ФАРМАКО-ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЕКТОЦИДНОЇ ДІЇ \"ЕКТОСАНУ\" ПРИ УРАЖЕННІ ПТИЦІ ЕКТОПАРАЗИТАМИ : ФАРМАКО-токсикологическая оценка ЕКТОЦИДНОИ ДЕЙСТВИЯ \"ЕКТОСАНУ\" при поражении ПТИЦЫ эктопаразитов

Краткое содержание

Робота виконана протягом 2006-2009 років на базі кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва, терапії, фармакології та клінічної діагностики, віварію та лабораторії електронної мікроскопії Сумського НАУ, обласної державної лабораторії ветеринарної медицини (м. Суми), фермерських птахівничих господарств та господарств промислового типу різного виробничого спрямування ряду областей України (Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Запорізька, Київська) та науково-контрольної лабораторії НВФ "Бровафарма" Київської області.

Лабораторні дослідження in vitro діючих речовин варіантів майбутнього препарату проводили на ізольованих екземплярах паразитичних комах та членистоногих, які були отримані зі свійської птиці, сільськогосподарських тварин та виловлені у приміщеннях, де утримувалися тварини та птиця. Відбір постійних та тимчасових ектопаразитів для досліджень проводили в усі сезони року, на різних видах свійської птиці (кури, індики, гуси, качки).

Ситуацію вітчизняного ринку інсектоакарицидів аналізували з відомостей офіційних науково-практичних видань та повідомлень фармакологічної комісії. Зазначені дослідження передбачали встановлення кількісного показника ектоцидних препаратів, з урахуванням класу активно діючих речовин їх складників, що були рекомендовані виробниками для застосування в птахівництві, як за наявності птиці, так і без неї.

Матеріалом для досліджень інсектицидних властивостей новоствореного препарату були імагінальні стадії зоофільних мух з родин Muscidae та Calliphoridae, окремі представники гнусу (ґедзі – Tabanidae) та імаго підшкірного оводу (Hypodermatidae), малофаги виду Menopon gallinae.

Інсектицидну ефективність пудри визначали у дослідах in vitro. Для дослідження брали пудру з різним відсотком вмісту альфаметрину (0,05; 0,1 та 0,15 %). Для контролю були встановлені чашки Петрі лише з носієм (наповнювачем) препарату, що досліджується. Інсектицидну ефективність водних розчинів препарату визначали в розведеннях 1:250, 1:500, 1:750, 1:1000 та 1:1250.

Матеріалом для дослідження акарицидних властивостей новоствореного препарату були паразитиформні кліщі, представники родини Ixodidae та Dermanyssidae.

Фармакологічну дія препарату "Ектосан^тм" щодо постійних збудників ектопаразитарних хвороб птиці (малофаг) in vivo визначали на дорослих курях-аналогах (n=30) спонтанно інвазованих малофагами.

Визначення токсикологічних показників новоствореного препарату проводили відповідно до методик "Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів" (Коцюмбас І.Я. з співав., 2006) та "Методических указаний по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве" (Третьяков А.Д., 1988).

Вивчення гострої токсичності препарату у формі розчину проводили на 60 здорових безпородних білих мишах, 68 білих щурах та 30 курчатах 10-ти добового віку. Вивчення гострої токсичності "Ектосан-пудри^тм" проводили на 40 білих мишах. Лабораторних тварин та курчат утримували в умовах віварію в спеціально відведених для цього клітках згідно діючим "Санітарним правилам з будови, обладнання та утримування експериментально-біологічних клінік (віваріїв)". DL₅₀ вираховували з використанням методу Г. Кербера (1931), Б. Першина (1939, 1950), Б.М. Штабського (1980), Ж. Т. Літчфільда та Ф. Уілкоксона за модифікацією З. Рота шляхом пробітаналізу (1949), найменших квадратів для пробітаналізу кривих летальності за В. Б. Прозоровським (1962).

Місцево-подразнюючу дію нативного препарату, водних розчинів "Ектосану^тм" та подразливої дії їх на слизову оболонку ока, визначали на клінічно здорових кролях.

Встановлення впливу препарату, за умов систематичного тривалого введення, на величину та форму еритроцитів проводили на білих щурах з використанням растрового електронного мікроскопу РЕМ 106І.

Визначенння тератогенних властивостей препарату "Ектосан^тм" здійснювали на 60 тваринах (білих мишах).

У процесі проведення названих експериментів всього використано лабораторних тварин: кролі – 24; білі щури – 98; білі миші – 184; курчата – 30 і 30 дорослих курей.

Досліди зі встановлення виводимості інкубаційних яєць, оброблених робочим розчином "Ектосану^тм" та опудрених "Ектосан-пудрою^тм" інсектицидно-репелентною, проводили на придатних для інкубації за органолептичними параметрами 120-ти свіжо знесених яйцях, відібраних від племінних курей-несучок.

Залишкову кількість альфаметрину у харчових яйцях визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на колонці типу Microsorb 100-5 Silica SS 250 x 4,6.

Моніторинг стану ураження ектопаразитами свійської птиці різного виду та віку проводили у фермерських господарствах, шляхом ретельного візуального огляду 15-20 % наявних в кожному господарстві птиць. Крім того, здійснили паразитологічне обстеження свійських птахів в окремих підприємствах із промислового виробництва яєць на предмет ураження птиці та заселення ектопаразитами виробничих приміщень у різних регіонах України (Київська, Харківська, Запорізька області).

Паралельно з даними дослідженнями в обстежуваних регіонах проводили встановлення ектопаразитарної інвазії синантропних птахів (горобці, ластівки), які мали можливість контакту зі свійською птицею.

Визначення чутливості кліща D. gallinae до дії низької температури проводили шляхом витримування личинок, протонімф, дейтонімф та імаго курячого кліща в умовах холодильної камери (за температури –10 ^°С) упродовж 5 діб з послідуючим виділенням життєздатних особин.

Виробничі дослідження експериментального препарату проводили в товарних птахогосподарствах, де утримувалися кури яєчних кросів; в приватних господарствах – на птиці змішаного типу продуктивності.

Виробниче впровадження розробленого препарату було проведено на Богодухівській птахофабриці Харківської області у вересні 2008 р. Економічну ефективність розраховували згідно "Методики визначення економічної ефективності впровадження досягнень ветеринарної науки у виробництво" (2002).

Усі дослідження на тваринах проводили згідно біоетичних вимог Конвенції Ради Європи із захисту тварин (2001).

Результати досліджень обробляли статистично за методом Ст’юдента-Фішера з використанням Т-показника, з урахуванням середньоарифметичних величин та їх статистичних похибок (М±м), а також визначення вірогідної різниці (Р) показників, що порівнювались. Для статистичної обробки використовували персональний комп’ютер ІВМ РС/Pentium 2000. При цьому застосовували комп’ютерні програми статистичної обробки Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Аналіз ринку ектопаразитарних препаратів, що зареєстровані в Україні та дозволені для використання у птахівництві. В наслідок розгляду настанов (листівок-вкладок) 56 інсектоакарицидних засобів, що офіційно зареєстровані в Україні і рекомендуються виробниками для продуктивних тварин, з’ясовано, що за природою їх ключових АДР, вони належать до 6 хімічних груп. Проте, лише у настановах 16 (10,2 %) існуючих препаратів містяться повідомлення про дозування та методи їх застосування для обробки птиць чи приміщень пташників. Слід зауважити, що з наявних препаратів – 8 (50 %), є засоби на основі дельтаметрину, який застосовується в Україні понад 20 років, а ще 5 (31,25 %) – на основі похідних макроциклічних лактонів. Препарати зазначеної групи не дозволено для використання птахам, яйця яких призначені для харчових цілей, так як АДР їх тривалий час здатні виводитися з яйцем. Все це значно стримує можливість перспективи їх ротації та стимулює виникнення і поширення резистентних рас паразитів.

Отже, на вітчизняному ринку ветеринарних препаратів наявний асортимент інсектоакарицидних засобів для галузі птахівництва незначний, а особливо для застосування безпосередньо птиці – взагалі вкрай обмежений.

Визначення акарицидних властивостей водних розчинів альфаметрину. Аналіз отриманих результатів вказує на значну ефективність альфаметрину починаючи з розведення 1:5000, яке протягом першої години після контакту спричиняло загибель 30 % кліщів. Найвищу ефективність дії виявили при розведенні 1:2000 та 1:1000. Вони спричиняли загибель усіх дослідних кліщів, яка проходила переважно протягом перших трьох годин після контакту і повністю завершувалась на другу добу. Отже, досліджувані розведення альфаметрину, проявили достатньо високі акарицидні властивості.

Визначення оптимальної концентрації альфаметрину в лікарській формі дрібнодисперсного порошку. Результати спостережень дають підставу стверджувати, що найвищу чутливість до дії новоствореного зразка препарату пудри у досліджуваних концентраціях виявили зоофільні мухи (кімнатна муха та муха-корівниця), дещо менше – ґедзі. Найстійкішими виявилися імаго підшкірного оводу.

Оптимальну акарицидну активність майбутнього складу "Ектосан-пудри^тм", встановлювали на її експериментальних варіантах з різним відсотком альфаметрину, а саме: 0,2; 0,3; 0,4 та 0,5 %. Розгляд отриманих результатів вказує на високу ефективність усіх варіантів експериментального препарату, що досліджувались. Проте очікуваний результат отримали лише при застосуванні варіанту, що містив 0,5 % альфаметрину. Початковий варіант експериментального зразка (0,2 %) за період спостереження (3 год) спричиняв акарицидну дію на рівні близькому DL₅₀. Виходячи з цього, подальші виробничі дослідження експериментальних зразків препарату "Ектосан" у формі пудри розпочинали з вмістом альфаметрину близьким до 0,5 %.

Визначення ектоцидних властивостей піпероніл-бутоксиду – композиційного синергіста перспективного препарату. Результати спостережень свідчать, що загибель досліджуваних кліщів розпочиналась протягом першої години після контакту кліщів з нативною речовиною, сильно зростала до третьої години спостережень, а на 6-ту годину всі дослідні кліщі були без ознак життєздатності. Отже, піпероніл-бутоксид проявив високу акарицидну активність.

Теоретичне обґрунтування композиційного складу інсектоакарицидного препарату "Ектосан" у формі розчину та пудри. Враховуючи те, що окремі деталі технологічного обладнання пташників яйценосних курей (стрічки яйцезбірних транспортерів) не витримують обробки водними розчинами ектоцидних препаратів, то новий лікарський засіб заплановано до випуску у двох лікарських формах: розчину та пудри. Внаслідок того, що до комбінованих лікарських засобів резистентність розвивається значно повільніше, такі препарати мають ширший спектр дії, а за рахунок сумації ефекту кількох АДР – несуть менше токсико-екологічне навантаження, як на організм тварин, так і довкілля. При підборі майбутніх складників препарату "Ектосан^тм" було включено композиції з двох АДР, що діють синергічно: альфаметрину – 8,5 % та піпероніл-бутоксиду – 11,5 % в носієві із органічних розчинників. Він виготовляється у формі прозорої маслянистої рідини світло-жовтого кольору з легким приємним специфічним запахом.

Препарат "Ектосан-пудра^тм" інсектицидно-репелентна містить комбінацію діючих основ: альфаметрин – 0,5 %, сірку очищену – 0,45 % та гераніол – 0,6 %.

Обґрунтування такого складу базується на тому, що введення сірки до складу органічного акарициду підвищує його активність та знижує токсичність комбінованого засобу для теплокровних тварин. Крім того, в даній концентрації наявність сірки дозволяє не лише покращити протипаразитарну ефективність, а і активізувати процес відновлення шерсті, пуху чи пір’я, які часто пошкоджуються багатьма видами ектопаразитів. Введення гераніолу – дозволило отримати стабільний відлякувальний ефект, що надзвичайно важливо для захисту тварин від різноманіття літаючих кровосисних комах.

Отже, поява на ринку двох ектоцидних препаратів на основі нових оригінальних комбінації АДР, розширює можливості господарств з проведення ротації інсектоакарицидних засобів та сприяє покращенню якості дезінвазійних робіт. Крім того, в порівнянні з наявними іноземними інсектоакарицидами, нові засоби є суттєво дешевшими.