Полищук Алексей Григорьевич. Правовые основы приобретения земельных участков коммунальной собственности в пользование в Украине
Тип:
Автореферат
Краткое содержание:
У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; зазначається мета, завдання, об’єкт, предмет, методологічна та теоретична основа дослідження, визначається наукова новизна одержаних результатів, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, а також апробація 8 результатів дисертації, вказуються відомості щодо публікацій автора, а також щодо структури та обсягу дисертації. Розділ 1 «Загальна характеристика правових засад набуття земельних ділянок комунальної власності у користування в Україні» складається з двох підрозділів, у яких проводиться аналіз набуття земельних ділянок комунальної власності у користування в Україні як правового явища, та місця норм, що регулюють набуття земельних ділянок комунальної власності у користування, у системі вітчизняного права. У підрозділі 1.1 «Набуття земельних ділянок комунальної власності у користування в Україні як правове явище» автором зауважено, що у науці земельного права існують наукові дискусії щодо питань форм власності на землю та її суб’єктів, визначення обсягу та складу земельних ділянок комунальної власності. У роботі досліджуються окремі аспекти цієї дискусії. У зв’язку з багатозначністю юридичної термінології автором обумовлено, що термін «набуття земельних ділянок комунальної власності у користування» розглядається у роботі як всі правовідносини, що призводять до виникнення права користування земельними ділянками комунальної власності в інших суб’єктів, аніж відповідна територіальна громада. Набуття права користування земельною ділянкою комунальної власності може здійснюватися різними способами чи в межах різних процедур, які за своїм характером, галузевим регулюванням дуже різняться між собою. Ці способи можна класифікувати за цілою низкою критеріїв, зокрема, на: 1) первинні та похідні; 2) такі, що передбачають конкурентні засади набуття, та без застосування таких конкурентних засад; 3) такі, що передбачають необхідність формування земельної ділянки при набутті права користування, та такі, що не вимагають такого формування тощо. Процедура набуття права користування земельними ділянками може відрізнятися в залежності від цільового призначення земельної ділянки, її правового режиму, розташованих в їх межах об’єктів. Поміж тим, основні проблемні питання, пов’язані із набуття земельних ділянок комунальної власності у користування, можна дослідити за кількома найбільш широко використовуваними процедурами якими, є процедури: а) набуття речових титулів землекористування на конкурентних засадах; б) набуття речових титулів користування щодо земельних ділянок без застосування конкурентних засад; в) набуття зобов’язальних прав користування земельними ділянками комунальної власності; г) «вторинне» набуття права користування земельними ділянками комунальної власності. У роботі аналізується питання про те, за яких умов земельні ділянки комунальної власності повинні надаватися у користування, а за яких – відчужуватися. На даний час практично повністю вирішення цього питання віднесене на розсуд відповідного органу місцевого самоврядування. Автор вважає, що проведення земельних торгів з продажу права оренди необхідне у випадках, коли передбачається строкове використання земельних ділянок. Слід різко засудити практику надання в користування земельних ділянок 9 комунальної власності під будівництво певних об’єктів, крім випадків, коли такі об’єкти мають набуватися у комунальну власність. У підрозділі 1.2 «Місце норм, що регулюють набуття земельних ділянок комунальної власності у користування в Україні, у системі вітчизняного права» аналізується правова природа тих норм права, які врегульовують особливості набуття земельних ділянок комунальної власності у користування. Автор приходить до висновку щодо існування у особливій частині земельного права України спеціального міжгалузевого процесуального інституту набуття фізичними та юридичними особами прав користування земельними ділянками. Зміст цього інституту складає сукупність норм земельного, цивільного, екологічного, адміністративного, природоресурсного та інших галузей права, які врегульовують суспільні відносини щодо набуття особами прав користування земельними ділянками. Обгрунтування цього висновку робиться через аналіз конституційних, матеріально-правових та процесуально-правових передумов. Зокрема, конституційно-правові передумови існування міжгалузевого інституту набуття земельних ділянок у користування обумовлюються введенням Конституцією України землі до об’єкту особливої охорони держави та визначенням нею особливого правового статусу власності на землю, особливостей підстав набуття прав на неї; матеріально-правові передумови обумовлюються особливостями земельних відносин як предмету регулювання земельного та інших галузей права (адміністративного, цивільного, екологічного, природоресурсного, аграрного, сімейного тощо), співвідношенні цих галузей права між собою; процесуально-правові передумови обумовлюються потребою існування процесуальних форм застосування (і не лише застосування) норм земельного права. На стику адміністративного, цивільного, екологічного, природоресурсного, аграрного, сімейного тощо права виникають системні утворення, які врегульовують єдині за своєю суттю земельні відносини, виходячи зі специфіки відповідної галузі права. У зв’язку з цим, автор робить висновок, що міжгалузевий інститут набуття земельних ділянок у користування також є прикордонним правовим інститутом. Для набуття фізичними чи юридичними особами прав користування земельними ділянками необхідна системна діяльність суб’єктів земельних правовідносин. Така діяльність у своїй сукупності складає свого роду земельний процес, який врегульовується процесуальними нормами земельного права. Ретельно дослідити земельно-правові питання, в основі яких лежать певні земельні процедури, інакше, ніж у вигляді певної моделі земельного процесу неможливо. Лише комплексний системний процесуальний аналіз діяльності суб’єктів земельних правовідносин дозволяє це зробити. У роботі аналізуються особливості структури земельних процесуальних правовідносин, зокрема, їх суб’єкти, об’єкти та зміст. 10 Не дивлячись на те, що досить часто у земельно-процесуальних відносинах беруть участь органи державної влади чи місцевого самоврядування, зокрема, і у процесі набуття фізичними чи юридичними особами прав користування земельними ділянками, визначати їх обов’язковим суб’єктом цих відносин підстав немає, як і підстав визнавати усі ці відносини загалом як такі, що мають публічний характер. Розділ 2 «Правове забезпечення окремих процедур із набуття земельних ділянок комунальної власності у користування в Україні» складається з п’яти підрозділів, у яких досліджуються правове забезпечення набуття земельних ділянок комунальної власності у користування на конкурентних засадах та без застосування конкурентних засад, набуття зобов’язальних прав користування земельними ділянками комунальної власності, особливості «вторинного» набуття прав користування земельними ділянками, а також повноваження і взаємовідносини органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при наданні земельних ділянок комунальної власності у користування.
