АРХИТЕКТУРНО-ПЛАНИРОВОЧНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЖИЛЫХ ВЫСОТНЫХ ЗДАНИЙ В ЛИВАНЕ (НА ПРИМЕРЕ БЕЙРУТА) : АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВИХ ВИСОТНИХ БУДІВЕЛЬ В ЛІВАНІ (НА ПРИКЛАДІ БЕЙРУТА)

Краткое содержание

У вступі розкрито сутність і міра вивченості наукової проблеми, актуальність дослідження, сформульовано мету й задачі роботи, об’єкт і предмет дослідження, указано наукову новизну, подано перелік та визначення отриманих результатів, апробація роботи і публікації.

У першому розділі «Соціально-економічні передумови розвитку висотного житлового будівництва» проведено аналіз факторів становлення та розвитку висотного будівництва в світі. Процес еволюції висотного будівництва можна поділити на чотири етапи, в яких визначаються пріоритетні соціально-економічні мотивації будівництва висотних будівель та причини поширення висотного будівництва в усьому світі (рис. 1).

Сучасне висотне будівництво з’являється на початку двадцятого сторіччя в Сполучених Штатах Америки завдяки стрімкому росту американської економіки того часу і стає своєрідним символом фінансового добробуту, могутності промислового потенціалу країни. Мотивацією висотного будівництва в двох найбільших та найрозвинутих містах США – Нью-Йорку та Чикаго – стає потреба виразити успіх, престиж, впливовість могутніх фінансових і промислових корпорацій держави. В архітектурі висотних будівель того періоду використовуються елементи готичного стилю – вузькі величні вежі на масивній широкій основі, що підкреслюють вертикаль та багато прикрашені фасади.   

Другий етап розвитку висотного будівництва починається після закінчення Другої Світової Війни та відзначається політичним протистоянням держав-учасниць війни США, Англії, Франції, Німеччини і Радянського Союзу. Протистояння торкнулося всіх аспектів життя країн і їх громадян, в тому числі архітектури. Висотне будівництво знов символізує відродження довоєнної економічної могутності держав. Саме в цій період будуються перші висотні житлові будинки, але за головну мету ставиться не забезпечення житлом постраждалого від війни  населення, а демонстрація новітніх розробок в галузі інженерії та технологій будівництва. Архітектурні форми будівель становляться більш лаконічними, зовнішнє оздоблення  поступається місцем внутрішньому комфорту.

Третій етап відзначається поширенням висотного будівництва далеко за межі Америки та Європи. В кінці двадцятого сторіччя стрімко розвивається економіка держав Азіатського регіону та Латинської Америки. Знов будівництво висотних будівель стає знаряддям вираження соціально-економічних амбіцій. Але в цей період в деяких країнах на перший план виходить інша мотивація для розвитку висотного будівництва – потреба в житлі в містах з багатомільйонним населенням, таких як Токіо, Гонконг, Пекін, Шанхай, Буенос-Айрес, Ріо-де-Жанейро. Тобто саме в цей період розвиток висотного будівництва набуває іншого значення. Висотне будівництво стає життєвою необхідністю для багатьох країн зі стабільною розвинутою економікою та високою густотою населення. В архітектурі знов на першому місті комфортність внутрішнього простору, хоча завдяки еволюційному процесу в галузі технологій і матеріалів об’ємно-просторові рішення становляться більш різноманітними.

З початку двадцять першого сторіччя починається четвертий період еволюції висотного будівництва. Сьогодні майже в кожній країні будуються висотні будівлі, які символізують процеси глобалізації, що відбуваються у світі.  Ще більш актуальною становиться проблема нестачі земельних ділянок і забезпечення житлом населення в багатьох містах і столицях світу, тому містобудівні питання їх розвитку вирішуються за рахунок висотного житлового будівництва або будівництва багатофункціональних висотних будинків, де також частина площі відноситься до житлового фонду. Вибір архітектурно-планувальних та об’ємно-просторових рішень залежить сьогодні по-перше від типу комфортності житла та статусу міста будівництва об’єкту (країна, місто, район міста).

В першому розділі також приведено характеристику району дослідження - Лівану: природно-кліматичні та демографічні умови, які впливають на формування архітектурно-планувальної організації житла; стан економіки, зокрема інвестиційного сектора, тому що висотне будівництво – це інвестиційний процес, що потребує багатьох капіталовкладень; процеси формування та розвитку найбільшого міста Бейрута та містобудівна ситуація, що існує сьогодні. Аналіз характеристик показує, що в Лівані, а особливо в столиці країни Бейруті на сьогоднішній день існують передумови для розвитку будівництва висотних будівель, особливо житлових.

Природно-кліматичні та геолого-сейсмологічні умови Бейрута, в цілому, сприятливі для розвитку висотного будівництва. Середня температура взимку 15 ºС, влітку - 25 ºС, середня кількість сонячних днів взимку – 120, влітку – 180. В Бейруті мають перевагу два типи ґрунтів: скальні та піщані, але зустрічаються й інші. Територія всієї країни не відноситься до районів високої сейсмічної активності, тому що знаходиться на Ізраїльсько-Синайскій суб-плиті. Максимальний бал землетрусів 5-6 за шкалою Ріхтера.

Сьогодні Бейрут є найбільш густозаселеним містом всього Середземноморського узбережжя. На території 120 кв.км. проживає більше 1250000 чоловік. За інформацією Міністерства цивільного будівництва Лівана демографічний склад родини, що мешкає в місті, складається з 3-7 людей.

На протязі кількох десятирічь середини двадцятого століття забудова Бейрута велась без генерального плану розвитку міста. Це призвело до того, що сьогодні деякі зони Бейрута представляють собою хаотичну забудову некомфортабельним малоповерховим житлом, що негативно впливає на формування панорами міста та іміджу адміністративного та політичного центру держави, а найголовне, ще більш акцентує проблему забезпечення комфортабельним житлом населення міста.  Містобудівна  ситуація в Бейруті також ускладнюється відсутністю необхідних для розвитку міста територіальних ресурсів, що обумовлено його географічним положенням.

В першому розділі автор торкнувся ще одного значного питання, а саме вимірювання висоти будівель та визначення поняття «висотної будівлі». На сьогодні в світі прийнято вимірювати висоту будівель в метрах, тому що висота поверху може варіюватися залежно від функціонального призначення будівлі, його архітектурно-планувального рішення. Існує чотири категоріі вимірювання висоти будівель, одна з яких – «висота до найвищої архітектурної точки» - використовується при складанні різних рейтингів висотних будівель. Дослідження показує, що в світі немає єдиного поняття «висотна будівля». В кожній країні розробляються власні класифікації будівель за висотою, згідно прийнятих в країні будівельних та пожежних нормативів. Однак, з часом існуюча класифікація потребує корегування під впливом новітніх розробок в галузі конструктивних систем і матеріалів, технологій будівництва, переважної висотності існуючої забудови. Перегляд класифікації висотності будівель проведено нещодавно в Росії та Україні. Він показав необхідність розробки окремих будівельних нормативів для висотних будівель громадського та житлового призначення. На сьогодні будівельні нормативи Лівану щодо висотних будівель також потребують корегування в зв’язку зі збільшенням загальної висотності сучасної забудови міста Бейрут.

Другий розділ «Функціонально-планувальне та об’ємно-просторове формування житлових висотних будівель Бейрута» розкриває роль традицій в формуванні архітектурно-планувальної структури сучасного ліванського житла.

Традиційним у функціонально-планувальній організації сучасних квартир Бейрута є:

-               чітке зонування житла;

-               відповідність кожної зони своєму призначенню;

-               взаємодія внутрішнього простору з зовнішнім середовищем;

-               використання природної вентиляції санітарно-гігієнічних приміщень;

-               компактність форм внутрішніх приміщень житла;

-               ізольованість санітарно-гігієнічних, господарчо-побутових зон;

-               використання традиційних матеріалів для внутрішнього та зовнішнього

обладнання (мармур, природне каміння). 

Зонування сучасних квартир в Бейруті можна представити наступним чином:

1. Загальна зона, де простір розділено на господарчо-побутові, санітарно-гігієнічні приміщення, зону вітальні та їдальні.

2. Індивідуальна зона, до якої входять спальні та окремий санвузол. 

Залежно від типу комфортності квартири кількість індивідуальних зон може варіюватися. В країнах Східної Європи, наприклад, Росії, Україні, а також  Болгарії, Угорщини та Румунії типи квартир визначаються кількістю кімнат, де функції їдальні та вітальні виконує одне приміщення – вітальня, не розділена на функціональні зони. В сучасному житловому будівництві Лівану квартири поділяються на типи за кількістю в них спалень.  

Завдяки частковій або повній ізольованості тих чи інших зон квартири вони використовуються майже на 100 % за своїм прямим призначенням. Найбільш популярним місцем в квартирі є вітальня. Тут вечорами збирається родина для вечірнього чаєпиття, також тут приймають гостей. Традиційно схема планування вітальні компактна і має геометрично прості форми – квадрат, прямокутник. Це дозволяє розміщати меблі по периметру приміщення для зручного розташування гостей та родини в кімнаті. 

Просторово зона вітальні зв’язана з зоною їдальні. Дуже рідко це два окремих приміщення, зазвичай це найбільше приміщення в домі де розділ зон відбувається за рахунок розташування меблів або загальним планувальним рішенням житла.

Взаємодія із зовнішнім середовищем відбувається за рахунок перетікання зони вітальні в широкий впорядкований балкон або лоджію. Балкони в сучасних будівлях, в тому числі і висотних, виконують функцію традиційного для ліванського житла внутрішнього двору. Тобто на балконі, що примикає к вітальні також родина проводить вечори, особливо з весенньо-літній період. Балкон, який примикає до кухні використовується в господарчих потребах. Зона кухні традиційно відокремлена від зони вітальні, але обов’язково примикає до санвузла.

Особливістю планування санітарно-гігієнічних зон  сучасних квартир в Бейруті є використання природної вентиляції за рахунок їх примикання до зовнішніх стін.

Аналіз архітектурно-планувальних рішень висотних житлових будівель Бейрута також показує, що на відміну від інших країн з подібними соціально-демографічними показниками, наприклад Туреччини, в формуванні структури сучасного житла не використовуються вільне планування приміщень, а також тип квартир – студіо. Цей факт також говорить про вплив традицій функціонально-планувальної організації ліванського житла, тому що ізольованість господарчо-побутових приміщень є обов’язковою.

Традиційним для житлових будівель Бейрута в тому числі і  висотних є використання автономних систем водо- та енергозабезпечення. Тому питання оптимального розміщення устаткування таких систем (водяні насоси, накопичувальні резервуари для води, дизельні генератори) враховуються перш за все при виборі архітектурно-планувальних і об’ємно-просторових рішень, а також конструктивних систем висотних житлових будівель. Але результати дослідження показують, що недостатньо використовуються кліматичні характеристики Бейрута. Наприклад, використання сонячних модулів дозволить виробляти обсяг енергії достатній для освітлення технічних приміщень будівлі, роботи ліфта та водяних бойлерів. При цьому значно зменшаться витрати палива, яке необхідно для роботи основного генератора будівлі. До того ж енергію сонця можна використовувати цілий рік завдяки кліматичним умовам Бейрута.

Щодо конструктивних систем висотних будівель дослідження показує, що на сьогоднішній момент каркасно-монолітна система найбільш економічно вигідна для будівництва висотних будівель в умовах Бейрута. До того ж, висота проектованих будівель в Бейруті не перевищує прикордонної позначки (більше 40 поверхів), коли, на думку фахівців, потрібно використовувати іншу конструктивну систему. 

В розділі також проведено аналіз об’ємно-просторових рішень висотних житлових будівель Бейрута та інших міст Азіатського регіону з метою визначення найбільш раціональних в умовах густої забудови столиці Лівану просторових схем. Найбільшу увагу приділялося можливостям використання внутрішнього простору будинку, тобто можливостям диференціації площ та планування однакових типів квартир по поверхово. Аналіз показує, що найбільш характерним в проектуванні висотних житлових будівель Бейрута є використання односекційної просторової схеми, яка крім можливості ефективного використання внутрішнього простору, дає можливість розміщення будівлі навіть на земельній ділянці з мінімальною площею. Наприклад, аналіз житлових будівель Малайзії показує, що об’єми житлового будівництва досягаються за рахунок використання Т-образних та поворотних просторових схем коридорного типу, де квартири розташовуються з обох сторін коридору. Але такі схеми дозволяють проектувати житло з однією, максимум з двома спальнями, або студіо, що не може використовуватися в умовах Бейрута, виходячи з традицій формування структури житла і демографічної структури родини.

Містобудівному аспекту проектування висотних житлових будівель приділяється в розділі також велику увагу. Світовий досвід показує, що існує кілька систем розміщення висотних будівель в місті: лінійна, точкова та комплексна. Аналіз розміщення висотних житлових будівель в зонах Бейрута показує, що найбільш зручною в умовах міста є точкова система, але також доказує негармонійність розвитку функціональних зон міста. Адже ані генеральний план міста, ані проекти реконструкції та розвитку, запропоновані після закінчення війни, не передбачають модернізацію та реконструкцію окраїнних та узбережних районів  густонаселених зон Бейрута. При тотальному дефіциті земельних ділянок в центральних зонах міста, що веде до невиправданого збільшення вартості житла, саме будівництво висотних житлових будівель в окраїнних та узбережних зонах приведе до їх соціально-економічного розвитку  та дозволить підвищити обсяги житлового будівництва із значним зниженням вартості квартир. Узбережні райони також можна використовувати для  створення рекреаційних зон.    

В другому розділі автор також представляє класифікацію житла по типу проживання та комфортності. По типу проживання житло в висотних будівлях Бейрута поділяється на:

-  житло постійного проживання – квартири;

-  житло тимчасового проживання – готелі, апартаменти.

За типом комфортності житло в висотних будівлях Бейрута можна поділити також на дві категорії:

-  типове житло;

-  житло підвищеної комфортності.

Відзначається тенденція збільшення обсягів будівництва житла підвищеної комфортності та висотності житлових будівель, особливо це стосується проектів запропонованих для будівництва в центральних зонах міста. Але такий сегмент ринку нерухомості не може задовільнити реальних потреб в житлі населення Бейрута. В цьому аспекті також існує економічне неспівпадання пропозицій та попиту, що негативно впливає на розвиток  житлового будівництва в місті. 

Стосовно типу проживання, традиційно перевага віддається постійному житлу. Доля готелів від загальної кількості висотних будівель залишається на рівні 12%. Будівель з апартаментами взагалі будується дуже мало, в зв’язку з тим, що цей сегмент на ринку нерухомості не є запитаний. Традиційно кожна родина намагається придбати квартиру у власність, а пізніше змінити житло на більше, якщо виникає така потреба.

Дослідження показує вплив традицій в усіх аспектах проектування  сучасного житла, що певною мірою відображається в архітектурно-планувальних і об’ємно-просторових рішеннях висотних житлових будівель Бейруту (рис.2).

В третьому розділі «Принципи архітектурно-планувальної організації житлових висотних будівель Бейрута» підсумовуються результати досліджень, зміст яких викладено в перших двох розділах, та пропонуються основні принципи архітектурно-просторової організації висотних житлових будівель для подальшого розвитку висотного житлового будівництва в Бейруті та інших містах Лівана:

- «доступність житла» - співвідношення ціни та якості комфортабельного масового житла;

- компактність – організація функціонально-планувальної і об’ємно-просторової структури житла;

- енергоефективність – використання альтернативних джерел енергії та водопостачання, енергозбережуючих технологій, ефективних планувальних рішень, конструктивних систем і матеріалів;

- традиційність – збереження традицій в формуванні  функціонально-планувальної структури житла, використання автономних систем водо- та енергозабезпечення.

Результат опитування фахівців в галузі нерухомості Бейрута, яке було проведене автором дослідження, співпав із загальним висновком роботи – житло економ-класу в висотних житлових будівлях є найбільш популярним і необхідним  сегментом сьогоднішнього ринку нерухомості в столиці. Жителі міста із задоволенням купували б квартири в висотках по кільком причинам, наприклад:

-         висотні будівлі зазвичай обладнані системами опалення, що не зустрічається в мало- і багатоповерхових будинках. Адже, навіть при жаркому кліматі в зимові місяці в квартирах може бути достатньо прохолодно;

-         на верхніх поверхах чистіше повітря, тому що в Бейруті дуже багато транспорту і щільний трафік;

-         також з верхніх поверхів відкривається чудова панорама на місто, море і гори.

Але одним з основних критеріїв при підборі житла є для людини її вартість. Тому розроблені принципи архітектурно-просторової організації спільно з рекомендаціями по розміщенню висотних житлових будівель в межах міста стосуються саме питання забезпечення комфортабельним житлом економ-класу населення Бейрута.

По-перше, для вирішення цього питання потрібно прийняття до Закону про цивільне будівництво програми довгострокового   кредитування житла для молоді та незаможних державними банками, а також розробити програму підтримки висотного житлового будівництва.

По-друге, розміщення висотних житлових будівель в окраїнних зонах, де значно нижче ціна квадратного метру землі, позитивно вплине на формування вартості квадратного метру житла.

По-третє, на формування ціни також впливає архітектурно-планувальне та об’ємно-просторове рішення висотної будівлі. В розділі даються рекомендації щодо вибору найбільш раціональних для будівництва в умовах Бейрута просторових схем та пропозиції щодо оптимально зручних розмірів квартир, враховуючи традиції формування функціонально-планувальної структури житла, соціально-демографічних умов і існуючих будівельних нормативів.

Найбільш важливим в умовах сучасної економічної кризи, підвищення цін на енергоресурси є впровадження технологій для досягнення енергоефективності висотних житлових будівель. Враховуючи кліматичні умови Бейрута рекомендується:

- використання сонячних модулей для підогріва води, а також для роботи ліфтів та освітлення нежитлових приміщень в будинку, що значно зменьшить витрати на електроенергію для жителів висотки;

-  використання накопичувальних резервуарів для збору дощевої води значно зменьшить витрати за користування водою;

- при виборі архітектурно-планувальних та об’ємно-просторових рішень враховуються оптимальні місцезнаходження розміри приміщень необхідних для розміщення такого устаткування;

-  розмір квартири також є одним з найважніших пунктів в досягнені енергоефективності та економічної доступності житла. В проектуванні висотних житлових будинків економ-класу пропонується дотримання існуючих норм для розрахунку загальної площі житла на одну людину – 30 кв.м.

Запропоновані заходи і рекомендації знаходять своє відображення в архітектурно-планувальних та конструктивних рішеннях висотних будівель та роблять економічно доступним сучасне комфортабельне житло в висотних будівлях для загальної маси населення, яка цього потребує (рис.3).

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження, яке складалося з вивчення та наукового узагальнення ліванської та світової практики проектування висотних житлових будівель, а також дослідження низки висотних житлових будівель, що вже експлуатуються в місті Бейруті дозволили сформулювати висновки та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації висотних житлових будівель столиці Лівану та інших густозаселенних міст ліванського узбережжя.

1. В роботі проаналізовано етапи та основні фактори розвитку висотного будівництва в світі. Виявлено закономірність між зростанням економічного потенціалу країни та збільшенням активності висотного будівництва, тому що висотне будівництво є тривалим інвестиційним процесом, що потребує значних капіталовкладень, за рядом об’єктивних причин:

- висока питома вартість будівництва, що пов’язана з вирішенням таких специфічних проблем, як підвищені навантаження на фундаменти, значні вітрові навантаження, велике енергоспоживання;

- висока вартість інженерно-технологічного обладнання будівель та їх експлуатації;

- висококваліфікований обслуговуючий персонал.

 Насьогодні висотне будівництво – це, по-перше,  символ процесів глобалізації та урбанізації, що відбуваються в світі, по-друге, життєва необхідність в густозаселених країнах світу для вирішення питань розвитку великих міст (столиць держав, крупних адміністративних та промислових центрів) та забезпечення житлом їх населення.

2.  Аналіз економічної та демографічної ситуації, що існує в Бейруті сьогодні викриває наявність серйозних передумов для розвитку висотного будівництва. Виявлено перспективний напрямок такого – житлове будівництво. Головною тенденцією на сьогоднішній день і на найближче майбутне  є будівництво висотних житлових або багатофункціональних будівель, з використанням значної долі загальної площі в них під житло з реконструкцією невпорядкованих районів міста. Визначено основні переваги висотного житлового будівництва в умовах Бейрута: розвиток міста, реконструкція і модернізація транспортної системи та інфраструктури окраїнних зон з найбільшою густотою населення, реконструкція узбережних районів під рекреаційно-житлові зони, забезпечення комфортабельним сучасним житлом населення міста.

3.  В роботі висвітлено аналіз особливостей ліванської архітектури житла та виявлено домінуючий вплив традицій на формування функціонально-планувальної організації структури сучасного житла в висотних будівлях Бейрута, що проглядається в використанні традиційних матеріалів для внутрішнього оздоблення квартир, в чіткому розділі оновних зон – загальної та індивідуальної, взаємодії внутрішнього та зовнішнього простору, традиційно компактних планувальних схемах житлових приміщень. Розглянуто питання використання конструкцій та матеріалів в будівництві висотних житлових будівель з урахуванням геологічних і сейсмологічних умов, а також ліванської практики будівництва, висотності проектованих будівель та раціональності архітектурно-планувальних і об’ємно-просторових рішень. Визначено необхідність та економічну ефективність використання альтернативних систем енерго- та водозабезпечення сумістно з традиційними для висотних будівель Бейрута автономномними системами, враховуючи  кліматичні умови району дослідження.

4.  Для вибору земельної ділянки під будівництво висотної будівлі в умовах Бейрута пропонується ряд критеріїв:

- вплив висотної будівлі на міський пейзаж, приділяючи увагу формуванню силуету міста та узбережної смуги;

- зв’язок  висотної будівлі з вже збудованими будівлями та тими, що будуються навколо відносно можливого його впливу на довкілля;

-  розташування будівлі відносно головних і другорядних доріг району;

-  можливості ділянки забудови для формування дитячих ігрових майданчиків;

-  наявність пішохідних вулиць і можливість вільного пересування;

- ділянка для будівництва висотної будівлі не повинна знаходитися в історичній зоні або поряд з нею.

На основі вивчення містобудівної ситуації, існуючого зонування території та враховуючи запропоновані критерії підбору ділянки визначаються основні зони Бейрута для перспективної висотної забудови:

- невпорядковані райони південно-західних зон з високою густотою населення;

- південно-східні райони поряд із зоною міжнародного аеропорту Бейрута;

- вільні ділянки в усіх зонах Бейрута, враховуючи існуючий генплан.

5.  На основі аналізу та узагальнення досвіду проектування сучасних висотних житлових будівель в країнах з близькими демографічними та містобудівними умовами в роботі рекомендовано приоритетне прийняття односекційної схеми висотних будівель з компактною формою, враховуючи культурні та традиційні архітектурні символи:  квадратна,  прямокутова, парноблочна, багатопромінева.

Виявлено, що найбільш раціональним в умовах Бейрута є точкове розміщення висотних об’єктів на земельних дільницях площею не більше 2500 кв.м. та комплексна забудова (3-5 будинків) на площі не більше 10000 кв.м. Визначено потенційну важливість таких дільниць з точки зору їх подальшої реконструкції і перебудови за рахунок знесення малоповерхової забудови та поступовим будівництвом інших висотних житлових будівель.

6. За результатами дослідження запропоновано загальні науково-обгрунтовані принципи архітектурно-планувальної організації житлових висотних будівель Бейрута, рекомендації по розробці нормативних документів для будівництва висотних будівель та споруд, а також пропозиції щодо корегування законодавчої науково-технічної бази в питаннях державної підтримки висотного житлового будівництва та кредитування житла державними банківськими установами, враховуючи досвід європейських країн та країн Азіатського регіону з близькими соціально-економічними і демографічними показниками.

7. Представлена дисертаційна робота є першою спробою наукового підходу до вирішення проблем формування сучасного житла в висотних житлових будівлях в умовах Бейрута. Робота проведена на базі всебічного вивчення всіх аспектів, що впливають на розвиток висотного будівництва та на архітектурно-планувальну організацію висотних будівель: соціальні, економічні, демографічні та кліматичні особливості району дослідження.

Запропоновані розробки можуть бути використані в проектуванні висотних житлових будівель економ-класу в Бейруті і в подальших дослідженнях проблем висотного житлового будівництва в Бейруті та інших містах Лівану.