АРХИТЕКТУРНО - ПЛАНИРОВОЧНОЕ ФОРМИРОВАНИЕ ЯХТЕННЫХ КОМПЛЕКСОВ : АРХІТЕКТУРНО - ПЛАНУВАЛЬНЕ ФОРМУВАННЯ яхтового КОМПЛЕКСІВ

Краткое содержание

У Вступі обґрунтована актуальність теми, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовані мета, задачі і методи дослідження, визначені наукові результати роботи, її практична значимість і впровадження результатів дослідження в практику проектування.

Розділ 1. Історичні закономірності і особливості формування яхтових комплексів. На основі аналізу літературних джерел, а також вітчизняної і зарубіжної практики проектування, будівництва і експлуатації яхтових комплексів виявлені історичні передумови їх виникнення, особливості розвитку і основні етапи формування їх архітектурно-планувальної структури. Дослідження сучасної проектно-будівельної практики дозволили встановити проблеми розвитку яхтових комплексів на Чорноморському узбережжі України і шляхи їх вирішення.

Виявлено, що формування архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів тісно пов'язане з трьома аспектами. По-перше, з еволюцією яхт як базового плавального засобу яхтингу, габаритні і інженерно-технічні характеристики яких визначальним чином впливають на площі і планувальну структуру об'єктів по  їх обслуговуванню. По-друге, з розвитком вітрильного спорту і об'єднанням яхтсменів в яхт-клуби і асоціації, що спричиняє виникнення і розвиток спеціалізованих об'єктів яхтингу. По-третє, визначальну роль у формуванні архітектурно-планувальної структури сучасних яхтових комплексів грають особливості їх інтеграції в природне і урбанізоване середовище.

Формування об'єктів яхтингу відбувалося поетапно. На першому етапі, що охоплює кінець XVIII - початок XIX ст., відбувалося переобладнання вітрильних суден для змагань і відпочинку, з'являлися перші організації яхтсменів - яхт-клуби. У той час для потреб яхтингу використовувалися торгові і військові гавані, а також існуючі цивільні будівлі.

З середини XIX століття почалося будівництво гоночних і крейсерських яхт, яхт-клуби об'єднувалися в асоціації. Для обслуговування яхтсменів і яхт здійснювалося перепрофілювання як цивільних, так і промислових об'єктів.

Початок XX століття характеризувався появою моторних і вітрильно-моторних яхт з механічним рушієм. Яхтинг набув масового поширення як форма активного відпочинку, а вітрильний спорт увійшов до програми Олімпійських ігор, що поклало початок будівництву спеціалізованих об'єктів - яхтових комплексів.

Друга половина XX століття стала періодом будівництва нових типів яхт, зокрема круїзних, на основі впровадження високих технологій. Поява нових видів водного спорту і туризму зумовила необхідність створення мережі яхтових комплексів.

На основі аналізу проектування і будівництва сучасних зарубіжних і вітчизняних яхтових комплексів були виявлені особливості їх архітектурно-планувальної структури. Характерною є її залежність від вибору прийому формування: використання для потреб яхтсменів існуючих цивільних споруд, реконструкція і модернізація промислових і цивільних об'єктів або будівництво спеціалізованих будівель і споруд.

Іншою особливістю архітектурно-планувальної структури сучасних яхтових комплексів є її багатоваріантність, що виникає в результаті кооперації їх з різними суспільними і житловими об'єктами прибережної рекреаційної зони.

Виявлена визначальна роль яхтових комплексів з різною архітектурно-планувальною структурою в процесі формування яхтових регіонів.

Аналіз стану Одеського і Кримського курортних районів показав, що їх сприятливі для розвитку яхтингу природно-кліматичні ресурси і великий туристсько-рекреаційний потенціал на сьогоднішній день практично не використовуються.

Сучасне становище яхтових комплексів на Чорноморському узбережжі України свідчить про істотні проблеми їх експлуатації і розвитку:

-         відсутня організована мережа яхтових комплексів і причалів, яка б забезпечувала належну координацію їх спільної діяльності,

-         недостатня місткість і технічне забезпечення більшості яхтових стоянок,

-         мало розвинена інфраструктура яхтових комплексів і прилеглих територій,

-         не відповідає світовому рівню сервіс, який пропонують яхтовим туристам.

В зв’язку з цим визначені напрями перспективного розвитку яхтових комплексів:

-         розміщення яхтових комплексів в структурі міста і за його межами з урахуванням формування мережі,

-         впровадження сучасних технологій в будівництво комплексів, зокрема в організацію зберігання, техобслуговування і ремонту плавальних засобів,

-         формування архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів на рівні сучасних стандартів обслуговування судів і їх користувачів,

-         системна розробка нормативної бази по проектуванню і будівництву сучасних яхтових комплексів.

Розділ 2. Принципові вирішення формування планувальної структури і типологічна класифікація яхтових комплексів. Організація природного ландшафту, побудова мережі рекреаційних центрів і туристських трас в приморських районах, органічний зв'язок архітектури з природним середовищем є основними завданнями при освоєнні прибережних територій. Аналіз передового зарубіжного досвіду проектування у сфері яхтингу показав, що при формуванні приморських рекреаційних центрів, як правило, створюється мережа яхтових комплексів різних типів. При цьому вони розміщуються з урахуванням особливостей систем розселення - міської і заміської.

У роботі виявлені основні прийоми розміщення яхтових комплексів в межах функціональних зон міста: в історичному центрі міста, в суспільно-діловій зоні, в зоні житлової забудови, в зоні міського парку, у виробничо-транспортній зоні. За межами міста яхтові комплекси розміщуються: у приміській рекреаційній зоні, в курортно-туристичних центрах, на територіях з унікальними природно кліматичними умовами.

В результаті вивчення зарубіжної і вітчизняної практики проектування і будівництва виділені прийоми розташування яхтових комплексів щодо берегової лінії. Розрізняються комплекси, що окремо стоять, прибудовані до берега, а також частково або повністю врізані в берег. Встановлено, що найбільшу свободу у формуванні яхтового комплексу надають намивні території.

Розглянуто прийоми формування акваторії і території яхтових комплексів. Основними принциповими вирішеннями причального фронту є: фронтальне, пірсове, ковшове (рис.1). Виявлено, що конфігурація причального фронту визначає розташування функціональних зон яхтового комплексу. Найбільш поширеною є фронтальна схема, при якій функціональні зони яхтового комплексу розташовуються уздовж причальної лінії. При необхідності створення додаткових площ для розміщення функціональних зон в акваторії комплексу застосовується пірсове рішення. На пірсах розміщують функціональні зони «сухого» зберігання, суднопідіймальних пристроїв, будівель і споруд по обслуговуванню користувачів комплексу і автостоянок. Ковшова схема формування причальної лінії можлива тільки в районах, де перепади рельєфу незначні, що дозволяє створювати групи акваторій, сполучених з морем каналами - ковшами. Уздовж їх причальної лінії формується зона житлової забудови.

На архітектурно-планувальну структуру комплексу певний вплив має розташування основної частини території щодо акваторії. При цьому основними типами є лінійний, півострівний, острівний і комбінований.

Проведено аналіз формування забудови яхтових комплексів, що показав застосовність на сучасному етапі її чотирьох принципових схем: централізованої, блокової, павільйонної і змішаної. При дефіциті площ переважними є централізована і блокова - як компактніші. Павільйонна і змішана схеми найбільш поширені завдяки кращій пристосованості для здійснення технологічних процесів в комплексі.

Архітектурно-планувальна структура яхтового комплексу є відкритим утворенням, формування якого у кожному конкретному випадку відбувається за тою чи іншою комбінацією типологічних характеристик. У зв'язку з цим були уточнені типологічні ознаки і запропонована класифікація сучасних яхтових комплексів. Тип комплексу може характеризуватись:

-         по місткості (кількості причальних місць для стоянок суден) - малі комплекси (50-100 місць), середні (100-500 місць), великі (500-1000 місць), надвеликі (понад 1000 місць);

-         за типом обслуговуваних суден - спортивні, туристичні;

-         по місцезнаходженню на водних просторах - морські, річкові;

-         по відношенню до зон розселення - міські, заміські;

-         по значущості в мережі - комплекси міжнародного, національного, регіонального і місцевого рівня;

-         за принципом зведення - реконструйовані і новозбудовані комплекси;

-         за часом використання - сезонні і цілорічні;

-         за об'ємом виконуваних функцій - комплекси з мінімальним об'ємом послуг, з базовим об'ємом і з максимальним.

З урахуванням типологічної класифікації надано рекомендації щодо розміщення яхтових комплексів. У межах міста пропонується розміщення малих і середніх яхтових комплексів з різною спеціалізацією. В центрі міста треба переважно розміщувати яхтові комплекси, орієнтовані на туристичні судна. У рекреаційній зоні міст - в парках відпочинку, на міських набережних, як правило, можуть бути різні спортивно-оздоровчі будівлі і споруди. Тому тут доцільно розміщувати яхтові комплекси для спортивних судів, а також для тимчасової стоянки туристських яхт. Розташовані на прибережних територіях житлові масиви припускають великий контингент власників судів різних типів. У даній зоні рекомендовано розміщення середнього або крупного яхтового комплексу, призначеного для постійної стоянки, із зоною технічного обслуговування і ремонту. Вільні від міської забудови приміські території дозволяють розміщувати великі яхтові комплекси. Через унікальність природно-кліматичних умов деякі яхтові комплекси можуть бути розташовані в заміській зоні, знаходячись в значному віддаленні від міської інфраструктури. Тому такі об'єкти повинні мати розвинену багатофункціональну архітектурно-планувальну структуру.

На етапі проектування комплексу відбувається вибір його типологічних характеристик і визначається набір функцій, що ним виконуються. Запропоновано при характеристиці типологічних особливостей і архітектурно-планувальної структури сучасних яхтових комплексів ґрунтуватися на розділенні сфер обслуговування плавальних засобів і їх користувачів. З урахуванням цього виявлені функції яхтових комплексів: вісім функцій по обслуговуванню судів і десять функцій по обслуговуванню відвідувачів комплексу, що визначають його подальше функціональне зонування.

Розділ 3. Архітектурно-планувальна структура яхтових комплексів і рекомендації по її формуванню.

Велика різноманітність функцій, що виконуються сучасними яхтовими комплексами, обумовлює необхідність змоделювати взаємозв'язок функціональних зон комплексу на основі специфіки технологічних процесів (рис.2). Всі функціональні зони будь-якого типу яхтового комплексу розділені на дві групи: група зон по обслуговуванню плавальних засобів, група зон по обслуговуванню користувачів.

В групу по обслуговуванню плавальних засобів входять наступні функціональні зони:

-   стоянок плавальних засобів (човнів, катерів, яхт);

-   «сухого» зберігання;

-   інженерно-технічного забезпечення та заправки ГСМ;

-   суднопідіймальних пристроїв і споруд;

-   техобслуговування і ремонту;

-   складських і підсобних об'єктів;

-   перспективного розширення.

В групу по обслуговуванню користувачів входять зони:

-   приймально-адміністративних і координаційних об'єктів;

-   санітарно-технічних об'єктів;

-   підприємств громадського харчування;

-   торгово-виставкових об'єктів;

-   побутового обслуговування;

-   житлової забудови;

-   спортивно-оздоровчих об'єктів;

-   культурно-розважальних об'єктів.

На основі створеної моделі була розроблена функціонально-планувальна схема, на якій відбито розташування всіх елементів комплексу щодо берегової лінії (рис.3). Слідуючи приведеній схемі при формуванні архітектурно-планувальної структури комплексу забезпечується виконання необхідних умов експлуатації його спеціалізованих об'єктів, а значить і ефективність його роботи в цілому. Разом з тим повинна бути врахована специфіка місцевих умов. Тому в роботі розроблено два варіанти архітектурно-планувальної структури яхтового комплексу для Чорноморського регіону України.

У першому варіанті передбачається інтеграція яхтового комплексу до структури більш великого об'єкту: морського порту, спортивно-розважального центру, парку відпочинку, житлової забудови. При цьому в архітектурно-планувальній структурі комплексу до складу об'єктів по обслуговуванню суден входять лише місця для причальної стоянки, майданчики для «сухого» зберігання, майстерні по дрібному ремонту суден. Мінімізовано також склад об'єктів по обслуговуванню користувачів. У зоні приймально-адміністративних об'єктів розташовуються диспетчерська, гідрометеорологічна і рятувальна служби, прикордонно-митний контроль, медпункт, приміщення адміністрації комплексу і кают-компанія. Підприємства громадського харчування представлені буфетами, їдальнями, барами; підприємства торгівлі і побутового обслуговування - кіосками і павільйонами з продажу товарів першій необхідності і спеціалізованих товарів яхтингу, пунктами прокату плавальних засобів і спорядження. Спортивно-оздоровчі і культурно-розважальні послуги, а також житло надаються користувачам яхтового комплексу в тому об'єкті, з яким кооперується комплекс.

Другий варіант архітектурно-планувальної структури припускає максимально широкий перелік об'єктів по обслуговуванню суден: в порівнянні з першим варіантом додаються елінги, зокрема судоремонтний, для проведення не тільки поточного, але і капітального ремонту. Збільшено склад об'єктів приймально-адміністративної зони за рахунок рецепції з інформаційною службою, приміщень для роботи організаторів спортивних змагань і туристичних агентств, відділень зв'язку і банків. Для відвідувачів яхтового комплексу передбачаються різноманітні об'єкти суспільного обслуговування. Так, широко представлені підприємства громадського харчування - кафе, їдальні, ресторани різних типів. Для побутового обслуговування відвідувачів комплексу створюються майстерні і ательє для ремонту і пошиття спецодягу, пральні з самообслуговуванням, перукарні. У комплексі також формується мережа підприємств торгівлі, включаючи магазини, різні за профілем торгівлі (продовольчі, промтоварні і спеціалізовані), аптеки, кіоски преси. Передбачаються різні об'єкти для занять спортом, оздоровлення, активного відпочинку і культурного дозвілля: спортивні зали і майданчики, басейни і фітнес-клуби, дитячі городки, майданчики для пікніків із зоною для барбекю та ін. Житлові об'єкти комплексу представлені готелями (зокрема флотелями), мотелями, індивідуальними і багатоквартирними житловими будинками різної поверховості. Такий комплекс стає ядром курортно-туристичного району і його суспільним центром.

В роботі запропоновані практичні рекомендації по формуванню архітектурно-планувальної структури яхтових комплексів на Чорноморському узбережжі України.

При виборі і відведенні майданчиків для будівництва яхтових комплексів необхідно враховувати: містобудівну ситуацію і навантаження на ландшафт, гидрогеологічний та вітряно-хвильовий режими, вимоги безпеки руху суден, можливість організації обслуговування суден із забезпеченням необхідних технологічних процесів, рівень існуючої інфраструктури, наявність об'єктів історико-культурної спадщини.

Для розвитку яхтингу необхідне удосконалення мережі яхтових комплексів різного типу, з урахуванням можливості доповнювання один одного в надаванні послуг суднам і їх користувачам. Бажано розміщувати їх на відстані денного переходу суден, який становить від 50 до 100км. У великих прибережних містах, курортних центрах відстань між комплексами значно скорочується.

Вибір варіанту архітектурно-планувальної структури комплексу залежить від рівня існуючої інфраструктури в районі його розміщення. У рекреаційних районах з нерозвиненою інфраструктурою рекомендується створювати яхтові комплекси, структура яких включає максимальний склад об'єктів по обслуговуванню суден і відвідувачів комплексу. Комплекси з мінімізованим складом об'єктів доцільно кооперувати з курортно-рекреаційними установами, спортивно-оздоровчими комплексами, парками відпочинку, забезпечуючи тим самим їх рентабельність.

При формуванні території і акваторії яхтового комплексу необхідно максимально використовувати природні укриття для судів (бухти, гирла річок), враховувати особливості рельєфу, глибини в зоні підходів до гавані, висоту хвилі, напрям пануючих вітрів;

Вибір місця розташування і архітектурно-планувального вирішення яхтового комплексу необхідно здійснювати з урахуванням природних умов і техніко-експлуатаційних вимог до причальних споруд.

Відмітка портової території для зон суднопідіймальних пристроїв, «сухого» зберігання, техобслуговування і ремонту повинна вибиратися таким чином, щоб забезпечити незатоплюваність території комплексу. При цьому повинна бути мінімізована різниця між даною відміткою і відліковим рівнем води, а також скорочені перепади висот територій вказаних зон;

На українському узбережжі Чорного моря розміщення яхтових комплексів відносно берегової лінії може здійснюватися за трьома принциповими схемами. Найбільш зручним з погляду розташування функціональних зон і формування забудови, а також максимального збереження природної лінії берега з пляжами є комплекс, повністю врізаний в берег. Частково врізаний слід розміщувати на відкритому побережжі за відсутності природно захищеної бухти. У разі дефіциту прибережних територій доцільно розташовувати комплекс на намивних територіях. Останній варіант унаслідок високої вартості будівництва є мало затребуваним.

На підставі вибраного варіанту розміщення комплексу з урахуванням особливостей рельєфу і містобудівної ситуації здійснюється формування акваторії і території за однією з трьох принципових схем. Для максимального використання акваторії під причальні стоянки яхт найчастіше використовують фронтальну схему. При нестачі території для розміщення функціональних зон і необхідності збільшити протяжність причальної лінії застосовують пірсове рішення. Пологий рельєф ділянки під будівництво комплексу дає можливість використовувати ковшову схему, що дозволяє не тільки подовжити причальну лінію, але і розмістити уздовж неї житлову забудову з індивідуальними причалами.

Специфіка природнокліматичних умов Чорноморського узбережжя України визначається наявністю сезонного замерзання прибережних акваторій, що диктує створення в яхтових комплексах спеціальних майданчиків для «сухого» зберігання суден. Як показує світова практика, ця зона займає до половини території комплексів і робить визначальний вплив на формування архітектурно-планувальної структури в цілому.

Впровадження передових технологій дозволяє більш раціонально використовувати територію. Так, наявність новітніх суднопідіймальних пристроїв - форк-ліфтів і рамних підйомників - дає можливість розміщувати зону для «сухого» зберігання суден в достатньому віддаленні від причального фронту, що дозволяє використовувати набережні і пірси під забудову об'єктами суспільного обслуговування і житла. Функціональні зони суднопідіймальних пристроїв, техобслуговування і ремонту необхідно розміщувати уздовж причальної лінії, відокремлюючи їх від житлової забудови з використанням захисних смуг.

Забудова формується з урахуванням специфіки технологічних процесів комплексу і існуючої містобудівної ситуації, які визначають вибір об'ємно-планувального рішення, композиційних і конструктивних особливостей.

Місткість яхтового комплексу (кількість обслуговуваних суден) визначається за вибраним типом судна, для чого в роботі наведено сучасну класифікацію суден, а також розроблена схема формування компактної причальної стоянки. Для створення проекту яхтового комплексу запропоновано розрахунок загальної площі яхтового комплексу і площі кожної функціональної зони, при якому за основу береться площа одного місця стоянки для усередненого судна.

В роботі представлений приклад розрахунку площ яхтового комплексу місткістю 250 судів, як найбільш рентабельного. При розрахунку площ функціональних зон на території яхтового комплексу рекомендується до 51% відводити під «сухе» зберігання суден, 17% - під зону по їх ремонту і техобслуговуванню, 14% необхідно виділяти під забудову об'єктами по обслуговуванню користувачів, 18% - під автостоянки. Розрахунок площ об'єктів суспільного обслуговування і житла в структурі комплексу і вибір планувальних рішень здійснюється по нормативних документах, що існують для них.

В роботі запропоновані об'ємно-планувальні характеристики будівель і приміщень яхтового комплексу, які недостатньо розроблені в існуючій нормативній літературі.