшлункової залози, а також γ-глутамілтранспептидази та лужної фосфатази слизової оболонки тонкого кишечнику.


Метою третього досліду стало вивчення впливу комплексу гліцинатів міді, цинку, кобальту, заліза та марганцю на клінічний стан, метаболічний статус, резистентність організму та накопичення вказаних мікроелементів у печінці білих лабораторних щурів. Для досліду методом аналогів було відібрано 25 клінічно здорових самок лабораторних білих щурів, з яких сформували 4 дослідні та одну контрольну групи по 5 голів у кожній. Утримували щурів у групових клітках, забезпечували стандартні умови утримання, годівлі та напування.


Дозу введення гліцинатів мікроелементів щурам першої дослідної групи визначали відповідно до їх потреби у кобальті – (0,4 мкг/гол), залізі – (0,25 мг/кг), міді – (0,13), цинку – (0,41) і марганцю – (0,65 мг/гол). Щурам другої і третьої дослідних груп дозу введення гліцинатів мікроелементів зменшували відповідно у 2 та 4 рази, а тваринам четвертої групи – збільшували в 2 рази. Щурам контрольної групи вводили сульфати мікроелементів у дозах відповідно до їх потреби у цих сполуках. Дослід тривав 42 доби.


Під час досліду спостерігали за поведінкою, клінічним станом, споживанням корму та води тваринами. В кінці досліду щурам проводили евтаназію та відбирали зразки крові, печінки, слизової оболонки висхідного коліна дванадцятипалої кишки та підшлункової залози для досліджень.


У четвертому досліді встановлювали вплив комплексу гліцинатів міді, цинку, кобальту, заліза та марганцю на клінічний стан, гематологічні показники, метаболічний статус і резистентність курчат-бройлерів. З цією метою із однодобових курчат-бройлерів кросу Кобб-500 сформували 4 групи (контрольну та 3 дослідні) по 15 курчат у кожній.


Курчат першої дослідної групи вирощували на комбікормі з гліцинатами мікроелементів у дозі, що становила потребу птиці у цих елементах (залізо – 40,0 мг/кг, кобальт – 0,80, мідь – 2,5, цинк – 50,0, марганець – 80,0 мг/кг). У комбікормах для птиці другої дослідної групи дозу мінерального преміксу зменшували в 2 рази, а третьої – збільшували в 2 рази. Птиці контрольної групи згодовували з комбікормом сульфати цих елементів у дозі відповідно до її потреби.


Під час досліду контролювали клінічний стан, споживання корму і води, а також збереженість птиці. Курчат-бройлерів забивали на 42 добу та відбирали зразки крові, печінки, слизової оболонки дванадцятипалої кишки та підшлункової залози для досліджень.


У п’ятому досліді, який тривав 42 доби, вивчали продуктивність курчат-бройлерів при застосуванні комплексу гліцинатів мікроелементів у їх годівлі. Для цього із 90 голів однодобових курчат-бройлерів кросу Кобб-500 за принципом аналогів сформували 3 групи птиці: контрольну та дві дослідні по 30 голів у кожній. Курчатам-бройлерам першої дослідної групи згодовували комбікорм з комплексом гліцинатів мікроелементів відповідно до їх потреби, другої – в дозі зменшеній в 2 рази. Курчатам-бройлерам контрольної групи згодовували комбікорми із сульфатами мікроелементів відповідно до потреби. Протягом досліду контролювали масу тіла, споживання кормів і води, збереженість поголів’я.


Завданням шостого досліду було вивчити економічну ефективність застосування комплексу гліцинатів мікроелементів у годівлі курчат-бройлерів промислового стада у виробничих умовах. Дослід проведено на 2000 курчат-бройлерів кросу Гібро методом груп-аналогів по 1000 голів у кожній. Курчат-бройлерів контрольної групи вирощували на стандартних комбікормах, а дослідної – на комбікормах, які містили гліцинати міді – 5,0 г/т, цинку – 96,0, заліза – 128,0, кобальту – 2,0 та марганцю – 191,0 г/т комбікорму. В кінці досліду визначали живу масу, збереженість птиці та витрати кормів.


У сьомому досліді вивчали вплив комплексу гліцинатів міді, цинку, кобальту, заліза і марганцю на клінічний стан, гематологічні показники, метаболічний статус та продуктивність курок-несучок.


Дослід проведено на 50 курках-несучках кросу Бебкок В 300 віком 120 діб, з яких за принципом груп-аналогів сформували п’ять груп контрольну та 4 дослідних по 10 голів у кожній. Птиці першої дослідної групи згодовували комбікорми, які містили гліцинат заліза – 40,0 мг/кг; кобальту – 0,80; міді – 2,5; цинку – 50,0 та марганцю – 80,0 мг/кг, другої і третьої – доза мікроелементів була зменшена відповідно у 2 та 4 рази, четвертої – кількість гліцинатів мікроелементів була в 2 рази вища порівняно з першою дослідною групою. Птиці контрольної групи згодовували комбікорм, який містив сульфати міді, цинку, заліза кобальту та марганцю згідно з потребою.


Протягом досліду, який тривав 180 діб, вели спостереження за клінічним станом птиці, збереженістю поголів’я, споживанням корму і води. Контролювали також яєчну продуктивність курок-несучок. У кінці досліду птицю забивали та відбирали зразки крові для досліджень.


Метою восьмого досліду стало вивчення економічної ефективності застосування комплексу гліцинатів мікроелементів у годівлі курок-несучок промислового стада у виробничих умовах. Дослід проведено на 8303 головах курок-несучок кросу Хайсекс білий. Відповідно до виробничих умов в контрольній групі знаходилося 6358 голів, а в дослідній – 1945 голів птиці.


Гігієнічну оцінку комплексу гліцинатів мікроелементів проводили на основі досліджень фізико-хімічних показників.


Показники клінічного стану тварин (температура тіла, частота дихання), а також гематологічні показники (кількість еритроцитів, лейкоцитів, концентрацію гемоглобіну в крові) визначали загальноприйнятими методами (Кондрахин И. П. и др., 1985), імунологічні показники (кількість Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, 0-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, Т-активних, титр антитіл) – за описом В. Е. Чумаченко  и др., 1990; фагоцитарну активність нейтрофілів досліджували за методом В. М. Бермана  і О. М. Славської ; концентрацію глюкози, сечовини, загальних ліпідів та сечової кислоти у плазмі крові – використовуючи набори хімічних реактивів фірми “PLIVA-Lachema a. s.” (Чехія) і “Філісіт-Діагностика” (Україна) за описом В. С. Камышникова (2000, 2004). Вміст загального білка в плазмі крові визначали за методом SGo elly, 1949; И. П. Кондрахин и др., 1985; активність пепсину – за описом М. И. Прохоровой, 1982; Д. О. Мельничук, 1999. Визначали ферментативну активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ) – за К. Г. Капетанаки  (1962), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ) – за G. Ceriotti (1972), амілази – за описом И. П. Кондрахина (1985), ліпази – за методом Бонді (Предтеченский В. Е. и др., 1963); лужної фосфатази (ЛФ) – за описом М. И. Прохоровой (1982). Вміст мікроелементів у кормах, воді, тканинах і посліді тварин визначали методом атомної абсорбції за Г. А. Бабенко (1965); W. J. Price (1972). Одержані результати опрацьовано статистично (Кокунин В. А., 1975), використовуючи комп’ютерну програму Мs. Ехсеl.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины