КЛЮС ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА КОРЕКЦІЯ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ УЧНІВ ДРУГИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
КЛЮС ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА КОРЕКЦІЯ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ УЧНІВ ДРУГИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Альтернативное Название: Клюс ЕЛЕНА АНАТОЛЬЕВНА КОРРЕКЦИЯ психофизического состояния учащихся вторых классов в процессе физического воспитания
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми, висвітлено зв’язок роботи з науковими планами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію результатів дисертації, упровадження їх у практичну діяльність та про кількість публікацій за досліджуваною темою.
У першому розділі «Проблеми й перспективи корекції психофізичного стану учнів початкової школи у процесі фізичного виховання» проаналізовано наукові й документальні матеріали для визначення стану розробленості досліджуваної проблеми. Установлено, що одним із провідних у розв’язанні виокремленої проблеми є вдосконалення організації і змісту фізичного виховання (М.В. Дутчак, 2010). При цьому поза увагою залишається питання активного відпочинку другокласників у аспекті вимог шкільної гігієни до режиму їхнього навчання й відпочинку: у змісті чинної програми відсутній припис про обов’язковий характер позаурочних форм як основи активного відпочинку. Проблема актуалізується ще більше у зв’язку з відсутністю даних щодо особливостей динаміки РП дітей щодня
впродовж навчальних тижнів у різні періоди другого року навчання. Це вкрай необхідно для уточнення рекомендацій шкільної гігієни, теорії фізичного виховання про оптимальний час фізичної активності й ефективний розподіл у кожному семестрі різних її форм для підвищення (підтримання) РП (О.Р. Малхазов, 2002). Крім цього, дотепер відсутні програми з вирішення в комплексі означеного завдання й поліпшення фізичного стану без негативних наслідків для здоров’я, ураховуючи щоденну зміну РП у різні періоди другого року навчання, що засвідчує необхідність розв’язання означеної проблеми.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» обґрунтовано та описано використані методи дослідження, що відповідали об’єкту, предмету, меті й завданням роботи. Дослідження здійснено декількома етапами.
На першому етапі (жовтень 2009 р. –– серпень 2010 р.), використовуючи загальнонаукові методи, опрацьовано інформацію наукової та методичної літератури й документальних джерел для визначення стану розв’язання досліджуваної проблеми на сучасному етапі. Результатом пошукової діяльності стали конкретизація напряму дослідження, розроблення плану, виокремлення комплексу відповідних методів.
На другому етапі (вересень 2010 р. –– серпень 2012 р.) проведено дворічний констатувальний експеримент для вивчення впливу змісту чинної програми на величини вияву і зміни морфофункціональних показників, РП, соматичного здоров’я, фізичної підготовленості; взаємозв’язки між їх зміною в учнів других класів. Вивчено також думку вчителів фізичного виховання і початкових класів щодо бажань учнів виконувати визначені програмою види вправ, урахування цього під час уроків й інших форм занять, контролю за станом здоров’ям. Водночас вивчено їхню позицію щодо дієвих стимулів підтримання високої активності учнів під час занять, її стану впродовж дня й інтересів до певних видів вправ. Респон-денти: 342 дитини та 150 учителів фізичного виховання і початкових класів ЗНЗ; у тестуванні й вимірювальних процедурах взяли участь по 60 дівчаток і хлопчиків 7 років, яких відібрали за методом випадкової вибірки із задіяних у анкетуванні.
На третьому етапі (вересень 2012 р. –– травень 2013 р.) проведено формувальний експеримент для перевірки ефективності визначених організаційно-методичних основ у поліпшенні показників психофізичного стану учнів другого класу під час фізичного виховання. Було сформовано експериментальні групи (ЕГ) з 19 дівчаток і 15 хлопчиків, учнів других класів, контрольні (КГ) –– з дітей, задіяних на попередньому етапі. Відмінність між ЕГ та КГ полягала тільки в тому, що в перших при формуванні й реалізації змісту фізичного виховання враховували визначені основи, у других використовували традиційний підхід.
На четвертому етапі (червень 2013 р. –– жовтень 2013 р.) узагальнено одержані результати, сформульовано висновки, оформлено дисерта¬ційну роботу.
У третьому розділі «Особливості психофізичного стану та інтересів, пов’язаних із заняттями фізичними вправами, у дітей протягом другого року навчання в школі» представлено результати дворічного констатувального експерименту. Зокрема, установлено, що на початку навчального року функціонування дихальної і м’язової систем 7-річних дівчат було незадовільним життєвий індекс(ЖІ) становив 46,3±1,61 мл∙кг–1, силовий індекс (СІ) –– 16±1,76 %, що відповідало нижчому від середнього та низькому рівням (межі норм –– відповідно 46–50 мл∙кг–1 та 40 % і менше (Г.Л. Апанасенко, 2011)). Близьким до низького був стан функціонування серцево-судинної системи: частота серцевих скорочень (ЧСС) після навантаження становила 125,5±1,89, після 45 с відпочинку –– 88,7±1,76 ск.•хв–1, що свідчило відповідно про близьку до значної (збільшення ЧСС на 47,3 %) напруженість системи та про адекватність її діяльності з відновлення гомеостазу, –– в індексі Руфф’є (ІР), а саме 9,9±0,44 у. о., засвідчували середню ефективність діяльності цієї системи (межі рівня 6–9,9 у. о.).
Аналогічний результат одержали у хлопчиків. Щодо фізичної підготовленості, то при порівнянні з орієнтовними оцінками (В.І. Лях, 2006; В.Г. Ареф’єв, Г.А. Єдинак, 2007; Т.Ю. Круцевич, 2011) у дівчаток на низькому рівні був розвиток абсолютної м’язової сили, рухливості у плечових суглобах, координації у циклічних локомоціях і балістичних рухах на дальність, на середньому –– рухливості в попереку, вищому від середнього –– вибухової і швидкісної сили, високому –– координації в акробатичних рухових діях. У хлопчиків результат був аналогічним, за винятком такого: вищому від середнього рівню відповідав розвиток швидкісної сили, координації в метаннях на дальність, високому –– координації в акробатичних рухових діях і вибухової сили.
Динаміка цих показників упродовж навчального року засвідчила інтенсивний розвиток у дівчаток і хлопчиків тільки м’язової системи (СІ зріс відповідно на 124,7 % і 143 %), але при погіршенні ефективності функціонування дихальної системи (зменшення ЖІ 10,6 %) (р<0,05). Зазначене й низькі значення інших функціональних показників, за винятком показника серцево-судинної системи (відповідав середньому рівню), були однією з причин низького рівня здоров’я дітей. Підтвердженням цього був результат порівняння одержаних і нормативних даних (Т.Ю. Круцевич, 2011): кількість випадків захворювань у дівчаток –– 4,25±0,62, хлопчиків –– 7,35±0,9. Водночас у дівчаток і хлопчиків суттєво (р від <0,05 до <0,001) поліпшилася координація (зростання становило відповідно 4,7–26,6 % і 3,4–19 %), абсолютна м’язова сила (142,4 % і 155,2 %), у дівчаток –– додатково вибухова і швидкісна сила (зростання 8,1 % і 8,6 %). За даними факторного аналізу визначено структуру зміни фізичної підготовленості у дівчаток –– м’язова сила (внесок у загальну дисперсію –– 26,1 %), гнучкість (16,7 %), координація в акробатичних рухових діях (14 %), швидкісна сила (17,7 %); у хлопчиків –– м’язова (24,1 %), вибухова (19,6 %) сила, гнучкість (13,9 %), координація в метаннях (12,7 %).
Розумова працездатність (РП) дівчаток і хлопчиків упродовж навчального року відзначалася схожими тенденціями зміни та особливостями вияву показників. У першому випадку це стосувалося щоденної динаміки обсягу перероблення зорової інформації (ОПЗІ) та швидкості перероблення зорової інформації (ШПЗІ) протягом навчальних тижнів у кожному семестрі. При цьому характер зміни цих показників у дівчаток (хлопчиків) практично в усіх випадках був однаковим. Зокрема, впродовж першого навчального тижня у I-у семестрі ШПЗІ дівчаток щоденно збільшувалася, саме: від 0,7±0,05 біт∙с-1 у понеділок після 1-го тестування до 1,58±0,06 у п’ятницю після 3-го (р˂0,001); останнє не відрізнялося від даних 3-го тестування в середу ––
1,41±0,07 біт∙с-1 (р>0,05); на початку кожного нового дня значення було на рівні, досягнутому після 3-го тестування в переддень. Упродовж останнього навчального тижня в I семестрі ШПЗІ дівчаток збільшувалася від 0,91±0,04 біт∙с-1 у понеділок після 1-го тестування до 1,95±0,06 у четвер після 2-го, потім між 2-м і 3-м тестуваннями навпаки знижувалася на 18,2 % (р˂0,001); у п’ятницю між 1-м і 2-м тестуваннями значення знаходилося на досягнутому в переддень рівні, між 2-м і 3-м –– знизилося на 12 % (р˂0,05). Аналогічною динамікою відзначався ОПЗІ дівчаток (рис. 1).
У II семестрі динаміка РП дівчаток порівняно з I характеризувалась певними особливостями (рис. 2), але в обох випадках була практично однаковою порівняно з хлопчиками. Щодо розбіжностей їх РП, то вони полягали в неоднакових значеннях показників: перший навчальний тиждень I семестру –– максимальні значення ОПЗІ та ШПЗІ дівчаток становили відповідно 95,86±6,52 і 1,58±0,07 біт∙с-1, хлопчиків –– 84,3±8,76 і 1,45±0,06; останній тиждень I семестру –– у дівчаток 142,01±7,83 і 1,95±0,06 біт∙с-1, у хлопчиків –– 137,3±8,36 і 1,9±0,07; перший навчальний тиждень II семестру –– у дівчаток 84,94±6,74 і 1,48±0,06 біт∙с-1, у хлопчиків –– 62,84±5,88 і 1,26±0,06; останній тиждень 2-го семестру –– у дівчаток 150,02±5,95 і 2,03±0,04 біт∙с1, у хлопчиків –– 133,93±7,82 і 1,89±0,06.
З’ясовано також, що впродовж навчального року РП дівчаток і хлопчиків однаковою мірою залежить від фізичної підготовленості (R= від 0,299 до 0,558) та функціональних можливостей (R= від 0,380 до 0,601), що значно вищі, ніж залежність від соматичного здоров’я (R= від 0,081 до 0,288). Водночас виявлено високий інтерес дітей до занять фізичними вправами, домінування у структурі рухливих і спортивних ігор. Основними чинниками підтримання інтересу на такому рівні є оцінка, але за умов урахування індивідуальних показників, побажань про пріоритетні дівчаток і хлопчиків види вправ: роздільного виконання ними окремих завдань; самостійних занять удома; долучення до занять батьків. Водночас досвід учителів фізичного
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины