ЭТИОЛОГИЯ, ДИАГНОСТИКА И ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ АЛИМЕНТАРНОЙ ОСТЕОДИСТРОФИИ СВИНОМАТОК

Краткое содержание

Дослідження були проведені в січні – травні 2003 р. При цьому встановлено, що аліментарна остеодистрофія свиноматок реєструється в 60–100% підсисних свиноматок у різних господарствах Автономної Республіки Крим (УНВТК КДАУ – 100%, ПП “Гуммі” – 71–100, ВАТ “Партизани” – 60–80, радгоспі-заводі ім. 1 Травня – 20%). Проведений аналіз раціонів і результати досліджень крові дозволяють стверджувати, що основними етіологічними факторами аліментарної остеодистрофії свиноматок є низька забезпеченість їх основними поживними і біологічно активними речовинами, годівля тварин за раціонами з нестачею кальцію (64–83%), фосфору (5–71), міді (51–81), цинку (70–93), марганцю (78–88), кобальту (78–91%), значним дефіцитом у раціонах вітамінів А і D, низькою забезпеченістю енергією (46–66%) і протеїном (39–62%).

Клінічні ознаки при субклінічному перебізі аліментарної остеодистрофії не виражені. Найбільш характерними симптомами клінічно вираженої форми захворювання є слабкість опорно-рухового апарату, кульгавість, неохочий хворобливий скований рух (“ходульна хода”), спотворення смаку. Температура тіла – у межах норми (38,5–39,2 єС). У хворих свиноматок відмічали тахікардію і тахіпное.