ФАРМАКОЛОГІЧНА ДІЯ ЕХІНАЦЕЇ КОМПОЗИТУМ І КОЕНЗИМУ КОМПОЗИТУМ НА ОРГАНІЗМ ІНТАКТНИХ ТА ХВОРИХ НА КАТАРАЛЬНУ БРОНХОПНЕВМОНІЮ ТЕЛЯТ

Краткое содержание

Робота виконувалась на кафедрі внутрішніх хвороб тварин і клінічної діагностики Одеського державного аграрного університету та в господарствах Одеської області, зокрема СТОВ "Нива" Овідіопольського району, ЗАТ АФ "Родина" Тарутинського району та Миколаївської області – ВАТ "Бузькі пороги" Первомайського району та СТОВ "Промінь" Веселинівського району протягом 2002-2007 рр.

На першому етапі досліджень вивчали санітарно-гігієнічну ситуацію півдня Одеської області. У ґрунті й воді визначали вміст мінеральних речовин (кобальту, заліза, міді, марганцю); провели аналіз раціонів телят за поживною цінністю та вмістом вищевказаних мінеральних речовин; в крові клінічно здорових телят визначали гематологічні показники, вміст мікроелементів, активність ферментів і показники імунного статусу.

На другому етапі вивчали фармакологічну дію гомеопатичних препаратів, дослідили вплив ехінацеї композитум і коензим композитум та антибіотика біцилін-3 на морфологічні, біохімічні і імунологічні показники крові інтактних телят.

На третьому етапі дослідили фармакологічну дію гомеопатичних препаратів – ехінацеї композитум і коензим композитум та біциліну-3 в різних варіантах на нормалізацію показників крові телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. Провели розрахунки економічної ефективності препаратів.

Кров для досліджень у телят брали із яремної вени у день постановки діагнозу (до лікування), в процесі лікування та після клінічного одужання. У крові визначали: вміст гемоглобіну крові уніфікованим геміглобінціанідним методом (1987); кількість еритроцитів визначали фотоколориметричним методом          (Козловская Л.В., Николаева А.Ю., 1984); кількість лейкоцитів підраховували загальноприйнятою методикою у камері Горяєва (1987); швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) визначали загальноприйнятим методом Панченкова (1987); лейкоцитарну формулу визначали за уніфікованим методом морфологічного дослідження формених елементів крові з диференціальним підрахунком у зафарбованому мазку (Меншикова В.В., 1987). У сироватці крові визначали рівень кобальту, міді, заліза та марганцю атомно-абсорбційним методом на спектрометрі ААS-3 (Обухов А.И., Плеханов И.О. 1991); активність каталази – за методом Корлюга М., Іванова Л. в модифікації С.В. Гіріна (1976); концентрацію церулоплазміну – модифікованим методом Ревіна (1983). Показники імунного статусу: кількість Т-лімфоцитів (Е-РУК), В-лімфоцитів (М-РУК), О-лімфоцитів, адгезивну дію нейтрофілів (Е-РУН), фагоцитарне число (ФЧ), фагоцитарний індекс (ФІ) та індекс навантаженості (ІН) визначали за допомогою реакції розеткоутворення (Лебедева К.А., Понякина И.Д., (1990); вміст імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові – методом радіальної дифузії з використанням моноспецифічних антисироваток (Manchini, 1965); титр гетерофільних аглютинінів (ТГА) визначали за реакцією Пауля-Буннеля в модифікації Е.Ф.Чернушенко (1981).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою методів варіаційної статистики з використанням комп’ютерної програми Microsoft Excel-2000.

Економічну ефективність ветеринарних заходів визначали за методикою                   І.М.Нікітіна, Ф.Ф.Белоусова та ін. (Третьяков А.Д., 1987).