ГУРЄЄВА АНТОНІНА МИХАЙЛІВНА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД У ДОЗУВАННІ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТОК РІЗНОГО РУХОВОГО ВІКУ



Название:
ГУРЄЄВА АНТОНІНА МИХАЙЛІВНА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД У ДОЗУВАННІ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТОК РІЗНОГО РУХОВОГО ВІКУ
Альтернативное Название: Гуреева Антонина Михайловна Дифференцированный подход в дозировке физических нагрузок в процессе физического воспитания СТУДЕНТОК различные двигательные ВОЗРАСТА
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів, особистий внесок здобувача, відображено апробацію результатів дисертації.
У першому розділі «Теоретичне обґрунтування застосування диференційованого підходу в організації процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах» здійснено аналіз проблеми організації процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах України, стану здоров’я, рухової активності й рухового віку студентської молоді; охарактеризовано сучасні підходи щодо вдосконалення процесу фізичного виховання; основні принципи диференційованого підходу у дозуванні фізичних навантажень в оздоровчому тренуванні.
Теоретичний аналіз засвідчив наявність тенденції до постійного погіршення стану здоров’я студентів, зумовленої дефіцитом їх рухової активності впродовж навчання у вищих навчальних закладах, що підтверджує положення про недостатню ефективність базової програми з фізичного виховання для вищих навчальних закладів.
З’ясовано, що на сьогодні, критерій диференціації навантажень на практичних заняттях з фізичного виховання полягає у розподілі студентів до основної та спеціальної груп за результатами медичного огляду та за статевими ознаками. Все це підтверджує необхідність і доцільність досліджуваної проблеми, розробки та впровадження у навчально-виховний процес факультативних занять оздоровчою аеробікою програми з урахуванням диференційованого підходу у дозуванні фізичних навантажень студенток, яка б сприяла оптимізації означеного процесу в умовах вищого навчального закладу, підвищенню рівня фізичної підготовленості, фізичного здоров’я й теоретичних знань студенток.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» визначено й обґрунтовано методи відповідно до мети, завдань, об’єкту та предмету дослідження, а також подано інформацію про організацію дослідження.
З метою визначення впливу занять з фізичного виховання відповідно до базової програми для вищих навчальних закладів на рівень фізичного стану та рухову активність студенток нами проведено педагогічний експеримент. Метод анкетування використано для вивчення значущих мотивів і ставлення студенток до занять фізичними вправами та оцінки рівня теоретичних знань з фізичного виховання. Тестування досліджуваних показників здійснювалось за допомогою методик оцінки: рівня фізичного здоров’я (за В.І. Бєловим), розвитку рухових якостей і рухового віку (за Ю.М. Вавіловим), біологічного віку (за В.П. Войтенко), роботоздатності (за даними тесту PWC170 і непрямого визначення максимального споживання кисню), рухової активності (за Фремінгемською методикою хронометражу добової рухової активності).
Для вивчення найбільш значущих факторів у структурі фізичного стану студенток та раціонального співвідношення засобів впливу, спрямованих на розвиток рухових якостей у студенток використано факторний аналіз. Визначення взаємозв’язку означених показників здійснювалось за допомогою кореляційного аналізу. Обробка отриманих результатів виконувалась за допомогою методів математичної статистики.
Науково-дослідна робота проводилась на базі Запорізького національного університету з 2009 р. по 2014 р. у чотири етапи.
На першому етапі (2009-2010 рр.) здійснено підготовку і організацію дослідження; вивчено, систематизовано й проаналізовано літературу з обраної проблеми; опрацьовано нормативні документи; обґрунтовано мету, сформульовано завдання, визначено відповідні методи дослідження; розроблено програму експерименту.
На другому етапі (2010-2011 рр.) проведено констатувальний експеримент з метою визначення ступеню впливу занять з фізичного виховання за базовою програмою з фізичного виховання для вищих навчальних закладів на фізичний стан, рівень рухової активності, мотивацію і ставлення до занять фізичними вправами, руховий вік та рівень володіння теоретичними знаннями студенток. Експеримент охоплював 157 студенток першого курсу, які за станом здоров’я належали до основної і підготовчої медичних груп. Визначено факторну структуру фізичного стану студенток та взаємозв’язок їх рухового віку з рівнем фізичного здоров’я. На основі отриманих результатів розроблено програму факультативних занять оздоровчою аеробікою з урахуванням диференційованого підходу у дозуванні фізичних навантажень у процесі фізичного виховання студенток різного рухового віку.
На третьому етапі (2011-2012 рр.) здійснено формувальний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої програми факультативних занять оздоровчою аеробікою з урахуванням диференційованого підходу у дозуванні фізичних навантажень у процесі фізичного виховання студенток різного рухового віку.
Четвертий етап (2012-2014 рр.) присвячено обробці й аналізу результатів дослідження; уточненню основних теоретичних і прикладних положень; формулюванню висновків й практичних рекомендацій; оформленню тексту дисертації.
У третьому розділі «Аналіз фізичного стану, теоретичної підготовленості, рухової активності та мотиваційної сфери студенток вищих навчальних закладів» викладено матеріали констатувального експерименту.
Аналіз показників фізичного стану й фізичної підготовленості студенток показав, що під час вступу до вищого навчального закладу більшість з них, а саме: 73,9% мали низький рівень теоретичних знань з фізичного виховання, 70,1% – з фізичної роботоздатності, 77,7% – з силової витривалості, 80,4% – зі статичної витривалості, 75,4% – з фізичної підготовленості. У 78,9% студенток спостерігався різко прискорений темп старіння й у 93,6% – руховий вік, що набагато випереджає паспортний. У більшості студенток також визначено середній рівень показників: 72,6% – з рухової активності, 51% – з фізичного здоров’я, 86,6% – з динамічної сили, 61,1% – швидкісно-силової витривалості, 52,2% – гнучкості та 70,1% – МСК.
Результати констатувального експерименту показали, що наприкінці першого навчального року (табл. 1) у студенток спостерігалося незначне зниження індексу рухової активності на 1,8% й МСК на 0,8%. Показники роботоздатності знизилися на 1%, з 600,90±9,34 до 595,04±9,74 кгм•хв-1, що нижче належного рівня. На 0,5% збільшилися показники біологічного віку. Відзначено достовірне (p<0,05) збільшення часу відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с з 2,2±0,11 до 2,57±0,10 хв, що свідчить про зниження рівня тренованості організму й уповільнення відновлювальних процесів діяльності серця.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины