Синиця Сергій Васильович. Використання занять оздоровчою аеробікою в професійно-прикладній підготовці студенток педагогічних вищих навчальних закладів

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Синиця Сергій Васильович. Використання занять оздоровчою аеробікою в професійно-прикладній підготовці студенток педагогічних вищих навчальних закладів
Альтернативное Название: Синица Сергей Васильевич. Использование занятий оздоровительной аэробикой в профессионально-прикладной подготовке студенток педагогических вузов
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, показано особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретичне обґрунтування професійно-прикладної підготовки студентів педагогічних ВНЗ» проведено теоретичний аналіз науково-методичної літератури з проблеми визначення ролі професійно-прикладної підготовки в процесі формування складових професійної майстерності фахівців різних сфер діяльності. Виявлено позитивні зміни у виконанні спеціальних рухових завдань, загальної та спеціальної фізичної підготовленості майбутніх фахівців. З’ясовано види рухової діяльності (гімнастика, спортивні ігри, легка атлетика, боротьба), які позитивно впливають на готовність студентів до виконання професійних завдань.
Визначено, що оздоровча аеробіка є ефективним засобом професійно-прикладної підготовки студентів. Розглянуто питання популяризації аеробіки та її новітні синонімічні терміни (фітнес, велнес). Наведено погляди науковців щодо впливу занять з оздоровчої аеробіки на організм тих, хто займаються.
Досвід науковців у цій галузі дозволив визначити вагоме місце ППФП у системі підготовки студентів педагогічних ВНЗ та складові кваліфікованого фахівця з фізичної культури. Розглянуто основні стилі роботи і спілкування з учнями: авторитарний, демократичний та ліберальний.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» для розв’язання завдань обрані такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел; анкетування; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; тестування рівня розвитку фізичних якостей; методики визначення морфо-функціонального стану досліджуваних; метод експертних оцінок; методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел і педагогічне спостереження дозволили розглянути стан досліджуваної проблеми, визначити ступінь актуальності питань, що вивчаються, обґрунтувати мету та завдання дослідження.
Анкетування проводилося з метою визначення складових моделі фахівця з фізичного виховання, обізнаного у використанні засобів оздоровчої аеробіки.
З метою визначення рівню розвитку фізичних якостей проводилося педагогічне тестування. У дослідженні використовували такі тести: біг на 2000 м для оцінки витривалості; вис на зігнутих руках – статичної сили; згинання і розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба в сід з положення лежачи на спині за 1 хв. – динамічної сили; стрибок у довжину з місця – вибухової сили; біг на 100 м – швидкості; нахил тулуба вперед з положення сидячи, шпагат – гнучкості; тест «Фламінго» – статичної рівноваги; повороти на двох ногах на 360° стоячи на гімнастичній лаві – динамічної рівноваги; виконання ритмічних завдань та циклу ритмічних рухів руками і ногами – відчуття ритму.
Дослідження морфо-функціональних показників складалося з двох блоків. До першого блоку увійшли антропометричні виміри: довжина тіла, маса тіла, окружність грудної клітки, динамометрія провідної кисті. Основу другого блоку складали тести, що дозволили визначити функціональний стан організму студенток: дихальний об’єм (ДО), життєва ємність легень (ЖЄЛ), життєвий показник (ЖП), затримка дихання на вдиху (проба Штанге), затримка дихання на видиху (проба Генчі), індекс Скібінські, частота серцевих скорочень (ЧСС) у спокої та після дозованих навантажень, артеріальний тиск систолічний та діастолічний (АТ) у спокої і після дозованих навантажень, рівень функціонального стану системи кровообігу (РФС).
За допомогою методу експертних оцінок визначався рівень сформованості практичних умінь і здібностей студенток. Для цього були залучені п’ять незалежних експертів, обізнаних в організації і проведенні занять з оздоровчої аеробіки.
Для визначення ефективності застосування експериментальної програми та методики викладання дисципліни «Спортивно-педагогічне вдосконалення (оздоровча аеробіка)» на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка і Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди проведено педагогічний експеримент. У ньому взяли участь 50 студенток І курсу, 26 з яких склали експериментальну групу (м. Полтава), 24 – контрольну групу (м. Харків).
Перший етап (2007–2008 рр.) був присвячений вивченню, аналізу та узагальненню літературних джерел, що дало змогу визначити стан досліджуваної проблеми й розробити програму дослідження. Було визначено напрям, об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження; підібрано об’єктивні й інформативні методи дослідження, визначено контингент досліджуваних та терміни проведення педагогічного експерименту.
З метою визначення моделі фахівця з фізичного виховання було розроблено анкету та проведено опитування респондентів. В анкетуванні брали участь різні за статусом та відношенням до занять оздоровчою аеробікою респонденти: студентки І–ІІІ курсів навчання (67 осіб), студентки випускного курсу (46 осіб), викладачі (48 осіб) та ті, хто займаються оздоровчою аеробікою понад 6 місяців (59 осіб). Проведено педагогічне спостереження дало можливість визначити стратегію навчання студенток за експериментальною програмою.
Другий етап (вересень 2008 року) включав проведення первинного тестування рівня фізичної підготовленості й визначення морфо-функціональних показників студенток експериментальної та контрольної груп. Були розглянуті та проаналізовані показники фізичного стану досліджуваних, ступінь володіння студентками технікою вправ з оздоровчої аеробіки, їхня професійна готовність до проведення занять з фізичного виховання із застосуванням засобів оздоровчої аеробіки.
На третьому етапі (2008–2011 рр.) дослідження проведено педагогічний експеримент, у ході якого з’ясовано ефективність запропонованої програми професійно-прикладної підготовки. Впродовж експерименту студентки експериментальної групи, навчаючись за новоствореною програмою, займалися різними видами оздоровчої аеробіки, вивчали методичні особливості проведення занять, блоки та структуру занять і техніку виконання рухів. Студентки контрольної групи, навчаючись за традиційною програмою, на практичних заняттях засвоювали техніку виконання базових кроків, стрибків та танцювальних рухів. Наприкінці першого курсу навчання було проведено повторне визначення рівня фізичної підготовленості й морфо-функціонального стану студенток досліджуваних груп. Рівень сформованості професійних знань та умінь контролювався наприкінці кожного семестру. Отримані результати заносилися у спеціально розроблені тестові зошити.
На четвертому етапі (2011–2012 рр.) дослідження здійснювалася статистична обробка й порівняльний аналіз отриманих упродовж експерименту даних, які дозволили обґрунтувати доцільність застосування експериментальної програми, впровадження якої позитивно вплинуло на фізичний стан та професійну підготовленість студенток. Було проведено узагальнення теоретичних та експериментальних досліджень, сформульовані висновки та практичні рекомендації щодо використання експериментальної програми «Спортивно-педагогічне вдосконалення (оздоровча аеробіка)».
У третьому розділі «Обґрунтування та розробка експериментальної програми професійно-прикладної підготовки фахівців з фізичного виховання на основі оздоровчої аеробіки» здійснено системний аналіз програмно-нормативних документів, анкетного опитування та власного досвіду, за результатами якого було розроблено модель фахівця з фізичного виховання; проведено педагогічне спостереження за професійною діяльністю фахівців із різних напрямків і видів аеробіки та зроблено висновки стосовно їхньої професійної підготовленості; досліджено амплітуду виконання базових кроків оздоровчої аеробіки; укладено зміст навчальної програми дисципліни «Спортивно-педагогічне вдосконалення (оздоровча аеробіка)».
Результати анкетування дали можливість визначити складові професійної майстерності фахівця з фізичного виховання, які включають знання, уміння та навички. Респонденти розташували ці компоненти за принципом ієрархічності в порядку значущості «від більш вагомих до менш значущих». До професійно важливих знань були віднесені: знання з теорії і практики оздоровчої аеробіки (45,6%), анатомії та фізіології людини (25,8%), методики проведення занять (17,8%), психології (5,8%) і загальної гігієни та дієтології (5,0%).
Професійно необхідними уміннями фахівці з фізичного виховання вважають: уміння складати комплекси вправ і танцювальні композиції (33,4%); проводити заняття з оздоровчої аеробіки з різним контингентом (27,4%); будувати та цікаво презентувати власну програму (19,4%); планувати заняття або серію занять (15,8%); застосовувати на практиці інвентар із оздоровчої аеробіки (4,0%).
До професійно необхідних здібностей фахівці відносять: рухові (35,0%), організаційні (31,4%), комунікативні (15,0%), гностичні (11,0%), конструктивні (7,6%).
Викладачі-практики окреслили такі труднощі в роботі: недостатня кількість методичної літератури та матеріально-технічного забезпечення, брак практичного досвіду.
Виявлені складові моделі фахівця у сукупності сприяють підготовці вчителя фізичної культури, обізнаного в оздоровчій аеробіці, який на високому рівні здатний проводити заняття з оздоровчої аеробіки з дітьми різного віку, а також контингентом різної статі, віку і рівня фізичної підготовленості.
Педагогічне спостереження за професійною діяльністю фахівців з фізичного виховання при проведенні занять з оздоровчої аеробіки дозволило створити уяву про загальний рівень їхньої кваліфікації. Спостереження здійснювалося за такими показниками: відповідність організації та структури заняття визначеним критеріям, доцільність застосування методів на занятті, техніка виконання рухових дій і уміння регулювати навантаження. В цілому було виявлено невисокі результати за названими показниками. Так, на оцінку «відмінно» заняття провели лише 11% фахівців, на оцінку «добре» – 40%, на оцінку «задовільно» – 36% та не впоралися із завданням 13% фахівців. Вищезазначене свідчить про необхідність корекції традиційної методики підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання до проведення занять з оздоровчої аеробіки.
У ході педагогічного спостереження було виявлено 13 найчастіше використовуваних кроків оздоровчої аеробіки: mambo, V-step, basic step, step touch, step line, open step, lunge, leg curl, slide, grape wine, kick knee up, chasse, jumping-jack. На початковому етапі дослідження замірялася довжина нижньої кінцівки учасників дослідження. Після цього вони по черзі виконували з вихідного положення рухи на накресленій у залі шкалі, кінцеве місцезнаходження стоп відмічалося крейдою і результати заносилися в протоколи.
Дослідивши амплітуду виконання базових кроків оздоровчої аеробіки фахівцями-учасниками педагогічного спостереження, з’ясували максимально допустимий розмір кроків, який дозволяє уникнути травмування під час занять, та мінімальний, який дозволяє регулювати навантаження. Це дало змогу розрахувати коефіцієнт раціоналізації спортивної техніки, який допоможе інструкторам-початківцям визначати розмір базових кроків оздоровчої аеробіки з урахуванням антропометричних даних.
Експериментальну програму дисципліни «Спортивно-педагогічне вдосконалення (оздоровча аеробіка)» та методику її викладання розроблено на основі чинних методичних розробок, власного досвіду й особливостей професійної діяльності фахівців з оздоровчої аеробіки. Визначено мету, завдання та етапи підготовки майбутніх фахівців: адаптаційний, основний і творчий (рис. 1). Програма включає лекції, методично-практичні, практичні та контрольно-залікові заняття, самостійну й індивідуальну роботу та навчальну практику. Контроль успішності студенток здійснювався шляхом виконання тестових і творчих завдань.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины