Швець, Наталія Віталіївна. Мотиваційна основа іхтіонімів в англійській, французькій та українській мовах

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Швець, Наталія Віталіївна. Мотиваційна основа іхтіонімів в англійській, французькій та українській мовах
Альтернативное Название: Швец, Наталья Витальевна. Мотивационная основа ихтионимив в английском, французском и украинском языках
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено його завдання, об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, описано методи дослідження, схарактеризовано фактичний матеріал, указано форми апробації і структуру роботи.
Перший розділ “Когнітивно-ономасіологічні засади вивчення процесу, механізмів і результату мотивації найменувань риб у сучасній теорії номінації” присвячено витлумаченню поняття внутрішньої форми слова як основи мотивації, критичному аналізу і синтезу поглядів лінгвістів на визначення мотивації та її типів, уточненню лінгвістичного статусу іхтіонімів, характеристиці когнітивно-ономасіологічного та семасіологічного аспектів мотивації у номінації риб.
Теорія номінації у своєму становленні пройшла два етапи, пов’язані з семасіологічним й ономасіологічним аспектами її розвитку. Перший (В. Виноградов, В. Гак, В. Звєгінцев, В. Левицький, Б. Плотников) – передбачав аналіз процесу називання предметів і явищ дійсності від форми до їх значення, розпочатий ще у ХІХ ст. (H. Paul, K. Reisig та ін.) і активно розроблюваний все ХХ ст. (Е. Азнаурова, Ю. Апресян, Ю. Степанов, В. Телія, Д. Шмельов, K. Baldinger, G. Ste
), зосередившись на дослідженні формально-семантичних зв’язків між лексичними одиницями у лінійному ряді та в парадигматичних групах. Другий – ономасіологічний (Н. Арутюнова, Г. Колшанський, Б. Серебренников, Г. Уфімцева, A. Zauner) рухався у напрямі “від речі чи явища – до думки про річ чи явище та позначення їх мовними засобами” і започаткував вивчення особливостей мотиваційних процесів, задіяних в актах номінації. Традиційно у рамках теорії номінації мотивацію визначають як характеристику внутрішньої форми, яка є аспектом семантики мовного знака (Т. Кияк, О. Кубрякова, О. Снітко, M.-J. Béguelin, M. Donald, G. Lessard, M. Levison, L. Lipka, C. Thomas).
Останній напрям змінив погляди дослідників на природу номінації і довів, що способом акту мотивації є не значення, а внутрішня форма найменування, яку почали інтерпретувати як основу мотивації (А. Д’яков, В. Манакін, К. Токарев, W. Leopold) і досліджувати з позицій дериватології (В. Виноградов, М. Янценецька,
6
H
. Brekle, M. Dokulil, J. Grzega), лексикології (В. Гак, О. Снітко, H. Dilberman, H. Parret), мотивології (О. Блинова), етимології (Вяч. Іванов) та власне ономасіології (Б. Серебренников, М. Голєв, М. Голянич, С. Шафіков, D. Geeraerts, J. Holeš).
Тривалий час представники ономасіологічного підходу (Р. Будагов, М. Голєв, О. Кубрякова, О. Снітко, Б. Серебренников, Г. Уфімцева, М. Шанський, A. Kristol, M. Matschi) у вивченні мотивації були зосереджені на поясненні формальних і семантичних взаємовідношень між мотивованим та твірним словом, зовнішньою та внутрішньою формою мовної одиниці, не торкаючись сфер свідомості й мислення. А тому експансія когнітивних здобутків і на теорію номінації (В. Маслова, З. Попова, І. Стернін, W. Croft, C. Fillmore, P. Gévaudan, R. Jackendoff, G. Lakoff, R. Langacker, B. Rudzka-Ostyn, E. Rosch) зумовила когнітивно-ономасіологічний вектор у дослідженні процесів і механізмів мотивації найменувань явищ навколишньої дійсноті, що відображає як словотворчий і семантичний зв’язок між похідним словом та його мотиваційною ознакою, так і актуалізацію певних ментальних структур людської свідомості, які започатковують номінативне відображення предметів та їхніх ознак у мовах.
Орієнтуючись на когнітивно-ономасіологічний аспект вивчення мотивації (за О. Селівановою), визначаємо її як наскрізну лінгвопсихоментальну операцію процесу і механізмів творення номінативної одиниці для встановлення семантичних і формальних відношень між мотиваційною ознакою і похідною номінативною одиницею на підставі зв’язків різних компонентів структури знань про позначуване у свідомості носіїв конкретної мови.
На сьогодні виділяють різні типи мотивації, в основу яких покладено такі принципи, як розмежування форми і семантики мотиватора і мотивованого слова (О. Блинова), структурна організація процесу словотворення (О. Кубрякова), мовний рівень (В. Гак), семантичні відношення між твірним та похідним словом (О. Земська), зв’язок семантики твірного та похідного слів (В. Горпинич), зв’язок ідеального й матеріального в аналізованому слові (І. Торопцев) тощо. Проте найбільш популярною визнано типологію мотивації (О. Селіванова), розроблену шляхом реконструкції концептуального місця мотиватора у ментально-психонетичному комплексі іменованого об’єкта, що включає такі типи: пропозиційний, асоціативно-термінальний, модусний і змішаний.
Реконструкція мотиваційної основи різних найменувань у когнітивно-ономасіологічному плані дала змогу по-новому подивитися на когнітивні механізми формування номенклатури та термінології, до яких належать і найменування риб, лінгвістичний статус яких, тобто приналежніть іхтіонімів до термінів (В. Усачова, О. Бятікова, Р. Дайнюс) чи номенів (С. Стройкова, О. Рябко), і досі залишається дискусійним. Це пояснюється тим, що кожна риба має дві назви – народну (у кожній мові свою) та наукову (латинську). Спираючись на визначення поняття номенклатури як сукупності назв (номенів) конкретних об’єктів певної галузі науки (на відміну від термінів, що позначають певні абстрактні поняття і категорії) [УМЕ, с. 415], припускаємо, що наукові назви риб, якими послуговуються на міжнародному рівні, є термінами, адже такі позначення не віддзеркалюють їх національну специфіку.
7
Водночас найменування риб, або іхтіоніми, в англійській, французькій та українській мовах є народними назвами – продуктами-утвореннями наївної свідомості носіїв кожної з мов, які в роботі інтерпретовано як номени, що у сукупності становлять іхтіологічну номенклатуру.
Мотиваційну основу номенклатурних найменувань риб аналізуємо в когнітивно-ономасіологічному (реконструкція внутрішньої мотивації назв) та семасіологічному (реконструкція зовнішньої мотивації) аспектах. Підґрунтям першого є модель творення номінативних одиниць, розроблена О. Селівановою, відповідно до якої творення іхтіонімів здійснювалося від формування уявлення про рибу у свідомості носіїв мови з урахуванням зорових, слухових, дотикових відчуттів до мисленнєвої обробки сформованого образу (концептуалізації), його розширення до рівня структури знань про позначене, а далі – до формування мотиваційної бази найменування і подальшого вибору мотиваційної ознаки з цієї бази та утворення номінативної одиниці. Вивчення ж іхтіонімів у семасіологічному аспекті передбачає процедуру аналізу закріплення за цими номінативними одиницями вторинних значень – як лексичних, так і фразеологічних.
У другому розділі “Методологічні принципи реконструкції мотиваційної основи іхтіонімів” визначено принципи і критерії відбору іхтіонімів для аналізу у трьох мовах, розроблено нову методичну процедуру реконструкції внутрішньої і зовнішньої мотиваційної основи іхтіонімів в англійській, французькій та українській мовах та аргументовано її ефективність.
Дослідження мотиваційної основи іхтіонімів потребує комплексного підходу, оскільки об’єднання принципів та методів різних наук сприятиме глибшому розкриттю номінативних механізмів мови. Тому вивчення мотивації найменувань риб базується на таких методологічних принципах: двовекторності дослідження (уможливлює аналіз іхтіонімів у когнітивно-ономасіологічному та семасіологічному аспектах), експансіонізму (дозволяє залучати дані інших наук), антропоцентризму (враховує людський чинник) та системності (допомагає з’ясувати шляхи поєднання мовної та культурної семантики).
За tertium comparationis (основи зіставлення) у роботі обрано поняття мотиваційної ознаки – семантичного компонента, який є основою називання мовної одиниці (за М. Голєвим).
Виявлення особливостей мотивації англійських, французьких та українських іхтіонімів здійснювалося у чотири етапи за такою методикою.
На першому етапі шляхом суцільної вибірки з англомовних, франкомовних та україномовних енциклопедичних довідників, тлумачних словників та електронних джерел було укладено реєстр мовних одиниць.
На другому етапі застосовано порівняльно-історичний метод для з’ясування первісних значень та реконструкції внутрішньої форми ключових лексем fish, poisson, риба, а також для назв риб з непрозорою внутрішньою формою.
На цьому ж етапі виявлено мотиваційні та структурні типи іхтіонімів англійської, французької та української мов на основі когнітивно-ономасіологічного аналізу, що передбачає: 1) моделювання структури знань про позначене або її фрагмента; 2) інтерпретацію ономасіологічної структури. Базовим поняттям на цьому етапі є ментально-психонетичний комплекс (далі МПК) – модель структури
8
знань, що ґрунтується на розгляді свідомості як холістичного й синергетичного психофункціонального континууму взаємодії п’яти пізнавальних функцій: відчуттів, почуттів, мислення, інтуїції та трансценденції – з колективним позасвідомим. У структурі МПК об’єднуються пропозиційний, асоціативно-термінальний та модусний функціональні модулі. На підставі з’ясування інформації про те, з якого саме модуля обрано мотиваційну ознаку, було визначено типи мотивації іхтіонімів в англійській, французькій та українській мові.
На третьому етапі було встановлено, яких значень набувають іхтіоніми у результаті вторинної номінації. Метод лінгвокультурологічного аналізу допоміг виявити зв’язки іхтіонімів з іншими групами лексики та ідентифікувати їхню культурну символіку.
На четвертому етапі було проаналізовано фразеологізми з компонентами-іхтіонімами, де релевантною виявилася методика фразеосемантичного аналізу.
Оскільки дослідження спрямоване на зіставлення мотиваційної основи англійських, французьких та українських іхтіонімів, то для виявлення спільних і відмінних ознак у мотивації назв риб було застосовано зіставний метод. Кількісний аналіз у роботі використано з метою забезпечення достовірності здобутих результатів дослідження.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины