ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ПРАВОСЛАВНИХ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ПРАВОСЛАВНИХ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Альтернативное Название: Принципы архитектурно-планировочных решений ПРАВОСЛАВНЫХ духовных учебных заведений
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі розкривається суть, сучасний стан розробки обраної теми, її значимість, обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету дослідження, сформульовано основні задачі, визначено об’єкт та предмет дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів, науково-практичну цінність, розкрито зв’язок роботи із науковими програмами та проведено апробацію отриманих результатів.


Розділ 1. Передумови формування православних навчальних закладів. Досліджено історію розвитку ПДНЗ на території України на прикладі чотирьох основних регіонів: Центрального, Західного, Південно-Східного та Східного. Православні духовні навчальні заклади Центрального регіону яскраво представляють такі об’єкти, як Києво-Могилянська академія, Київська духовна академія і семінарія, Харківська духовна семінарія. Західний регіон України представлений Львівською духовною академією і семінарією та Волинською духовною семінарією. На території Південно-Східного регіону України функціонує заклад із славетними традиціями – Одеська духовна семінарія. Східний регіон представлений Дніпропетровським та Запорізьким духовними училищами, закладами середнього рівня, оскільки у даному регіоні вищі ПДНЗ відсутні.


Історичний аналіз дав можливість виділити основні періоди розвитку православних духовних навчальних закладів:


1-й етап (Х-ХV ст.) – поява перших православних шкіл при церквах, монастирських комплексах та маєтках багатих вельмож, так званих „нижчих” шкіл. Споруди даного періоду не мали виразної архітектурної ідеї. Навчальні приміщення перших церковноприходських шкіл особливо не відрізнялись від житлових приміщень.


2-й етап (ХVІ ст.) – закладено початок так званих „середніх” православних шкіл (гімназій, колегій). Яскравим прикладом  „середньої” школи може бути гімназія при Успенській церкві, що у Львові. При Успенському храмі окрім школи також діяв навчально-просвітній осередок із друкарнею та книгарнею.


3-й етап (поч. ХVІІ – кін. ХІХ ст.) – зародження православних навчальних закладів „вищого” типу. Створення Острозької академії, що по праву вважається першою академією в Україні.


4-й етап (кін. – ХІХ – поч. ХХ ст.) – дореволюційний період.


5-й етап (поч. ХХ – сер. ХХ ст.) – початок занепаду духовної освіти на території України.


6-й етап – (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.) – період відродження духовності в Україні. Позначився відновленням діяльності ліквідованих у 30-ті роки ХХ ст. духовних навчальних закладів. Сучасний період характеризується створенням нових ПДНЗ на базі споруд дитячих садків та загальноосвітніх шкіл, що не завжди дозволяє задовольнити вимоги до підготовки висококваліфікованих фахівців для потреб церкви. У результаті дослідження історичного розвитку ПДНЗ виявлено ряд проблем, що потребують вирішення.


Аналіз сучасного стану проектування та будівництва духовних навчальних закладів України здійснювався за допомогою натурного обстеження, під час якого особисто автором було досліджено понад 30 ПДНЗ України різних типів (академій, семінарій, недільних шкіл), близько 10-ти православних навчальних закладів Росії, а також 10 католицьких духовних навчальних закладів. Огляд сучасного стану проектування та експлуатації ПДНЗ дав можливість виявити як недоліки, так і позитивні якості закладів, окреслити шляхи їхнього вдосконалення.


Вивчення історії розвитку православних духовних навчальних закладів України, натурні обстеження вплинули на формування наукової гіпотези дослідження щодо розвитку ПДНЗ. Гіпотеза полягає у тому, що сучасні ПДНЗ повинні мати “гнучкий” у часі характер планувальної структури: із зменшенням потреби у підготовці священнослужителів та духовенства, православні духовні навчальні заклади повинні мати змогу трансформуватися у будь-які інші соціальні установи.


У ході дослідження вивчено практику проектування та будівництва православних навчальних закладів Росії. На сьогодні Росія є найпрогресивнішою країною з усіх пострадянських держав у сфері розвитку духовної освіти. Так, наприклад, у Москві, згідно з інформацією відділу релігійної освіти та катехізації Російської Православної Церкви, зареєстровано більше 20 недержавних середніх загальноосвітніх навчальних закладів, близько 150 недільних шкіл та 3 вищі православні навчальні заклади.


Сучасні православні загальноосвітні навчальні заклади Росії засновуються переважно православними громадами чи приватними організаціями за сприяння Патріархату РПЦ. Міністерство освіти РФ веде акредитацію даних закладів і слідкує за рівнем викладання загальноосвітньої програми.


Дослідження принципів архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів спиралось на католицький досвід проектування аналогічних споруд.


На відміну від вітчизняної практики проектування, що нерішуче відроджується, зарубіжний досвід демонструє широкий діапазон нових образних вирішень. Релігійні течії (особливо католицизм та протестантизм) прагнуть не відставати від духу сучасності, всіляко утримують свої позиції, намагаючись таким чином збільшити сферу впливу в суспільстві. Духовенством робляться спроби пристосувати релігійну доктрину до сучасного життя, в дечому спростити церковні обряди та послабити жорсткі канони. Церковнослужителі охоче беруть до уваги всі новітні концепції в мистецтві, дають “зелене світло” новаторським, в дечому навіть ризикованим проектам. Підтримавши концепцію наближення церкви до суспільства в культовій архітектурі, закордонні митці в своїх проектах прагнуть до простоти, камерності, логічності.


Ідею демократизації церкви активно підтримав і розвивав у своїй творчості американський архітектор Ф.Л.Райт. Концепція наближення церкви до народу яскраво втілилась у його проекті уніатської церкви у Медісоні (1950-1955 рр.). Автор у своєму проекті відмовився від традиційного образу церкви-башти, запропонувавши натомість новий образ – культової споруди універсального призначення. У проект уніатської церкви у Медісоні Ф.Л.Райт заклав концепцію перетворення сакрального об’єкта на досить оригінальний тип громадської споруди-  будівлю універсального призначення із культовою функцією водночас.


Навчально-просвітницька функція вдало організована у сучасних сакральних спорудах католицької церкви. Католики у культових спорудах, як правило, поєднують навчальну, сакральну, дозвіллєву, адміністративну, спортивну та інші функції, необхідні для повноцінного розвитку особистості. Такий досвід католицької церкви є досить цінним для інших конфесій.


Систематизація досвіду архітектурної організації ПДНЗ стала основою для визначення факторів та ступеню їхнього впливу на формування установ. Серед основних факторів, що впливають на формування споруд православних духовних навчальних закладів, вирізняються два основні види факторів: внутрішні та зовнішні. До зовнішніх факторів належать: історико-етнографічний, соціально-економічний та соціально-педагогічний, природно - кліматичний, містобудівний. До внутрішніх належать чотири фактори: архітектурної виразності, функціональний, конструктивний та економічний. Вони безпосередньо  впливають на формування ПДНЗ.


У дисертаційному дослідженні встановлено, що сучасна практика проектування християнських духовних навчальних закладів свідчить про зародження нового типу духовної навчальної споруди із суттєвим розширенням функцій духовного навчального центру. Введення в архітектурну термінологію поняття духовного навчального центру дає можливість дослідити тенденції формування нового типу ПДНЗ.


Розділ 2. Функціонально-планувальні особливості православних духовних навчальних закладів. Проведено класифікацію ПДНЗ за такими показниками:  рівнем підготовки,  місткістю,  кількістю функцій,  методом будівництва,  функціонально-планувальною структурою,  режимом експлуатації,  поверховістю,  комунікаційною структурою,  планувальною схемою, об’ємно-просторовою організацією,  планувальною структурою основних приміщень.


Розглянуто питання розташування ПДНЗ у системі забудови міста. Мережу закладів бажано формувати з п’яти основних сходинок: приходські школи, духовні училища, семінарії, духовні академії та центри. Диференціація за рівнем освіти є основною при формуванні мережі. У роботі запропоновано орієнтовні радіуси доступності для кожного типу ПДНЗ, наведено розрахунки місткості на кожну 1000 жителів. Так, приходські школи пропонується проектувати із розрахунку 7-10 місць на 1000 жителів із радіусом доступності 1.5 км (2 год. пішої ходи); семінарії пропонується проектувати із розрахунку 0.3 місця на 1000 жителів (міський та обласний рівні); академії - 0.25 місця на 1000 жителів (обласний рівень).


Певним недоліком сучасної мережі ПДНЗ є її нерівномірність. На сьогодні відсутня чітка концепція розташування ПДНЗ на території України, в тому числі у її столиці. Сьогодні спостерігаємо ситуацію, коли історичні центри міст налічують чималу кількість культових споруд та ПДНЗ, в той час як на периферійних територіях зафіксована їх гостра нестача. Для вирішення даної проблеми у ході дослідження запропоновано схему перспективного розвитку і розміщення ПДНЗ на території України та її столиці, що включає оцінку наявного стану мережі, розрахунок дефіциту потужностей, визначення принципів розміщення об’єктів, визначення їхніх типів.


Під час дослідження розроблено пропозиції щодо зонування ділянки проектування ПДНЗ. Генеральний план земельної ділянки ПДНЗ доцільно організовувати з таких основних зон: відпочинку, зеленої зони, навчально-виробничої, спортивної, господарської, зони забудови та зони для роздумів. Наявність тієї чи іншої зони на генеральному плані залежить від типу закладу. У додатку дисертації наведені рекомендовані показники площ основних функціональних зон ділянки проектування. Запропоновано також принципові схеми розташування ПДНЗ на ділянці проектування, серед яких виділено: глибинну (складається з блоків, пов’язаних загальною лінійною комунікацією), фронтальну (застосовується у проектних рішеннях при наявності певних обмежень земельних ресурсів або у випадку необхідності здійснення фронтальної забудови) та кутову схеми.


На основі аналізу роботи ПДНЗ, що функціонують, а також вивчення наявної нормативної бази проектування навчальних закладів рекомендується використовувати такі типи православних духовних навчальних закладів (рис. 1): приходські школи (малі, середні, великі), училища (малі, середні, великі), семінарії (малі, середні, великі), академії (малі, середні, великі) та новий тип - православний духовний навчальний центр (малий, середній, великий). Значна увага надана питанню функціонально-планувальної організації ПДНЗ.


Споруда приходської шкли являє собою окремо розташовану або прибудовану до сакрального ядра споруду. Повнофункціональна приходська школа, як правило, включає такі групи приміщень: вхідну, навчальну, адміністративну, рекреаційну та іноді – сакральну, просвітньо-благодійну, трапезну та житлову. 


Православні духовні училища мають більш повний, порівняно із приходськими школами, склад приміщень. До складу даних установ, окрім груп основних приміщень, обов’язково входить просвітньо-дозвіллєва, адміністративна, харчова та житлова групи приміщень. Планувальні схеми даних установ залежать від потужності закладу і можуть бути простими чи складними.


Духовні семінарії потребують проектів споруд різної потужності із різним складом приміщень, відповідно до чисельності віруючого населення, що користуватиметься послугами даної установи. Тому діапазон значень потужності у семінарії становить від 100 до 300 вихованців. До складу даних установ обов’язково повинні входити навчальна, сакральна, адміністративна, вхідна, просвітньо-дозвіллєва, харчова та господарська групи приміщень, а також такі бажані групи приміщень як навчально-виробнича, житлова, спортивна. При укрупненні семінарії збільшується кількість існуючих кабінетів (навчальних, навчально-виробничих, адміністративних), з’являються приміщення із новим функціональним призначенням.


Потужність духовної академій дещо менша  порівняно із семінарією, оскільки нижчим є попит на академічну освіту. Так, у крупних і найкрупніших містах, як правило, проектують духовні академії потужністю 150-200 вихованців; у середніх і великих містах - потужністю 100-150 вихованців, у малих містах - потужністю близько 100 вихованців. Склад духовних академій багато в чому подібний до складу приміщень православних духовних семінарій з єдиною відмінністю, що основний акцент робиться на збільшення групи навчально-просвітніх приміщень (бібліотек, дискусійних клубів, конференц-залів та комп’ютерних класів, видавництв тощо).


Формування православних духовних навчальних центрів представляє один із перспективних напрямків розвитку ПДНЗ. Інтегруючи педагогічні, канонічні вимоги щодо роботи ПДНЗ, була визначена концептуальна функціонально-планувальна структура православного духовного навчального центру. Вона включає до свого складу наступні основні групи приміщень: вхідну, навчальну, навчально-виробничу, сакральну, групу допоміжних до сакрального ядра приміщень, просвітню, дозвіллєву, медичну, харчову, адміністративну, господарську, житлово-готельну та спортивну. Зазначені групи приміщень, у свою чергу, об’єднуються у  функціональні блоки: навчальний, сакральний, дозвіллєвий, адміністративно-господарський, житловий.


У планувальних схемах наведено розподіл основних потоків та взаємозв’язки між основними групами приміщень. Узагальнена функціональна структура великих православних духовних навчальних центрів (на 700 і більше вихованців) містить у своєму складі максимальну кількість функціональних блоків.


Проаналізовано основні групи приміщень та у додатку дисертації наведено орієнтовні нормативні показники площ основних приміщень.


При проектуванні ПДНЗ різних типів можуть використовуватись принципово різні композиційні схеми. За планувальними схемами розрізняють Т-, V-подібні, периметральні, криволінійні та інші композиції. За композиційною структурою - можна виділити коридорні, безкоридорні зальні, чарункові, анфіладні та змішані композиційні схеми.


Зазначені композиційні схеми є можливими, але не обов’язковими до застосування під час проектування ПДНЗ, оскільки формування архітектурно-художнього образу ПДНЗ – це у кожному випадку індивідуальна, неповторна творча задача.


Розділ 3. Архітектурно-просторова організація православних духовних навчальних закладів. Виведено принципи архітектурно-композиційних рішень ПДНЗ. Концепція формування даних споруд та нового запропонованого типу православного духовного навчального центру підпорядковується таким основним принципам:


- принцип художньої виразності спрямований на покращення архітектурно-естетичних рішень ПДНЗ та відповідність православним канонам. До даного принципу відноситься: застосування національних традицій, синтез мистецтв, канонічність;


- принцип об’ємно-планувальної організації спрямований на удосконалення об’ємно-планувальних рішень ПДНЗ шляхом кооперування ПДНЗ та комбінаторністю блоків;


- принцип функціональної організації спрямований на впровадження в практику проектування ПДНЗ поняття універсальності. Універсальні, функціонально невизначені простори ПДНЗ у разі потреби можуть швидко змінити своє початкове функціональне призначення;


.- принцип прогресивності технічних рішень передбачає наявність у проектних рішеннях ПДНЗ трансформативності структури закладу – можливості здійснення регулярних та періодичних перепланувань простору, а також сучасних конструктивних систем;


-       принцип динамічного розвитку ПДНЗ спрямований на впровадження поняття універсальності закладу, завдяки чому, у разі потреби, можливе перепрофілювання ПДНЗ у будь-яку іншу соціальну або освітню установу. Перепрофілювання ПДНЗ передбачає передачу будівель під нові функціональні навантаження: позашкільні заклади, гуртки, центри для інвалідів, соціальні центри підтримки малозабезпечених та дітей-сиріт тощо.


Даний принцип обумовлює можливість трансформації та варіабельності планувальних схем ПДНЗ.


-                  принцип поліфункціональної діяльності передбачає організацію повного циклу життєдіяльності вихованців у ПДНЗ, тобто організацію повноцінних комфортних умов для навчання, проживання та відпочинку.


-                  принцип об’ємно-планувальної реконструкції визначає два основних напрямки здійснення реконструкції будь-якої споруди під ПДНЗ: проведення реконструкції із максимальним збереженням об’ємно-планувальної структури будівлі, що реконструюється, а також адаптаційний підхід до зміни споруди. 


Основу об’ємно-планувальної композиції ПДНЗ визначає вибраний прийом розташування груп приміщень. У ході дослідження визначені чотири архітектурно-композиційні прийоми організації православних духовних навчальних закладів: компактний, блочний, павільйонний, змішаний (комбінований) (рис.2). Кожен прийом має геометричне і пластичне архітектурно-планувальне рішення.


Компактний прийом на сьогодні є досить розповсюдженим і найраціональнішим. Він дозволяє якнайкраще розмістити будівлю в умовах обмеженості земельних ресурсів, а також скоротити довжину транзитних потоків. Даний прийом має два напрямки планувальної схеми, що різняться своєю геометрією прямокутний та багатокутний.


 


Застосування компактної схеми дає можливість отримати навчальні приміщення із двостороннім освітленням та достатньою інсоляцією. До компактної композиції також належать зальні ПДНЗ, класи яких розташовуються навколо залу-рекреації. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+